ІСТОРІЯ НА ПОКАЗ. ЯК НЕ ВАРТО ВИДАВАТИ ІСТОРИЧНУ ЛІТЕРАТУРУ

[AppS]

Стах
Ну з таким уточненням інша справа.

[Володимир Мороз]

Ось стаття зі свіжого числа "Українського археографічного щорічника" (№ 15, 2010 р.), в якій критикуються (гадаю заслужено) упорядники-працівники архіву ГДА СБУ за двотомник "Роман Шухевич". Вони залучили до збірника масу документів, але деякі документи Шухевича пропустили, тому що вони підписані очевидно незнайомим для них псевдонімом "Мамай".

Якщо це критика - то трохи невдала. Двотомник "Роман Шухевич у документах радянських органів державної безпеки", відповідно до назви, не мав би містити взагалі листів Шухевича. Щоправда, там повстанські документи є, відповідно, назва збірника невдала і помилкова. Але навіть в такому випадку цей збірник не претендував на публікацію всіх документів про Романа Шухевича, зокрема і листів, тому закидати що там немає листів за підписом "Мамай" - безпідставно. Підбір документів - це справа упорядників. Не хочу сказати, що в даному випадку підбір досконалий (на мою думку, досить хаотичний), але це справа упорядників, редакторів та видавців. Якщо б у майбутньому вийшов збірник "Листування Романа Шухевича" і там не було цих листів, тоді упорядників такого збірника можна і варто було б критикувати.

Мені здається, що в цій гілці порушено дуже важливу тему. Насправді сучасній українській історичній науці і джерелознавству вкрай бракує таких статей як ця авторства Грицьківа. З усієї поваги до Р. Забілого вважаю, що критика на його адресу вірна.

Зауваження були б слушні, якщо б Забілий ставив перед собою завдання повністю розкрити життя та діяльність С. Фрасуляка, діяльність УПА на Долинщині і тактику УПА і, відповідно, це було задекларовано в анотації чи у вступі до книги. А так вищенаведений текст в науковому плані слід слід розцінювати як побажання на майбутнє, а взагалі - це просто наїзд Грицьківа на Забілого після того, як вони пересварилися в Центрі досліджень визвольного руху.

Чому в нас так нерадо йдуть на критику колег? Адже це нормальна практика.

Цілком слушне зауваження. В мене така думка, що причиною є вразлива українська душа В нас не те що критику, навіть звичайне запитання сприймається нерадо. Ось, наприклад, тут - viewtopic.php?f=8&t=4532&start=19 - я запитався, яка правильна дата народження Івана Литвинчука-"Дубового". І один з тих, кого стосувалося запитання, нормально на це відповів. Натомість особа, близька до іншого з тих, кому потенційно адресувалося запитання, досить роздратовано і безапеляційно відповіла в стилі "Арістотель сказав".

[Володимир Мороз]

Бачите, справа в тому, що є так звані "придворні" історики, яким всі ці обмеження "до одного місця". Вони користуються своїми знайомствами - з директорами архівів, різних установ і т.п.

А ще часто гроші на збірник освоюють одні (вони ж і найбільше "піаряться", якщо збірник вийшов), а справжнім виконавцям проектів припадають лише крихти з їхнього барського столу. На жаль, явище "літературних рабів" і в галузі видання історичних збірників існує.

А можна поцікавитися, яке з цих тверджень стосується збірника "Роман Шухевич"? Жутко інтірєсно