“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”

Модератор: Global Moderators

sevtavr
Member
Member
 
Повідомлень: 129
З нами з:
15 жовтня 2007 13:30

“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”

Повідомлення sevtavr » 24 червня 2011 20:54

Прес-реліз № 570

23 червня 2011 р. вийшла у світ нова книга Романа Коваля.
У цей же день вона була презентована у Вінниці

У дослідженні розповідається про Михайла Гаврилка – скульптора, художника, поета, творця і чотаря УСС, повстанського отамана. Його доля тісно пов’язана з долею українців Австро-Угорщини та Російської імперії, адже в історію він увійшов не тільки як митець, а і як провісник Самостійної України та організатор війська – Українських січових стрільців і Сірої дивізії Армії УНР.
Михайло Гаврилко – творець бурхливої шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах та у слові. “Се наче квінтесенція Шевченкової поезії, ще закоханої у минувшинї і не зневіреної у її велич”, – так оцінив Микола Голубець проект пам’ятника Тарасові Шевченку роботи Михайла Гаврилка.
Тарас Шевченко був для Гаврилка, поруч із князем Святославом, головною фігурою української історії та української духовності. Гаврилко вважав, що “кожне слово Шевченка-пророка паде, як стріла божого грому, ведучи в шалений бій найпалкіші серця найкращих синів Україні за неї”. З вогненним словом Шевченка полтавський козак пішов у бій проти Російської імперії, громадянином якої був, пішов, бо вона поневолила його Батьківщину. Під час Першої світової війни, ведучи до бою свою чоту, сформовану з гуцулів та галичан, він звертався до Дажбога, щоб той охоронив його вояків, і до Сварога, щоб накидав на ворогів блискавок. Попри таку дивовижну для греко-католиків поставу, Михайло Гаврилко став одним з найулюбленіших старшин січового стрілецтва.
Про Михайла Гаврилка хотів написати повість Юрій Липа, але трагічна смерть стала на перешкоді здійсненню планів. Ця книга є спробою втілити мрію Юрія Липи, який вважав, що широке полотно пригод М. Гаврилка “викликало би більше цікавості, як не один західноєвропейський динамічний роман”.
Життя його завершилось трагічно – восени 1920 року на станції Полтава більшовики спалили його в топці локомотива. Спалили живим.
Усі без винятку школярі і студенти СССР знали, хто такий Сергій Лазо. Знали його як “героя громадянської війни”, якого спалили в топці паротяга білогвардійці. Сергія Лазо було гідно вшановано: його іменем названо село, де він народився, залізничну станцію Уссурійської залізниці, де він загинув; в Кишиневі та Владивостоці йому поставлено пам’ятники, в Кишиневі діяв музей Котовського і Лазо. Іменем Сергія Лазо названо села і міста, вулиці та площі в півсотні міст і сіл, а також райони, перевал, теплохід. Про нього написано книжки, знято фільми, створено оперу, на його честь складались пісні, випускалися марки та листівки.
Чи школярі та студенти України знають, хто такий Михайло Гаврилко? Чи знають про нього історики, мистецтвознавці, професори, академіки, генерали, журналісти чи народні депутати України?..
20 літ минуло від дня проголошення незалежності України, за яку він поклав своє життя, а чи вшановано його подвиг? Чи знято про нього фільм, чи названо його іменем вулиці та площі, чи складаються на його честь пісні? Чи хоч де поставлено йому пам’ятник або меморіальну дошку? А він відкривав перші українські школи в Ковелі та Луцьку, ставив пам’ятники Тарасові Шевченку в Прикарпатті, на Буковині та рідній Полтавщині, воював за Україну як січовий стрілець, сірожупанник, повстанський отаман.
Надзвичайно ошатна книга про митця-вояка має 472 сторінки кольорового друку. У ній вміщено понад 600 листівок і фотографій, більшість з яких оприлюднюється вперше. В додатках до книги – близько сотні документів, більшість з яких також вперше вводиться в науковий обіг. Формат книги – альбомний, папір – крейдований, друк – кольоровий, палітурка – тверда, кольорова.

Перша презентація книжки “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” відбулася у переповненому залі кінотеатру “Родина”, що в центрі Вінниці. В цей же вечір вінничани змогли побачити і фільм Романа Коваля та Олександра Домбровського “Отамани Холодного Яру” (ТРК “Культура”, 2010). Звучали пісні доби Визвольної боротьби у геніальному виконанні кобзаря Тараса Силенка. Діяльність Історичного клубу “Холодний Яр” благословив владика Онуфрій – епіскоп Вінницький та Брацлавський. Від Вінницької організації Національної спілки письменників вітав гостей Григір Мовчанюк. Промовляли депутат Вінницької міської ради Антон Бойдаченко (один із меценатів книжки) та член Історичного клубу “Холодний Яр” В’ячеслав Березовський – організатори зустрічі з Романом Ковалем, Олександром Домбровським і Тарасом Силенком.
Щира подяка організаторам презентації!
А читачам – щасливої мандрівки стежками-дорогами чотаря УСС та повстанського отамана Михайла Гаврилка!

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
Koval_r@ukr.net


Зміст книги “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”

Абрагамович О. Переднє слово.
Коротка біографія М. Гаврилка.
Напередодні Світової війни.
Роду козацького, кармазинного.
Навчання в Миргороді.
Опанас Сластьон.
Революційна українська партія.
“Непевна путь Миргородської школи”.
Тюремні “університети”.
В Австро-Угорщині.
“Або здобути, або живому не бути!”
“Я в Парижі зовсім осиротів”.
“Занадто революційний” Шевченко.
“На торжищі поет не повинен стояти”.
“Заступникові всіх скривджених”.
“Ніжний, як дитина, і грізний, як гроза Перунова”.
“Греміть, громи!”
Вшанування Івана Франка.
Боротьба за Тараса Шевченка.
Шевченко в цісарській гімназії.
Перші постріли Світової війни.
“Вставайте, кайдани порвіте!”
“Фрайштадтська республіка”.
Проти Росії.
На фронті.
Світло і тіні Фрайштадта.
1916 рік на Волині.
“Прийшла Австрія і принесла Польщу”.
“Або польські школи, або ніякі!”
Захисник селян.
Підсумки праці на Волині.
Рік 1917-й.
У Сірій дивізії.
“Гляньте сміливо у вічі смерти!”
Мистецький спадок.
Історія давня і близька.
“Серце плаче – сліз не має”.
“Ідеаліст хрустально чистої води”.
Джерела.
Іменний покажчик.
Географічний покажчик.

Додаток 1.
Гаврилко М. “На румовищах” (1910, Краків).

Додаток 2.

До Першої світової війни

Анкета студента Краківської академії мистецтв Михайла Гаврилка.
Газети про М. Гаврилка.
Вільшина М. (Голубець М.). Михайло Гаврилко.
Глагол С. Проекти пам’ятника Шевченку в Києві.
Лист Дмитра Антоновича Михайлові Гаврилку щодо фотографій його третього проекту пам’ятника Тарасу Шевченкові. Травень 1913 р.

Додаток 3.

Перша світова війна. Матеріали до історії

Вірш “Велика війна 1914 року (посвята українцям)”.
Купчинський Р. Перед великою битвою під Болеховом (Смерть тов. Павлова).
Н-зар А. Болехів – Галич. З істориї боїв ІІ-го куреня українських стрільців в червни с. р.
Під Заваловом. Горячий день у боях українського стрілецтва.
Дубрівний П. Сірожупанники. Перша українська стрілецько-козацька дивізія.
Коваль Р. Коротка біографія Дениса Борисенка, полоненого з Фрайштадтського табору, діловода Сірої дивізії.
Коваль Р. Народження синьожупанника.
Полтавська губернія (розділ із “Записки об украинском движении 1914 – 1916 годов с кратким очерком истории этого движения как сепаратистско-революционного течения среди населения Малороссии”).
Висновки (завершальний розділ із “Записки об украинском движении 1914 – 1916 годов с кратким очерком истории этого движения как сепаратистско-революционного течения среди населения Малороссии”).
Степовенко М. (Угрин-Безгрішний М.). Українські Січові Стрільці на Волині.
І. К. (Крип’якевич І.). Сотник Дмитро Вітовський на Волині.
Левицький В. УСС на Волині.
Часопис “Світ” про Михайла Гаврилка.

Додаток 4.

Після Першої світової війни
Скорик М. Март 1920 р.
Звернення полтавських повстанців “Громадяни України”. Літо 1920 р.
Відозва організаційного відділу штабу Лівобережних повстанських військ “Громадяне, сини України!”. Літо 1920 р.
Соловей Д. Загибель скульптора Михайла Гаврилка.
Мосендз Л. Західна Волинь під Польщею.

Додаток 5.

До історії СВУ та УСС: невідомі листи та документи

Лист М. Гаврилка з Фрайштадту президії Союзу визволення України. 22 грудня 1914 р.
Доповідь Михайла Гаврилка про полоненого з табору угорського міста Больдоґошони Олександра Осиповича Жуковського, вільноприділеного 2-го ескадрону 7-го драгунського Кінбурзького полку 7-ї дивізії. Кін. 1914 р. – поч. 1915 р.
Звіт голови президії СВУ Андрія Жука про поїздку до Фрайштадтського табору. Поч. березня 1915 р.
Звіт члена президії СВУ Олександра Скорописа-Йолтуховського про побут у Фрайштадському таборі. Поч. 1915 р.
Лист голови Просвітнього відділу СВУ Романа Домбчевського до президії СВУ у справі приділення українських старшин та фельдкурата від 15 вересня 1915 р.
Лист Михайла Гаврилка президії СВУ. Листопад 1915 р.
Лист Андрія Жука до Михайла Гаврилка. 22 лютого 1916 р.
Переказ звіту десятника УСС М. Романюка до СВУ. Луцьк, 2 березня 1916 р.
Лист Андрія Жука до Михайла Гаврилка. 7 березня 1916 р.
Звіт №4 чотаря УСС Михайла Гаврилка до команди IV австро-угорської армії. 15 березня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка Володимиру Дорошенку та іншим членам президії СВУ. 20 березня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка Іванові Крип’якевичу. 20 березня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до голови президії Андрія Жука. 31 березня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до Володимира Дорошенка. 31 березня 1916 р.
Лист постійного представника Бойової управи при Легіоні УСС Володимира Старосольського президії Загальної Української Ради у Відні. 1 квітня 1916 р.
Звіт працівника комісаріату УСС Івана Горянського про поїздку волинськими селами. Квітень (?) 1916 р.
Звіт чотаря УСС Михайла Гаврилка командуванню 4-ї австро-угорської армії про третю подорож до Луцького округу, написаний синім олівцем. 8 квітня 1916 р.
Звіт чотаря УСС Михайла Гаврилка командуванню 4-ї австро-угорської армії про третю подорож до Луцького округу, написаний чорнилом. 9 квітня 1916 р.
Вітальний лист суспільно-просвітнього гуртка Фрайштадтського табору запасному куреневі УСС. 10 квітня 1916 р.
Пояснення Михайла Гаврилка до відозви Інформаційного бюро українського студентства Петербурга із закликом відкрити Український університет. 16 квітня 1916 р.
Пояснення Михайла Гаврилка до фотографій Польського легіону з журналу “Нива” (№8, 1915). 17 квітня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до Володимира Дорошенка та інших членів президії СВУ. 18 квітня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука Михайлу Гаврилку. 26 квітня 1916 р.
Уривок листа Михайла Гаврилка, очевидно, до Івана Крип’якевича про ставлення поляків до українського населення Волині. 27 квітня 1916 р.
Лист Андрія Жука Никифорові Гірняку. 28 квітня 1916 р.
З листа десятника Миколи Романюка президії СВУ. 29 квітня 1916 р.
З листа десятника Миколи Романюка членові президії СВУ Володимиру Дорошенку. 8 травня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка членові президії СВУ Володимиру Дорошенку. 8 травня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука до Луцького вербункового комісаріату УСС. 12 травня 1916 р.
Опис посилки адміністрації “Вістника Союзу Визволення України” комісаріату УСС в Луцьку. 12 травня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука Михайлові Гаврилку. 13 травня 1916 р.
Фрагмент звіту Михайла Гаврилка керівництву Загальноукраїнської ради. 15 травня 1916 р.
Службова записка офіцера Легіону УСС Михайла Гаврилка до окружного командування в м. Луцьку щодо шкільних підручників. 17 травня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка товаришеві. 25 травня 1916 р.
Пояснення майора Кіцкі на службову записку Михайла Гаврилка до окружного командування в м. Луцьку щодо шкільних підручників. 27 травня 1916 р.
Резолюція коменданта округу полковника Урбанського. 27 травня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка коменданту Збірної станиці УСС у Львові Михайлові Волошину. 28 травня 1916 р.
Лист десятника УСС Миколи Романюка члену президії СВУ Володимиру Дорошенку. 8 травня 1916 р.
Доповідна майора Кіцкі коменданту Луцької крайової адміністрації на скаргу Михайла Гаврилка. 17 травня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до президії Загальної української національної ради. 17 липня 1916 р.
Лист квартирмейстера до лейтенанта Михайла Гаврилка щодо вербування добровольців до Легіону УСС. 13 серпня 1916 р.
Службова записка Михайла Гаврилка капітанові австро-угорського війська Радомському. 27 вересня 1916 р.
Лист січового стрільця Івана Горянського до президії СВУ.16 вересня 1916 р.
Звіт Михайла Гаврилка управі 4-ї австро-угорської армії. 2 жовтня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука до десятника УСС Теодора Палащука. 6 жовтня 1916 р.
Доповідь десятника УСС Теодора Палащука президії СВУ з оцінкою діяльності Михайла Гаврилка і Дмитра Донцова. 12 жовтня 1916 р.
Звіт Михайла Гаврилка голові президії СВУ Андрію Жуку. 12 жовтня 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука Михайлові Гаврилку. 25 жовтня 1916 р.
Лист голови Бюро культурної помочі для українського населення окупованих земель Івана Крип’якевича до Михайла Гаврилка. 1916 р.
Звіт Михайла Гаврилка команді округу Ковель про збиткування цивільних осіб та командирів австро-угорської армії над українським населенням Волині. 28 жовтня 1916 р.
“Відповідь четаря Михайла Бабич-Гаврилка Regieruugs-Комісареві Капітанови Томекови на напасти”. Доповідь Михайла Гаврилка командуванню 4-ї австро-угорської армії. 31 жовтня 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до голови президії СВУ Андрія Жука. 3 листопада 1916 р.
Звіт чотаря УСС Михайла Гаврилка командуванню 4-ї австро-угорської армії. 5 листопада 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка товаришеві з проханням переховати його документи. 6 листопада 1916 р.
Лист Михайлові Гаврилку з Відня про те, що його малюнки і скульптурні роботи переховано. 7 листопада 1916 р.
Звернення комісара Михайла Гаврилка до тилового командування у Ковелі щодо допомоги легіонерам. 7 листопада 1916 р.
Відповідь тилового корпусу в Ковелі комісару Михайлові Гаврилку про забезпечення ввірених йому стрільців. 9 листопада 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка до голови президії СВУ Андрія Жука. 10 листопада 1916 р.
Лист Михайла Гаврилка президії СВУ. 11 – 17 листопада 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука Михайлові Гаврилку. 21 листопада 1916 р.
Лист голови президії СВУ Андрія Жука до Марка Луцкевича. 21 листопада 1916 р.
Акт ревізії каси комісаріату УСС в Ковелі. 1.12.1916 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича голові президії СВУ Андрієві Жуку. Поч. грудня 1916 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича, очевидно, Михайлові Гаврилку. До 18 грудня 1916 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича голові президії СВУ Андрієві Жуку про необхідність священиків-українців на Волині. Грудень 1916 р.
Лист Марка Луцкевича голові президії СВУ Андрію Жуку. Грудень 1916 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича до президії СВУ про полонізацію освіти в Ковелі австро-угорською владою. Кінець 1916 р.
Лист учителів українських шкіл Волині до президії СВУ. Грудень 1916 р.
Подяка українських учителів Волині президії СВУ. 11 січня 1917 р.
Лист січового стрільця Івана Горянського до президії СВУ.
Протест полонених Фрайштадтського табору з приводу приїзду княжни Романової.
Лист січового стрільця Осипа Демчука до редакції “Вістника СВУ”. 3 березня 1917 р.
Лист Теодора Палащука голові президії СВУ Андрієві Жуку. 27 березня 1917 р.
Звернення Михайла Гаврилка та інших старшин УСС до Загальної української ради й Української парламентської репрезентації. Березень 1917 р.
Лист кооператора Марка Луцкевича членові президії СВУ. 2 травня 1917 р.
Лист Михайла Гаврилка президії СВУ з проханням відпустити його в Україну. Кінець травня – поч. червня 1917 р.
Лист Марка Луцкевича про спроби полонізувати українців Волині. 7 вересня 1917 р.
Лист Марка Луцкевича голові президії СВУ Андрієві Жуку про занепад освітньої справи на Волині. 17 вересня 1917 р.
Метрика вінчаних. 23 вересня 1917 р.
Лист Марка Луцкевича до члена президії СВУ про неможливість українського шкільництва за польського керівництва. 11 листопада 1917 р.

Додаток 6.

Виставка всеслов’янського медалієрства.

Додаток 7.

По Другій світовій війні: статті, некрологи, листи, спогади, рецензії

Лист Людмили Прокопівни Шевченко, двоюрідної онучки Тараса Шевченка, Олені Порфирівні Гаврилко, вдові Михайла Гаврилка. 28 листопада 1961 р.
Німенко А. Монумент Кобзареві у Києві (До історії спорудження).
Пам’яті Олени Гаврилко.
Лист Степана Омеляновича Гаврилка мистецтвознавцю Віталію Ханку від 9 січня 1974 р.
Ханко М. Маестро української пластики.
Калинець І. “На румовищах” Михайла Гаврилка.
Коваль Р. Дати життя М. Гаврилка, визначені за датами його поезій.
Абрагамович О. Про родину Михайла Гаврилка.
Абрагамович Я. “Ми – Його нащадки!”
Коваль Р. Факти біографії Михайла Гаврилка, які не увійшли до моєї про нього розповіді
Світлини родини Абрагамовичів
Географічний покажчики
Іменний покажчик
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”

Повідомлення борменталь » 24 червня 2011 21:03

Дійсно цікава історія життя. Шкода, що так мало його творів збереглося
 

Аватар користувача
Otaman
Member
Member
 
Повідомлень: 438
З нами з:
29 березня 2006 17:12

Re: “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”

Повідомлення Otaman » 04 липня 2011 17:13

Прес-реліз № 572

“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”
У новому дослідженні Романа Коваля йдеться про Михайла Гаврилка – скульптора, художника, поета, творця і чотаря УСС, повстанського отамана.
6 липня 2011 р. о 17.00. книгу буде презентовано в Києві, в Національному музеї Тараса Шевченка (бул. Тараса Шевченка, 12).
Вестиме презентацію письменник Василь Портяк.
У вечорі візьмуть участь кобзар Тарас Силенко,
письменник Василь Шкляр, інші достойники.
Напередодні презентації відбудеться виставка “Михайла Гаврилко як мистець” (з колекції Володимира Яцюка)
 

sevtavr
Member
Member
 
Повідомлень: 129
З нами з:
15 жовтня 2007 13:30

Re: “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”

Повідомлення sevtavr » 07 липня 2011 13:11

Михайло Гаврилко знову у Львові

14 липня 2011 р., в Львівському палаці Мистецтв (вул. Коперника, буд. 17), о 17.00 відбудеться презентація нової книжки Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”.
Михайло Гаврилко жив у Львові в 1907 – 1918 роках (з перервами), з цим містом пов’язано багато сторінок його біографії.
Книга про митця-вояка має 472 сторінки кольорового друку. У ній вміщено понад 600 листівок і фотографій, більшість з яких оприлюднюється вперше. В додатках до книги – близько сотні документів, більшість з яких також вперше вводиться в науковий обіг. Формат книги – альбомний, папір – крейдований, друк – кольоровий, палітурка – тверда, кольорова.
Слово про Михайла Гаврилка скажуть голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка Ігор Калинець та Роман Лубківський, доктор геологічних наук, член НТШ ім. Тараса Шевченка, рецензент книги Іван Головацький, професор Степан Трохимчук, доктор фізико-технічних наук, директор ЛКП “Археологічна-архітектурна служба м. Львова” Олесь Криськів.
Улюблені пісні Михайла Гаврилка співатимуть бандурист Остап Стахів та гурт “Коралі” (художній керівник Галина Похилевич).
У презентації візьмуть участь автор книги та нащадки Михайла Гаврилка – брати Абрагамовичі – відомі львівські лікарі, та члени їхніх родин
Вестиме презентацію кандидат філологічних наук, член Політради ВО “Свобода” Ірина Фаріон.
Захід відбудеться за підтримки голови Львівської обласної ради Олега Панькевича.
Вхід вільний.

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
Koval_r@ukr.net
 

sevtavr
Member
Member
 
Повідомлень: 129
З нами з:
15 жовтня 2007 13:30

Re: “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”

Повідомлення sevtavr » 15 липня 2011 21:27

Прес-реліз № 576
Михайло Гаврилко: тріумфальне повернення до Львова

14 липня 2011 р., у Львівському палаці мистецтв було презентовано нову книжку Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” – про забутого українського скульптора, художника, поета, організатора війська – Українських січових стрільців, Сірої дивізії Армії УНР та повстансько-партизанського руху на Полтавщині.

Презентація відбулася під патронатом голови Львівської обласної ради Олега Панькевича. Він і відкрив вечір. “Вперше я побачив фотографії Михайла Гаврилка років 10 тому, коли працював у Бродівському історико-краєзнавчому музеї, уже тоді я дещо знав про нього, – сказав Олег Панькевич, – та що це порівняно з тим, про що я довідався з книги Романа Коваля! Величезний фактаж та сотні рідкісних фотографій вражають!” Наприкінці виступу голова Львівської обласної ради подарував авторові цінні подарунки – кварцовий годинник “Клейнод” та збірник історичних фотографій “Українські січові стрільці” (Львів: Галицька видавнича спілка, 2003, упорядники Ярослав Онищук та Олег Панькевич).

Відомий мовознавець Ірина Фаріон, яка вела презентацію, призналася, що читаючи нову книгу Романа Коваля, “причастилася духу”, бо “поринула у світ сильних самодостатніх особистостей”. Головного героя, Михайла Гаврилка, пані Ірина охарактеризувала як “людину-вулкан”, як “правдивий скарб нашої історії”.

Лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Роман Лубківський оцінив книжку Романа Коваля як “мислительну”, “оздоровлюючу”, сказав, що вона “стрясає душу людську”. “Ти не просто щасливо відпочиваєш, читаючи її, а починаєш оновлюватися, жити повноцінним життям. Ця книга збагачує фронт Визвольної боротьби українського народу, переплітає та воєдино зв’язує українців різних земель”, – сказав Роман Лубківський.

Професор Степан Трохимчук про книгу Романа Коваля висловився так: “Це наукова праця, але дохідливо написана. В ній досконало втілено ідею соборності”. Степан Трохимчук звернув увагу на те, що Тарас Шевченко у творчості Михайла Гаврилка – “воїн, а не тільки поет”.

Палким був виступ лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Ігоря Калинця. “Це дивовижна книга, це енциклопедія початку ХХ століття, – сказав він. – Ви знайдете тут усе: біографію Михайла Гаврилка, Другий студентський з’їзд у Львові за участю Івана Франка, Михайла Гаврилка та Дмитра Донцова, історію конкурсів на побудову пам’ятників Тарасові Шевченку в Києві напередодні Першої світової війни, створення УСС, початок Світової війни, діяльність Союзу визволення України, українське культурне життя в австрійських таборах для російських військовополонених, створення українського шкільництва на Волині в 1916 році, характеристика польських колонізаторів (це наука для таких як Ярослав Грицак!), створення Сірої дивізії, повстанський рух на Полтавщині, доля родини Михайла Гаврилка аж до наших днів”.

Поета Гаврилка Ігор Калинець оцінив як “ніжного лірика”, а ось Гаврилко як публіцист, на думку Калинця, – “твердіший, енергійніший”. Характеризуючи Гаврилка як скульптора, Ігор Калинець висловив захоплення прекрасною композицією “Козак і дівчина” та “надзвичайним портретом юного ангела Західної України Маркіяна Шашкевича – з майже дівочим обличчям, але з уперто зосередженим поглядом, повним віри”. Ігор Калинець висловив надію, що до 200-ліття Маркіяна Шашкевича хтось із скульпторів спробує відтворити це погруддя, використовуючи фотографічне зображення. “Тепер, – сказав Ігор Калинець, – Михайло Гаврилко для нас такий же дорогий, як художник Іван Іванець та скульптор Михайло Бринський”.
А ще Ігор Калинець звернув увагу, що в книзі опубліковано “шедеври української фотографії”.
Про стиль автора Ігор Калинець висловився так: “Роман Коваль вільний у розповіді, він не створює собі рамок розповіді – читати надзвичайно цікаво. Як гарно він описав фотографію, на якій зображено Михайла Гаврилка, Дмитра Донцова та Івана Франка. І хто би звернув увагу на ці деталі! Роман Коваль вражає своєю щирістю, безпосередністю, часом він захоплений як дитина”.

Представник Пласту доктор фізико-технічних наук Орест Криськів повідомив, що за поданням Центру вивчення та збереження пам’яті українського народу, засновником якого є Українська національна скаутська організація “Пласт”, Львівська станиця постановила оголосити змагання між юнацькими куренями Пласту за право назвати свій курінь іменем Михайла Гаврилка. Орест Криськів також проінформував, що група архітекторів, діячів Пласту, вирішила розробити проект меморіальної дошки пам’яті Михайла Гаврилка з метою встановлення її на одному зі львівських будинків, пов’язаних з діяльністю Михайла Гаврилка.

На вечорі промовляли також дійсний член НТШ ім. Тараса Шевченка, доктор геологічних наук, рецензент книги Іван Головацький та фалерист Степан Пахолко, який сердечно допомагав під час написання книжки.
Фрагменти з неї прекрасно читали народний артист України Святослав Максимчук та акторка Львівського театру “І люди, і ляльки” Людмила Зборовська.

Заслужений артист України, бандурист Остап Стахів двічі викликав спів усього залу – піснею на слова Івана Франка “Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить” та стрілецькою “Повіяв вітер степовий”. А улюблені пісні Михайла Гаврилка чудово виконав гурт автентичної музики “Коралі” (Галина Похилевич, Людмила Зборовська, Лариса Лукашенко). Всі учасниці гурту були в старовинних полтавських строях!
Виступив і автор книги Роман Коваль. Він звернув увагу на те, що Михайло Гаврилко міг 1911 року залишитися в Парижі, здобути там славу та комфортне життя. “Але він прагнув війни з Росією, щоб відвоювати свою Батьківщину. 1915 року Михайло взяв участь у всіх визначних битвах УСС проти Росії – у Карпатах, під Болеховом та Семиківцями. 1916 року він відкривав перші українські школи на Волині, самовідано захищаючи українських селян Волині від насильства австро-угорської влади, рішуче боровся проти полонізації Волині, яку здійснювали польські чинники австро-угорської військової влади. Гаврилко не ставився до гречкосіїв із погордою як Донцов, він добрим словом і добрими ділами спонукав їх ставати оборонцями рідної землі”.
У презентації взяли участь онуки Михайла Гаврилка – Ярослав, Орест та Любомир Абрагамовичі та члени їхніх родин – нефролог Тереза Абрагамович, аспірант кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Христина Абрагамович із чоловіком Андрієм Васечком та сином Данилом, доцент кафедри дерматовенерології та терапії №1 ЛНМУ ім. Данила Галицького Леся Іваночко, дерматовенеролог Олена Абрагамович з дочками Лесею та Іриною, доцент кафедри внутнішньої медицини №1 ЛНМУ ім. Данила Галицького Мар’яна Абрагамович із чоловіком – доктором медичних наук, професором Яном Варесом та сином Яремою Варесом, кандидат медичних наук Уляна Абрагамович із чоловіком Ярославом Стецівим та дочкою Златою. Доктор медичних наук, професор Орест Абрагамович щиро дякував меценатам видання та всім, хто допоміг створити цю диво-книгу.

Постать Михайла Гаврилка викликала у львівської інтелігенції значний інтерес. У залі зібралося поважне товариство: легендарний син легендарного батька Юрій Шухевич із дружиною Лесею, син легендарних Михайла Сороки та Катерини Зарицької – Богдан Сорока з дружиною Любою, голова ВО “Свобода” Олег Тягнибок, проректор Львівської академії мистецтв ім. Миколи Лисенка професор Мирон Кушнір, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка художник Ярослав Мотика, доктор історичних наук Богдан Якимович, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету ім. Івана Франка професор Василь Лизанчук, директор Науково-дослідного центру історії Національно-визвольних змагань професор Ярослав Лялька, заслужений журналіст України Ганна Стоцька, заслужений артист України Петро Остапишин, художниця Іванка Онуфрик, голова Львівської обласної спілки політв’язнів та репресованих, головний редактор газети “Нескорені” Володимир Горовий, голова Львівського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів Ярослав Гера, доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка Ігор Стефанський, завідувач кафедри сходознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярема Плахотнюк (син письменниці Ірини Вільде), історик Ярослав Сватко, відомий фотомайстер Любомир Криса, заслужений діяч мистецтв Василь Глинчак, архітектор Микола Бідняк, доцент Української академії друкарства Роксолана Зацерковна, голова літературно-мистецького об’єднання “Оберіг” Оксана Карнага, письменники Роман Пастух та Микола Дубас, поет Зеновій-Тарас Масний, лікар із Дрогобича Любомир Хамуляк, колишній мер Львова Василь Шпіцер, а також меценати видання – Орест Папроцький з дружиною Марією, доктор хімічних наук Ігор Завалій з дружиною Галиною, кандидат медичних наук Андрій Петрух.
Цього ж дня відбулася зустріч Романа Коваля у Львівській державній обласній науковій бібліотеці (директор Іван Сварник) з активістами Українського національного середовища (організатор Євген Селевич, директор Наукової бібліотеки Львівської національної академії мистецтв). Тут теж було добірне товариство: доктор економічних наук, професор Богдан Заблоцький, соліст Львівської національної опери Степан Тарасович, співак і композитор Роман Ковальчук, адвокат Борис Мудрий, доктор технічних наук Світлана Гавенко, художники Ігор Копчик, Дмитро Парута та Василь Семенюк, реставратор Борис Іванів, соціолог Тарас Плахтій, письменниця Звенислава Левус, учений секретар Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка Григорій Чопик, актор Львівського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Юрій Брилинський, аранжувальник Юрій Тур, викладач кафедри моделювання Львівської національної академії мистецтв Ірина Грицюк, студентка Львівської національної музичної академії Тетяна Пащак, солістка оперної студії Львівської національної музичної академії Оксана Нагай, Богдан Горбовий (Товариство наукових викладів ім. Петра Могили), Борис Пошивак (Студентське братство Львівщини), Ольга Зеленчук (Європейська бізнес-асоціація) та інші достойники.

Оці – далеко неповні! – списки учасників зустрічей засвідчують великий інтерес львівської інтелігенції до постаті Михайла Гаврилка, творчий розквіт якого пов’язаний зі Львовом та іншими містами Галичини.
Михайле, вітаємо Тебе з поверненням!

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
Koval_r@ukr.net
 

sevtavr
Member
Member
 
Повідомлень: 129
З нами з:
15 жовтня 2007 13:30

Re: “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”

Повідомлення sevtavr » 01 серпня 2011 20:20

За адресою http://nrcu.gov.ua/index.php?id=974 можна скачати собі і послухати прекрасну передачу від 28 липня за участю Романа Коваля про книгу “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”
 


Повернутись до Книжковий світ

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей

cron