Україна. Становлення нації.

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Запорожець
Member
Member
 
Повідомлень: 6744
З нами з:
28 лютого 2006 15:06
Звідки: Київ

Україна. Становлення нації.

Повідомлення Запорожець » 21 жовтня 2008 16:26

Єжи Гофман презентував у Донецьку фільм \"Україна. Становлення нації\".

У чотирьох серіях польський режисер розповідає про період історії від зародження держави й до \"помаранчевої революції\". Створювали картину майже 5 років. На неї режисера надихнула книга Леоніда Кучми «Україна - не Росія» - каже, сподобалася сама ідея.

Стрічка Гофмана має кілька мовних версій - польською, англійською, українською та російською. А позаяк авторові важлива оцінка саме тутешнього глядача - презентувати картину він вирішив в Україні. Невдовзі фільм побачать у Житомирі та Одесі.
І знову хмари потемніли,
Стріляв наш кулемет,
Комуна боса утікає,
УПА іде вперед!
 

Аватар користувача
Vold
Member
Member
 
Повідомлень: 1374
З нами з:
11 серпня 2008 13:35
Звідки: Київ

Повідомлення Vold » 21 жовтня 2008 16:35


Спочатку фільм замислювався як документальна трилогія, але матеріал, бажання і гроші вистачило на 4 серії. До речі, картину Єжи Гоффман знімав на свої кровні. На питання, навіщо йому це потрібно, майстерлише знизує плечима: по-перше, покійна дружина - киянка, по-друге, польська та українська історія так тісно і трагічно переплелися, що попорпатися у всіх цих фактах і мотивах більш, ніж цікаво.

Гоффман старався тактовно подати найбільш спірні історичні моменти - відносини Києва з Москвою і, звичайно ж, з Варшавою. Після українців фільм побачать поляки, а що ж до Росії, Гоффман не впевнений, що там приймуть його картину.

Гоффман: \"Для людей, які звикли до того, що Україна не є ні чим іншим, як тільки маленькою частиною Росії - Малоросією - це не прийнятно. Незалежність України була найбільшою несподіванкою не тільки для України, але і для Заходу\".

Зараз у роботі четверта й вже остання серія фільму. У цьому Гоффман абсолютно впевнений, втім, як і в тому, що 5-у серію про новітню історію країни повинні знімати самі українці. А режисер має намір повернутися до ігрового кіно в себе на батьківщині. І не виключено, що його новий фільм знову буде історичним.

За матеріалами Подробиць


постiйна адреса статтi:
http://culture.unian.net/ukr/detail/184794

зате на вибори мерів та рад унас завжди гроші є... тьху!...
 

Аватар користувача
Chill
Member
Member
 
Повідомлень: 1614
З нами з:
17 травня 2007 16:36
Звідки: матір міст руських

Повідомлення Chill » 28 жовтня 2008 15:25

В межах презентації кіна.

Єжи Гоффман розповів, як він ставиться до УПА
http://ua.korrespondent.net/showbiz/629132

В Одесі Єжи Гоффмана назвали нацистом
http://ua.korrespondent.net/showbiz/629107
Дядько Орест.

Стяг наш - Сонце красне й вічне небо ясне,
Меч наш - Предків Віра, з неї наша сила!

(с) Огнеколо "Летів сокіл"
 

Аватар користувача
korner45
Member
Member
 
Повідомлень: 1822
З нами з:
25 лютого 2008 21:17

Повідомлення korner45 » 29 жовтня 2008 00:52

Кийвський господарський суд не визнав Гофмана суб\"єктом авторського права на фільм \"Огнєм і мєчем\" :o
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31932
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Повідомлення Adam » 29 жовтня 2008 09:32

Регіоналка Ніна Кочановська назвала фільм Гоффмана брехнею:

\"Ви говорили, що Росія пригнічувала і вбивала українців, це все брехня, ми були єдиною нацією. Ваш фільм для нас - це чистої води фашизм\".
Значит хороший фильм - надо обязательно посмотреть! :yes:
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

budiak
Member
Member
 
Повідомлень: 173
З нами з:
27 травня 2008 12:57
Звідки: Chmelnicki-Lublin

Повідомлення budiak » 29 жовтня 2008 11:13

Adam написав:Цитата:Регіоналка Ніна Кочановська назвала фільм Гоффмана брехнею:



"Ви говорили, що Росія пригнічувала і вбивала українців, це все брехня, ми були єдиною нацією. Ваш фільм для нас - це чистої води фашизм".Значит хороший фильм - надо обязательно посмотреть!

+100 :lol: :lol: :lol:
Бий червоних поки не побіліють! Бий білих поки не пoчервоніють! Нестор Махно.
 

Аватар користувача
korner45
Member
Member
 
Повідомлень: 1822
З нами з:
25 лютого 2008 21:17

Повідомлення korner45 » 29 жовтня 2008 12:14

Регіоналка Ніна Кочановська назвала фільм Гоффмана брехнею:

\"Ви говорили, що Росія пригнічувала і вбивала українців, це все брехня, ми були єдиною нацією. Ваш фільм для нас - це чистої води фашизм\".
Лучшей рекламы и не надо)))
 

Аватар користувача
Chill
Member
Member
 
Повідомлень: 1614
З нами з:
17 травня 2007 16:36
Звідки: матір міст руських

Повідомлення Chill » 29 жовтня 2008 12:23

Якщо зараз щось називають \"фашистським\" - то це вже на 99% знак якості.
Дядько Орест.

Стяг наш - Сонце красне й вічне небо ясне,
Меч наш - Предків Віра, з неї наша сила!

(с) Огнеколо "Летів сокіл"
 

Аватар користувача
goran07
Member
Member
 
Повідомлень: 269
З нами з:
09 серпня 2007 23:01
Звідки: Одеса

Повідомлення goran07 » 29 жовтня 2008 16:45

Чи він є десь в неті
Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.
В'ячеслав Липинський
 

Аватар користувача
Lyho
Member
Member
 
Повідомлень: 2165
З нами з:
11 березня 2006 23:09
Звідки: Kyiv, Ukraine

Повідомлення Lyho » 29 жовтня 2008 16:58

Так, зараз це найкраща реклама і показник якості фільма!
Нужда закон міняє. (с) Іван Сірко
 

ipse
Member
Member
 
Повідомлень: 1256
З нами з:
12 жовтня 2006 11:08

Re:

Повідомлення ipse » 29 жовтня 2008 17:49

budiak написав:
Adam написав:Цитата:Регіоналка Ніна Кочановська назвала фільм Гоффмана брехнею:



"Ви говорили, що Росія пригнічувала і вбивала українців, це все брехня, ми були єдиною нацією. Ваш фільм для нас - це чистої води фашизм".Значит хороший фильм - надо обязательно посмотреть!

+100 :lol: :lol: :lol:


+1
 

Miller
Member
Member
 
Повідомлень: 718
З нами з:
17 грудня 2007 15:23
Звідки: Kyiv, Ukraine

Повідомлення Miller » 29 жовтня 2008 18:00

Заінтригований, хочу переглянути цей фільм. +1 до всіх, хто відписався вище :)
Белоруссия родная, Украина золотая
 

budiak
Member
Member
 
Повідомлень: 173
З нами з:
27 травня 2008 12:57
Звідки: Chmelnicki-Lublin

Повідомлення budiak » 30 жовтня 2008 15:06

Chill написав:Якщо зараз щось називають "фашистським" - то це вже на 99% знак якості.

Перефразовуючи Лєтова "Все что нє ПР-то фашизм"
Бий червоних поки не побіліють! Бий білих поки не пoчервоніють! Нестор Махно.
 

Аватар користувача
CAM
Member
Member
 
Повідомлень: 1530
З нами з:
20 травня 2007 20:57
Звідки: Самбір-Чикаго

Повідомлення CAM » 08 грудня 2008 18:23

Бунтарі й анархісти


Класикові польського кі­но Єжи Гофману було вісім років, коли в 1940-му разом із батьками його заслали до Сибіру. Саме там почалася його Україна. Не тому, що входила до складу СРСР. Просто поруч жили заслані українці. Й сьогодні він поділяє з Україною своє життя. Від болісних пошуків взаємного польсько-українського примирення та прощення до анекдотичного рішення Вищого Господарського Суду України, за вердиктом якого режисер був позбавлений авторських прав на власні фільми. Розбиратися в цій історії пан Гофман доручив адвокатам, бо для нього зараз найважливіше – показати світові правду про нашу країну. А невеликий промо-тур нової стрічки режисера «Україна. Становлення нації», що здійснила творча група, на жаль, не оминув скандал.



У.Т.: Так усе-таки, що ж трапилося в Одесі?



– Величезна зала, більше ніж на тисячу глядачів, і ще людей триста стояли в проходах. А після закінчення фільму – нестримні овації. Виступали викладачі вишів, кінознавці, просто глядачі. Ректор одного з вищих навчальних закладів заявив, що вони клопотатимуть про надання мені звання почесного громадянина Одеси та нагородження мене Золотою зіркою Героя України. Й раптом група з п’яти-шести осіб починає щось кричати. Чую, що я фашист і ненавиджу Росію, пропагую ненависть тощо. Після цього випадку мене викликали в міліцію й підполковник запитав, чи
є в мене якісь претензії. Ну, які можуть бути претензії до хворих людей? Їм потрібна лікарня. Втім, може бути, що просто добре заплатили.



У.Т.: Ви вгадали. Це платні протестувальники. Професійні. Місяць тому в Одесі проходила культурна акція від Тижня, і вважаю, що саме ці люди вигукували в залі якісь дурниці. Мені сказали, що вони ходять на всі українські заходи. Правда, в Одесі їх давно вже ніхто серйозно не сприймає.



– Та я також їх не сприймаю серйозно. Мене часто запитують, чи не боюся я реакції по-про­росій­ському налаштованої публіки. Ну, по-перше, я не з полохливих. По-друге, не в моєму віці боятися ультра – як лівих, так і правих. Основна маса глядачів, і тут, і в Польщі, стрічку прийняли. Коли ж представники українського козацтва почали звертатися до мене «пане отамане», я зрозумів, що виграв цю битву.



У.Т.: А як було на інших показах?



– Коли закінчили стрічку, відбувся закритий перегляд в Будинку кіно. Далі був Львів. Скажу чесно, я Львова боявся. Там надто жива пам’ять про УПА, а я говорю про неї прав­ду. Й про геройство, й про доблесть, і про трагедію вбивства, яка в свою чергу спричинила адекватну відповідь. Зло породило зло. Тоді на перегляді у Львові були забиті всі проходи. Люди перепитували: «Коли ж це можна буде подивитися в усіх кінотеатрах». Мене це приголомшило.



Понад розбратом



У.Т.: Складається враження, що українці самі себе не знають. Іноді потрібний погляд збоку, щоб зрозуміти, що ж в Україні відбувається. Чи маєте таке відчуття, що вам відкрилося те, чого не бачать українці?



– Я прагнув вибрати середину, відсікаючи крайні погляди. Певна річ, коли людина не всередині ситуації, їй легше. Навіть зараз, коли я дивлюся на той розбрат, який триває у вас поміж політиків, на незгоду між нашими можновладцями, я думаю, як же ми з біса схожі. Тому що й поляки, й українці – це народи бунтарів, анархістів, це традиції й Козацької ради, й Польського сей­му. Звичайно, дуже погано, що в своїй міжпартійній боротьбі політики завжди забувають про голов­не. Про народ. Про Вітчизну.



У.Т.: І в Польщі?



– Звичайно. Що ж до фільму, я не міг не бути суб’єктивним, адже я просто людина. Не хотілося знімати холодне кіно. Було бажання, щоб картина мала ту температуру й ту напругу, яка була в мене. Єдине, чого я прагнув (навіть болісно) уникнути, – це суто польської точки зору.



Імпульс і провокація



У.Т.: Але є ще один поляк, правда, не в Польщі, який сказав, що без незалежної України не може бути по-справжньому вільної та незалежної Росії. Це Збіґнєв Бжезинський. Російський аспект присутній у наших відносинах?



– Звичайно. Останні події на Кавказі примусили насторожитися й нас, і вас, бо ніхто не хоче опинитися в становищі Грузії. Ми вже в НАТО, а у вас, на відміну від Грузії, величезне населення. Тому я і сподіваюся, що Росія все-таки побачить своє майбутнє, свою могутність не в силі людини, котра виходить на ринг, а в підйомі економіки та життєвого рівня простих людей.



У.Т.: Чого ви чекаєте від свого фільму?



– Цей фільм уже є англійською, польською, українською, російською мовами, – можна випустити декілька сотень тисяч касет, і комерційний успіх був би забезпечений. Ми довго затримували прем’єру в Польщі, бо дуже хотіли, щоб стрічка спочатку вийшла в Україні. Та переговори з Міністерством культури йдуть катастрофічно довго. А ми сподівались, Міністерство й телебачення куплять стрічку. В нас була надія, що фільм підтримають Міністерство оборони та Міністерство освіти. Що він піде в усіх школах, військових частинах, спортивних залах – усюди, де є молоді люди. Ні, це не короткий курс ВКПб, це імпульс і провокація – ми хотіли, щоб молодь зацікавилася своїм минулим. Але перемовини так затягнулися, що перша прем’є­ра фільму відбудеться наприкінці грудня в Канаді та США.







Польський акцент України



У.Т.: Що стосується больових точок. Доки живе покоління, яке застало досвід стрілянини один в одного, вони не зникнуть. Пригадаймо Нормана Девіса. Його том «Історія Європи» – це урок того, як можна від ворожнечі переходити до нормальних відносин, до розуміння один одного. Та Станіслав Лем до кінця свого життя відмовлявся приїжджати у Львів, звідки його вигнали.



– Станіслав Лем відмовлявся. А наш космонавт Мирослав Гермашевський вирішив інакше. Він також носить у собі цей біль, адже в нього застрелили дідуся й бабусю, а матір поранили. Втікаючи, вона загубила його в полі, тож він сам дивом залишився живим. Але в нього є друзі в Україні й серед космонавтів, і не тільки... Коли нам із Богданом Ступкою на українсько-поль­сь­кому кордоні вручали Приз Примирення, там було тисяч зо тридцять молоді. Українці та поляки, вони разом веселилися, танцювали, й це було так чудово, що я їм сказав: «Ось, дивіться, – примирення між вами вже відбулося. А наше покоління відходить».



У.Т.: Будь-яка сучасна нація в Європі – це проект. Італія – проект, Франція – проект, Німеччина – теж проект. А у нас багато хто ображається, коли чує, що Україна – це проект. Як же так, ми були тут завжди.



– І додамо до цього, що коли народжувалися сучасні держави, сучасні нації, ні вас, ні нас як держав не було на мапі Європи. Й нам треба це надолужувати. Маємо великі проблеми з нашими парламентами, бо поки немає того досвіду, який набули парламенти інших країн в перебігу XIX століття. Хоча вони також б’ють інколи один одному пики. В мене якось була зустріч із нашими парламентарями. Я тоді їм сказав, що колись до першого парламенту США прийшли люди, які розводили худобу та доглядали коней. А от тепер їхні внуки й правнуки засновують фонди, університети, музеї, лікарні, витрачають величезні кошти на культуру. Я сказав їм, що вірю в їхніх онуків, шкода лише, що я до цього не доживу.



У.Т.: Ми сприймаємо вас як поляка. Гофман – це прізвище німецьке, єврейське?



– Мої предки з боку матері втекли до Польщі з Іспанії в ХVІ сторіччі. Це була династія рабинів. По дорозі до Польщі мій пра-пра-пра-...прадід був головним рабином Гамбурга, потім сім’я замешкала в Жовкві. До 1939 року в нашій родині зберігалися листи подяки від Яна III Собеського за участь у війнах із турками. За моїм корінням я єврей і не можу, та й не хочу відмовлятися від традицій предків. Але за вихованням, за культурою – я поляк і польський митець. Це моє бажання, а не обов’язок.


Це – мій вибір. І цього в мене жоден поц не відбере. А якщо я зустрічаюся з такими суперультраполяками, які мені говорять про чистоту польської крові, я розповідаю їм старий єврейський анекдот. Приходить єврей до рабина й говорить: «Як мені бути, – пан граф живе з моєю Сарою. Правда і я живу з пані графинею». Рабин відповідає: «Так у тебе ж усе дуже добре». «Що ж хорошого? Вони мені роблять одних жидів, а я їм – одних графів». Після цього анекдота ультраполяки не дуже добре почуваються. Сидить собі такий чистокровний поляк і думає, – а раптом. Один із польських аристократів якось сказав, що якби не темперамент наших бабусь, ми б уже давно як стан звиродніли в дегенератів.



У.Т.: Знаєте, адже й половина українців має цей «польський акцент». Житомир – польське місто, на початку XIX століття освічений Київ говорив по-польському. Прі­звище моєї мами Майдачевська, а це значить, що її предки були Майдаченки, а коли переїхали в місто, додали польське закінчення, щоб відчувати себе міськими людьми. Чи можна реконструювати цей додатковий «акцент», щоб відчути себе більше європейцями?



– Я думаю, що для того, аби відчувати себе європейцями, ці речі не потрібні, вони все одно сидять в генах. Рубіж пройшов по першому розпо­ділу України на лівий і правий берег, на вплив Польщі та вплив Росії. Для аристократії взагалі жодного розподілу не було, бо вони говорили спочатку латиною, а потім – французькою. Й російська аристократія, й польська шляхта, й українська знать. Вони були інтер­націо­нальні, одружувалися між собою. А в деяких наших аристократичних родах був звичай: коли були два сини, одного з них визначали в поляки, іншого – в українці. Знаменитий Андрей Шептицький – глава уніатської церкви, а його брат – генерал Війська Польського, тому що одного виховували як українця, а іншого – як поляка. Й нам із нашою спільною історією жити й будувати майбутнє.

ДОВІДКА
Єжи Гофман, польський кінорежисер і сценарист


Народився 15 березня 1932 року. В 1955-му закінчив ВДІК (Москва)

Вибрана фільмографія:

1963 – «Гангстери й філантропи»;
1964 – «Закон і кулак»;
1969 – «Пан Володиєвський»;
1974 – «Потоп»;
1982 – «Знахар»;
1992 – «Прекрасна незнайомка»;
1999 – «Вогнем і мечем»;
2003 – «Стара казка – коли сонце було богом»;
2008 – «Україна. Становлення нації»
Юрій Макаров, «Український Тиждень»


Додав Art-Vertep у п'ятницю о 15:21

Про автора
Єжи Гоффман народився у Кракові (1932) в родині лікаря. 1940-го його вивезли до Сибіру. До Польщі повернувся після закінчення ІІ світової війни. Закінчив ВДІК (Москва, 1955).

Автори пов'язані с новиною
Український Тиждень , Юрій Макаров
„На диявола – хрест, на неприятеля – шабля”.
 

Аватар користувача
Chill
Member
Member
 
Повідомлень: 1614
З нами з:
17 травня 2007 16:36
Звідки: матір міст руських

Повідомлення Chill » 09 грудня 2008 10:07

Друзі, хто перший надибає фільм на просторах цього клятого павутиння, цієї диявольської вигадки, нехай сюди посилання скине. Дякую.
Дядько Орест.

Стяг наш - Сонце красне й вічне небо ясне,
Меч наш - Предків Віра, з неї наша сила!

(с) Огнеколо "Летів сокіл"
 

Далі

Повернутись до Обговорення та рецензії

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей

cron