Україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Модератори: Global Moderators, Альтернатива

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення sergei-lvov » 11 квітня 2011 01:21

починаючи цю тему, хочу пояснити її причини.
мабуть всі памятають як вельмишановний пан Путін винайшо свою особисту історію Другої Свтової війни. За наслідками цього виявлення на одному з форумів модератор виклав тему "Украина во Второй Мировой Войне воюет против СССР…" (http://alternathistory.org.ua/ukraina-v ... rotiv-sssr), за характером висловлювань щодо якої російських учасників я теж прийняв участь (потім зявились ще кілька підтем, але то вже деталі). в процесі дискусії дійшли згоди про необхідність обгрунтованого таймлайн початку незалежної україни як точки відштовхування. оскілько таймлайн нарешті дороблений, то хочу викласти його аби почути більш-менш обгрунтовані думки. можливо, хтось схоче прийняти часть в розробці теми далі.
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення sergei-lvov » 11 квітня 2011 01:23

В даній хронології біля кожної події буде в дужках позначення.Наприклад:
(РФ)-реальний факт
(ВФ)-вигаданий факт
(ВФР)-вигаданий факт на основі реальної події
Хронологія

Рік 1918

29 квітня
—(РФ) початок засідань Всеукраїнського з'їзду хліборобів у Києві (7000 делегатів від 3 млн.
українського населення), вимога припинити соціальні експерименти та відновити гетьманат—історичну форму правління в Україні;
—(РФ) одностайне обрання делегатами Павла Скоропадського гетьманом України;
—(РФ) миропомазання Павла Скоропадського на гетьмана єпископом Никодимом, молебень на Софійській площі.;
—(РФ) захоплення прихильниками гетьмана урядових закладів, розпуск Центральної Ради;
—(РФ) обнародування «Грамоти до всього українського народу» та «Законів про тимчасовий
устрій України»;

30 квітня
—(РФ) формування уряду М. П. Василенка(Див. додаток 1)

4 травня
-(РФ) розформування уряду М.П. Василенка
-(РФ) утворення уряду А.Л. Лизогуба

18 травня
-(РФ)указом уряду Лизогуба утворено Державну Варту

25 травня
-(РФ) Прийняття положення про Малу раду міністрів

27 травня
-(РФ) Закон про земельні комісії

30 травня
-(ВФР) Тимчасовий закон про верховне правління державою на випадок смерті, важкої хвороби і перебування за межами держави Ясновельможного пана Гетьмана всієї України

5 червня
-(ВФР) Візит гетьмана Скоропадського до Німеччини(завершився 14 червня).Гетьман зумів домогтися дозволу німецької адміністрації на створення регулярної армії.

6 червня
-(РФ) Вибух військових складів у Києві (теракт)

8 червня
-(РФ) Початок Звенигородсько-Таращанського повстання

14 червня
-(РФ) Пожежа на дров'яних складах у Києві (теракт)
-(ВФР) Прийняття закону "Про землю". Згідно з ним встановлювалися: 1) приватна селянська власність на землю; 2) максимальний розмір селянського землеволодіння (25 дес. оброблюваної землі на родину); 3) максимальний розмір заводського землеволодіння (не більше 1 000 дес. на цукроварню для вирощування цукрових буряків); 4) принцип трудового землеволодіння (власник землі має вести селянське господарство, інакше земля має бути продана селянам); 5) проведення протягом 3 місяців з моменту опублікування закону інвентаризації землеволодіння та землекористування як підготовка до земельної реформи (встановлення селянського землекористування поміщицькою землею); 5) передачу у власність селянам всієї безспірної землі, якою вони користуються станом на момент проведення інвентаризації; 6) порядок розподілу поміщицької землі, яка станом на момент інвентаризації ще не перейшла у селянське користування, серед селян; 7) проведення земельної реформи протягом 6 місяців; 8) визначення порядку компенсації землевласникам за втрачену землю під час земельної реформи.
-(ВФР) Прийняття закону «Про власність на врожай 1918 року». Згідно з ним встановлювалися: 1) право власності селян на врожай, засіяний до моменту проведення земельної реформи; 2) компенсація землевласникам за договорами оренди, укладеними до 1918 року, у відповідності до цих договорів; 3) компенсація землевласникам за землями, по яких договора оренди не укладалися, в розмірі ¼ врожаю хліба, 1/3 врожаю трав, 1/10 врожаю інших рослин. Закони позитивно були сприйняті селянами (оскіко врожай залишався у їх власності та виникали перспективи закріплення землі у приватній власності), що дещо зменшило їх невдоволення (яке все одно залишалось гострим, бо неселянська земля поки що залишалася неселянською, тай частку врожаю все одно треба було віддати).

15 червня
-(ВФР) Підписання прелімінарної мирної угоди із РРФСР (Київ)

17 червня
-(ВФ) Указ гетьмана про створення Бюро№3 при Державній Варті. Задача підрозділу зводилася до боротьби з тероризмом на території України;виявленню та знешкодженню людей замішаних в розвідувальних акціях на користь іноземних держав;нейтралізація політичних опонентів.
-(ВФР) Указ гетьмана про створення регулярної армії до кінця року. В указі йшлося про створення 8 військових округів(корпус в військовий час).Кожний округ отримував по дві піхотні дивізії і один кавалерійський та один польовий і важкий артилерійський полк. Окрім цього цілий ряд додаткових підрозділів в тому числі і резервну піхотну бригаду, яка в військовий час розгорталася у резервну піхотну дивізію.

20 червня
-(РФ) Початок Всеукраїнського церковного собору(завершився 11 липня)

22 червня
-(ВФР) Указ про незаконність самостійних дій власників маєтків по встановленню та стягненню збитків за пошкоджене під час революційних подій майно з селян відповідної місцевості, покарання за такі дії, про встановлення законного порядку по встановленню збитків, визначенню винуватих та стягненню збитків виключно слідчими комісіями, а також порядок формування таких комісій. Закон сприйнятий селянством позитивно, оскіко поступово припинив незаконні та часто насильницькі дії поміщиків по стягненню збитків та зменшив напруження на селі.

1 липня
- (РФ) Створення Державного університету в Кам'янці-Подільському

8 липня
—(РФ) Закон про Державний Сенат

15 липня
-(ВФР) Закон «Про торгівлю хлібом» згідно нього встановлювалося: 1) державна монополія на гуртову торгівлю хлібом та його експорт (на час продовження віськових дій на території України) та обов’язкові державні закупівлі хліба в розмірі 1/3 врожаю хліба за ринковими цінами; 2) вільний продаж/обмін селянами власного врожаю після обов’язкової державної закупівлі за ринковими цінами; 3) першочерговість державної закупівлі хліба за рахунок хліба, який мав йти на компенсацію землевласників. Закон сприйнятий позитивно, оскіко ціни держзакупівель були встановлені ринкові, додаткові обсяги хліба – невеликі, та й гроші, яких друкувалось не так вже й багато, забезпечувалися товарної пропозицією (та сама торгівельна угода з Німеччиною, що її троха таки сильно перекручують радянські підручники з історії).

24 липня
—(РФ) Ратифікація Німеччиною Брест-Литовських угод з Україною
- (РФ) Указ гетьмана про сформування Гвардійської Сердюцької дивізії з заможних хліборобів

30 липня
—(ВФР) Замах на фельдмаршала Ейхгорна, командувача групи німецьких військ в Україні(теракт).Завдяки вчасним діям служби ДВ (бюро№3) фельдмаршал отримав лише легке поранення.

31 липня
-(РФ) Вибух на складі боєприпасів в Одесі (теракт).

2 серпня
-(ВФ) Приватна бесіда гетьмана Скоропадського з С.Петлюрою. Досягнуто згоди про 1) С. Петлюра входить до складу комісії, що розробляє земельну реформу, та комісії, що розробляє законодавство про вибори до сейму, земств; 2) С. Петлюра входить до складу уряду та публічно підтримує Скоропадського, Скоропадський публічно та законодавчо гарантує проведення виборів до сейму та земств не пізніше, ніж за 6 місяців після закінчення війни; 3) засади земельною реформи визначаються як демократичні, рішення про земельну реформу має бути прийнято не пізніше 3 місяців після цієї угоди; 4) подальший розвиток України у випадку відновлення законного ладу у Росії вирішується народом України шляхом вільного волевиявлення. До встановлення такого порядку та/або народного волевиявлення Україна є незалежною державою; 5) кінцевий конституційний стан України визначає сейм; 6) прийняття до складу українського війська офіцерів військового часу – патріотів України, за умови відповідності їх кваліфікації (для визначення цієї відповідності створюється комісія у складі представників від гетьмана та Петлюри)

3 серпня
-(ВФ) узгоджуються тексти угоди між Скоропадським та Петлюрою, перелік осіб, які прийматимуть участь у роботі комісій від Петлюри та відповідні законодавчі акти, які проголошуються 4 серпня.

4 серпня
-(ВФ) Арешт ряд організаторів терактів в Одесі та Києві. В результаті діяльність українських
есерів припиняється
-(ВФР) на підставі попередньої згоди С. Петлюри Скоропадський звертається до українських політиків з закликом до обєднання задля розбудови Української держави та проголошує Укази щодо прискорення земельної реформи та виборчого законодавства. Ряд політиків помірковано-лівого напрямку приєднуються до угоди Скоропадський-Петлюра, Український національний союз звинувачує Петлюру у зраді соціалізму.

15 серпня
-(ВФР) Закон про вибори в земства (хто може бути обраним та хто має право обирати)
-(РФ) Завершення Звенигородсько-Таращанського повстання

30 серпня
-(ВФ) Завершення формування штабів 8 корпусів та 16 штабів дивізій.

1 Вересня
-(ВФ) Указ гетьмана про початок осінньої мобілізації до українського війська юнаків трьох вікових категорій(1898-1900 рр.).Дата явки призовникам на повітові дільниці вказана на:"...8 годину ранку 15 вересня 1918 року". Мобілізація розтягнеться приблизно на місяць і закінчиться в середині жовтня 1918 року.

4 вересня
-(ВФР) Візит глави ради міністрів Лизогуба до Німеччини(завершився 17 вересня).Результатом якого стала угода про повернення Чорноморського флоту Україні(Флот був захоплений німцями в кін. Квітня під час очищення Криму від більшовиків),до списку кораблів які повинні були стати українськими входили: дредноут «Император Александр ІІІ»,крейсер «Кагул», 11 есмінців класу «новік», група підводних човнів, 7 лінійних кораблів («Пантелеймон»,«Євстафій», «Іван Златоустий», «Ростислав», «Три Святителя», «Сіноп»,
«Юрій Побідоносець»),транспортні та допоміжні судна.(див. додаток 2). Другим результатом стала принципова згода німецького уряду на земельну реформу (яка суттєво зменшує напруження в Україні та зменшує необхідність утримання німецьких військ в Україні та збільшує шанси на отримання з України продовольства) та нова торгівельна угода.

17 вересня
-(РФ) Перетворення Українського народного університету в Києві на Київський державний український університет

18 вересня
-(ВФР) Під час таємного зібрання ряду соціалістичних діячів (обговорювалася можливість повстання та агітації у військах) було заарештовано спецслужбою ДВ В.Винниченка, Ф.Швеця та ще 15 осіб. Звинувачені у державній змові.
-(ВФ) Початок перенесення основних виробничих потужностей з Луганського патронного заводу на територію Катеринославського зброярського заводу.

21 вересня
-(ВФР) Проголошено закон «Про земельну реформу», згідно якої 95% земельного фонду, що перейшов у користування селянам під час революційних подій та інвентаризації, стає їх приватною власністю зі всіма звичайними правами та обов’язками. Компенсація попереднім власникам сплачується державою з державних доходів відповідно до оціночної вартості на 1918 рік, за умови що власники 1) не є громадянами ворожих Україні держав, 2) не приймали участь у ворожих щодо України діях; 3) не здійснювали незаконних дій; 4) якщо були громадянами колишньої Російської імперії - знаходилися на території України та приймали участь у захисті її державного ладу. Компенсації будуть сплачуватися першочергово на погашення заборгованості власників маєтків по кредитах та інших боргах. Нерозподілені між селянами землі (5% від земельного фонду) формують Державний військовий фонд, землі якого будуть розподілені серед військовослужбовців після війни відповідно до їхніх заслуг.
Також проголошено Закон про Державний земельний банк.

кінець вересня
-(РФ) утворення повстанського анархістського загону на чолі з Н.Махном(120 чол)

14 жовтня
-(ВФР) Універсал про відновлення козацтва в Чернігівських, Полтавських, Харківської та Катеринославській губернії. Згідно універсалу в кожному з перерахованих губерній створювався козацький кіш(4-6 тис. вояків), який повинний був виконувати роль прикордонних військ.

16 жовтня
-(ВФ) Завершення мобілізації. Результатом якої став призов під зброю 200 тис. чоловік. Соціалісти та агенти більшовиків відразу починають розповсюджувати серед мобілізованих чутки, що серед них земля розподілятися не буде. В продовж наступних 3 місяців з війська дезертирує 130 тис. чоловік.
-(РФ)взяття повстанським загоном Махна селища Гуляй-Поле (вибитий звідти 19 жовтня гетьманськими та австрійськими військами)

30 жовтня
-(РФ) Початок розпаду Австро-Угорської імперії.

