Сторінка 1 з 4

Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 05 травня 2016 11:24
Яррі Одл
Щиро вітаю шановних модераторів та експертне товариство загалом!
Пропоную започаткувати нову тему — «Винищення українських полонених та інтернованих в таборах Брест-Литовської кріпості в ході польсько-української війни в Галичині та після неї». Це дозволитиь колективно заповнити одну з «білих плям» нашої історії й дасть можливість краще й об'єктивніше зрозуміти події тих років. Можливо вдасться повернути з небуття забуті імена та віднайти занедбані поховання. До речі, мій дідусь пережив це страхіття, а його свідчення опубліковані на сторінках "Крівавої книги", яка вийшла двома частинами у 1919 і 1921 роках у Відні. Знаю, що є матеріали з цього питання в архівах України, Польщі, Чехії, Німеччини. Будемо поступово накопичувати дані. Зібрана інформація також дозволить відкрити відповідну експозицію в «ГУ «Мемориальный комплекс «Брестская крепость-герой» в Білорусі (попередня домовленість є). До речі зараз там є лише один малоінформативний стенд з одним свідченням червоноармійця та одною світлиною "більшовицьких в'язнів" 1920 року щодо долі полонених та інтернованих в ході радянсько-польскої війни 1918-1921 років. На аналогічну експозицію наявних в моєму розпорядженні матеріалів вже вистачить, але це не висвітлює достойно підняту тему. Адже в 4-х таборах (хоча є дані про 6) в Бересті Литовському восени 1919 року перебувало 20 тис. полонених, переважно українців, а на початку серпня 1919 року вмирало до 180 полонених щоденно (8 листопада 1919 року варшавська газета "Робітник" (фото цієї статті наявне) передрукувала з віденського "Арбайтцайтунг" звіт комісії Червоного Хреста про жахливі умови утримання полонених Галицької Армії та армії УНР в берестейських таборах).
Сподіваюся на підтримку. Згодом ця тема форуму може стати основою для відповідної статті в українській Вікіпедії. Бажаю вам всіх благ!
Ярослав.

P.S. Найогидніший табір у відомих мені джерелах названо по-різному: Бугшопи, Буґ Шопа, Бук-Шопа, Шопи-Буг, Бугошоп, Bugschuppen, Bugshopi, Букшопи. І наведений перелік не вичерпний.

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 08 травня 2016 00:18
кювернат Ювяшжт
"Винищення"??? "Галицька Армія УНР"??? :o
А вояки сформованої у Бресті 6-ї стрілецької дивізії Армії УНР, армії Булак-Балаховича і інших формувань не в курсі...
Почніть з того, яку літературу з предмету Ви читали? Табори для інтернованих українців - доволі розроблена тема, про це не одна монографія написана, і однією "Крівавою книгою" Ви не обійдетеся.

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 08 травня 2016 19:12
Lavr
Зібрана інформація також дозволить відкрити відповідну експозицію в «ГУ «Мемориальный комплекс «Брестская крепость-герой» в Білорусі (попередня домовленість вже є). До речі зараз там є лише один стенд з одним свідченням щодо долі полонених та інтернованих в ході радянсько-польскої війни 1918-1921 років.

Подивившись фото музею в мережі, та зустрівши на вході до нього купу камуфльованої малечі - підростаючих ватників, якось відпало бажання до нього заходити. Між іншим найсвятішої реліквії фортеці на її території таки немає (парадокс), стіну з відомим написом вивезли до Москви. З появою нового матеріалу, сподіваюсь музей ставатиме кращим.

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 13 травня 2016 17:06
Яррі Одл
Опубліковані свідчення Одовічука Івана Ілліча про перебування українських полонених в польській неволі (зокрема в Берестю Литовськім) в 1919 році.
Опис табору в Берестю Шопи-Буг (Кривава книга. Упорядник: Я. Радевич-Винницький. Дрогобич, Відродження (передрук "Крівавої книги", яка вийшла двома частинами у 1919 і 1921 роках у Відні), стор. 56).
Про відносини в Шопи-Буг росказує б(увший) полонений український старшина І. О(довійчук). ось що:
“До Берестя ми приїхали 23-го липня. Нас не хотів принята задля браку місця жаден другий табор — ні в Варшаві, ні в Іван-городі, ні в Щипюрні, ні табори в Познанщині, отже відставлено нас до новоназначеного табору в Берестю т. зв. Шопи-Буг. Ця шопа, це комплекс довгий на 200, широкий на 150 кроків. На нім стоять 2 більші й 1 менша шопа, які служили за австрійських часів на склад саперських матеріялів, отже бараки є голі, без долівки1; без провітру й вікон. Стоять вони над самим берегом Буга. Перед першим малим бараком є лятрина, призначена для цілого табору. Перша шопа поділена на дві частини. Одна призначена для офіцирів, друга на шпиталь. Дві дальші призначені для мужви. На цім окрайці землі сидить збита маса 5500 людей. Сидять всі просто один другому .на шиї. Прохід немислимий, бо колиб вийшли з бараків всі нараз, то не стал об місця. Воздух страшний. Ми просили команданта табору польського підпор. Зборовського зі Львова, щоби усунув нас, з нашого бараку, який находився на 3 кроки від лятрини, але безуспішно, Страшніщою звірюкою, в людськім тілі його помічник — польський підпор. Бренер. Води чистої нема піде. Табор увесь обснований . дротом. Тому приходиться пити воду з Буга, яка в цім місци занечищена калом й відпливами з лятрини. В бараках нема жадних прич до спання ані клаптика соломи. Усе спить покотом на сирій землі. Раз зявився в таборі комендант твердині ген. Шамота. Ми прохали його о полегшу, на що він відповів: "Будьте вдоволені, що живете! Ви пощо билися? Коли вам зле, то здихайте й так!..." І ‘справді гинуть наші люде в тім пеклі скорше, чим мухи. Перш усього від голоду. їсти дають два рази на день. Рано тепла вода: звана чорною кавою, після полудня горохова зупа. Та зупи дають так мало, що половина арештантів не дістає нічого а друга половина хапає немов звірята по пару горошків прямо в рот. Як ми прийшли до табору, всюди ще зеленіла трава й листя не деревах. Тепер з них ні сліду. Люде повискубували траву зі землі й' пообривали листя з дерев та поїли. Всі повиснажувані, ходять немов живі трупи зі западеними лицями й очами. Багато рясс обезсилених до такої ступені, що не може піднятися з барлога і) тільки серед мук жде на смерть, як на спасенне. В таборі царить страшна еіїідемія тифу, горячки й червінки. Денно вмирає приблизно 50 людей. Нема жадних ліків ні лікарської опіки. Між полоненими є 2 наших медиків та вони безсильні. Одно, що роблять — цс переносять найтяще хорих до т. зв. шпиталю, який віддалений від других бараків на кількадесять кроків й тут хорі догасають. По таборі ходять польські жовнярі й побивають тих напівживих крупів в лахміттях нагайками. Всюди роздаються проймаючі крики божевільних, яких ніде не вивозять. Решта сидить по кутках на пів гола й безвпинно оббирає себе з насікомих, якими люде обсипані немов порохом. Справді картина гідна уяви Данта. Раз прийшов оглядати наш табор якийсь французький полковник та Поляки сказали, що ми більшевики, отже він не хотів з нами говорити, махнув тільки рукою й пішов. Також сповістили нас, що має приїхати до Берестя американський делєґат Морґентав. Ми виписали роспучливе письмо до наших американських земляків з проханням о поміч, о білля, але чи воно дійшло їх рук не знати, бо письмо пішло до таборової канцелярії, яка певно його знищила. Нема сумніву, що коли наші представництва й культурна суспільність світа не вступляться за нещасними жертвами польських кровопійців, то до 2-ох місяців не остане живим в таборі ні один чоловік".

P.S. Першоджерела: "Крівава книга". Частина I. Матеріяли до польської інвазії на українські землі Східної Галичини 1918/1919 року. Зладив М. Лозинський. Видання Уряду Західно-Української Народньої Республіки. Друкарня мехітаристів у Відні, 1919 рік. Частина II. Українська Галичина під окупацією Польщі в рр. 1919/1920. Зладив П. Карманський. Друкарня мехітаристів у Відні, 1921 рік.

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 15 травня 2016 09:33
poluch
Збираймо інформацію, спогади і архівні матеріали! Зі спогадів Гната Порохівського: "добре харчування, що було в Бересті, молодість та щире бажання якнайскоріше повернутись в Україну, радість, що вже недалеко цей час, робили чудо, і люди з кожним днем набирались сили і здоров'я"

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 15 травня 2016 09:35
poluch
Назву форума пропоную змінити з імперської на українську, тобто "Табори в Берестейській фортеці"

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 17 травня 2016 12:10
Яррі Одл
На базі таборів в Брест-Литовській фортеці у березні 1920 року М. Безручко дійсно формував українську дивізію з полонених УГА та УНР за згодою поляків (правда починали в таборі Ланцут). Але це не заперечує наведене мною. Згадані події відбувались паралельно, що простежується за спогадами їх безпосередніх учасників.

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 17 травня 2016 12:17
Яррі Одл
Схема табору-катівні Буґ Шопа (Бук-Шопа, Бугошоп, Bugschuppen тощо) у Брест-Литовській кріпості (зараз Брестська фортеця в Білорусі) наведена в спогадах Е. Драґінди (Спомини буковинця усусуса. Е. Драґінда. Дітройт, 1979) цілком відповідає опублікованим свідченням Івана Ілліча та його побратимів (Кривава книга. Упорядник: Я. Радевич-Винницький. Дрогобич, Відродження (передрук "Крівавої книги", яка вийшла двома частинами у 1919 і 1921 роках у Відні), стор. 56).

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 24 травня 2016 14:22
Яррі Одл
Джерело — "Крівава книга". Видання Уряду Західно-Української Народньої Республіки. Друкарня мехітаристів у Відні, 1921 рік. Зладив М. Лозинський). Част. 1, стор. 171-172 або Кривава книга. Упорядник: Я. Радевич-Винницький. Дрогобич, Відродження, 1994, стор. 216 (передрук "Крівавої книги").
Оригінальний текст на фото:
Польські табори для українських полонених жовнірів і цивільних інтернованих, справедливо названі „таборами смерти", се найбільший насміх над європейською культурою і вічна ганьба воскресшої Польщі.
Та найсумнійшою згадкою запишеться в памяти нашого народу табор в Буґшопах біля Берестя, де на протязі двох місяців, себто від 20. липня до другої половини вересня 1919 р. вимерло 4000 наших старшин і стрільців. Про умови життя в названому таборі годі й писати, бо всякий опис буде блідий і буде насміхом над жахливою дійсністю.
Сей табор швидко звинули, щоб зберігти життя бодай одної частини людей. ...
Всновок: В частині 2-й "Крівавої книги", яка вийшла у 1921 році на сторінках 171-172 дано надзвичайно концентрований підсумок «діяльності» польських катів та шовіністів щодо табору Шопи-Буг в Берестю Литовськім. Фактично це резюме по табору Шопи-Буг в Брестскій фортеці.

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 26 травня 2016 19:06
poluch
Яррі Одл написав:Схема табору-катівні Буґ Шопа (Бук-Шопа, Бугошоп, Bugschuppen тощо) у Брест-Литовській кріпості (зараз Брестська фортеця.
Уважно читайте підпис до схеми: "у Бересті". Не у "Бересті-Литовському" не у "Бресті" чи якось ще. Саме так у мові місцевого населення і в книжковій традиції. Тому ПРОПОНУЮ ЗМІНИТИ НАЗВУ НЕМИ на Табори в БЕРЕСТЕЙСЬКІЙ фортеці

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 26 травня 2016 20:33
poluch
Десять років займаюсь пошуком могил берестейських полонених 1919 року. Їх виники викладені через берестейського журналіста в обласній газеті http://zarya.by/event/message/view/1645. Література доступна в Інтернеті слабо прояснює ситуацію. Мо комусь траплялась архівна інформація на Берестейську тематику?

Яррі Одл написав:підсумок «діяльності» польських катів та шовіністів щодо табору Шопи-Буг.
Я би не перегинав з шовінізмом. Не виключаю його вплив на рішення окремих осіб і державну політику, але в Бугшопах можна впевнено говорити про особисту відповідальность (службову, кримінальну) коменданта і окремих вартових.

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 01 червня 2016 09:29
Яррі Одл
Назва теми не принципова. А ось щодо злочинів коменданта і окремих вартових я категорично не згідний.
Офіційне видання Уряду Західно-Української Народньої Республіки «Крівава книга» (2-га частина, яка вийшла у 1921 році, сторінка 171-172) наголошує: «Польські табори для українських полонених жовнірів і цивільних інтернованих, справедливо названі „таборами смерти"…. Тобто не тільки Шопи-Буг в Бресті. І це факт. І тут виникає питання: чому так не по-людськи ставились до українських полонених, їхніх родин і їхнього народу переможці-поляки? Звідки відсутність шляхетності, брутальність, садистська жорстокість, грабіжницький цинізм, опис яких складає основну частину змісту «Кривавої книги»? Відплата? Але ж коли навіть було б за що мститись, то кара була явно не сумірна зі злочином ні за своїми масштабами, ні за своєю несамовитою злобністю. Очевидно, це була помста за те, що біля шести століть безнастанних зусиль зробити цю чужу землю своєю не мали успіху. Це власне була остання і через те найжорстокіша спроба вибити з русинів український дух, притоптати їхню гідність, змусити переляком забути своє ім'я і свій рід, полишити батьківські землі, згинути. Це був приступ люті хижака, який не в силі подолати своєї жертви.

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 02 листопада 2016 15:19
Яррі Одл
Не зовсім по темі, але інформативно та достовірно.
Додаю статтю "Страждання Українців в польськім полоні". «Стрілець» (фронтова газета Галицької Армії) за 19.03.1919 (ч. 12, стор. 6).

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 14 лютого 2017 10:05
Яррі Одл
Дві найсильніші епідемії спустошили табір Бугшопи в Берестейській фортеці в серпні і вересні 1919 року — дизентерія і висипний тиф. Наслідки були посилені тісним спільним проживанням хворих і здорових, нелюдськими умовами побуту, недоліками медичної допомоги (вірніше її відсутністю), нестачею харчування і одягу. Рекорд смертності був поставлений на початку серпня, коли в один день від дизентерії померли 180 осіб! Остання цифра фігурувала в багатьох публікаціях того часу щодо таборів в Берестейській фортеці. Чим не нациський або сталінський табір смерті?

Re: Табори в Брест-Литовській фортеці у 1918-1921 роках

ПовідомленняДодано: 14 лютого 2017 10:29
Adam
Різниця в тому, що "табори смерті" визначено не за кількістю померлих, а за кількістю примусово вбитих.