Осип Букшований--нарис біографії

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Тинченко
Member
Member
 
Повідомлень: 1244
З нами з:
27 червня 2006 00:40
Звідки: Столиця

Повідомлення Тинченко » 04 листопада 2007 21:58

Також включусь до розмови. Кілька зауважень до біографії Букшованого:
1. Звання сотника отримав 1.05.1918, отаманом став лише з 1.03.1919, тобто -- вже в Галицькій армії.
2. "Утка" про виїзд Букшованого до Радянської України за дорученням Є.Коновальца та УВО має два джерела, обидва звуться НКВД.
а) це матеріали справ "УНЦ" та "УВО", в яких Букшований фігурує, як член УВО
б) архівно-слідча справ М.Кураха, в якій той прямо вказує, що Букшований виїхав до УРСР за дорученням УВО.
На це є надзвичайно вагоме "але". Воно полягає в тому, що поміж тими, що був в СС (ДАУНР) та потім стояв у джерел заснування УВО, та тими, хто залишився в Легіоні УСС та потім служив в ГА, існував величезний антагонізм. І я, чесно кажучи, слабо вірю, щоб Букшований, Косак, брати Дідушки, Яворський та інші старшини УСС та УГА, які виїхали до УРСР, дійсно належали до УВО (до Є.Коновальця вони ставилися ну дуже своєрідно)
Більш правдоподібним є, на мою думку, те, що вони, все ж таки, були дійсно симпатиками націонал-комунізму... Я вже згадував в іншому місці, що зі здивуванням виявив те, що Ф.Борис у 1920 р. виявився комуністом "зі стажем". Спеціально комуністів серед старшин УСС та УГА я не відслежував, але їх було таки багато... В тому числі -- затятих. Чого, хоча б, вартує М.Ірчан!

joanerges написав:Замiсть 1 листопада перша частина УСС — чотири сотнi пiхоти, одна сотня кулеметників i одна чета (взвод) гранатометникiв та мiнометникiв — загалом приблизно 800 чоловік пiд командуванням сотника Букшованого — виїхала з Чернiвцiв тiльки в серединi наступного дня i прибула до Львова лише в другiй половинi дня 3 листопада. В ніч на 4–те листопада прибула решта легіону — двi сотнi піхоти i сотня кулеметникiв. На цей час поляки зорганiзувалися i вже вели запеклі бої на вулицях мiста, поступово перехоплюючи ініціативу в свої руки.


Для мене це взагалі "темна" історія. Згідно документів Української Генеральної Команди у Львові, УСС у складі 1 куреня та 1 ударної сотні прибули до Львова лише надвечір 4-го листопада (а виїхали з Чернівців лише 3-го у складі 20 старшин, 700 стрільців, 62 коней та 71 воза).
У Чернівцях вони, начебто, встигли арештувати Микитку "за монархізм", і чомусь довго радились: чи їхати до Львова, чи не їхати...
Згідно документів, участь у боях за Львів УСС стали брати лише ранком 5-го листопада (отримали наказ наступати на електростанцію).... Хтось щось може пояснити з цього приводу?

П.С. А ще мені дуже імпонує біографія молодшого брата Букшованого, який привів з фронту 24-й піхотний полк (як їх жартома називали: "Цісарські гуцули") і цей полк у майже повному складі влився до Галицької армії
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 04 листопада 2007 23:10

Франц Борис був окружним командантом УВО :) Правда, в той час, коли УВО підлягала Є.Петрушевичеві і фінансувалася за більшовицькі гроші.

Щодо антагонізму і своєрідного ставлення до Є.Коновальця старшин УГА - дискутувати не буду, але в керівництві УВО були старшини УГА О.Навроцький, Д.Паліїв, В.Бемко, Я.Індишевський, О.Матковський, О.Коберський, Ю.Полянський, М.Саєвич та ін.) і колишні УСС чи УГА, які потім були в київських СС (А.Мельник, Р.Сушко, М.Курах, В.Кучабський, М.Матчак, той-таки Я.Індишевський, напевне, І.Чмола та Р.Дашкевич та ін.)

Звичайно, це жодним способом не підтверджує зізнань М.Кураха щодо Букшованого та інших. Точно до УВО належав Степан Індишевський, який чи не у 1925 р. виїхав до СССР, засуджений у 1931 р. в справі УНЦ (про нього М.Курах теж свідчить).

Також цікаво і важливо, чи справді до УВО належав хтось із тусовки стрілецького ордену Лицарів Залізної Остроги (є вказівки на Володимира Старосольського, Романа Купчинського, Миколу Стронського, Михайла Гайворонського, Володимира Свідерського), бо ЛЗО було не тільки розвагою, але й ідейним об’єднанням. Тоді і на О.Букшованого чи інших стрільців треба дивитися трохи інакше. Точно відомо про спроби порозуміння УВО (чи ВО СС) з новопосталою у квітні 1921 р. Стрілецької радою УСС (голова В.Старосольський, члени Ріпецький, Ярослав Індишевський, М.Мінчак, Гр.Коссак, В.Свідерський, Носковський, Чичкевич, Іванець, Деркач та ін.). Невдовзі Я.індишевський став членом Начальної Команди УВО - не виключено, що невипадково.

На жаль, все це умовиводи, фактами майже не підтверджені як і не спростовані. Як казав кіногерой: \"Будєм іскать\" :)

P.S. До речі, а що робив при Коновальцеві лідер ЛЗО Іван Цяпка?
 

Аватар користувача
Тинченко
Member
Member
 
Повідомлень: 1244
З нами з:
27 червня 2006 00:40
Звідки: Столиця

Повідомлення Тинченко » 05 листопада 2007 12:35

Володимир Мороз написав:.S. До речі, а що робив при Коновальцеві лідер ЛЗО Іван Цяпка?


А його хіба у 1920 р. більшовики не вбили на Північній Двині (або у Білому морі) разом з 100 іншими старшинами УГА, зокрема -- Горуком?
 

Аватар користувача
Batjar
Member
Member
 
Повідомлень: 1024
З нами з:
26 квітня 2006 16:13
Звідки: Lemberg

Повідомлення Batjar » 05 листопада 2007 12:40

Стосовно Букшованого. Знову сором'язливо закриваємо очі на факти:
\"28.11 (1919). В начальника штабу була делегація від Бригади УСС в справі настановлення нового команданта, бо дотеперішний командант - отаман Букшований, не хотячи погодитися з сучасним станом річей, віддалився з декількома старшинами і сто людьми кудись на Старо-Константинів, - правдоподібно получився з відділом отамана Коновальця\" - Денник НКГА, стор.130.

А ось як це виглядало за спомином очевидця:
\"Серед цього, як грім з ясного неба, з'явився в мене командант Бригади УСС, отаман Букшований. Приїхав, привітався, але був дивний і мовчаливий. Я погостив його, чим хата багата, навіть мав що закурити і чекаю. Врешті от. Букшований каже: „Слухай, Славку, їдь зі мною. Тут не маєш що робити і пропадеш, а в мене є певне завдання і тільки не знаю ще, як воно розгорнеться\". От. Букшований, хоч старший віком, був моїм давнім приятелем з молодих літ й обидва ми пересиджувати трохи не кожні вакації в Туркевичів у Підмихайлівцях коло Рогатина, де всі називали його „басістим\", бо він прегарно грав на басі та чельо. Я відповів йому: „Як ти називаєш мене Славком, — то це вже добре, але скажи мені, куди я маю іти з тобою і з якою метою?\" „Підемо на схід, а потім побачиш, я сам ще не знаю докладно\" — була його відповідь. „Слухай, — сказав я рішуче, — я не можу залишити хворих, я маю їх ще понад 30. Багато повмирало, багато я відіслав до Жванчика, багато виздоровців пішло хто зна куди, але — я не піду ні до большевиків, ні до Денікіна.\" Його відповідь була: „Я мушу від'їхати, бо на мене чекають, а ти подумай. А може тобі треба грошей, я маю поважний запас.\" „Мені грошей не потрібно, бо селяни і так не хочуть їх брати, — відповів я, — а ти дай мені тільки слово, що як ще мене тут застанеш, то прийдеш до мене, бо як бачиш — це нейтральна полоса, але на як довго — не знати\". Ми обидва попрощалися і вже більше ніколи не побачилися.\" - Я. Солтикевич. Привороття. Записки лікаря УСС... - Торонто, 1955.

Якими б не були політичні погляди команданта, покидати бригаду, у якій денно вмирали пересічно один старшина і шість стрільців (Денник НКГА, стор.140), навіть не передавши комусь командування, щонайменше, не робить Букшованому честі. Для порівняння згадаємо ген. Тарнавського, який, хоч цього і не вимагалося ситуацією, у листопаді 1918 р. привіз свій батальйон/полк АУ армії до місця постійної дислокації у Польщі, після чого дістався у польський полон як українець.
Так люблю той Львів, же бракує ми слів... Львів то є Львів!
На фото летнее полевое подменное обмундирование для несения наряда на кухне связиста гвардейского артиллерийского полка мотострелковой дивизии образца 1985 г.
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Re:

Повідомлення Володимир Мороз » 05 листопада 2007 13:30

Тинченко написав:
Володимир Мороз написав:.S. До речі, а що робив при Коновальцеві лідер ЛЗО Іван Цяпка?


А його хіба у 1920 р. більшовики не вбили на Північній Двині (або у Білому морі) разом з 100 іншими старшинами УГА, зокрема -- Горуком?


Десь читав нарис про Горука, то пишуть, що "баржу втопили в Білому морі". За аналогією із соловецькими розстрілами 1937 р., можна припускати, що їх вивезли десь на узбережжя і розстріляли.

Але І.Цяпка в корпусі СС появився у 1919 р. В "Золотих воротах" (с. 176) фігурує як "слідчий суддя Корпусного Суду", і фото його в книзі є. Цікаво, скільки УСС в 1919 р. перебігли до СС?
 

Аватар користувача
Batjar
Member
Member
 
Повідомлень: 1024
З нами з:
26 квітня 2006 16:13
Звідки: Lemberg

Повідомлення Batjar » 05 листопада 2007 14:07

Цяпка, напевно, керувався особистими мотивами. У протоколах засідання Державного Секретаріату ЗУНР є згадка про справу Цяпки, який звернувся до ДС з чимось на зразок вимоги про присвоєння йому звання полковника. Зрозуміло, у ДС його \"післали\". Не виключено, що тоді він погнався за чином в СС-ах, вважаючи, що там його легше здобути.
Так люблю той Львів, же бракує ми слів... Львів то є Львів!
На фото летнее полевое подменное обмундирование для несения наряда на кухне связиста гвардейского артиллерийского полка мотострелковой дивизии образца 1985 г.
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 05 листопада 2007 14:25

А в УГа він чимось важливим займався?
 

Аватар користувача
Batjar
Member
Member
 
Повідомлень: 1024
З нами з:
26 квітня 2006 16:13
Звідки: Lemberg

Повідомлення Batjar » 05 листопада 2007 14:30

Куренем і вище точно не командував. Інформація про його подвиги на фронті мені не траплялася. Видно, сидів при своїм укоханім обозі, співав про \"славний город Київ\" і подавав дурнуваті петиції до ДС...
Так люблю той Львів, же бракує ми слів... Львів то є Львів!
На фото летнее полевое подменное обмундирование для несения наряда на кухне связиста гвардейского артиллерийского полка мотострелковой дивизии образца 1985 г.
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 05 листопада 2007 14:57

Роман Купчинський і Антін Лотоцький такий імідж Цяпці зробили, що він міг і на генерала подаватися :)
 

Аватар користувача
Тинченко
Member
Member
 
Повідомлень: 1244
З нами з:
27 червня 2006 00:40
Звідки: Столиця

Повідомлення Тинченко » 05 листопада 2007 15:52

Я маю деякі сумніви щодо Білого моря. В Архангельську був концтабір для офіцерів різних білих та національних армій. Як правило, їх розстрілювали недалеко.... Російські колеги вже кілька років розробляють цю тему, але щось ніяк не доведуть до кінця :(
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 05 листопада 2007 16:32

Витяги з поеми Антона Лотоцького \"Життя і пригоди Цяпки Скоропада. Їх Ясности Великого комтура Залізної Остроги, Ґенерального обозного УСС і проч.\" ( текст тут - http://www.bilous.idknet.com/komtur/poema1 ) Це, звичайно, навіть не спогад, але між рядків щось можна пошукати... :D


А тимчасом під Львовом бої,
Ідуть на купі й голіруч -
Пішли вкінці Цвірка герої
Та не під Львів лишень за Збруч,
Цвірко і Цяпку взяв з собою:
\"В нас - каже - аванс жде тебе,
Такі як ти у нас горою,
Такий греблями в нас гребе
І гроші й чини і аванси!
Тож раджу їдь зі мною ти,
На отамана маєш шанси,
Прямуй відважно до мети!\"
\"Грошей і чинів я не хочу!
У моїм замку скарбів в брід
І вас як схочу озолочу...
Та наразі піду в похід!
Козачу люблю вашу вдачу
І запоріжський ваш розгін,
Чи зиськаю при вас, чи втрачу,
То хоч Софії вчую дзвін!\"
Так Цяпка в відповідь Цвіркові.
А чура вже сідлав коня
І дві нові прибив підкові
В дорогу рушили за дня.

***

Давно на Україні Цяпка.
Вже з місяць як пішов за Збруч,
Йому все сниться прапрабабка,
Як віддає до замку ключ.
Манить його тепер Одеса,
Над море він дістатись рад,
Та раз якось стрінув Ес. Ес-а
А той кричить: \"Ось Скоропад!\"
\"А вжеж що я евентуально!\"
Так Цяпка каже, а Ес.Ес:
\"Пристань до нас - сказав запальне,
Ти в нас докажеш всіх чудес.
Тебе нам Цяпко треба дуже!
Прокурора у нас нема.
А тиж правник якийсь між друже!\"
Наш Цяпка довго не дума:
\"Ну, я евентуальне згідний!
В команду їдемо оба -
Щож чин такий мені вигідний,
Мабуть рішила так судьба!\"

***

В Ес. Есах Цяпка проживає
Він там прокурором зістав,
Від злота однострій аж сяє,
Відзнак повнісінький рукав!
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 05 листопада 2007 16:34

...
Минали дні, минали тижні
Вже Цяпка прокурором став
І бачив дива дивовижні
Судив Ес-есів та карав.
Щоб чести ще собі додати
Фасон держати як і слід.
Щоб більшу ще повагу мати
Він постаравсь о самохід.
Така вже при Ес-есах мода,
Що пішки мало хто ходив,
Бо це незручно й невигода,
Тому і Цяпка так робив.
Ні хвильки не ходив ногами,
Ні кроку пішки не ступав,
Все авто мав він під руками
На авті їв, на авті спав.
І гарно тут йому велося,
В пошані та в достатку жив,
Та з жалю пухло все волося,
До своїх заєдно тужив.

Тепер, як лиш почув новину
Що Збруч вже перейшли стрільці,
Сказав, погладивши чуприну:
\"Ще нині буду в Камянці!\"
І зараз сів на авто Форда
І знак до відізду подав
Розперся мов міністер гордо,
І просто в Камянець помчав.
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 05 листопада 2007 16:36

...
Та хто це. хто це так уважно
Глядить від замкових воріт:
То Цяпка Скоропад поважно
Шле Усусусам свій привіт
І дивиться, а жаль колачнй
Його пройма бо посумнів
І давить сум його болючий:
\"Нема, нема старих друзів!\"
Опала голова! Ой, лихо!
На груди звис козацький вус
І глянь: сльоза скотилась тихо,
Заплакав гордий Усусус...
Та в мить зняв голову у гору
Тай рукавом обтер сльозу -
Заграла музика в цю пору.
Отямивсь Цяпка відразу
І ясним зором став шукати
Своїх знайомих і друзів:
Е, є! І вже спішить вітати
Товаришів щасливих днів.
Це перша йшла якраз Бригада,
Найстарша із усіх Бригад,
Давня стрілецькая громада,
Зелізна гвардія з Карпат:
Що ще Маківку памятала
І Синевідзко, Стрий і Ключ,
Що ще Лисоню добувала -
Тепер сюди прийшла за Збруч.
Та мало хто з давних остався,
Багато впало у боях...
Стояв наш Цяпка оглядався
І сум його збирав і жах.
Сотні провадили не тії.
Не тії вели куріні
Змінилися часи давнії,
Як все зміняється в війні!
А зі старих він бачить мало,
Заледви кілька денеде -
Вже й Гриця Косака не стало,
Букшований стрільців веде.
Ось тут він на турецькім мості
Вже їде на своїм коні,
На своїй гандрабатій Зосці,
За ним полки і курені.
Веде Носковський вже піхоту
І Воєвідка полк гармат,
А Льоньо Швунґ веде кінноту
З обозом Стронський і Курат.
Купчинський з боку на кобилі
Впялив у мури міста зір
І озирається що хвилі
І все хапає на папір.

Льоно Швунг - це Лев Лепкий (В.М.)
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 05 листопада 2007 16:38

...
\"А щож ти робиш Скоропаде?
На тобі стільки є відзнак,
Чи це лиш може для паради
Чи влади це якої знак?\"
Купчинський так його питає:
\"Ти десь високий старшина?
Бо ці відзнаки хто їх знає,
Вони для мене новина\"...
\"Ага, не бачив тих фльоресів
Що ними вшиті рукави?...
Я є прокурором Ес-Есів
А гроші маю як трави!
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Повідомлення Володимир Мороз » 05 листопада 2007 16:39

...
Конала армія, конала
Й разом огонь завзяття гас.
Тоді то наші отамани
Думали: \"Шо робти тут?
Гоїти конче треба рани
Тай ратуватися зі скрут!\"
І вже з Денікіном в союзі,
Щоби Англієць ліки, дав -
Прийшло катюзі по заслузі
Десь чорт й Денікіна забрав.
За ним червоні йдуть в погоні,
На море мабуть він утік,
На кораблі усів в розгоні
І десь чкурнув на кримський бік.
Поплив у гості до Антанти
Сповнить до решти заповіт!
Та нам на ці не лізти банти,
Для нас це Україна світ!
Тоді озвався гордо й сміло
Наш славний Цяпка-Скоропад:
\"Денікін, це не наше діло,
Про свій думати треба лад!
Своєї пильнувати хати
І своїх не губити сил!
Нам військо треба рятувати,
Вже досить маємо могил!
З Петлюрою нема нам спілки,
Кілки йому вже тешуть там
На голові, один ще тільки,
Один рятунок є ще нам! -
Послухайте моєї ради:
З червоними злучімся ми,
Хай тільки військо не пропаде,
Будемо в світі ще людьми!\"
 

Поперед.Далі

Повернутись до WWI та Перші визвольні змагання (1914-1922)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей