Як поразки стають перемогами

Модератори: Global Moderators, Реконструкція

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31456
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Як поразки стають перемогами

Повідомлення Adam » 12 грудня 2008 13:05

Як поразки стають перемогами

Липа Катерина

Заходи «живої історії» створюють позитивне уявлення про минувшину – публіка вчиться по-філософському ставитися до крові й бруду.

На околицях села Бородіно під Москвою з лісу виходять троє парубків у кожухах та кепі з тризубами, двоє з автоматами, у третього на плечі ручний кулемет. На життєрадісний крик: «Дивись, наші! Слава Україні!», що лунає з боку групи товаришів в одностроях французької армії наполеонівської доби, хлопці якось дивно глипнули й побігли до лісу. Сюрреалістична ситуація пояснюється просто: дія відбувалася напередодні відтворення Бородінської битви 1812 року аматорами військово-історичної реконструкції, подивитися на «війну» приїхали шанувальники різних епох. Наші «бандерівці» виявилися москвичами, котрі беруть участь у відтворенні подій Другої світової. Українською не знають ані слова, а реконструювати образ вояків УПА взялися з простої причини: поважають їх за те, що ніколи не здавалися більшовикам.

Історична реконструкція, або, як її називають на Заході, «жива історія», – чи не наймасовіша у світі «народна ініціатива» щодо усвідомлення минувшини. Реконструктори самі вирішують, за якими монографіями відтворювати одяг та озброєння і до якого музею проситися «у гості» для проведення заходів. Вони не шукають державної підтримки. Але влада будь-якої країни добре розуміє, наскільки вражає народну уяву історичне видовище, тож небагато реконструкційних заходів обходяться без присутності когось із «начальства» (на ту саму Бородінську битву з’їжджаються акредитовані в Москві військові аташе більшості європейських держав). Утім, усі ці мери міст чи представники центральної влади зазвичай не намагаються перехопити ініціативу й покерувати процесом.

Відтворені баталії

Зрозуміло, що у будь-якій битві хтось виграє, а хтось – ні. Те саме, певна річ, і у відтвореній історичній баталії. Оскільки люди, які захоплюються військово-історичною реконструкцією, заздалегідь приймають цей факт, вони є, напевне, найтолерантнішою щодо історії публікою у світі. І вже давно нікого не дивує, що англійці, німці й росіяни вдягають мундири армії Наполеона, а поляки – козацькі жупани. Але зараз ідеться не про реконструкторів, а про те, яке враження їхні розваги справляють на глядачів.

Річ у тім, що сучасні бійки на давніх бойовищах є значно цікавішими й промовистішими за будь-яке кіно, не кажучи вже про підручник з історії: все матеріально, грубо, масштабно і без зайвого пафосу. Глядачі захоплюються своїми предками незалежно від результату битви, бо всі тут виглядають героїчно та мальовничо. Публіка потроху усвідомлює, що сторона, яка програла, – це не жертви й бідолахи, а люди, від яких просто на хвильку відвернулася фортуна. Са ме тому поляки радо споглядають реконструкцію битви під Гнєвом часів Тридцятирічної війни, коли славетні крилаті гусари загрузли у багні під кулями шведської піхоти, а короля було поранено. Британці не соромляться відтворювати подій кривавої громадянської війни – війни Червоної та Білої троянд, німці – брати участі у реконструкції Грюнвальдської битви, а чехи – інсценувати битву під Білою Горою, яка, між іншим, коштувала країні незалежності. Що ж до Ватерлоо чи Битви народів під Лейпцигом, то подивитися на них приїздить чи не пів-Європи, і кожен глядач пишається своїми предками й милується їхніми супротивниками. Виходить чудова проти отрута на всілякі національні комплекси.

Без стрілянини

Реконструювати можна і цілком мирні події. Наприклад, бельгійці ображаються на французів за те, що вони буцімто привласнили найгероїчніші сторінки бельгійської історії. Зокрема, у шкільних підручниках всього світу написано, що перший хрестовий похід організували французькі лицарі, хоча насправді його очолив бельгієць Готфрід Бульонський зі своїми прибічниками. Саме ця команда завоювала Єрусалим і привезла додому в Брюгге найціннішу християнську реліквію – кров Христову. А щоб про знаменну подію дізналося якомога більше публіки, щороку в травні влада Брюгге організовує відтворення урочистої процесії – повернення хрестоносців із дорогоцінною реліквією додому. Все точно відповідає історичній прав ді – одяг, озброєння, герби на щитах, прапори й музики. Видовище переконує більше за будь-які офіційні дебати.

Історію можна засвоювати і за чарою. Ось у Брюсселі на зимові свята влаштовують «Брейгелівські вечірки», на які продають квитки всім охочим. Власник квитка отримує одяг відповідної доби, насолоджується стравами за стародавніми рецептами з полумисків, відтворених за історичними зразками, заливає сліпи пивом, слухає музику XVI сторіччя, а дійшовши певного градусу, вчиться танцювати старовинних танців. Достоту «Сільське весілля» згаданого вище художника. Учасники вже й не думають ні про те, що Пітер Брейгель-стар ший жив у жахливі часи багаторічної війни, коли іспанські солдати вешталися Фландрією по коліна у крові, ні про те, що Голландія таки вислизнула з-під іноземного панування, а Бельгія ще надовго залишилася під владою Іспанії, тобто зазнала поразки.

Вітчизняний досвід

В Україні реконструкційний рух почався давно, а ось відтворення історичних подій стали практикувати лише протягом останніх років, коли любителі «живої історії» надивилися закордонних заходів і змогли переконати владу міст і містечок у корисності відтворення давніх подій. Найвідомішим нині є міжнародний військово-історичний фестиваль Terra Heroica у Кам’янці-Подільському, під час якого демон струються «бойові дії» доби Хмель ниччини. У Луцьку відтворюють епізоди Брусиловського прориву (Перша світова), на околицях Києва – безнадійно-героїчний захист міста у Другій світовій, а під Севастополем – події Кримської війни. Починають відтворювати також битву під Корсунем (польські реконструктори без жодних комплексів приїхали «вмирати» під козацькими шаблями) та Полтавську баталію.

Зображення

Зазвичай усі учасники процесу (реконструктори, глядачі, місцева влада й директори музеїв) задоволені результатом. Усе складається чудово, аж поки у справу не втручається центральна влада. Тоді відтворення історичних подій перетворюється на театр одного глядача. Достатньо згадати реконструкцію бою під Крутами на початку цього року, коли глядачі й реконструктори – «київські студенти» та «більшовицька армія» (і ті й інші в історично достовірних благеньких шинельках) – дві години мусили чекати на морозі появи президента.

http://www.ut.net.ua/art/167/0/1938/
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Повідомлення Chestnut » 12 грудня 2008 15:13

бельгієць Готфрід Бульонський

а Бельгія ще надовго залишилася під владою Іспанії, тобто зазнала поразки

реконструкцію битви під Гнєвом часів Тридцятирічної війни, коли славетні крилаті гусари загрузли у багні під кулями шведської піхоти, а короля було поранено

битву під Білою Горою, яка, між іншим, коштувала країні незалежності


:o :? %) :D
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 


Повернутись до Події

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість