українські військові формування на Далекому Сході

Модератор: Global Moderators

1917ok
Member
Member
 
Повідомлень: 55
З нами з:
05 лютого 2012 10:07

Re: українські військові формування на Далекому Сході

Повідомлення 1917ok » 04 березня 2012 16:57

На основі домовленостей приступили до практичного втілення домовленостей, тобто підготувати групу членів ОУН та через Японію вислати їх до Маньчжурії. “Наші договорились, що могли б вислати до праці проти Москви кількох організованих людей. Японці приобіцяли поміч у тому, тобто погодилися на те, щоб наші люди приїздили до Японії та відбули щось у роді курсу ознайомлення з тамошніми справами і обіцяли перекинути їх до Манджурії. ... Між іншим, деякі з людей, що були на Далекому Сході, переходили вишкіл у полковника В.Колосовського, штабовика ще старої армії, що мав свої окремі зв’язки з японцями” .
Справу підбору осіб та ведення справи пересилки вело кілька членів Проводу Українських Націоналістів (ПУН), за пізніми спогадами Г.Купецького було доручено члену проводу Я.Барановському, він же повідомляє, що член ПУН Є.Онацький листовно звернувся до нього з пропозицією їхати з організаційним завданням на Далекий Схід. М.Митлюк говорить, що питання Далекого Сходу і зокрема висилки людей до Маньчжурії належали до компетенції члена ПУН Р.Ярого - „він нав’язав зв’язки, зорганізував мою поїздку” . Коли ж врахувати подальші „японську тему” у діяльності Р.Ярого , то швидше за все саме він, принаймні на початковому етапі був відповідальним за маньчжурську акцію. До Маньчжурії було вислано почергово окремих членів ОУН, які діяли там під іншими прізвищами, це - М.Митлюк (Б.Луковенко), М.Затинайко (Р.Корда він же Р.Федорів), О.Хмельовський (Б.Куркчі), М.Гнатів (С.Василів або Васильєв), Г.Файда, Г.Крупецький (Б.Марков), Д.Гуцук,
 

1917ok
Member
Member
 
Повідомлень: 55
З нами з:
05 лютого 2012 10:07

Re: українські військові формування на Далекому Сході

Повідомлення 1917ok » 04 березня 2012 16:59

Особливу увагу М.Митлюк звернув на стан існуючих молодіжних організацій , їх тоді було дві - Союз української молоді (СУМ) та менш чисельний Союз молоді Зеленого Клину (СМЗК). СУМ як складова частина УНК (поруч з іншими громадськими організаціями) з окремим проводом, структурою, бюджетом, Голова СУМ входив до президії УНК. Наприкінці червня 1935 року обидві організації об’єдналися в одну зберігши назву Союз української молоді, головою обрано Ф.Богдана, заступником В.Яхна,
Молоді українці легко сприйняли основи націоналістичного вчення, вони готові були не лише до дискусій і розмов, а й до діла. Після обговорення, виходячи з потреб і настанов, на загальних зборах СУМ вирішено надати „бойовитості” молодіжній структурі, наблизивши її до спортивно-військової і перейменувати її на „Далекосхідня Січ” (ДСС). У цитованому вже листі-звіті М.Митлюк повідомляв, що “за час мого побуту тут перетворив я СУМ на організацію націоналістичну (поки що неофіційно) ”. Офіційно ж перейменування СУМ на „Далекосхідну Січ” відбулося на загальних зборах молодіжної організації 23 січня 1937 року та прийнято Статут.

Статут української далекосхідної Січі
Мета.
§ 1. Відновлення Самостійної Соборної Української Держави зо столицею в Києві.
§ 2. Створення союзної з Маньджу-Ті-Го і Ніппон Української ав-тономної державної одиниці на території Далекого Сходу (Амурщина, Приморщйна), відірваній від СССР, що заселена більшіс¬тю українців.
Діяльність.
§ 3. УДС організує всі українські сили до рішучої й безпощадної боротьби з большевізмом і КОМУНІЗМОМ, як найбільшим воро¬гом Української Нації.
§ 4. УДС укріпляє і популяризує ідею спільности інтересів укра-їнської нації і українців на Далекому Сході з інтересами Маньджу-Ті-Го і Ніппон.
§ 5. УДС виховує в першу чергу українську молодь з ціллю ство-рення ідеольогічних і мілітарних кадрів, готових активно працю¬вати для здійснення цілей указаних в §§ 1 і 2.
Члени.
§ 6. УДС є організацією головним чином української молоді на Далекому Сході.
§ 7. УДС виховує своїх членів в дусі жертвенного і активного україн¬ського націоналізму, в дусі української націоналістичної ідеольогії.
§ 8. Членами УДС можуть бути українці(ки), поділяючі цілі орга-нізації.
§ 9.Членами не можуть бути піддані СССР, а тільки кандидатами і то при умові подання заяви про вихід із совітського підданства.
§ 10. Дійсні члени, що здали іспити з історії, української мови, лі-тератури, а також ідеольогії українського націоналізму, і які пе¬рейшли перед тим назначений стаж роботи, творять відділ УДС так зв[аний] Кіш. Вище зазначені іспити складається перед комісією назначеною Управою УДС.
Відношення до Укр. Нац[іональної] Кольонії.
§11. УДС є організацією при Українсь¬кій Національній Кольонії в Маньджу-Ті-Го .
1 лютого 1937 року спеціальним указом голови УНК Ю.Роя затверджено зміну назви товариства: „З огляду на бажання членів Союзу Української Молоді та прийняте на загальних зборах СУМ 23 січня 1937 року рішення, дозволяється перемінити назву „СОЮЗ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ” на „ДАЛЕКО-СХІДНЮ СІЧ” при УКРАЇНСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ КОЛОНІЇ в МАНЬЧЖУ-ДІ-ГО” .
Першим головою Січі обрано О.Дзигара. Емблемою „Далекосхідної Січі” став герб ОУН – синій щит з націоналістичним тризубом з мечем, який використовувався на організаційних бланках, печатці, одностроях. Привітання членів організації – „Слава Україні”, відповідь „Вождеві слава”, гасло – „Побіда або смерть”.
В листі секретаря Січі Р.Корди до редактора газети „Українське Слово” в Парижі, члена ПУН М.Сціборського говорилося - “Українська Далеко-східня Січ, визнаючи Ідеали українського націоналізму й ідеологію націоналістичного руху, є речником української державності не тільки на корінних українських землях, але й на Далекому Сході (Зелений Клин)” . Фактично Січ стала першою організацією, яка відійшла від суто культурницько-просвітянського напрямку і набирала сили як політична націоналістична організація.
 

1917ok
Member
Member
 
Повідомлень: 55
З нами з:
05 лютого 2012 10:07

Re: українські військові формування на Далекому Сході

Повідомлення 1917ok » 04 березня 2012 17:00

Відчуваючи підтримку з боку української громадськості та на основі перших вдалих дій М.Митлюк подав на розгляд Проводу Українських Націоналістів досить сміливий і максималістський план:
“1. зорганізувати 20 тисяч українців які сьогодні є членами московських організацій;
2. створити українські школи від початкових до високих включно ... ;
3. започаткувати українську колонізацію ... ;
4. зорганізувати українську кооперацію;
5. видавати український щоденник;
6. видавати на японській мові пропагандивні брошурки;
7. створити бюро праці для опіки над нашими безробітними;
8. зорганізувати українські ВІЙСЬКОВІ ВІДДІЛИ” .
Реальність таких планів при сприятливому збігу обставин була досить високою, хоча для їх реалізації бракувало підготовлених кадрів і відповідних структур. Для того треба було перевести на націоналістичні позиції головну українську громадську структуру Українську Національну Колонію, і в першу чергу замінити керівництво.
Загальні збори УНК призначено було на 7 червня 1936 року М.Митлюк запевняв, що на “виборах переберемо ми – націоналісти, все в свої руки, але до розв’язку цілої справи ще дуже далеко” . Не маючи відповідних людей з поміж місцевих українців він запропонував обрати до проводу УНК „позаочно таких людей: сотника Р.Ярого, генерала Капустянського, генерала Курмановича, полковника Колосовського” . Після того, як збори пройдуть за його планом, Б.Луковенко необхідно, щоб вказані члени новообраного проводу УНК обов’язково приїхали до Харбіну терміном “мінімум” на 6 місяців.
Заплановані збори відбулися 14 червня 1936 року, робота М.Митлюка не пройшла даром, націоналістичниа група переважала, тому вдалося провести такі рішення, що дозволило поставити на чолі УНК висунутого націоналістами Ю.Роя, а секретарем – М.Митлюка. „Маньчжурський вісник”, хоч і не підтримував націоналістів, але змушений був визнати, що група кандидатів від „ СУМ-у, активно підтримувана просвітянами, побідила. До нової Ради і Ревізійної комісії увійшли люди нові, вбільшості молоді, і це дає нам запоруку, що нова Рада УНК поведе працю рішучіше вперед” .
Як вже говорилося серед домовленостей між ОУН і японцями було засилання підготовлених членів ОУН на радянську територію. Відомо, що восени 1936 року М.Митлюк загинув при переході китайсько-радянського кордону, але обставини загибелі до кінця не встановлені. Цим дуже цікавився інший висланець ОУН - Г.Купецький, але не зміг отримати якоїсь задовільної відповіді ні від японців, які посилалися на те, що не мають дозволу з ним про це говорити, ні від М.Гнатіва, який відповідав йому лише загальниками не вдаючись в деталі.
 

Поперед.

Повернутись до Міжвоєнний період (1923-1938)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість