Обставини загибелі А.Шаманека

Модератор: Global Moderators

DmytroGuta
Member
Member
 
Повідомлень: 84
З нами з:
11 жовтня 2011 22:07
Звідки: Вінниця

Обставини загибелі А.Шаманека

Повідомлення DmytroGuta » 25 грудня 2012 01:00

Хто, що зустрічав про загибель і поховання А.Шаманека

Вікіпедія
..... втікаючи від большевиків, при переході через Дністер для з'єднання із армією УНР був застрілений.
Похований у селі Пороги близько міста Сороки в Бесарабії.

Спогади Степана Шухевича
..... тікав в Румунію, вбитий зрадливим перевізником при переправі через Дністер.

Більше нічого з цієї теми не зустрічав, наскільки я розібрався с. Пороги, це тепер Ямпільський район Вінницької області, яке знаходиться біля Ямполя, на березі Дністра, навпроти молдавського села Косоуци, позташованого за 5 км від м. Сороки. В цьому районі сіл з назвою Пороги більше не зустрічається.

Шановне товариство !!!
Хтось може, ще щось підказати?
В мене є бажання наступного року виїхати туди, пошукати це місце поховання.
 

oleh66
Member
Member
 
Повідомлень: 427
З нами з:
05 лютого 2009 17:19

Re: Обставини загибелі А.Шаманека

Повідомлення oleh66 » 04 січня 2013 19:58

У 1-му томі "У.Г.А." Д. Микитюка про Шаманека:

"Застрілив його басарський бандит-пачкар при перевозі через Дністер, 20-го травня 1920 року. Це сталося недалеко містечка Сороки на правому березі Дністра. Румунський старшина (колишній австрійський офіцер) похоронив його з військовою почестю в селі Пороги над Дністром, повіт Сороки, проти містечка Ямполя. Свідком тієї трагічної смерти полк. Шаманека був сот. Тітляр, який разом з ним переправлявся через Дністер і який також був тяжко поранений кулею бандита-пачкаря".

Тобто практично те ж саме.
Книга "Ландскнехти Галицької армії" https://www.facebook.com/KnygaLandskneh ... ii?fref=ts
 

pawchak2
Тролль безграмотный
 
Повідомлень: 446
З нами з:
19 травня 2011 22:55

Re: Обставини загибелі А.Шаманека

Повідомлення pawchak2 » 04 січня 2013 21:41

Може воно й до речі, ще у Вікі про Шаманека:
”Скінчив Військову Академію у Відні, 1914 сотник генерального штабу австрійської армії (при а.-у. 8. GbBrig, м. Фоча на Балканах /- це я вставив у Вікіпедію- С.П./ ), згодом воював з нею на італійському фронті, потім на Близькому Сході. Потрапив у англійський полон, звідки зумів щасливо втекти.”
А от що ще не вставив: до війни він служив (починав службу ?) в IR №55 (див. послужний список офіцерів полку).
Честь і слава полковнику Альфреду Шаманеку !
 

DmytroGuta
Member
Member
 
Повідомлень: 84
З нами з:
11 жовтня 2011 22:07
Звідки: Вінниця

Re: Обставини загибелі А.Шаманека

Повідомлення DmytroGuta » 07 січня 2013 15:02

Ясності поки що мало . Незрозуміло на якому березі Дністра відбулось поховання .

с. Пороги , ще колишній Ямпільський повіт, лівий берег Дністра, тепер на території України.
Навпроти Ямполя , на правому березі Дністра молдавське село Косоуци, в районі якого є пороги через річку і це село відносилось до Сороцького повіту Бессарабської губернії. (пороги починаються від укр . села Пороги і тягнуться до Косоуц , де на березі єдиний в Молдові гранітний кар'єр )
Малоймовірно , й що румунський офіцер організовував похорон на українському березі.
Скоріше усього Шаманек переправлявся з с.Пороги до с.Косоуц і був там убитий і місце поховання його скоріше с.Косоуци , теперішня Молдова , яке знаходиться через річку від м.Ямпіль
 

DmytroGuta
Member
Member
 
Повідомлень: 84
З нами з:
11 жовтня 2011 22:07
Звідки: Вінниця

Re: Обставини загибелі А.Шаманека

Повідомлення DmytroGuta » 07 січня 2013 15:04

Якби знати подальшу долю сот.Тітляра , то можна було б розібратись точно
 

Аватар користувача
patriot.ua
Member
Member
 
Повідомлень: 89
З нами з:
26 лютого 2012 08:37

Re: Обставини загибелі А.Шаманека

Повідомлення patriot.ua » 09 січня 2013 05:15

В 4-му т.Д.Микитюка (ст.61,154), який є в і-неті, є посилання на спомин Ганса Коха в "Українському Скитальцю" ч.14-те, 1922р., але там та інформація що й у 1 томі.
В "Приятелі українського жовніра (Календар на 1923 р.)". – в-во Ч.К. Львів,1923. була згадка М.Карпюка, текст ст.112-113 подаю нище (текст з 114ст в мене відсутній):
"Румунський дівізіонер з другого боку Дністра повідомив нашу Команду, що на румунській території впали жертвою 3 руки невідомого злочинця двох українських старшин, полк. Шаманек вбитий, сот. Тітляр ранений.
Українська Команда висилає двох старшин, (мене і пор.Гірняка) на румунський бік.
Дістаємо наказ розвідати блище про вбійство, та просити о дозвіл і перевезти тіла до Ямполя. Тут, на український землі, мали остаточно похоронити з належними почестями бувшого начальника ґенер. булави Галицької Армії. Через Дністер переправляє нас на лодці жидок.
Він цілими днями веде в той спосіб товарообмін між Україною та Румунією. За пуд цукру дає Румунія аж... два пуди соли.
Причалюємо до прибережного села Косоуц. Витаємося з рум. Старшиною, виказуємося посвідками, подаємо ціль приїзду.
Румун крутить носом. »Неможливо«.
»Якто неможливо? Ви не можете рішати в цій справі, то ми будемо говорити з вашим дівізіонером«.
»Неможливо«.
»Чому?«
»Бо дівізіонер в Сороках ( 7 верств віддалі), телєфонічного получення нема, а я не можу пустити панів аж до Сорік«.
»То будь ласка - відвідаємо бодай гріб покійника, в цьому же селі, Косоуц. «
»Неможливо, - панове взагалі від берега не сміють віддалитися.«
»Вибачте – кажемо – чи між Румунією і Україною стан приязний чи воєнний? Як воєнний, так кжіть, нам буде далеко вигідніще. Аджеж з вашої сторони приїздить майже що-дня якийсь старшина, навіть неслужбово, на наш бік; наші його не спинюють, може свобідно їхати аж у Київ. А як ви з нами поступаєте? В Сороки не пускаєте, на близький гріб піти не вільно, взагалі не даєте нам від берега віддалитися. Нечуване, аджеж мусять бути якісь взаємини«
»З приємністю але не вільно. Наказ!« »Як так то допобачення« - і ми всіли до лодки: »Панове старшини, чому мені раньше не казали? Не на прохання, а за пуд цукру пустивби вас Румун кудиб хотіли.«
Від тої хвилі наша прибережна сторожа ловила по нашому боці: всякого гостя і гнала його в свояси.
Вже не з Ямполя, а з Чекинівки, дальше на південь, переправляємося через Дністер на румунський бік, прямо до Сорік; Сороки при самому березі.
Витаємось, з другим Румуном старшиною, виказуємося посвідками. Подаємо ціль приїзду, хочемо говорити з дівізіонером.
»Неможливо«
Не помагають ніякі наші переконання.
»Так пустіть бодай відвідати раненого сот. Тітляра, він в Сороках в шпиталі.«
По довгих, довгих ваганнях оставив нас Румун під сторожею на березі, а сам пішов до дівізіонера прохати дозволу для нас. Довкола нас зібрався гурт цікавих, між ними богацько Українців Бесарабців.
»Панове старшини, що там чувати на вашім боці, в Україні? Не дивуйтеся, що Румун боявся пустити вас в містечко. Румуни все такі переполохані в Бессарабії. Населення не хоче нічого про них чути. Ми глядимо нетерпеливо на ваш бік «.
Через якийсь час вертає румунський старшина.
»Прошу, панове, можете піти в шпиталь відвідати вашого сотника. Лише на десять хвиль дозволена вам розмова з ним, і то в моїй присутности«.
Приходимо з Румуном в шпиталь. Сот. Тітляр, блідий як стіна, привитав нас з легким усміхом. Рана на нозі була дуже тяжка і завдавала йому великі болі. З трудом підноситься і оповідає:
»Вже в місяці марті зраджував полк. Шаманек сильне подразнення нервів. Більшевицька інвазія, підчас якої „він перебував укрито в шпиталі в Бершиді, нищила його морально до тої степені , що грозило йому божевілля. Один вихід був для нього: вернути як найскорше домів, до Відня і відпочати; там можна було знайти свободу руху і він вже з захватом роздумував над новими способами освободження нашої України від окупантів.
В квітні постановив він зі мною виконати плян утечі до Відня. Ми прилучилися до повстанців і так дійшли аж до Ямполя. В Ямполі нараїли нам трьох людей – прибережників, які за невелику суму згодилися перевезти нас нічю через Дністер на другий бік, пересмикнутися з нами через румунських постів аж до якогось ліса, звідки ми вже підводою безпечно могли поїхати дальше на захід.
Ми вже були на румунському боці і входили в ліс. Я з Шаманеком на переді, прибережний зараз-же за нами. Нараз впав стріл, і Шаманек мовчки повалився на землю. Прибережники кинулися тоді на мене , і почали грабити до сорочки, почім стрілили до мене, другий раз. Я стратив свідомість на кілька годин. Аж з годом, досвіта, я почав приходити до себе, розглядаюсь в лісі тихо, ані живої душі…Шаманек, обдертий до сорочки окровавлений, лицем звернений до мене. Це було страшне… На мій крик надійшли якісь румунські вартові, і мене відіслано сюди, в шпиталь.
Ми мусіли попрощатися із сот. Тітляром, бо Румун нетерпеливився...
Перед опущенням Сорок обіцяв нам цей старшина передати свому дівізіонерови наше прошення що до ексгумації і перевозу тіла Шаманека на український бік та переслати нам готову відповідь на другий день."
 

DmytroGuta
Member
Member
 
Повідомлень: 84
З нами з:
11 жовтня 2011 22:07
Звідки: Вінниця

Re: Обставини загибелі А.Шаманека

Повідомлення DmytroGuta » 10 січня 2013 13:03

Сторінка 114 дасть відповіді на всі питання , але скоріше всього Шаманека поховали на молдавському березі в Косоуцах, навряд чи б в той час вдалось провести ексгумацію і перепоховати. І якщо б перепоховували , то скоріше всього це б зробили в повітовому місті Ямполі , а не в невеликому селі поруч. Тобто дані про поховання в с.Порогах скоріше всього помилка .
 

oleh66
Member
Member
 
Повідомлень: 427
З нами з:
05 лютого 2009 17:19

Re: Обставини загибелі А.Шаманека

Повідомлення oleh66 » 11 січня 2013 12:59

Питання місця знаходження могили Шаманека було актуальне і в 1930-х. Ось що писав про це один з альманахів "Червоної Калини":

sham.jpg
Книга "Ландскнехти Галицької армії" https://www.facebook.com/KnygaLandskneh ... ii?fref=ts
 


Повернутись до WWI та Перші визвольні змагання (1914-1922)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість