Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

Модератор: Global Moderators

Яррі Одл
Member
Member
 
Повідомлень: 70
З нами з:
22 жовтня 2015 16:42

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

Повідомлення Яррі Одл » 29 червня 2017 12:38

Пропоную інформативну та водночас емоційну цитату по темі з допису Семена Шевчука (Пора сказати правду про наші визвольні змагання добитися волі для Галицької Землі. Інформаційний портал «Збруч». 10.09.2013 https://zbruc.eu/node/12629). По інших таборах в наведеній статті теж є відомості.

Варшавська газета “Роботнік” число 339 з дня 16-го жовтня 1919 року в своїй статті “Обози єнцув” розказує слідуюче: “Відносини, які панують у таборах для полонених у Модліні, Бересті Литовськім, переймають жахом. Табір для полонених у Бересті Литовськім — це ганьба для польської держави. Умови в “Берестейських Букшопах”, або в форті Берґа можуть довести до розпачу глядача. У Букшопі приміщено українців. Це давні табори і російські хліви та бараки, збудовані німцями, в деяких немає навіть прич або дощок, тільки долівка — це приміщення бранців. Про солому немає мови, — долівку полонені вистелюють бадиллям або бодяччям. Вікон нема, навіть одвірки понищені. Ці умовини в злуці з голодуванням, якого розміри більшали із-за крадежу військових функціонарів, витворили з табору полонених прямо табір трупів. Два місяці тому з табору, що числив біля 6.000 полонених, виносили кожного дня 50 до 100 трупів. Розпаношилася тоді дезинтерія, яка вбивала виголоджених. В одному місці при епідемічному шпиталі трупи лежали біля три тижні непохоронені, що аж щурі їх обгризали. Померших хоронять так мілко, що тіла вистають із землі. Так, як тепер виглядають українські бранці в таборах, можна собі уявити тільки смерть. Деякі і говорити не можуть. Не ходять їсти, бо ті вже не ворохнуться до смерти, такі безсилі. Коли всі виходять з табору по їжу і стають рядом — справжній похід смерти. Голодні і померзлі. їдять чорні ягоди з дикого бозу, навіть траву. Вибирають нестравлені зерна з кінських відпадків і печуть їх з лушпинками. Ледве йдуть, коли на приказ мусять іти; коли оправдуються, що годі їм скоріше йти, дістають кольбами. А б’ють жовняри здорово, бо що ж із нього, коли він і так не поживе. Деколи просить такий: “Вбий, паночку, остогидло голодувати”. Від ударів кількох умерли, заслабли були й не видержали. Познаньчик плютоновий постійно ходить із палкою, б’є, де попаде, тут трапить у голову, там в очі, — кільком навіть повибивав очі. З розпачу кілька скочили в Буг, де потонули, кілька підрізали собі горло, — страшне. Були там комісії з польського сойму, мала наступити поправа відносин. Час, щоб засуд і кара за ці злочини не обмежилася на словах, час це лихо передати прилюдному осудові”. (Войнаренко, До нової Полтави, стор. 239).
 

Яррі Одл
Member
Member
 
Повідомлень: 70
З нами з:
22 жовтня 2015 16:42

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

Повідомлення Яррі Одл » 17 липня 2017 11:48

Наведене визначення "табори смерті" дано в спогадах Е. Драґінди (Спомини буковинця усусуса. Е. Драґінда. Дітройт, 1979).
 

Поперед.

Повернутись до WWI та Перші визвольні змагання (1914-1922)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей