На Омеляновича-Павленко и Гончаренко результата тоже не выдает!

http://george-orden.nm.ru/ открывает сайт каких-то автомобилей!

Модератор: Global Moderators
Запорожець написав:вже розбирали в темі про фото
Adam написав:Lupus Vulgaris, дарма, що їх забули озброїти?
Lupus Vulgaris написав:
Доводилось мені читати, шо в часи Скоропадського видавався "Військово-Науковий збірник Української Держави" і там, в одному з номерів були свідчення тих, хто вцілів під Крутами. Ви в архівах на таке видання не натрапляли ?
...
Отож, можливо, 19 березня 1918 року траурна процесія справді прибула до Аскольдової могили й від неї відділилася щонайменше одна труна з тілами Володимира Шульгина та Володимира Наумовича. Той факт, що двох хлопців поховали не в братській могилі, а поруч із дідом одного з них, свідчить: на Аскольдовій могилі не готувалися до прийому інших.
Процесія попрямувала далі: до нинішньої площі Лесі Українки, а відтак до Нового Братського кладовища. Там, власне, й було облаштовано спільне поховання крутян. Та оскільки київські газети від першого дня підхопили гасло «Аскольдова могила», а чимало людей (зокрема й журналістів) були немісцеві й, звісно, не розрізняли назв кладовищ, то надалі про цю точку на мапі й писали як про Аскольдову могилу.
На сьогодні завдяки планам 1925 року, які відшукав києвознавець Михайло Кальницький, вдалося чітко ідентифікувати місце братської могили, яка фігурує на фотографії. Звісно, нині там немає нічого — ані натяку на Нове Братське кладовище, яке існувало 100 років тому. Отже, для підтвердження чи спростування версії про те, що братська могила крутян була не на Аскольдовій могилі, а на Звіринці, потрібно провести пошукові роботи.
Військова школа ім. гет. Б. Хмельницького — 600 юнаків, кулеметна сотня сотника Горошка — 100 юнаків, технічна сотня сотника Калиновський — 50 юнаків. Разом — 750 юнаків. Старшин (офіцерів) — 20 осіб, кулеметів — 24. Дивно, що не згадано Вільне козацтво і що кулеметна та технічна сотні пораховані окремо від школи.
Спогади Модеста Семирозума загалом підтверджують і уточнюють усталене — за Аверкієм Гончаренком — розташування відділів на полі бою. Однак, він зміщує центр бою на північ від залізниці. Все ліве, тобто північне, крило розміщувалось "по городах хутора Хвостики". Там позиції займала 4-та сотня з чотирма кулеметами, яку Гончаренко називає "четою".
Повернутись до WWI та Перші визвольні змагання (1914-1922)
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей