Новости сайта «История государства Габсбургов»

[Гриціан]

А, от воно в чому справа. Знав про Окуневського, але десь прохлопав вухами, що він не був "лінійним" офіцером.

[Lavr]

Текст, між іншим, на дві третини більший, ніж у газетній публікації.

О, спасибі, що вказали. Тоді треба не полінуватись і перечитати.
Панство згадало Окуневського, саме зараз сів за його "Листи з чужини"

[Колезький радник]

Майте на увазі, що упорядник формував розділи книги по країнах і континентах, які описував автор, але при цьому часової хронології не дотримувався. Тому буває, що зв'язок між конкретними "фейлетонами" встановити досить проблемно. Вісім років тому я написав статтю про плавання д-ра Окуневського на корветі "Аврора" до Африки та Індій, а також про його подорожні нариси того періоду. Якщо маєте інтерес, можете ознайомитись.
Вона лежить тут: http://huculia.info/jaroslav-okunevskyj-writer-birth/

[Adam]

Колезький радник, я передрукую у себе!

[Колезький радник]

За вісім років, що промайнули, матеріал дещо застарів і потребує осучаснення. Крім того, потрібно виправити виявлені помилки і доповнити текст. Та й ілюстрації проінспектувати. Якщо згодні, давайте попрацюю.

[Adam]

Згоден, пане Леоніде!

[Lavr]

Майте на увазі, що упорядник формував розділи книги по країнах і континентах, які описував автор, але при цьому часової хронології не дотримувався.

Та вже бачу. Так само питання з ілюстраціями. Так зрозумів, що це збірка Окуневського з його власними підписами. Інакше, важко зрозуміти розташування Загреба в Сербії.

Якщо маєте інтерес, можете ознайомитись.

Маю, і обов"язково ознайомлюсь! Красно вдячний)))

[Колезький радник]

У первісному виданні "Листів" був лише відомий портрет Окуневського в уніформі з еполетами. На жаль, його багата фотозбірка втрачена безслідно. А у однотомнику 2008 р. ілюстрації від комп'ютерників "Темпори". Це їх брати по духу кожен рік у плакати до 9 Травня то німецькі "тигри" впруть, то ще якусь фігню, лиш би фотки гарні були. А хто підписи до них творив, у редакції відмовились відповідати. Сказали лише, що картинки не пов'язані напряму із змістом книги. Зате онука Окуневського - доктора Егона Бальцара книга цілком задовольнила. Щоправда, він кирилицю не знає.

[Adam]

Осада века: взятие Перемышля русской армией в 1915 году

Мирное население Перемышля сперва встретило русские войска настороженно и укрылось в домах. Однако вечером того же дня генерал Артамонов гарантировал некомбатантам безопасность. Открылись питательные пункты, началась выдача бесплатного хлеба. Об отношении победителей к местным жителям и условиях содержания пленных офицеров красноречиво говорит следующий факт: вскоре после капитуляции Перемышля по его улицам гуляли дамы под ручку с австрийскими военными.

[Pafchak]

Ха! Згадав про той ніби дійсний факт, що один чи то два (на пару) офіцери (РІА, військовополонені, чи А.-У. Армії, захоплені в облозі) були засипані уламками в підземеллях Перемиської кріпості і видістались на світ Божий– спочатку, як сліпі кроти, не могли на нього й дивитись– вже аж після закінчення ПСВ (харчувались з кріпосних запасів в підземеллі).Читав про це в якійсь прорадянській книжчі В.Бєляєва 1970-тих рр… Чи ж дійсно така історія мала місце ?

[Lavr]

Adam, дякую! А я якось на Варспоті це пропустив. Треба буде в Тебе почитати.
Pafchak , еммм, інколи таку історію можна чути в контексті фортеці Осовець

[Pafchak]

Pafchak , еммм, інколи таку історію…

Та ні, Белєєв Беляєвим, а все ж чи це правда, що кілька (бо один, напевно, збожеволів би) військовополонених прожили в самотності (і темноті!) кілька років під завалами в катакомбах Перемиської фортеці ?
P.S. А що воно таке ”фортеця Осовець”?

[Lavr]

Фортеця Рос. імперії в Польщі, де відбувались значні бої у ПСВ:
https://ru.wikipedia.org/wiki/Осовец_(крепость)

В 1924 году европейские газеты писали о некоем русском солдате по фамилии Николаев[15], обнаруженном польскими властями в крепости Осовец. Как оказалось, при отступлении сапёры направленными взрывами засыпали подземные склады крепости с амуницией и продовольствием. Когда польские офицеры спустились в подвалы, из темноты по-русски раздалось: «Стой! Кто идёт?» Незнакомец оказался русским. Неся свою службу в строгом соответствии с воинским уставом, часовой заявил, что его может снять с поста только разводящий, а если его нет, то «Государь Император». Часовой сдался лишь после того, как ему объяснили, что той страны, которой он служил, уже давно нет. 9 лет солдат питался тушёнкой и сгущёнкой, не потеряв счёт времени и приспособившись к существованию в темноте. После того, как его вывели, он потерял зрение от солнечного света и был помещён в больницу, а затем — передан советским властям. На этом его след в истории теряется.

І ще один з сюжетів пов'язаних з Осовцем:
https://ru.wikipedia.org/wiki/Атака_мертвецов

[Pafchak]

Ха, так в дечому аз, дійсно, був правиий! Але ж ай да молодець солдат РІА (не рік/два, а й ще більше літ таким незвичним способом прослужив Николаев Николаю, себто ”государю императору”, коли Миколи ІІ (і його сімї) вже й в живих незалишилось). Шкода, що совіти, напевно, йому не дали Георгія (а декілька літ таборів, ймовірно...)
Та, як мені згадується, цю історію вже трохи обговорювали на Форумі ?...
Зрешта, як на мене, випадок трохи цікавий своєю курйозністю і його варто було пригадати.

[Lavr]

Прочитав статтю - кортко і ясно.
Мене найбільше зацікавило фото рос. генерала Артамонова під портретом кайзера.
Причому, з початком війни імператорський портрет явно не перемальовували, бо цісар з Георгієм 4-го ступеня на грудях.
Хоча, може таку нагороду ФЙ І цінував понад війну й продовжував носити. Спеціально вирішив переглянути листівки з ПСВ де він з Вільгельмом, то на них російська нагорода теж присутня на мундирі.
Словом, Adam , дякую. І знання поновив, і над цікавим питанням замислився