Ярослав Тинченко \"Офіцерський корпус Армії УНР\"

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 07 жовтня 2007 20:15

Незрозуміло - коли він помер і чи знищено могилу :?
 

Аватар користувача
RAO
Member
Member
 
Повідомлень: 612
З нами з:
08 березня 2006 15:40
Звідки: Київ

Повідомлення RAO » 07 жовтня 2007 20:17

я так пойняв, що могила знищена і помер він до 1945 р.
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 07 жовтня 2007 20:33

Ну, що до 1945 р. - то ясно :) Але чи до початку війни, чи ні - інфо нема. А
zniszczono kwaterę prawosławną cmentarza starogarnizonowego, gdzie spoczywa
зрозумів, що знищено не цвинтар, а якусь його \"kwaterę prawosławną\", а чи могили були в ній, чи поза нею - незрозуміло...
 

Аватар користувача
Тинченко
Member
Member
 
Повідомлень: 1244
З нами з:
27 червня 2006 00:40
Звідки: Столиця

Повідомлення Тинченко » 08 жовтня 2007 10:45

Доброго дня!
Вчора не влізли всі мої коментарі, а тому коротко і стисло пробіжусь по вказаних питаннях сьогодні.
1. Біографію Кураха писав переважно за його архівно-слідчою справою. Там йдеться про «містечко Сердиця». І далі. Ви десь бачили документи про його вербовку МГБ? Не бачили? Ну тоді не пишіть дурниць і не звинувачуйте передчасно людину в тому, чого могло і не бути.
2. Василь Коваленко.... У Лейб-гвардії Преображенському полкові, як і загалом в імператорській гвардії він не служив. В Охороні Головного Отамана теж не служив. І взагалі в АУНР у 1920-1923 рр. не з`являвся. І персональне звання сотника йому ніхто не присвоював. Це – 100%. :!: Тому, якщо він десь трапляється по справах ОУН – це невідомо – це він, чи якась інша особа.
3. Про Мирона Коновальця. У довідникові якщо і подавалися родичі, то лише ті, які буди пов`язані з АУНР. Якщо вони не були з нею пов`язані.... Наприклад, служили в ГА – це не до 1-го тому.
4. Про Магаляса.... Ну не знали в АУНР про існування твердої літери г!!! Соррі, писав не за скрипниківським правописом, а за його персональними документами 1920 р.
5. Про Мальця. Наказу екзильного уряду про його підвищення до генерал-хорунжого не зустрічав. Інших документів не бачив. Отож, підозрюю, хтось щось набрехав.
6. Особи з іменем та ім`ям Кіндрат Плохий в АУНР не існувало. :!:
7. Юліан Шепарович служив в АУНР зі званням сотника. Планую його подати у довідникові комскладу ГА.
8. Микола Сціборський був лише поручником. Він поступив на службу в АУНР лише у 1920 р. (в мене є точна дата). До того він встиг послужити і у червоних, і у білих. А таких персонажів до наступних рангів не підвищували. :D
9. О. Навроцький, Я. Чиж, О. Яворський, Нєстроєв, Штакельберг.... Читайте уважно передмову до книжки (вони були генералами, полковниками чи підполковниками, очолювали великі частини? Тощо)
10. Про «Нарис історії ОУН». Ще не бачив, але підозрюю що там помилок буде набагато більше (Посперечаємось? :twisted: )
11. Про підполковників АУНР 1920-1923. Новоспечених підполковників було 307. Інформацію десь на 90 % з них я знайшов. Але деякі, доки що, так і залишилися нерозкритими.
12. Полковник Сірко. Це псевдонім одного з командирів АУНР. На пам`ять не згадаю, але він поданий у довіднику.
13. Генерал Гамченко та полковник Бурдун-Риков не мали нічого спільного з Гайсинсько-Брацлавською бригадою. Я десь мав посилання на список особового складу цієї бригади одразу по переході до АУНР. Знайду – скину.
14. З Трейком – доки що без варіантів. Він взагалі не був старшиною. Ані російської армії, ані АУД, ані АУНР.
15. Про нестиковки з іншими книжками. Таких – дуже багато. Наприклад, порівняйте хоча б першого персонажа – Абазу. Різниця в тому, що я упорядковував 1-й том ВИНЯТКОВО за документами АУНР. Більшість інших дослідників, як правило, користується сумнівними та неперевіреними джерелами (є ще багато інших варіантів, аж до відвертого додумування того, чого не було насправді). Є питання – подавайте їх тут. Буду відповідати.
16. Виправлення В. Мороза по Чижу та доповнення по Білогубу вміщу у 2-й том.
17. Уточнень та доповнень може бути багато. Адже, у довідникові – понад 1 тисяча персоналій. В принципі, про кожну можна написати окреме дослідження...
18. І на останок, про Литвиненка... Звичайно, легко переписувати з моїх статей матеріали (без посилань), перейменовувати вулиці та ставити меморіальні дошки, після того, як я кілька років добивався отримати його архівно-слідчу справу та потім зробив низкеу публікацій (між іншим, він, здається, і досі не реабілітований :(
19. Про діячів ОУН та УПА з числа старшин АУНР або ГА. Як правило, люди користувалися псевдонінами (які тепер вважаються їх прізвищами) або навмисно завищували собі ранги. Це треба враховувати. В мене є список старшин АУНР, що служили в УПА (з одного дуже надійного джерела). Буду публікувати у 2-му томі.
 

Аватар користувача
RAO
Member
Member
 
Повідомлень: 612
З нами з:
08 березня 2006 15:40
Звідки: Київ

Повідомлення RAO » 08 жовтня 2007 10:53

Тинченко написав:12. Полковник Сірко. Це псевдонім одного з командирів АУНР. На пам`ять не згадаю, але він поданий у довіднику.


"Будєм іскать" (с)
Тинченко написав:13. Генерал Гамченко та полковник Бурдун-Риков не мали нічого спільного з Гайсинсько-Брацлавською бригадою. Я десь мав посилання на список особового складу цієї бригади одразу по переході до АУНР. Знайду – скину.

Є проткол старшинського зібрання Гайсинсько-Брацлавскьої повстанської бригади від 13.7., де фігурують обидва старшини. Бурдун-Риков був обраний головою зібрання, а Гамченко - скарбником. Зверніть увагу на дату - 13.7. У Херсонську дивізію вони були перевдені у 20-х числах липня.
 

Аватар користувача
RAO
Member
Member
 
Повідомлень: 612
З нами з:
08 березня 2006 15:40
Звідки: Київ

Повідомлення RAO » 08 жовтня 2007 10:57

Тинченко написав:5. Про Мальця. Наказу екзильного уряду про його підвищення до генерал-хорунжого не зустрічав. Інших документів не бачив. Отож, підозрюю, хтось щось набрехав.


Ніхто нічого не брехав. Віктор Малцеь був підвищений до генерал-хорунжого Наказом Війську УНР №75 від 30.10.1968 р.
 

Аватар користувача
RAO
Member
Member
 
Повідомлень: 612
З нами з:
08 березня 2006 15:40
Звідки: Київ

Повідомлення RAO » 08 жовтня 2007 11:09

І знову про П.Дяченка.... У Війську польському він спочатку служив у 1-у полку шволежерів, потім вчився у Вищій військовій школі, потім - у 3-у полку шволежерів.
 

Аватар користувача
Тинченко
Member
Member
 
Повідомлень: 1244
З нами з:
27 червня 2006 00:40
Звідки: Столиця

Re:

Повідомлення Тинченко » 08 жовтня 2007 11:23

RAO написав:
Тинченко написав:5. Про Мальця. Наказу екзильного уряду про його підвищення до генерал-хорунжого не зустрічав. Інших документів не бачив. Отож, підозрюю, хтось щось набрехав.


Ніхто нічого не брехав. Віктор Малцеь був підвищений до генерал-хорунжого Наказом Війську УНР №75 від 30.10.1968 р.


Нікого конкретно я не мав на увазі :oops: За посилання дякую. Подам у 2-й книзі :wink:
 

Аватар користувача
RAO
Member
Member
 
Повідомлень: 612
З нами з:
08 березня 2006 15:40
Звідки: Київ

Повідомлення RAO » 08 жовтня 2007 11:28

Та я теж нікого не мав на увазі. Просто процитував написане :) За посилання прошу.
Як переконаюсь, що родич точно був підполковником - напишу, може зустрічали його реєстраційну картку. мені щось ніяк не трапиться :(
 

Аватар користувача
Тинченко
Member
Member
 
Повідомлень: 1244
З нами з:
27 червня 2006 00:40
Звідки: Столиця

Re:

Повідомлення Тинченко » 08 жовтня 2007 11:37

RAO написав:
Тинченко написав:12. Полковник Сірко. Це псевдонім одного з командирів АУНР. На пам`ять не згадаю, але він поданий у довіднику.


"Будєм іскать" (с)
Тинченко написав:13. Генерал Гамченко та полковник Бурдун-Риков не мали нічого спільного з Гайсинсько-Брацлавською бригадою. Я десь мав посилання на список особового складу цієї бригади одразу по переході до АУНР. Знайду – скину.

Є проткол старшинського зібрання Гайсинсько-Брацлавскьої повстанської бригади від 13.7., де фігурують обидва старшини. Бурдун-Риков був обраний головою зібрання, а Гамченко - скарбником. Зверніть увагу на дату - 13.7. У Херсонську дивізію вони були перевдені у 20-х числах липня.


Знайшов! ЦДАВОУ, ф.1078, оп.5, спр.1, С.2-4 -- Список особового складу Гайсинсько-Брацлавської бригади А.Волинця (нач. штабу -- Юліан Шепарович) на 6.06.1920. Всього у бригаді -- 240 вояків. Значна частина -- з ЧУГА. Гамченка та Бурдун-Рикова немає...
Вони обидва прибули з Ланцута на початку липня 1920 р. і одразу були направлені до 5-ї дивізії. Я зараз не пригадаю, коли Гайсинсько-Брацлавську бригаду було розформовано (з формулюванням "за погроми"), але спочатку вона мала бути 7-ю Запорізькою дивізією АУНР, а потім була приряджена до 5-ї Херсонської дивізії. Нарешті, рештки бригади було влито до 13-ї бригади Бурдун-Рикова. Бурдун-Риков став командиром цієї бригади 20.07.1920. Отож, підозрюю, це був період, коли Гайсинсько-Брацлавська бригада вже була переведена до 5-ї дивізії, а Гамченко та Бурдун-Риков могли бути приділені до цієї бригади.

Про родича. Скиньте, плс, його прізвище та ім`я -- напевно, знаходив :D
 

Аватар користувача
RAO
Member
Member
 
Повідомлень: 612
З нами з:
08 березня 2006 15:40
Звідки: Київ

Повідомлення RAO » 08 жовтня 2007 11:57

Тинченко написав:Знайшов! ЦДАВОУ, ф.1078, оп.5, спр.1, С.2-4 -- Список особового складу Гайсинсько-Брацлавської бригади А.Волинця (нач. штабу -- Юліан Шепарович) на 6.06.1920. Всього у бригаді -- 240 вояків. Значна частина -- з ЧУГА. Гамченка та Бурдун-Рикова немає...


Знаю цей список. Його Р.Коваль опублікував у своїй книжці про А.Волинця. Однак питання чи були вони на 13.7.

Тинченко написав:але спочатку вона мала бути 7-ю Запорізькою дивізією АУНР, а потім була приряджена до 5-ї Херсонської дивізії. Нарешті, рештки бригади було влито до 13-ї бригади Бурдун-Рикова


Стосовно планів розгортання бригади в 7-у СД сперичатися не буду, таких документів не зустрічав. Але що до приділення ГБ до 5-ї Херсонської? Отже:

18.V. Наказом Головної Команди №32 відділ А.Волинця поступав до Дієвої Армії УНР.
7.УІ. відділ був зарахований як окремий «Гайсинсько-Брацлавський курінь» до 1-ї Запорізької СД.
20.УІІ. ГБ Курінь «за учинені грабунки та насильства» був розформований наказом по 1-й СД.

Де тут Херсонська дивізія? Може із Я.Шепелем переплутали. Це його відділ був влитий до Херсонців і потім до 13-ї бригади Бурдун-Рикова.
 

Аватар користувача
Тинченко
Member
Member
 
Повідомлень: 1244
З нами з:
27 червня 2006 00:40
Звідки: Столиця

Повідомлення Тинченко » 08 жовтня 2007 12:20

Здається, правильно ось так.
Галичани та інші порядні люди були виділені з Гайсинсько-Брацлавської повстанської бригади до 13-ї бригади 5-ї Херсонської дивізії, яка формувалась з решток ЧУГА (є наказ про це). Мені навіть здається, що я десь зустрічав назву \"13-а Гайсинсько-Брацлавська бригада\". Решта (властиво, люди Волинця) дійсно пішла до Гайсинсько-Брацлавського куріня 1-ї дивізії

Щодо Гамченка та Бурдун-Рикова, то про них можна зробити такий висновок:
а) на початку липня прибули з Ланцуту до АУНР.
б) 13.07.1920 якимось чином брали участь у старшинському зібранні бригади (начебто, вже не існувала, якщо виходити з наказів)
в) з 20-х чисел липня вже обіймали посади у 5-їй дивізії.

А чи є якісь інші прізвища учасників старшинського зібрання? Я розписував свого часу командний склад бригади, приведеної А. Волинцем до АУНР. При порівнянні можна виявити -- про кого саме та про яку саме частину йдеться (адже, не можна виключати, що в якусь-то мить з цієї мізерної бригади А.Волинця постало одразу дві частини! Я якось не замислювався над цим...)
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Re:

Повідомлення Володимир Мороз » 08 жовтня 2007 12:26

Тинченко написав:1. Біографію Кураха писав переважно за його архівно-слідчою справою. Там йдеться про «містечко Сердиця».

А по карті перевірити? Чи принаймні в Ґуґлі?
Тинченко написав:І далі. Ви десь бачили документи про його вербовку МГБ? Не бачили? Ну тоді не пишіть дурниць і не звинувачуйте передчасно людину в тому, чого могло і не бути.

З таким букетом роботи на 6 чи 7 іноземних розвідок, як в Кураха, не випускали за океан у 1946 р. Звичайно, прямих доказів наразі не виявлено, але настільки достовірно, що для мене в цьому сумнівів нема. А щодо звинувачення М.Кураха - чого його звинувачувати, якщо він потім не працював на СРСР, а на Україну. На мій погляд, він просто "розвів" ще одну спецслужбу, за що його тільки шанувати треба.
Тинченко написав:2. Василь Коваленко.... У Лейб-гвардії Преображенському полкові, як і загалом в імператорській гвардії він не служив. В Охороні Головного Отамана теж не служив. І взагалі в АУНР у 1920-1923 рр. не з`являвся. І персональне звання сотника йому ніхто не присвоював. Це – 100%. :!: Тому, якщо він десь трапляється по справах ОУН – це невідомо – це він, чи якась інша особа.

1923-1924 рр. - це часи УВО, а не ОУН. Всі дані - із зізнань В.Коваленка на процесі "басарабівців" де поряд з ним сидів, серед інших, Андрій Мельник, а свідком проходив Чеботарів, який фігурував як в минулому підлеглий Коваленка. Цитую за монографією Гловацького (с.169-170):
"З 1908 року я був офіцером царської армії (резервних військ), проживав у Петербурзі і був слухачем політехніки та одночасно займався журналістикою. З початком війни мене призвали до служби і був я у Преображенському полку в чині офіцера. Після революції став комісаром 11 армії, як комісар Центральної Ради. В 1918 році працював журналістом у Києві в газеті "Відродження". В 1918 році був заарештований німцями, потім брав участь в організації армії проти німців. В листопаді 1918 року, після створення Директорії був шефом Генерального Штабу служби розвідки і пропаганди в чині капітана і на цій посаді перебував до грудня 1919 року, до розгрому армії Петлюри. З приїздом до Варшави був призначений до міністерства закордонних справ Левицького, як службовець для спеціальних доручень. Їздив до Відня для врегулювання відносин, а також до Камянця для заспокоєння повстанців. В 1920 році, під час наступу на Київ, був призначений на посаду шефа штабу бригади охорони Петлюри. У листопаді 1920 року після роззброєння української армії, виїхав до Каліша, де перебував до 1922 року, після чого поїхав до Варшави, потім до Рівного. Після приїзду до Варшави мене завербував Чаховський".
Відповідно, те, що це той самий Коваленко - сумнівів нема. А от подані ним біографічні інформації треба перевіряти. Ще знайшов прикол у вироку - його засудили до 3 років увязнення з відбуттям кари за межами Речі Посполитої! Треба зясувати, що це значить, бо виглядає, що його відпустили...
Востаннє редагувалось Володимир Мороз в 08 жовтня 2007 12:42, всього редагувалось 1 раз.
 

Аватар користувача
Тинченко
Member
Member
 
Повідомлень: 1244
З нами з:
27 червня 2006 00:40
Звідки: Столиця

Повідомлення Тинченко » 08 жовтня 2007 12:31

Ще раз повертаючись до Кураха....
Персональні військові звання та наступні підвищеня проводилися в АУНР протягом червня 1920 -- червня 1924 років. Курах у цей час в АУНР вже не служив, а відтак -- підполковником не міг бути. Щодо всього іншого..... А Ви взагалі впевнені, що особа, яка під прізвищем М. Кураха померла за загадкових обставин у США, була М. Курахом??? :evil:
Знаєте, я багато матеріалів по різних архівах про нього дивився.
\"Чєм дальшє, тєм всє загадочнєє і загадочнєє\" 8-)
 

Аватар користувача
Тинченко
Member
Member
 
Повідомлень: 1244
З нами з:
27 червня 2006 00:40
Звідки: Столиця

Re:

Повідомлення Тинченко » 08 жовтня 2007 12:44

Володимир Мороз написав:
Тинченко написав:"З 1908 року я був офіцером царської армії (резервних військ), проживав у Петербурзі і був слухачем політехніки та одночасно займався журналістикою. З початком війни мене призвали до служби і був я у Преображенському полку в чині офіцера. Після революції став комісаром 11 армії, як комісар Центральної Ради. В 1918 році працював журналістом у Києві в газеті "Відродження". В 1918 році був заарештований німцями, потім брав участь в організації армії проти німців. В листопаді 1918 року, після створення Директорії був шефом Генерального Штабу служби розвідки і пропаганди в чині капітана і на цій посаді перебував до грудня 1919 року, до розгрому армії Петлюри. З приїздом до Варшави був призначений до міністерства закордонних справ Левицького, як службовець для спеціальних доручень. Їздив до Відня для врегулювання відносин, а також до Камянця для заспокоєння повстанців. В 1920 році, під час наступу на Київ, був призначений на посаду шефа штабу бригади охорони Петлюри. У листопаді 1920 року після роззброєння української армії, виїхав до Каліша, де перебував до 1922 року, після чого поїхав до Варшави, потім до Рівного. Після приїзду до Варшави мене завербував Чаховський".


Я перепрошую, але це -- на 50% (як мінімум) брєд.
1. Щоб служити у Лейб-гвардіїї Преображенському полкові, Коваленкові треба було мати предків -- аристократів щонайменше в 3-му коліні. А потім, по цьому полкові надзвичайно багато літератури, в т.ч -- докладні біографічні списки та біографії.
2. Збереглися вичерпні дані про персональний склад Генерального штабу УНР загалом та штаб ДАУНР зокрема. З вище наведеними даними це розбігається. Я вже промовчу про "чин капітана".
3. Бригади охорони Петлюри не існувало. Було дві сотні Охорони: кінна та піша. Командиром охорони був Чеботарьов. Ось список командного складу цієї охорони:

Чеботарів Микола, сотник, начальник Охорони Головного Отамана
Бокій Євген, сотник
Квітка Олександр, сотник
Барвінський Борис, сотник
Свенціцький Олександр, сотник
Білон Кость, сотник
Гончар Гаврило, сотник
Королишин Василь, поручник
Леонович Микола, поручник
Яковлів Іван, поручник
Горбач Никифір, хорунжий
Оріх Дмитро, хорунжий
Ляшко Михайло, хорунжий
Майданець Іван, хорунжий
Лихолат Гриць, хорунжий
Омельченко Петро, хорунжий
Бушило Павло, санітарний хорунжий
Мусіяко Андрій, адміністратор
Федоренко Дмитро, хорунжий
Мартиненко Федір, хорунжий

4. Серед списків комскладу, інтернованого у Калішу, В. Коваленка немає...
 

Поперед.Далі

Повернутись до WWI та Перші визвольні змагання (1914-1922)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість