Сторінка 3 з 4

ПовідомленняДодано: 07 травня 2008 17:07
Гриціан
Не помітив Вашого питання в іншій темі, то брехатиму тут ;)

За часів розквіту гетьманства за кордоном, його важко віднести до якогось типу організацій, тому що це була перш за все ідеологія, а вже потім формальне оформлення. Поділяли цю ідеологію люди найрізноманітніших вікових груп, соціальних категорій та й навіть з різних кінців України. Бо, якщо у 1918-ім році гетьманство було майже виключно Центрально й Східноукраїнським явищем, на початку 30-х добра третина членів вже була з Галичини й інших західних територій. Тема ця досить велика й не тут її розписувати.
Конкретніше про Гетьманські Січі. Це не був вийнятково винахід СГД. В той час діаспора ще не змирилася зі своїм становищем викинутих зі сцени історії, і кожна біда лабата кохала мрії повернення на білім коні до Києва. Через те, що іншого способу ніж збройної перемоги ніхто не уявляв, усі рухи мали бойові крила. Чим відрізнялися Гетьманські Січі від того, що було поруч з ними, виникло потім і цвіте зараз: Велика частина засновників тих Січей були накачані ще царським та цісарським минулим, від якого їх відділяло не так багато років. Багато хто з них колись сидів за партою з майбутніми військовими лідерами Польщі, Фінляндії, Німеччини і т.п. Це була особлива категорія досить непоганих військових, які на жаль (чи на щастія) не дуже шарпали у політиці. Тому вони формували парамілітарні підрозділи \"про всяк випадок\", по старій пам'яті і не сильно вдаючись у потенціальне примінення цих організацій. Політику вони залишали ідеологам гетьманства. Таке собі \"квазі ронінство\", можна сказати. Відділи формувалися, влаштовували вишкільні табори, тримали невеликі арсенали. Влади країн де були розміщені організації мали зуб на СРСР, тому дивилися на подібні речі як на потенційну шпильку в бік совітам, а тому навіть іноді сприяли фінансово й логістично, як в Канаді й Америці.
Проблем виникло дві одразу. Почали дряхліти старі офіцери, а на їх місце приходили \"общєствєннікі\", що найчастіше не дуже патрали у військовій справі, але (як колись Петлюра) дуже любили військові однострої. Нова військова наука не поступала, а та, що була таки добряче застаріла. Січі почали ставати суто символічним явищем, на зразок німецьких шутцферайнів сьогоднішнього дня. Цікаво, що по ДСВ така сама доля поступово спіткала й білогвардійців.
Друга проблема називалася Війна. Коли вона бабахнула, то гетьманство виявилося занадто малою фігурою на шахівниці, щоб на неї хтось звернув увагу, як на військовий потенціал. Окрім того рух опинився по різні боки альянсів і був вимушений взяти дуже обережний нейтралітет. Данила відправили до Лондону, Гетьман залишався у Німеччині. З таким розкладом важко було займатися серйозною діяльністю. Тому по досить гарячих суперечках, гетьманці зайнялися головним чином вивудженням українців з хрінових ситуацій. Наприклад визволенням з інтернування карпатських січовиків. Та й Бандеру з Мельником і Бульбою Боровцем не відправили пхати квітки не в останнє дякуючи ЯВПГ. Адже гетьманці на відміну від петлюрівців, та нових течій мали контакти в генеральних штабах та урядах Німеччини, Мадярщини і т.п., бо походили з одного тіста під назвою \"аристократія\". Їх шанували, до їх точки зору прислухалися, їм платили урядові ренти... але разом з тим їх статус ставав статусом почесних пенсіонерів. По війні представники руху мали трохи більше смаку ніж перетворюватися на клуби по розпиттю кави, і одна за другою майже всі організації були ліквідовані.
Однак ідеологія гетьманства, виявилася досить живучою. Вона проростала там, де теоретично не могло бути навіть її насіння. Так наприкінці 80-х один з провідників УГС, звали його Мороз (ім'я запаковане десь у ящиках) сам того не уявляючи виголосив постулати СГД на зборах уряду УНР у екзилю і здається був досить здивований кислими мінами тої братії. На початку 90-х за кордон почала їздити українська професура. Надибали пару динозаврів від гетьманства. Ну а далі ситуація нагадує ту, коли знаходять хвору людину. Її поміщають до реанімації, підримують життя, але на повний комплекс інтенсивної терапії й реабілітації бракує коштів. Бо хоча ідея й імпонує багатьом, до влади сьогодні вона не веде. З одного боку це добре, бо немає забруднення від політичних кар'єристів, а з другого боку таки зле, бо підняти рух на його оригінальний рівень 18-го року може хіба чудо.

Re:

ПовідомленняДодано: 07 травня 2008 20:08
Slavko_Trush
Ще раз дякую,Гриціане,дуже цікаво й інформативно.Ще таке питаннячко -а як у Стейтах із рунвістами,їхніми ОСІДАМИ,поселеннями й т.ін.?Ще існують?

