Знову шалені американці

[Гриціан]

Ну що ж, панове, бавимося у чергову вікторину. У студію заносимо знімку з досить кумедними типами з не менш кумедними капцями та шапками, однак з досить не кумедними забавками на плечах. Питання панам знатокам: Що спільного між цими вар'ятами та французьким комуністичним коміксом для дітей?
Переможець отримує безкоштовний абонемент на проїзд львівським метро терміном на місяць.

[Гриціан]

Щоб панове не казали, що мало харчів до медитацій, то прошу дуже: та сама компанія але ще раніше...

[Гриціан]

Звичайно, знайдуться скептики, що висунуть мені звинувачення в тім, що по суботах не закусюю: адже мало хто на початку ХХ сторіччя з крісами та шабелюками вештався?!
Ну то от вашмосцям ще єдна підказка:


Ну а для тих, кому до офтальмолога, то ось варіант напису з пуделка:


І останній натяк:
Служили два товарища ага
Служили два товарища ага
Служили два товарища в одном и тем полке (с)

[Adam]

Просто детектив якійсь! Тут й «міська гвардія» (якщо в Америці взагалі є така традиція), й якісь масони…

[Гриціан]

От так і знав, що ти масонів згадаєш, але зрештою у певний час американці без них не могли навіть корови подоїти

[Гриціан]

Ну добре, особливого ажиотажу не кипить, то доведеться самому тим метром їздити.
Отже хлопці з крісами є так звані Лицарі Піфія (knights of Pythias). Не масони, хоча зовні мають багато спільного з ними. Організація й досі існує, однак лише в жалюгідним залишку у порівнянні з розквітом коли членство сягало 1000 000, еге ж саме міліона. А такій кількості членів вони зобов'язані так званому "розквіту братств" початку ХХ сторіччя, а також громадянській війні, що залишила по собі тисячі позбавлених прав ветеранів, яким ще кортіло помахати шабелюкою, або принаймні гарно продефілювати містом, що було суворо заборонено зі зрозумілих причин. На допомогу прийшов Юустус Ратбоун, з гарною легендою про Піфія та Дамона і заснував це діло у 1864-ім році. На відміну від масонів "піфи" ні від кого не ховалися і тримали щось на кшталт національної гвардії без керма чи башти, однак в повній спроможності організувати забавки на кшталт отакої:

Патріот України зі своїми смолоскиповими ходами палить в тамбурі. Виглядало воно пристойно, тому що майже третина (а по де-не-де й більше) членів були відставниками військовими. Тобто оці дядечки тримали без перебільшення військове крило у країні де військо не користувалося надто великою популярністю. Членство у крилі, як і у організації було відкрито усім не інвалідам, що вірили у вищу Істоту (по бую яку саме) та (останнє правило ввели пізніше) не були фашистами чи комуністами. Це крило робило багато цікавого, а серед іншого зачасту давало кістяк добровольців до різних війн чи то з Мексикою чи на Кубу, а чи взагалі до Першої, а потім й Другої Світової Війни. Остання правда залила так добре сала за шкуру романтикам з "Армії Лілії" (так їх неофіційно звали), що у 1950-ім році військове крило було ліквідоване. Ну а там почала поволі закінчуватися ера різних братств. На сьогодні піфів залишилося щось з 50 000 по цілім світі і переважно займаються вони благодійністю по шпиталях.
Можна ще багато про них розказати: підлітком мало не вліз до їх лав через непорозуміння, що воно за одне (інтернетів тоді ще не було добре розібратися). Одначе можна провести цікаву паралель між піфами й нашим власним СГД в Америці, що теж на тлі апатії суспільства до військової справи, тримав власні батальйони у національній гвардї, однак не дав ради оклигати по Другій Війні не зважаючи на максимальне сприяння уряду ЗДА. Отака фігня, малята

[Гриціан]

Ну а хранцузський комуністичний комікс ось він:

Власне легенда про вірність Піфія стала причиною, чому бровків під Парижем почали звати саме так.

[Adam]

Не знав а ні про цю сторінку життя Амерки, а ні про Піфія та Дамона! Дякую!

[Євген Пінак]

Ну що ж, панове, бавимося у чергову вікторину. У студію заносимо знімку з досить кумедними типами з не менш кумедними капцями та шапками, однак з досить не кумедними забавками на плечах.

Блін! Отак подивишся на фото і думаєш: "і коли це французькі зуави були в США???"

[Bohdan]

Євген Пінак
Так зуави ж брали участь у Громадянській війні. Причому з обох сторін

[Adam]

Ну, не "зуави", а в одностроях "а ля зуав"!

[Гриціан]

Мода на "штани по зуавськи" була чимось на кшталт моди на френчі набагато пізніше. Колись мав довгу розмову з перестарілим гінекологом з Джамайки, що малим бачив зуавський колоніальний оркестр і був в захопленні від їхніх шльопанців

[Євген Пінак]

Євген Пінак
Так зуави ж брали участь у Громадянській війні. Причому з обох сторін

Але я думав, що до кінця 19 ст. ця мода повністю зійшла нанівець.

[Гриціан]

Не те що зійшла, скоріш стала розбавленою як компот у радянській їдальні: мода на фески і псевдо оріент досі зустрічається по різних "братствах". Ті ж самі шрайнери є нащадками моди на зуавів:



Відношення до зуавів в американців було дещо схоже на відношення у Російській Імперії до гусарів: отакі собі відчайдухи рубаки хлопці, кредо яких "солдат ребенка не обидит". Але якщо в Росії воно зійшло до рівня поштових карток на 23 Лютого й анекдотів про Ржевського, то в Америці ці панове зайнялися серйозною благодійністю залишивши зуавський костюм як напів-комічне напів-серйозне "є у житті місце подвигу". І за іронією, якщо раніше до піфіїв не брали інвалідів, то тепер вони саме інвалідами опікуються.