Що за бій?

[anaharsis]

Підкажіть будь-ласка.
В м.Острог Рівненської обл. знаходиться ось такий хрест



Напис на табличці наступний: «Вічна пам’ять патріотам полтавчанам Української народної республіки Федоренко Миколі, Губенко Івану загиблим у боях під Кривином у вересні 1919 р.».
До яких військових формувань могли належати наступні козаки чи старшини і що то за бій?

В інтернеті натрапив на таку інформацію "За 16 км від Острога знаходиться залізнична станція Кривин. Там, за даними місцевих краєзнавців (О.Тищенка, І.Марчука), у 1918 р. відбувся бій, подібний до бою під Крутами. 40 учнів Острозької гімназії зайняли оборонні позиції, захищаючи від більшовицьких військ рідне місто".

А хіба більшовики у 1918 р. дійшли взагалі в цей район? Станція Кривин знаходиться посередині залізничного шляху Шепетівка-Рівне. Як на мене просто місцева легенда.

[один]

Нещодавно гуглив на цю тему, і вичитав в одній статті, що місцеві історики тепер вважають дані на цій табличці недостовірними(правда. без уточнення -чому). Цей хрест уже поміняли на металевий, фото тут.
Місцевий археолог(не знаю, чи треба ставити тут лапки )заклав шурф і дійсно виявив поховання, двомісну могилу.Розкопувати повністю не став. За спогадами живого очевидця, поховані старшина і рядовий козак.

[anaharsis]

Нещодавно гуглив на цю тему, і вичитав в одній статті, що місцеві історики тепер вважають дані на цій табличці недостовірними(правда. без уточнення -чому). Цей хрест уже поміняли на металевий, фото тут.
Місцевий археолог(не знаю, чи треба ставити тут лапки )заклав шурф і дійсно виявив поховання, двомісну могилу.Розкопувати повністю не став. За спогадами живого очевидця, поховані старшина і рядовий козак.

Місцевий археолог без лапок. Це ж Бондарчук О.А. Деякі форумчани підтримають мене. Я все це знав. Бажано почути відповідь на ті питання що я задав у першому повідомлення в темі.

[один]

Перепрошую.

[Михайло]

Якщо це вересень 1919, то може в Ковальчука у Невідомій війні подивитись? Білі там звичайно ні до чого, але раптом щось є? А взагалі, Остріг ніби ж був польським на вересень 1919?
Якщо вересень 1918, то це залізобетонний гетьманат, повстання Директорії аж у листопаді... Взагалі неясно, що за бої. Може вересень 1920? Чи взагалі не вересень?

Щодо студентів, то тут пишуть, що бій був десь у той час, що й під Крутами:

http://nuwm.rv.ua/newspaper/history/i09.html

Але ж студенти -- окреми, а козак і старшина -- окремо

[кювернат Ювяшжт]

Кривин - це зараз Славутський район Хмельницької області. Щодо Острога у вересні 1919, то він скоріше за все був вже польським, відомо, що 13 серпня поляки взяли Рівне. Але, можливо, що там були якісь частини Армії УНР, що вели бої з Червоною армією, бо поляки наступали головним чином північніше.

[Inman]

В напрямку Шепетівки поляки теж просувалися, там був цікавий епізод, коли невелика частина поляків (ескадрон чи щось таке) увійшла в Шепетівку, бойової сутички з українцями начебто не мала, в результаті переговорів досягли порозуміння, з умовою що поляки покинуть місто і відійдуть назад. Але як доповідав хтось з українських службовців, поляки в порушення угоди місто не залишають.

Ввечері гляну точніше про цей епізод, в яких це датах було.

[кювернат Ювяшжт]

бойової сутички з українцями начебто не мала

В відкіля б їй взятися, якщо ще 16 червня перемир'я підписано.

[Михайло]

В відкіля б їй взятися, якщо ще 16 червня перемир'я підписано.

Але неодноразове неджентельменське поводження з польського боку мало місце раз по раз (у Антоненка-Давидовича наприклад є епізод). Інша річ, що вояки УНР дійсно не в тій ситуації були, щоб піддаватись на провокації та наразитись на більший конфлікт.

[Михайло]

Мабуть, має сенс викласти уривок зі статті, яка стосується поховання:

http://nbb.com.ua/news/755/5/

На території заповідника «Остріг», поруч із вежею старовинного замку, я наткнувся на могилу з явно іншої епохи. Металевий хрест із тризубом, але без будь-яких написів. Поруч під парканом стояв старий хрест з табличкою: «Вічна пам’ять патріотам полтавчанам Української Народної Республіки Федоренко Миколі, Губенку Івану, загиблим у боях під Кривином у вересні 1919 р.».

Старий Кривин – село в 16 км від Острога. Там, за даними місцевих краєзнавців (О. Тищенка, І. Марчука), у 1918 р. відбувся бій, подібний до бою під Крутами. 40 учнів Острозької гімназії зайняли оборонні позиції, захищаючи від більшовицьких військ рідне місто. Парадоксально, але співробітники музею не могли точно сказати, хто ж похований у цій могилі. Трохи світла пролив на це питання Олександр Бондарчук, археолог, завідувач відділу охорони пам’яток заповідника.

«У цій історії не все з’ясовано. Могилу доглядали до 1939 р. А після встановлення радянської влади на Західній Україні занедбали. Могила була й під час функціонування собору (Богоявленська церква, знаходиться на території заповідника). Його закрили десь у 1961 р., а я прийшов сюди працювати у 1971». На той час хрест уже підгнив і впав, могилу ніхто не доглядав. Підходити до неї боялися.

«Ми зайнялися цією справою після проголошення незалежності», – розповідає далі Бондарчук. «Опитували свідків. Їх залишилося не так багато. Хотіли встановити правильно імена й прізвища, бо ті, які на табличці, ймовірно, неправильні. Колишній директор музею 10 років щодня ходив на роботу повз могилу. Я запитав у нього, невже за весь цей час не могли прочитати, що там написано. А він – комуніст – відповів мені: «У нас путь пряма, жодних коливань вліво чи вправо».

Вдалося знайти чоловіка, який пам’ятав ці похорони. Йому тоді було 6 років. Він розповів, що була холодна пора, похорон проходив в училищі (де нині Острозька академія). Швидше за все, це відбулося пізньою осінню чи взимку 1920 р. Дивом вціліло й фото цієї могили за Польщі.

В 1996 р. Бондарчук заклав шурф на місці поховання. Орієнтувався за тим єдиним фото. Коли копав, то грунт був із грудками. Це підтверджує висловлену свідком думку про холодну пору року – могилу закидали підмерзлою землею. На глибині більше метру почала читатися могила на двох. Її розкопувати не стали, на це потрібен відповідний дозвіл. Але місцезнаходження старої могили відновили точно. Акцію відкриття поховання та встановлення пам’ятного знаку провів Народний Рух.

Та певна плутанина лишилася й донині. Зараз в інтернеті і не тільки, можна прочитати, що в цій могилі поховано загиблих у бою під Кривином гімназистів. На їхню честь була навіть виготовлена пам’ятна плита. Але в цій могилі – не вони. Під час опитування було з’ясовано, що там поховані сотник і козак. Отже, гімназистами бути не могли. Загинули вони у боях із поляками чи з більшовиками – точно невідомо. Швидше, з останніми, бо чи дозволила б Польща залишити цю могилу після входження Західної України до її складу?

У 2008 р. на місці могили було встановлено новий пам’ятник – залізний хрест із тризубом.

То що виходить -- напис, викладений у першому пості цієї теми -- ще з польських часів зберігся?

[anaharsis]

Щодо студентів, то тут пишуть, що бій був десь у той час, що й під Крутами:

http://nuwm.rv.ua/newspaper/history/i09.html

Як на мене то повна казка, які більшовики біля Острога взимку 1918 р. та й пізніше у 1918 р. де б тут взялися більшовики. Тому я подумав що та могила з написом якось повязана з боями і тою легендою. Але я так розумію, що у вересні 1919 р. місто було польським і ніякі гімназисти точно не могли їхати захищати Кривин. Але звідки та легенда?
Та й чи не мігби хтось конкретизувати до якої території дійшли більшовики в Першій Українсько-більшовицькій війні?
Всім вдячний за коменти.

[кювернат Ювяшжт]

Але неодноразове неджентельменське поводження з польського боку мало місце раз по раз

Умови, в яких підписувалося перемир'я 16 червня 1919, були теж цікавими - воно мало наступити по всьому фронту, в Галичині також, але оскільки воно не враховувало здобутків УГА від Чортківської офензиви, то УГА це перемир'я повністю іґнорувала (що і не дивно), однак поляки з УНР відтоді не воювали. Але зрозуміло, що траплялися сутички, бо не всяке начальство витлумачувало, і не всякий солдат розумів, що оцих "українських більшовиків" можна бити, а отих "українських більшовиків" не можна, особливо якщо це начальство і солдати з армії Галлера. І хай шановне панство не ображається на такі характеристики (у лапках), бо їх не лише тоді поляки вживали, але і подекуди зараз можна зустріти!

Та й чи не мігби хтось конкретизувати до якої території дійшли більшовики в Першій Українсько-більшовицькій війні?

Та до Острога звісно не дійшли, але внаслідок збільшовичення армії на Поділлі та Волині в той час було дуже багато "тилових" більшовиків - саме звідти на столицю їхав Гвардійський корпус, і взимку (якщо це мається на увазі січень-лютий) 1918 у районі запросто могли орудувати "революційні" солдати.

[Михайло]

і не всякий солдат розумів, що оцих "українських більшовиків" можна бити, а отих "українських більшовиків" не можна

ризикуючи заоффтопити тему -- але ж після 16 липня 1919 ніякі "українські більшовики" проти поляків вже не воювали, правильно я розумію?

[Михайло]

Та до Острога звісно не дійшли, але внаслідок збільшовичення армії на Поділлі та Волині в той час було дуже багато "тилових" більшовиків - саме звідти на столицю їхав Гвардійський корпус, і взимку (якщо це мається на увазі січень-лютий) 1918 у районі запросто могли орудувати "революційні" солдати.

Тинченко писав десь, що в Першій українсько-більшовичькій війні було три чинники з більшовицького боку -- (1) вторгнення з Росії, (2) збільшовичені солдати з фронту, та (3) місцесі червоногвардійці.

[Михайло]

P.S. До речі, що там за карлючка в написі на хресті в самому кінці, після "1919 р ІХ"? Виглядає на літеру "с", то може то не вересень, а ІХ с. -- тобто 9-те січня? Ідея трохи бредова, та все ж?