ПовідомленняДодано: 08 травня 2008 02:52
Гриціан
Скисли... причому дуже підозріло точно в паралель з розпадом СРСР.

ПовідомленняДодано: 08 травня 2008 03:28
Гриціан
PS Як і так звані Лемко-Парки.

ПовідомленняДодано: 08 травня 2008 09:06
thrary
стій. як же так нема припливу нової крови? починаючи з 1986 повинно було у США переїхати кілька сот тисяч народу з україни (та і з інших республік теж виїздили українці за кордон, як не як друга нація була за чисельністю у СРСР)

ПовідомленняДодано: 08 травня 2008 14:27
Гриціан
thrary написав:як же так нема припливу нової крови?

Майже виключно з Західної України.

Re:

ПовідомленняДодано: 09 травня 2008 20:29
Slavko_Trush
Гриціан написав:Скисли... причому дуже підозріло точно в паралель з розпадом СРСР.


Ну я й раніше чув версію,що усю ту Мага-віру КГБ вигадало для розколу української діаспори (стратегічно мислили -та дурня вже й в Україні чимало лиха накоїла).За Шаяна і його послідовників не знаю.Цікаво,а чим РУН-тато Силенко на життя заробляє.

Re:

ПовідомленняДодано: 09 травня 2008 20:32
Slavko_Trush
Гриціан написав:якщо у 1918-ім році гетьманство було майже виключно Центрально й Східноукраїнським явищем, на початку 30-х добра третина членів вже була з Галичини й інших західних територій. Тема ця досить велика й не тут її розписувати.


Воно так,але цікаво -на якім грунті зійшлися в гетьманських лавах галичани й східняки?Узгодили спільну кандидатуру?

Re:

ПовідомленняДодано: 09 травня 2008 20:33
Slavko_Trush
Гриціан написав:PS Як і так звані Лемко-Парки.


А що воно таке?Лемківські капища чи що?

ПовідомленняДодано: 09 травня 2008 21:00
Гриціан
Slavko_Trush написав:на якім грунті зійшлися в гетьманських лавах галичани й східняки?Узгодили спільну кандидатуру?

Якщо правильно розумію, то ті галичани, що пішли в гетьманство, розчарувалися у лівих ідеях УНР/ЗУНР, а своєї кандидатури не мали, адже Габсбург вже "відійшов від справ".
Slavko_Trush написав:А що воно таке?Лемківські капища чи що?

Щось як русинські тусняки в Закарпатті. Утримувались на бабло від ГБ. Ідея: ми є лемки, а не українці.

Re:

ПовідомленняДодано: 10 травня 2008 18:22
Slavko_Trush
Гриціан написав:
Slavko_Trush написав:А що воно таке?Лемківські капища чи що?

Щось як русинські тусняки в Закарпатті. Утримувались на бабло від ГБ. Ідея: ми є лемки, а не українці.


Отже,кожна етнічна група проголошувала (завдяки власним комплексам чи ГБ грошам)незалежність та самодостатність.Про русинів та ідеолога русинства Магочі я чув.Про те,що лемків поляки намагалися виділити в окремий народ (і ця дурниця була продовжена у США -почув від Вас,Гриціане).Не пам"ятаю точно,але здається,що і гуцулів намагалися теж виділити в окремий народ(румуни вважали їх "слов"янізованими даками").Ну кубанські козаки -то ясно,теж саме.Здається лише до бойків із поліщуками апологети самостійності етногруп не дісталися.

ПовідомленняДодано: 10 травня 2008 19:40
Chestnut
Slavko_Trush написав:кожна етнічна група проголошувала (завдяки власним комплексам чи ГБ грошам)незалежність та самодостатність


Кожна нація є штучним і часто свідомим конструктом. просто лемків і русинів почали робити пізніш від українців

Re:

ПовідомленняДодано: 10 травня 2008 23:42
Slavko_Trush
Chestnut написав:Кожна нація є штучним і часто свідомим конструктом. просто лемків і русинів почали робити пізніш від українців


Це як дивитися.З одного боку,як писав Бенедикт Андерсон, нації -то дійсно уявлені спільноти.А є ще й купа інших сторін.Приміром, нація -то містична єдність і т.п.І усі праві.Проте, Chestnut, це вже почнеться ідеологічна дискусія.

Re:

ПовідомленняДодано: 12 травня 2008 21:18
Slavko_Trush
Гриціане,а які є діаспорні фільми на українську військово-історичну тематику (окрім \"Жорстоких світанків\")?

Re:

ПовідомленняДодано: 12 травня 2008 21:22
Slavko_Trush
Гриціан написав: Пізніше була створенаще одна організація ТУСМ (Товриство Української Студіюючої Молоді). Останній раз бачив їх у 1988 році під час демонстрації перед амбасадою СССР у Вашингтоні з нагоди 1000-тя Хрещення.


Деякий час (середина 90-х точно)ТУСМ ім.Міхновського діяло й в Україні (Харків,може ще десь).