Сторінка 1 з 3

Українці у В'єтнамі

ПовідомленняДодано: 23 березня 2006 12:04
Ярослав
читав колись що досить велика група діаспорчан брала участь в в'єтнамській війні і були навіть пропозиції про створення \"Меконгської Січі\" проти комуністів чи в кого є більш детальна інформація?

ПовідомленняДодано: 23 березня 2006 12:09
Adam
- Рабинович! А Ви знаете хито по национальности Мао Дзедун?
- Шо, и он тоже?!!
:)

Маємо шанс змінити перше прізвищє в анекдоті?
:lol:

Тогда уж и Фолкленды не забудем

ПовідомленняДодано: 23 березня 2006 12:17
Ярослав Мезенцев
Около 200 чел с аргентинской стороны и один погибший в бою британец украинского происхождения.
Можна где-то собрать такой хронограф - украинцы на чужих далеких войнах.

И как быть с нашими военными советниками, что помогали вьетнамцам? Там украинцев было много, учитывая их вообще значительную часть в Войсках ПВО СССР.

Re: Тогда уж и Фолкленды не забудем

ПовідомленняДодано: 23 березня 2006 12:28
Ярослав
Ярослав Мезенцев написав:Около 200 чел с аргентинской стороны и один погибший в бою британец украинского происхождения.
Можна где-то собрать такой хронограф - украинцы на чужих далеких войнах.


ну в Арлінгтоні на українському цвинтарі досить багато поховань українців загинувших у В'єтнамі , є друзі з діаспори які там воювали...
а ідея дуже цікава - можна зробити окремий розділ


Ярослав Мезенцев написав:И как быть с нашими военными советниками, что помогали вьетнамцам? Там украинцев было много, учитывая их вообще значительную часть в Войсках ПВО СССР.


теж мабуть треба

ПовідомленняДодано: 23 березня 2006 12:45
Грiм
а є ось така цікава статейка

газета \"Незборима Нація\" №1(203)
Роль УПА в перемозі в’єтнамського народу

У часи, коли в’єтнамський народ вів запеклу боротьбу проти американських окупантів, у Москву за допомогою приїхав міністр культури Соціалістичної Республіки В’єтнам Хоанґ Він Зам. Була у нього справа і в Україні. Мене, тоді головного художника Держкомвидаву УРСР, призначили супроводжувати камарада Зама (так він визначив, щоб я до нього звертався).
Хоанґ Він Зам був людиною високоосвіченою, знав декілька європейських мов, а також мови народів, що сусідували з В’єтнамом. А от російської не розумів. Оскільки Москва не змогла знайти йому фахівця, який знав би його рідну в’єтнамську, то одній москвичці доводилося перекладати з російської на англійську, а інший перекладач вже перекладав з англійської на французьку, яку камарад Зам розумів. Доводилося і жестами допомагати.
В’єтнамський гість своїми запитаннями часто ставив нас у безвихідь. Особливо доймав питаннями про естетичне і символічне значення українського мистецтва, коли ми відвідували Лаврський музей декоративно-прикладного мистецтва та виставки українських художників. Не один раз перекладачі змушені були визнавати своє безсилля: “Я не могу это перевести”.
Під час офіційних обідів, звичайно, і ми цікавилися історією В’єтнаму, особливо боротьбою проти французьких та американських окупантів. Варто зазначити, що всі ми, навіть “консультанти з Володимирської” погано знали в’єтнамську історію. Та головне, що ті “консультанти” наставляли мене, щоб був політично-уважним, бо, хто зна, може невдовзі Ханой “злигається” з Пекіном.
Під час першого офіційного сніданку у готелі “Москва” у мене виникло питання, як в’єтнамський народ, за чисельністю приблизно такий, як український, спромігся звільнитися від французьких окупантів, а тепер героїчно витримує варварські бомбардуванням Америки? Хоанґ Він Зам відповів: “Ми використовуємо досвід і тактику українських партизанів”.
Я спробував уточнити. А він прямо до мене: “У...П...А”. Коли я збагнув про кого йдеться, то відразу припинив розпитувати. А москвичка не зорієнтувалась і каже: “Василий Прокофьевич, а какие партизаны у вас еще были? ”
Я відповів ухильно: “Тут много разных ходило”.
Цю тему я продовжив пізніше, в компанії сина камарада Зама, студента Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Виявляється, що в’єтнамські військові вивчали унікальну у світі боротьбу армії без держави (УПА) за створення держави. Виявляється, що наслідуючи УПА, весь воюючий В’єтнам перебував під землею: там були і казарми, шпиталі, різні цехи, друкарні, там проводився вишкіл вояків тощо.
Ось так, завдяки камараду Заму, я почав усвідомлювати правду про Велику місію повстанської України, яка вела боротьбу за державність справжню, а не фальшиву – УРСР.

Василь ВЕЧЕРСЬКИЙ
м. Київ

ПовідомленняДодано: 23 березня 2006 23:33
Chestnut
Здається, Кравців воював у В\"єтнамі.

ПовідомленняДодано: 24 березня 2006 12:07
Ярослав Мезенцев
Chestnut написав:Здається, Кравців воював у В"єтнамі.


Підтверджую, він там воював. До речі, згадайте фільм Мела Гібсона "Ми були солдатами", де реконструйовано конкретну (не саму вдалу) бойову операцію 1-ї кавалерійської дивізії, перед відправкою підрозділів до В*єтнаму на урочистості лунає промова. І перераховується весь різноманітний етнічний склад підрозділів: "Серед нас є..." І там цікавий момент: "один офіцер з України".

А тепер, Ярославе, коронне питання

ПовідомленняДодано: 24 березня 2006 12:09
Ярослав Мезенцев
Ярослав написав:
Ярослав Мезенцев написав:Около 200 чел с аргентинской стороны и один погибший в бою британец украинского происхождения.
Можна где-то собрать такой хронограф - украинцы на чужих далеких войнах.


ну в Арлінгтоні на українському цвинтарі досить багато поховань українців загинувших у В'єтнамі , є друзі з діаспори які там воювали...
а ідея дуже цікава - можна зробити окремий розділ


Ярослав Мезенцев написав:И как быть с нашими военными советниками, что помогали вьетнамцам? Там украинцев было много, учитывая их вообще значительную часть в Войсках ПВО СССР.


теж мабуть треба


Хто і де буде це робити??? Інформацію можна було б збирати гуртом і поступово туди вносити, накопичуючи дані. Якщо хтось це тут зробить, я буду пересилати. Бо я не маю жодного відношення до IT.

Re: А тепер, Ярославе, коронне питання

ПовідомленняДодано: 24 березня 2006 12:31
Ярослав
Ярослав Мезенцев написав:Хто і де буде це робити??? Інформацію можна було б збирати гуртом і поступово туди вносити, накопичуючи дані. Якщо хтось це тут зробить, я буду пересилати. Бо я не маю жодного відношення до IT.


щось вирішемо - в нас тут є вже учасники з ЗДА може вони візьмуть на себе питання збору інформації по діаспорі в роки Кореї та В'єтнаму ?
інформацію можна поки збирати на форумі потім перенесемо на інформаційну сторінку

ПовідомленняДодано: 24 березня 2006 13:30
Adam
Що ж ви, хлопці, дієте? Це ж нищівний удар по моїй тезі \"Будь яка війна НА ТЕРЕНАХ України перетворювалася на громадянську!

Тепер треба писати: \"БУДЬ ЯКА ВІЙНА претворювалася для України на громадянську\"?

:lol: :lol: :lol:

ПовідомленняДодано: 12 квітня 2006 21:20
Гриціан
Вітаю усіх!
Так, дійсно купа українців брала уділ у В'єт Намі. Це трапилось за кількох причин. По перше, на той час у Америці підросло покоління народжених по війні українських хлопців, чиї батьки не мали причин ставати в опозицію до уряду країни, що дала їм притулок.
По друге, на той час вже відходила у небуття перша хвиля еміграції багата на комуністичний сентимент, а друга хвиля являла себе переважно ворогом лівих поглядів. По третє, діяла лоторея призиву на всіх юнаків, що не вчились у закладах вищої освіти. Щоправда, цей факт за логікою мав скоріше звести до мінімуму відсоток українців у війську, бо саме серед них було багато студентів коледжів та університетів. Одначе і у В'єт Намі, і у Північній Кореї вистачало наших селепків. У всякому разі двом моїм дядькам там роботи знайшлось. Вражінь їм вистачило, щоб одразу після демобілізації з усіх ніг кинутись до вищих студій.
Існує ветеранська організація:
http://www.uavets.org/
Раніше коло неї гуртувалось багато люду, тепер вона відходить з життя разом з другою хвилею та її нащадками.

ПовідомленняДодано: 13 квітня 2006 09:42
Ярослав Мезенцев
Гриціан написав:Вітаю усіх!
Так, дійсно купа українців брала уділ у В'єт Намі. Це трапилось за кількох причин. По перше, на той час у Америці підросло покоління народжених по війні українських хлопців, чиї батьки не мали причин ставати в опозицію до уряду країни, що дала їм притулок.
По друге, на той час вже відходила у небуття перша хвиля еміграції багата на комуністичний сентимент, а друга хвиля являла себе переважно ворогом лівих поглядів. По третє, діяла лоторея призиву на всіх юнаків, що не вчились у закладах вищої освіти. Щоправда, цей факт за логікою мав скоріше звести до мінімуму відсоток українців у війську, бо саме серед них було багато студентів коледжів та університетів. Одначе і у В'єт Намі, і у Північній Кореї вистачало наших селепків. У всякому разі двом моїм дядькам там роботи знайшлось. Вражінь їм вистачило, щоб одразу після демобілізації з усіх ніг кинутись до вищих студій.
Існує ветеранська організація:
http://www.uavets.org/
Раніше коло неї гуртувалось багато люду, тепер вона відходить з життя разом з другою хвилею та її нащадками.


Будь ласка занесіть цей сайт до розділу "Посилання" з коротким анонсом. Бо, занючи наших, думаю, що спеціальну інтернет-сторінку по українцях у різних війнах будуть створювати так само довго, як і цей форум - тобто три роки.

ПовідомленняДодано: 15 квітня 2006 03:14
Lyho
Вітаю!

Тема участі українців в збройних конфліктах ХХ ст. в лавах збройних сил США особисто мені дуже цікава. Особливо, що стосується війни у В'єтнамі. Цікавлюся цим конфліктом вже давно, збираю літературу та артефакти пов`язані з в'єтнамською війною. Займаюся Living History (1st Battalion, 6th Infantry Regiment, 198th Infantry Brigade, Americal Division).
Гриціан, дякую за цікаве посилання на сайт UAV та відповідь.
Можливо, в діаспорних виданнях виходили якісь статті з цієї теми?

ПовідомленняДодано: 15 квітня 2006 04:35
Гриціан
Власне, зі статтями не знайомий. Одначе, як вже писав, маю родину, що ту війну перенесла на горбі. Крім того з тих часів не так багато і змінилося в житті пересічного селепка піхотинця. Якщо у вас є якісь питання, то ласкаво просимо до гілляки :lol: , В разі як не знатиму сам, спитаю знайомих.

ПовідомленняДодано: 13 травня 2006 02:00
Lyho
Ярославе збір інформаціі стосовно участі вихідців з України у вьетнамському конфлікті (як і в деяких інших) тема цікава. Тож, дійсно, давайте не забувати про цей топік, і по можливості розвивати його.

Друже Грiм, стаття цікава. Може бути що саме так воно і було. І це не дивно, бо вьетнамці, принаймі їх керівництво, вивчали світовий досвід партизантики. Але треба розуміти - головним чином вьетнамці використовівали досвід китайських партизан, і це в першу чергу у них, та ще трохи в корейців, вьетконгівці та бійці НАВ (народної армії Вьетнаму, північного) навчилися всім основам партизантики, а потім і перевершили своїх вчителів. Тож в намаганні заритися глибше в землю, створивши цілі підземні поселення,вьетнамці наслідували і розвивали досвід своїх ближчих сусідів.