Що за бій?

[Inman]

Денник НКУГА:

23 серпня - "З корпуса СС одержано таке звідомлення: поляки сьогодні о 10-й годині в силі 200 чоловік кавалерії роззброїли сотню полевої варти в Словуті. Після звідомлень движеться на Шепетівку 500 їздців і три сотні піхоти, на станції Словута двапанцирні поїзди. Заряджено евакуацію Шепетівки. Повернувший від поляків парламентер приніс відповідь, що переговори між поляками та українцями перервані і поляки зачинають наступ на Шепетівку."

З цього приводу до головного штабу занепокоєно звертаються ганличани, зокрема командування 2-го корпусу, на тили якого йдуть поляки. Питання до штабу одне - що робити, воювати з ними чи як?

28 серпня - Група СС, яка наступала від Новограда-Волинського в бік Коростеня, потрапила через пляків в халепу. Цитую:
"Вчера під час наступу Групи на Бариші заняли поляки Новоград-Волинський і захопили там наші обози і ремонтні комісії."

4 вересня - дізнаються про укладення 1 версня перемир"я з поляками. За його умовами визначено розмежування військ, прикордонній пункти, про шепетівку сказано так: "В Шепетівці спільна команда залізничного двірця".

5 вересня - кавалерія СС займає Новоград-Волинський.

Наприкинці вересня від Петлюри повідомляють галицькі війська про порозуміння з поляками щодо їх операцій на Овруч та Новоград та попереджують, щоб не стріляли по польських літаках.

[кювернат Ювяшжт]

але ж після 16 липня 1919 ніякі "українські більшовики" проти поляків вже не воювали, правильно я розумію?

Простою мовою - військам приходить директива - зайняти лінію Збруча/лінію Уборті/Шепетівку і т.п. - вони її і займають. Якщо у директиві сказано, що когось не стріляти, а с кимось спільна команда двірця, це теж пан начальник мусив пояснити солдатам, а інакше війна така штука...

[Михайло]

Простою мовою - військам приходить директива - зайняти лінію Збруча/лінію Уборті/Шепетівку і т.п. - вони її і займають.

То я розумію, що солдатам що наказали -- те вони й роблять, інакше які ж вони солдати. Але чого я не розумію -- на якій підставі ті, що видавали директиви військам, наказували роззброювати українські відділи в серпні, і займати Шепетівку, яка ніби ж далеко за Збручем?

[Михайло]

По ідеї, з Історії СС випливає, що вся перша половина вересня 1919 -- бох з більшовиками вздовж залізниці Коростень - Новоград-Волинський - Шепетівка, внаслідок чого 18 вересня вони зосередилися в районі Шепетівки та Полонного. Кривин ніби недалеко, проте ось що пише сайт з історії Острога:

http://www.ostroh.rv.ua/our_city/history

Неодноразова зміна державної влади супроводжувала життя Острога протягом 1918 – 1920 рр. Так, лише Радянська влада на чолі з більшовицьким ревкомом встановлювалася в місті тричі (січень 1918 р., 1 травня 1919 р., 3 липня 1920 р.), Двічі місто займали польські війська (14 серпня 1919 р. і в другій половині вересня 1920 р.). Лише з кінця 1917 р. по квітень 1919 р. (з невеликою перервою) влада в Острозі належала представникам Української народної Республіки (Центральної Ради та Директорії) та Української держави (гетьманату), і то за австро-німецької військової присутності протягом майже всього 1918 року.

Отже, з 14 серпня 1919 по 3 липня 1920 в Острозі (а Кривин -- це майже Остріг) -- польська влада. Разом з тим, з дат видно, коли могли відбуватись там бої з більшовиками -- в січні 1918, та в травні 1919. Щодо 1920 року, то АУНР ніби то оперувала південніше, правда, питання щодо 6-ї дивізії, що була в складі 3-ї польської армії.

[Михайло]

А ось нагуглив іще (але це щодо гімназистів, і вони були місцеві, а не полтавці):

http://www.slavuta.km.ua/index.php3?con ... 5B403%5D=1

Так, у квітні 1917 р. в повітовому Острозі при місцевій гімназії волелюбна українська молодь організувалась у військово-спортивне товариство "Січ" імені І. Богуна. Штабом "Січі" був Острозький замок, над яким підняли жовто-блакитний прапор. Гімназисти, міська молодь були єдиною силою, що боронила порядок в Острозі. Частина юнаків з товариства загинула у волосному Кривині під час роззброєння на місцевій залізничній станції дезертирів-мародерів. Хлопців похоронено на Замковій горі.

Взагалі, треба прошерстити Історію міст і сіл, причому не лише по Кривину, а по Нетішину, Славуті, Острогу, це білші населені пункти, по них і статті більші.

[кювернат Ювяшжт]

Але чого я не розумію -- на якій підставі ті, що видавали директиви військам, наказували роззброювати українські відділи в серпні, і займати Шепетівку, яка ніби ж далеко за Збручем?

Бо Польща не припиняла бойові дії, лише її увага "переключилася" на Червону армію. А пізніше поляки взагалі Кам'янець і інші міста Поділля зайняли, всупереч всяким там угодам - бо вимога була (в т.ч. вимога щодо участі армії Галлера) воювати з більшовиками.

[anaharsis]

А ось нагуглив іще (але це щодо гімназистів, і вони були місцеві, а не полтавці):

http://www.slavuta.km.ua/index.php3?con ... 5B403%5D=1

Так, у квітні 1917 р. в повітовому Острозі при місцевій гімназії волелюбна українська молодь організувалась у військово-спортивне товариство "Січ" імені І. Богуна. Штабом "Січі" був Острозький замок, над яким підняли жовто-блакитний прапор. Гімназисти, міська молодь були єдиною силою, що боронила порядок в Острозі. Частина юнаків з товариства загинула у волосному Кривині під час роззброєння на місцевій залізничній станції дезертирів-мародерів. Хлопців похоронено на Замковій горі.

Взагалі, треба прошерстити Історію міст і сіл, причому не лише по Кривину, а по Нетішину, Славуті, Острогу, це білші населені пункти, по них і статті більші.

То як на мене найвірогідніший варіант, що гімназисти могли битися із дезертирами. Але залишається питання про могилу сотника і козака, що брали участь у вересневих (?) боях 1919 р. біля Острога.
Буду шукати.

[Михайло]

Але залишається питання про могилу сотника і козака, що брали участь у вересневих (?) боях 1919 р. біля Острога.
Буду шукати.

То все ж таки, звідки інформація про саме вересень? Це ще довоєнна табличка? Чи її на початку 90-х зробили?
Бо виходить ніби, що там з середини серпня -- польська влада, і ніяких боїв АУНР з більшовиками ніби не могло бути... Могли -- в січні 1918 чи квітні-травні 1919

[Михайло Ковальчук]

Тут якась помилка.
У січні - лютому 1918 р. ніяких боїв чи сутичок з більшовиками в Острозі не було. Максимум - хіба що сутички з дезертирами, але в мене з цього приводу дуже поважні сумніви. Бої з більшовиками в тих краях були наприкінці весни 1919 р., не рахуючи хіба що сутичок з місцевими повстанськими відділами, які діяли під червоним прапором, протягом першої половини 1919 р.

[anaharsis]

Тут якась помилка.
У січні - лютому 1918 р. ніяких боїв чи сутичок з більшовиками в Острозі не було. Максимум - хіба що сутички з дезертирами, але в мене з цього приводу дуже поважні сумніви. Бої з більшовиками в тих краях були наприкінці весни 1919 р., не рахуючи хіба що сутичок з місцевими повстанськими відділами, які діяли під червоним прапором, протягом першої половини 1919 р.

Підтримую, хоча на рахунок дизертирів у січні 1918 р., то може якихось і роззброювали.
А вересень 1919 р. то дійсно що помилка бо в цей час біля Острога не було боїв, тим більше М.Ковальчук підтверджує про бої в першій половині 1919 р.

[В.Волинський]

Сьогодні ця тема отримала несподіване продовження. Маємо звернення про ідентифікацію особи уенерівця Кравчука Мирона Хомовича, який похований у с. Бугрин Гощанського району Рівненської області. Загинув у бою на ст. Кривин. На пам'ятнику дата 19.12.1918 р. Може це бій між гетьманцями і петлюрівцями.