1 листопада
-(РФ) Захоплення в Львові влади представниками української еліти.

3 листопада
-(РФ) Капітуляція Австро-Угорщини.

9 листопада
-(РФ) Проголошення Західно-Української Народної Республіки.
-(ВФР) Гетьман визнає владу ЗУНР на території Галиччини, Буковини та Закарпаття. Послом
Української Держави в Львові відряджають Любинського М.М.

10 листопада
-(ВФ) прийнято рішення про відправку січових стрільців до Львова

11 листопада
-(РФ) Капітуляція Німеччини в Першій світовій війні. Початок виведення німецьких військ З України.

12 листопада
-(РФ) Закон про автокефалію УПЦ

13 листопада
-(ВФ) Сформована в Києві російська офіцерська дружина (добровольча) та група великих поміщиків, незадоволених діяльністю гетманського уряду, вчиняє заколот, сподіваючись на низьку боєздатність новосформованих українських військ, нейтралітет або лояльність офіцерів (переважна частина – з колишніх російських офіцерів), відсутність січових стрільців та переважної частини інших добровольчих частин української армії та нейтралітет німців. Загін ДВ на чолі з хорунжим Василем Тимчуком (88 чоловік), частина січових стрільців (що якраз завантажувалася до вагонів – потяг запізнився на півдня, через що сама відправка зсунулась на добу), сердюки змогли спочатку обмежити масштаби виступу, потім, після прибуття додаткових частин січових стрільців та активізації частин київського гарнізону придушують заколот (вже на ранок 14 листопада). На кінцевому етапі Петлюра вмовляє деякі німецькі частини прийняти участь в придушенні заколоту, а Лизогуб домовляється з німецьким командуванням про відповідні накази.
-(РФ) Анулювання Брест-Литовського мирного договору СНК РРФСР
З червня-липня 1918 року в поміщицькому середовищі почало зростати незадоволення діяльністю уряду в селянсько-земельному питанні, що обумовлювалося припиненням наїздів, здіймань контрибуції, компенсацій збитків у потрійному і більше розмірі, а також поступовими діями у напрямку земельної реформи. Це незадоволення дуже сильно зросло після оголошення умов земельної реформи. Одночасно серед єдинонеделимців з серпня почало зростати незадоволення зближенням уряду з Петлюрою та частиною українських соціалістів навколо ідеї «незалежної України» (до цього уряд гетьмана сприймався як місцевий антибільшовицький проросійський). Обидва ці середовища об’єднались у намірі домогтися зміни розвитку подій, намагаючись або вплинути на гетьмана в напрямку зміни його політики. Або змінити самого гетьмана. До середини листопада їх стримувала підтримка гетьмана з боку німців, але після капітуляції Німеччини вони вирішили, що німці, швидше за все, залишаться нейтральними, особливо з урахуванням падіння їх боєздатності. При цьому хочу зауважити, що у заколоті брала відносно незначна частина як офіцерів, що знаходилися у Києві, так і поміщиків, але найбільш радикальна. Особливо це стосувалося великих землевласників.

14 листопада
-(РФ) Відкриття Української Академії Наук у Києві
-(ВФ) Державна варта починає розслідування щодо учасників заколоту та їх намірів.

15 листопада
-(ВФР) Бій біля с. Темирівка між загоном повстанців Махна(300 чол) та австрійсько-українським підрозділом (500 чол).В результаті розгром повстанців. Поранений Махно щоб не потрапити в полон закінчує життя самогубством. Повстанський рух в південній Україні дещо стихає.
-(ВФ) за угодою між німецьким командуванням починається формування Іноземного добровольчого легіону з німецьких добровольців (яких відбирають на рекомендацію самого німецького командування з найбільш боєздатних та найменш розпропагандованих частин). Початково склад набирається близько 3 батальйонів.

18 листопада
-(РФ) Захоплення більшовицькими партизанськими загонами ряду пограничних населених пунктів (Рильськ, Ямпіль та ін.). Перші сутички з більшовиками.

20 листопада
-(ВФ) війська 3 корпусу розташовуються вздовж Дністра. Україна надсилає до Румунії посла з пропозицію делімітації кордону в Бесарабії у відповідності до етнічного принципу та зазначенням про невизнання приналежності Бесарабії до Румунії.

24 листопада
-(РФ)2-а повстанська дивізія зайняла невелике містечко Суджа, де 28 числа було проголошено Тимчасовий Радянський уряд України. Фактичний початок війни.

25 листопада
-(ВФ) Указ гетьмана про формування при кожному регулярному полку української армії взводу ДВ (від 20 до 50 чоловік, при 2-5 кулеметах), який мав відповідати за контррозвідку та протидію ворожій пропаганді та організації заколотів.

З кінця листопада прискорюється зростання чисельності офіцерів військового часу в українському війську. Одночасно частина офіцерів, що була замішана у заколоті або співчутливо до нього та його цілей (або негативно до української ідеї) ставилася, дезертирує зі свої частин переважно до Криму, що спричинює напругу у стосунках з білим командуванням.

початок грудня
-(РФ) До двух українських повстанських червоних дивізій додали ще такі виключно російські підрозділи, як Орловська кавалерійська дивізія, Московська робітнича дивізія, 9 стрілецька дивізія та ін.

1 грудня
-(ВФР) Гетьманська делегація та представники ЗУНР підписали попередню угоду про обєднання двух Україн.

2 грудня
-(ВФР) До Одеси прибув французький лінійний корабель «Мірабо».З представником антанти ген. д’Ансельмом, який відразу вирушив до Києва.

3-7 грудня
-(ВФ) Переговори між міністром закордоних справ України Д.Дорошенком та ген. д’Ансельмом щодо статусу Української Держави, стосунків з Росією поточних та майбутніх, а також щодо статусу Криму та Чорноморського флоту та стосунків з Німеччиною. Сторони обмінялися думками щодо поточної ситуації та відправились радитися зі своїми урядами.

4 грудня
-(ВФ) Ультиматум гетьмана Скоропадського до уряду РРФСР, з вимогою негайного виводу всіх збройних сил останньої з території України.

5 грудня
-(ВФ)СНК РРФСР заявило що на території України немає жодних їхніх підрозділів, а боротьбу ведуть українські повстанці.

7 грудня
-(ВФ) Бій біля м. Глухів 9 дивізія 5 корпусу української армії(4500 штиків) розбиває першу українську повстанську дивізію (3300 штиків) підтриману орловською кавалерійською дивізією (500 сабель). На наступні два тижні більшовики Антонова-Овсієнка припиняють дії на українському напрямі.
-(ВФ) Указ про утворення при Гвардійському корпусі Іноземного легіону, котрий складався в основному з солдатів німецької національності. Командування легіоном здійснював генерал Роберт фон Кош. На момент видання Указу легіон вже фактично був сформований.

9 грудня
-(ВФ) Зміна складу уряду (найбільш неприйнятні для Антанти міністри на чолі з Лизогубом пішли у відставку, на їх місце прийшли помірковані соціалісти та земці).

10 грудня
-(ВФ) Введення українського 8 корпусу(12 тис багнетів та сабель) та окремої сірожупанної дивізії 6 тис багнетів) до Криму та витіснення підрозділів білогвардійського генерала Сулькевича на керченський півострів та встановлення тимчасового військового управління в Криму.

18 грудня
-Початок перемовин з Румунією щодо делімітації кордону в Бесарабії та Буковині.
-місцева угода з союзним командуванням щодо розподілу зон відповідальності в Криму
-закінчується евакуація Луганського патронного заводу до Катеринослава.

Протягом жовтня-грудня 1918 року у відповідності до закону «Про земельну реформу» відбувається фіксація розподіленої землі між селянами та її закріплення у приватній власності по всій території Української держави.

20 грудня
-(ВФ) приймається закон «Про застосування земельної реформи щодо дезертирів». Згідно нього: 1) всі дезертири втрачають право отримання землі через земельну реформу; 2) земля, розподілена серед селян у відповідності до земельної реформи, в частині дезертирів має бути вилучена та долучена до військового фонду; 3) дезертири, які повернуться до складу своїх частин або на призовні ділянки протягом місяця, отримують амністію. Цей закон дав з середини січня 1919 року повернення приблизно 80 000 колишніх дезертирів.

21 грудня
-(РФ) Взяття силами 2-ї української повстанської дивізії Білгорода, де гетьманський гарнізон(400 багнетів)перейшов на бік партизан.

24 грудня
-(ВФ) Повторний ультиматум гетьмана, де зазначалося в разі якщо керівництво більшовицької Росії не припинять провокації на спільному кордоні і не виведуть війська з терен Української Держави на протязі 48 годин остання буде вважати себе в стані війни з Червоною Росією.

25 грудня
-(ВФ)Уряд РРФСР повторно заявив що їх війська не ведуть військових дій проти української армії.

26 грудня
-(ВФ) Гетьман через свого дипломата в Москві В.Осадчого пред’являє В.І. Леніну ноту оголошення
війни у зв’язку з численними провокаціями на українсько-російському кордоні та не виконанні ультиматуму. Офіційний початок військових дій.

28 грудня
-(РФ) Частини 2-ї повстанської дивізії та ряду більшовицьких підрозділів ведуть запеклі бої на харківському напрямку. Бої точаться біля містечка Грайворон що в 35 км від Харкова. В цих боях обидві сторони зазнали втрат по 300 чоловік.

31 грудня
-(РФ) Зайняття більшовиками містечка Сновськ.
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення sergei-lvov » 11 квітня 2011 01:25

Роки 1919-1920

1 січня
-(ВФ) Наказ гетьмана про додаткову мобілізацію в війська Української держави.

2 січня
-(ФВР) Повстання більшовицьки настроєних робітників Харкова. Гетьманський гарнізон (1 тис. штиків) після завзятих вуличних боїв залишає місто.

3 січня
-(РФ) Удар радянської групи Беленковича (2.5 тис. штиків) на Суми. Місто захоплене після нетривалої сутички з гарнізоном.
-(ФВР) Аналогічні Харківському відбуваються повстання в Чугуєві та Ізюмі.

4 січня
-(РФ) Згідно указу Главкома Вацетіса створюється Український фронт на чолі з Антоновим-Овсієнком.
-(ВФ) Генеральна Військова Нарада у Києві. Приймаються наступні рішення:
1) Обов’язки Головнокомандувача збройних сил України покладаються На Ясновельможного пана гетьмана всієї України Павла І Скоропадського;
2) Створення "Східної Армії" (6,7,8, Запорізький АК, окрема Сіра дивізія, а також козацькі коші Харківської, Катеринославської, Полтавської та Чернігівських губерній; штаб в Катеринославі, загалом приблизно 40 тис. штиків та сабель). Командувачем призначається генерал-поручник Клименко В.І., начальник штабу армії - генерал-хорунжий Дядюша С.І.
3) Створення "Західної Армії" (1,2 АК, Волинський добровольчий Легіон. Штаб в м. Рівне. Всього 20 тис. штиків та сабель). Командувач ген.-хорунжий М.Шаповал. Завдання армії: протистояти можливим агресіям з боку Польщі.

5 січня
-(ВФ) Прибуття в Київ С. Томашівського особливо довіреного посла уряду ЗУНР при ясновельможному гетьмані. Було обговорення питання возз’єднання двох Україн, підпорядкування УГА Головному штабу УД на чолі з ген.-поручиком О.Ф. Рагозою та питання допомоги галичанам у війні з Польщею.

6-8 січня
-(ФВР) Нанесення ряду контрударів новоствореної Східної Армії проти більшовицьких сил. Бої в районах населених пунктів: Охтирка, Ізюм, Зміїва та станції Мерчик. Бої проходили з перемінним успіхом і взагалом притормозили наступ червоних військ.

8 січня
-(ФВР) Удар Червоних військ по Чернігову. Місто обороняв 5 АК (10 тис штиків).Після одноденного бою червоні відійшли на 7км від міста. Проте становище 5АК ускладнюється дефіцитом боєприпасів.


11 січня
-(ВФ)Відправка 4 АК (7,8 п.д. 5-й кав. полк, 4 арт. бригада) під Ніжин на допомогу розташованим там двом куренням Чернігівського козацького коша(800 сабель і штиків).Загалом корпус мав 14 тис.штиків та 1 тис. сабель при 52 гарматах.
-(ФВР)Битва за станцію Лозова між групою радянських військ Дибенка(700 штиків,22 кулемета, 8 гармат) проти місцевого гарнізону (200 штиків,1 кулемет) та прибулий на допомогу 8-й курень катеринославського козацького коша на чолі з курінним отаманом М.Половцем(450 сабель,7 кулеметів).Обидві сторони втратили по 100 солдат. Станція залишилася за українцями.
-наказ про повернення 8 корпусу з Криму до Катеринослава

12 січня
-(ВФ) Бій за станцію в Ніжині між частинами Чернігівського коша(командувач В.Гниля, всього 2000 штиків і сабель при 30 кулеметах та 4 гарматах) проти радянської групи в 4 тис штиків і сабель при 44 кулеметах,11 гармат і бронепоїзда. Здача міста червоним.
-(ФВР)Захоплення польськими військами міста Володимир-Волинський.Наказ гетьмана про початок військових дій проти Польші в західній Волині.

13 січня
-(ВФ) Наказ ген. Шаповала про відравку 2 АК під командуванням ген.-хорунжого М.Юнакова(3,4 піхотні дивізії та 3 кінний полк. Загалом 9 тис. багнетів та сабель,при 95 кулеметах,42 гармат та бронепоїзді) в західну Волинь проти Польщі.
-(Вф) Бої в районах н.п. Ніжин, Лозова, Чернігів, Чутів.

14 січня
-(ВФ) Контрнаступ 4 АК під Ніжином. Повернення станції військам України.
-(ВФ) Розгром Гомельської групи України(800 штиків,10 кулеметів і бронепотяг) і її відступ на Чернігів.
- відправлення з Криму до Катеринослава 15 пд

16 січня
-(ВФ)В район ст. Лозова надходить 2 укр. радянська дивізія(6 тис. штиків,35 кулеметів,10 гармат, бронепотяг),яка після потужного удару по групі українських військ заставляє останніх відступити до Павлограда.
-прибуття 15 пд в Катеринослав

18 січня
-(ВФ)Українські війська після напруженого бою витісняють більшовиків з Бахмача.
-(ВФ)На це момент Українсько-більшовицький фронт проходив наступним шляхом:
Мозир-Чернігів-Борзна-Бахмач-на схід від Ромнів-Гадяч-Зіньків-Карлівка-Лозова-Барвенково-Бахмут-Луганськ

19 січня
-(ВФ) Напруженні бої в районі міст Батурин-Конотоп.Контрнаступ українських військ видихається.
-(ВФ) Наступ 2-ї української радянської дивізії в напрямку Краматорськ-Бахмут
-(ВФ) Прибуття в Галичину офіцерського корпусу(1 генерал, 70 офіцерів та 230 унтер-офіцерів) на чолі з ген. Прісовським
- відправка 16 пд з Криму до Олександрівська

20 січня
-(ВФ) Удар більшовиків в напрямку Павлоград-Синельниково.
-(ФВР) Початок наступу Галицької армії на Львів з метою визволення столиці ЗУНР(невдалий наступ був зупинений 25 січня)

21 січня
-(ВФ) Бої за станцію Синельниково.
-(ВФ) Взяття більшовиками Краматорська та Бахмута. Це призвело до погіршення ситуації для розташованого в районі міст Луганськ-Горлівка-Юзівка Окремого Запорізького корпусу генерала Болбочана. З урахуванням одночасної зміни отамана Всевеликого Війська Донського Краснова на Богаєвського (єдинонеделимця та сторонника активної співпраці з Добровольчою армією) приймається рішення про перегрупування Окремого запорізького корпусу на обєднання з основним угруповуванням українських військ в районі Катеринослав-Олександрівськ

22 січня
-(ФВР)В 12:00 годин 22 січня 1919 року відбулося проголошення акту злуки Української держави і Західно Української Народної Республіки.Відтоді ЗУНР вважається західною областю Української держави. Згідно акту ЗоУД получає право на внутрішнє самоврядування; фінанси, військові справи, а також зовнішні звязки переходять в юрисдикцію відповідних міністрів Ради міністрів УД.
-(ВФ)Здача важливого залізнодоріжного вузла Синельниково, що призводить до ускладнення ситуації на південній ділянці фронту.
-(ВФ)Удар радянської групи з Гомеля по Чернігову. Розташований в цьому районі 5-й корпус зазнавши великих втрат зумів відстояти місто.
-прибуття 16 пд в Олександрівськ

24 січня
-(ВФ)Наказ Головного штабу Мозирській групі військ(800 штиків, 2 гармати) залишити місто і відступити на Овруч для "вирівнювання" фронту.
-(ВФ)Підписання договору між представництвом Антанти та гетьманом про військову допомогу Україні в боротьбі проти більшовиків. Передбачалася висадка десанту в Херсоні та Миколаєві(15 тис. штиків).
-(ВФ) Перенесення в Бухарест україно-румунських переговорів щодо делімітації кордону та торгівлі.

25 січня
-(ВФ) Друга здача Бахмача. Відступ 4 АК до Ніжина.
-(ВФ) Підхід Задніпровської бригади Дибенка(4 тис. штиків) до Катеринослава. Початок оборони міста.

26 січня
-(ФВР) Прийняття рішення про початок підготовки операції по оточенню Львова наступом на станцію Вовчухів. Дата початку наступу визначено на 2 лютого.
-(ВФ) Удар більшовиків на Горлівку. Запорізький корпус під прикриттям ар’єргарду відступає з Горлівки в напрямку Катеринослава.

27 січня
-(ВФ) Невдалий удар більшовиків на Полтаву.

28 січня
-(ВФ) Бої біля Катеринослава між частинами комбрига Дибенка(4,5 тис. штиків, 100 сабель, 35 гармат, 100 кулеметів, бронепотяг) та катеринославським угруповуванням українських військ в складі місцевого гарнізону(350 штиків, 16 кулеметів, 4 гармати) та 15 пішої дивізії 8 корпусу(4 тис. штиків, 11 гармат, 34 кулеметів,2 бронепотяги).Бої тривають весь день. Червоним вдалося лише вийти на околицю міста.
-(ФВР)Висадка в Херсоні запланованої французької експедиційної дивізії.
-(ВФ)Завершення мобілізації в Україні. За 4 тижні мобілізовано 100 тис. чоловік(при наявних 80 тис. в регулярній армії на даний момент).


29 січня
-(ФВР) Прибуття під Чернігів частин 1-ї бригади 8 -ї стр. дивізії(65,66 стр. полки, 4,5 тис. багнетів,35 кулеметів, 8 гармат) та Орловської кав. дивізії(800 сабель).Третій штурм Чернігова. Генерал Бондаренко змушений відступити на південь до ст.Козелець.
-(ВФ) Катеринославські бої продовжуються на околицях.
-(ВФ) Зустріч на станції Синельниково Комбрига Дибенка з отаманом анархістів Ф.Щусем. Метою зустрічі було обговорення питання обєднання сил для боротьби з Скоропадським.(загін Щуся нараховував 1 тис.багнетів).
-(ВФ) Зайняття більшовиками Горлівки.

30 січня
-(ВФ) Прибуття під Катеринослав анархістського загону Щуся на допомогу більшовикам, 16 пішої дивізії з Олександрівська до Катеринослава, підхід до Синельниково зі сходу головних частин Окремого Запорізького корпусу.

31 січня
-(ВФ) Важкі бої за з/д станцію Синельниково між Запорізьким корпусом та частинами Дибенка, відступ частин Дибенка від Катеринослава до ст. Синельниково під переслідуванням частин 8 корпусу.
-(ВФ) Взяття червоними Луганська.
В січні почалося запровадження комнезамів та продрозверстки в регіонах, захоплених більшовиками. Крім того, ще не розподілені поміщицькі землі, та землі, віднесені до Військового фонду починають передаватися радгоспам, які одночасно починають створюватися. Інформація про це розійдеться по Україні протягом лютого-березня та вплине на селянські настрої та кількість дезертирів та ухиляючихся від мобілізації.

1 лютого
-(ВФ) Прийняття рішення про відправку під Козелець для підкріплення корпусу Бондаренка Сердюцької дивізії(6 тис. багнетів).
-(ВФ) Взяття Юзівки.

2 лютого
-(ФВР) Початок Вовчухівської операції обєднаних сил України.На дану станцію з півночі наступав 2-й корпус ген. Юнакова; з півдня 3 галицький корпус.
-(ВФ) Взяття Запорізьким корпусом зі сходу, а 8 корпусом з заходу ст.Синельниково. Дибенко з залишками військ відступив до Лозової.

5 лютого
-(ВФ) наступ українських частин (8 та Запорізький корпуси) на Лозову.
-(ВФ) Підписання в Бухаресті ряду міждержавних документів котрі стосувалися кордонів,економічної співпраці та встановлення постійних дипломатичних відносин.

6 лютого
-(ВФ) Указ гетьмана про передислокацію 3 АК у повному складі до Кременчуга та передачу до складу Східної Армії (3,6,8, Запорізький корпуси). Формування північної армії у складі 4,5,Гвардійського корпусів. Виведення 7 корпуса на переформування.
-(ВФ) Відправка решти частин Гвардійського корпусу(2-й Лубинський гв.кав. полк та Іноземний добровольчий легіон;загалом 2 тис. штиків і 1 тис. сабель.) на Ніжинсько-Бахмачський напрямок.

8 лютого
-(ВФ) початок боїв під лозовою

9 лютого
-(ФВР) Після тижня кровопролитних боїв Львів відрізаний від "великої землі"...
-(ВФ) Взяття Бахмача українськими військами.

11 лютого
-(ВФ) Контрнаступ польських військ з метою деблокади гарнізону Львова(18 тис. штиків).Бої західніше ст. Вовчухи поблизу ст. Бар.
-(ВФ) Прибуття 3 АК до Кременчуга. Відправка його до Константинограда.
-(ВФ) Початок контрнаступу 5 АК(підсилений Сердюцькою дивізією) на Чернігів.
-(ВФ) Взяття запорізьким та частинами 8 АК Павлограда.
-(ВФ) наступ 3 та 6 корпусів на харків з полтавського напрямку

12 лютого
-(ВФ) Польські війська зупиненні на ст.Вовчухи. Прорив до Львова не вдався.
-(ВФ) Наступ Волинського добровольчого легіону з Луцька на Володимир-Волинський проти групи генерала Ридз-Смигли(3 тис. багнетів).Результат: втрата поляками міста.

14 лютого
-(ВФ) Початок штурму Львова Частинами І галицького корпусу(15 тис. штиків), який триває чотири дні(до 17 лютого) і приводить до капітуляції польського гарнізону чисельністю в 16,5 тис. жовнірів. Крім цього трофеями галичан стало: 25 тис. гвинтівок, 82 кулемета, 64 гармати, 110 тис. патронів, 1500 арт. снарядів, 2 бронепотяга, 1 літак.
-(ВФ) Взяття Чернігова силами 5 АК.
-(ВФ) Взяття Конотопу. Початок наступу на Суми.

16 лютого
-(ВФ) кінцевий штурм ст. Лозова частинами Запорізького(підсилений 16 п.д 8 АК) корпуса та 11 п.д.(6 АК) з Константинограда; станцію обороняє Харківська робітнича бригада(разом з прибулими рештками Дибенка 4 тис. штиків)

17 лютого
-(ВФ) Взяття Львова військами УГА.
-(ВФ) Взяття станції Лозова.

18 лютого
-(ВФ) Наступ українських військ на Перемишльському напрямі.
-(ВФ) Утворення при Сірожупанній дивізії Татарського кінного куреня(350 сабель).


20 лютого
-(ФВР) Прибуття до Львова делегації Антанти на чолі з генералом Бартелемі(разом з тим генерал привіз з собою "подарунки"(10 тис. гвинтівок, 100 кулеметів, 18 літаків), які були призначенні для польського гарнізону, але "великодушно" було передано командуваню УГА).Парад галицьких військ вулицями міста.
-(ВФ) Взяття частинами ГК міста Суми. Утворення безпосередньої загрози Харкову з півночі(з Сум) та з заходу (з Полтави). Відправка з Курська 9 стр. дивізії(9 тис. багнетів) котра до цього знаходилася в резерві фронту для взяття ст.Ворожба.

21 лютого
-(ВФ)Початок переговорів про підписання перемиря між Україною та Польщею.
-(ВФ)Початок відправки новобранців та колишніх дезертирів з тилових-навчальних частин в фронтові полки.

24 лютого
-(ВФ) Одночасні удари 2 укр. радянської дивізії з Харкова на Суми та 9 стр. дивізії з Льгова на ст. Ворожби. Здача українцями Конотопа, Сум та відступу до Бахмача.

25 лютого
-(ФВР) Підхід українських частин до Перемишля. Після 3-х тижнів безперервних боїв та маршів частини 3-го галицького корпусу та 2-го українського змушені були зупинити наступ.
-(ВФ) Наступ частин Запорізького, 6 та 8 армійських корпусів на Харків (сумарно 20 тис. штиків) проти 3 бригади пограничної охорони(3 тис. штиків), харківської червоної робітничої бригади(3 тис. штиків), 3 полків 2 української стр. Дивізії (3,5 тис. багнетів) та цілий ряд дрібних тилових частин (до 5-6 тис.; сумарно 15-16 тис. штиків)

26 лютого
-(фвр) Підписання перемиря між Польщею та Українською Державою. Обидві сторони бажали тимчасової перерви в боях для приведення своїх частин в належний лад, підтягуванню резервів. Польща чекала з нетерпінням прибуття армії Геллера з Франції.

28 лютого
-(ВФ) Наказ про передислокацію 2 АК (10 тис. штиків та сабель) та Групи Українських січових стрільців з Галичини до Києва.
-(ВФ) Затвердження гетьманом перших українських військових нагород: Залізний хрест(2-х ступенів), Орден "Слави України"(3-х ступенів) та медаль "За хоробрість".


1 березня
-(ВФ) Наказ гетьмана про створення Північної армії та передачу до її складу 2,4,5 корпусів.
-(ФВР) Указ про весняну мобілізацію до війська.

3 березня
-(ВФ) Контрудар більшовиків під Харковим. Українські війська змушені відступити на лінію Полтава-Константиноград-Лозова.

5 березня
-(ВФ) Взяття частинами 9 стр. дивізії Бахмача.
-(ВФ) Виведення військ частин Сірожупанної дивізії з Криму до Лозової.

6 березня
-(ВФ) Рейд анархістських підрозділів Щуся (3 тис. сабель) по маршруту:Гуляйполе-Бердянськ-Мелітополь-Нікополь-Олександрівськ.

10 березня
-(ВФ) Прибуття 2 АК до Києва (10 тис. штиків та сабель).

14 березня
-(ВФ) Наступ Червоних військ на ст. Лозову з одночасними ударами на Ніжин та Чернігів...

15 березня
-(ВФ)Прийняття рішення про утворення 1-ї кавалерійської дивізії. Із кожних з 9 кінних полків(котрі існували на той час) виділялося по одному куреню(70-100 вершників) і утворювалися 3 кінні полки,які повинні були бути обєднанні в бригаду.Крім цього планувалося утворення ряду допоміжних частин для кавалерії такі, як інженерна, панцерна(10 бронеавтомобілів),кінно-артилерійська сотня та окремий стрілецький полк
(1 тис. багнетів та 25 кулеметів при 4 гарматах та 50 автомашин).

17 березня
-(ВФ) Контрудар військ Запорізького корпусу проти червоних і як результат відступ останніх з під станції Лозова.

18 березня
-наступ на Бахмач частинами Північної армії.
-(ВФ) Відправка частин 2-го корпусу ген. Юнакова до Ніжина.

19 березня
-(ВФ) Взяття українськими військами Бахмача.

20 березня
- Закон «Про впровадження земельної реформи на українських територіях Бесарабії»

21 березня
-(ВФ) Контрудар більшовиків на Чернігів. Через брак сил та неналежну підготовку контрнаступ провалився.

23 березня
-(ВФ) Наступ частин 5 АК(підсилений 2 пд) в гомельському напрямі.

24 березня
-(РФ) Повстання 67-го и 68-го полков 2-й (Тульскої) бригады 8-ї стрілецької дивізії в Гомелі

25 березня
-(ВФ) Взяття Путивля та Кролівця.
-(ВФ) Наступ тульских повстанців у тил червоним частинам. Бій під Лоєвим.

27 березня
-(ВФ) Прийняття рішення про тимчасовий союз повстанців Стрелкопитова і командувача 5 корпусу для спільних дій проти більшовиків

29 березня
-(ФВР) Розгром тульскої бригади під ст. Бабовичі. Ще більш деморалізовані солдати бригади відступили назад до Лоєва.

31 березня
-(ВФ) Розброєння та інтернування повстанських частин Стрелкопитова у Лоєві за "грабіжницькі" дії.

1 квітня
-(ВФ) Перейменування Волинського добровольчого легіону в Волинську добровольчу дивізію (6 тис. багнетів)

3 квітня
-(ВФ) Взяття Новгорода-Сіверського частинами 5 АК.

7 квітня
-(ВФ) Прийняття рішення про евакуацію з України французьких частин.


9 квітня
-(ВФ) Прийняття рішення про повне підпорядкування УГА Генеральному штабу УД. Відтепер штаб УГА реорганізовувався в штаб Галицької армії. Іменування корпусів та бригад осталося незмінним.
-(РФ) Форсування частинами червоної 9 армії Сіверського Дінця в районі станиці Каменська з подальшими наступами на південь.

11 квітня
-(ВФ) Початок відносного "затишшя" на українсько-більшовицькому фронті...

15 квітня
-(ВФ) Генерал Сікевич після успішних переговорів з італійським урядом домігся репатріації 25 тис. полонених солдат колишньої Австро-Угорської армії, котрі були за національністю українці.

16 квітня
-(РФ) Взяття ст. Торгова і вихід червоних військ до р. Манич

17 квітня
-(ФВР) Прибуття перших частин армії Геллера до Польщі...

21 квітня
-(ВФ) Указ про утворення на базі Волинської добровольчої дивізії та 1 пд утворення 9 АК; утворення на базі штабу Запорізького корпусу та Запорізьких пд (зведених у Запорізьку зведену пд.), дивізії УСС та Добровольчого іноземного легіону, 2 лубенського кінного полку і 1 кд. Загальною чисельністю19 тис. штиків та сабель 10 АК.

25 квітня
-(РФ) Розгром червоних на Маницькому напрямі

26 квітня
-(ВФ) Прийняття рішення про передислокацію 10 АК до Західної Волині у звязку з посиленням группи польських військ над р. Зах.Буг. та про відправку до Галиччини 2 АК та виведення в армійський резерв 3 АК.

1 травня
-(ВФ) Указ про перехід корпусів української армії на трьох дивізійну основу...для цього розпочато формування 6 піших дивізій.
-(ФВР) Взяття Луганська військами Май-Маєвського

4 травня
-(ФВР) Війська червоного Южного фронта (13 і 14 армії) розпочинають черговий наступ в Донбасі проти білих військ

5 травня
-(ФВР) Завершення формування галицької кавалерійської бригади. Першого великого кінного угруповання УГА.
-(ФВР) Взяття червоними Луганська.

10 травня
-(ВФ) Початок формування 2 та 3 кінних дивізій української армії.

14 травня
-(РФ) Початок третього наступу червоних військ проти Денікіна.

15 травня
-(ФВР) Початок наступу Голубої армії генерала Гелера в Галиччині та Волині...загальна чисельність польської групи "Схід" досягала 110 тис. бійців...чисельність українських військ 130 тис. багнетів.
Польські війська наступають наступним чином:
головний удар завдає 35 тис. угруповання з Перемишля на Львів;
також удари завдаються з Рави-Руської на Жовкву з подальшим виходом на Львів з півночі та удари через Самбір на Дрогобич;
крім цих груп є ще дві группи дислоковані під Холмом та Замостям, вони відповідно проводять наступ на Любомль-Ковель-Сарни та Володимир-Луцьк-Рівне.
Війська української Західної армії, дислокація:
1 ГК(галицький корпус) знаходиться в резерві у районі Львів-Жовква;
2 ГК дислокується в прикарпатті в районі Самбора;
3 ГК Знаходиться в 20 км східніше Перемишля і прикриває з/д Перемишль-Львів
4 ГК(в стадії формування) знаходиться в районі Станіславова.
2АК перекидується в район Бродів в резерв Західного фронту
9 АК в трикутнику міст Володимир-Ковель-Любомиль.
1 АК розташований вздовж Поліської залізниці та Припяті від Пінська до Мозиря
10 АК (резерв Західної армії) в районі Луцьк-Ківерці-Рівне.
-(РФ) Повторне взяття червоними Луганська.


16 травня
-(ВФ) Прорив польськими військами оборони 3 ГК в районі Перемишля.
-(ВФ) Взяття Любомля.

17 травня
-(РФ) Початок загального наступу донської і добровольчих армій проти Південного фронту червоних.

18 травня
-(ВФ) Взяття Самбору поляками.
-(ВФ) Взяття Володимира-Волинського. 9 АК відходить до Ковеля, йому на допомогу висувається Іноземний добровольчий легіон

19 травня
-(ВФ) Оборонні бої під Жовквою.
-(ФВР) Прорив кінної дивізії Шкуро червоного фронту і вихід в їх тили.
-(ВФ) наказ про перекидування 3 АК до Галичини

20 травня
-(ВФ) Концентровані контрудари українських частин в районі ст. Вовчухи
-(ВФ) Оборонні бої 9АК, підсиленого Добровольчим іноземним легіоном, в районі Ковеля. Бої тривають до припинення польського наступу, але Ковель вдалося втримати
-(ВФ) Контрнаступ інших частин 10 АК на Володимир-Волинський

21 травня
-(ВФ) Оборонні бої 2 ГК на Дрогобицькому напрямку. Наступ поляків на Дрогобицькому напрямку був зупинений.
-(ФВР) Чергове взяття Луганська білими військами

23 травня
-(ВФ) Взяття Городка польською армією.

24 травня
-(ВФ) Маневр кінної группи поляків (3 полка, 2.500 сабель) північніше Жовкви. Контрудар по ним Галицької кінної бригади(1,4 тис. сабель). Бій під с.Кулява завершується не на користь українських військ.

25 травня
-(ВФ) Відступ 1 ГК з Жовкви до Львова. Взяття Жовкви поляками.
- (ВФ) контратаки 2 АК під Городком проти наступаючих польських військ
-(ВФ) Прибуття до Львова головних частин 3 АК
-(ВФ) частини 10 АК виходять на ближні підступи до Володимира-Волинського, починаються тривалі бої

25-30 травня
-(ВФ) Бої в районі Городка. Місто переходить з рук в руки, але поляки витрачають останні резерви, хоч і втримують місто.

26 травня
-(ВФ) Контрудар 1 ГК та частин 3 АК по Жовкві.

29 травня
-(ВФ) Ультиматум антанти для Польщі. В ультиматумі наголошена необхідність виведення Голубої армії з Галиччини та перекидування її в Білорусі проти червоних.

30 травня
-(ФВР) Взяття Маріуполя військами Денікіна

31 травня
-(ВФ) Призупинення наступу армії Халлера.

1 червня
-(ВФ) Підписання попереднього договору в Городку між ген. Ю.Халлером та ген. О.Микиткою про припинення військових дій. На цей момент фронт проходив по лінії: Мозир - Пінськ – Ковель - Володимир-Волинський – Жовква - Городок – Самбір.

2-14 червня
-(ФВР) Ряд контрударів червоних частин проти добровольчої армії

3 червня
-(ВФ) Указ про передислокацію в район Полтави 10 АК. Рішення про першочергове поповнення частин, що перекидуються на Східний фронт.

6 червня
-(ВФ) Прийняття рішення про формування додаткових 11 та 12 армійських корпусів з наявних новосформованих дивізій, додатково вирішено почати формування 6 нових піших дивізій

10 червня
-(ВФ) Прибуття до Полтави 10 АК.

12 червня
-(ВФ) Після двох місяців «бездіяльного затишшя» на українсько-більшовицькому фронті, було розпочато другий наступ на Харків. З ст. Лозова наступав 7 АК (підсилений 15 п.д. 8АК, сумарно 16 тис. багнетів); з Полтави наступали 10 АК та 6 АК (28 тис. штиків та сабель); з Бахмача на Суми-Готню-Білгород (відрізаючи залізницю Москва-Курськ-Харків) та на Харків з півночі 4АК(14 тис. багнетів). Їм протистояли війська Харківської групи Українського фронту(2 українська радянська дивізія, 3 українська радянська дивізія(колишня Харківська робітнича бригада), 3 стрілецька дивізія та ряд дрібних підрозділів – загалом 35 тис. багнетів).

14 червня
-(ВФ) Розгром під Сумами 1 окремої стр. Бригади(Беленкович, 4 тис. багнетів).
15 червня
-(ВФ) Бої в пів кільці навколо Харкова(по ст. Богодухів-Люботин-Мерефа-Змієв).

16 червня
-(ВФ) Наступ 8АК (16 п.д.) на місто Юзово.

17 червня
-(ВФ) Після кілька денних боїв більшовицькі частини залишили Харків.
-(ФВР) Взяття Слов’янська білими.

18 червня
-(ВФ) Бої за Юзівку.
-(ВФ) Початок наступу 7АК (підсиленого 15 пд 8АК) на Ізюм.

19 червня
-(ВФ) Наступ на Купянськ 6 АК

20 червня
-(ВФ) Прибуття до Юзівки 15 п.д. з Харкова. В результаті місто взяте.
-(ВФ) Взяття міста Ізюма.
-(ВФ) наступ 10АК на Білгород
-(ВФ) наступ 5 АК на Льгов

21 червня
-(ВФ) Зустріч в районі Юзівки, Словянська та Купянська українських та білогвардійських військ.

21-24 червня
-(ВФ) сутички між українськими та білогвардійськими військами на лінії перетинання

29 червня
-(ВФ) Зустріч командуючого Східною Армією генералом-значковим Клименком та командуючим Добровольчою армією генералом-лейтенантом Май-Маєвським. Обговорення питання про подальші дії між військами двох сторін, та про розподіл контролю над містами Донбасу.

30 червня
-(РФ) Взяття Царицина.

3 липня
-(РФ) Командуючий ВСЮР генерал Денікін видає свою відому «Московську директиву», яка передбачала наступ на Воронеж-Тамбов-Балашов силами Донської та Добровольчих армій з кінцевою цілю Москвою та наступом від Царицина через Комишин з виходом на лінію Балашов-Саратов для подальшого наступу на північ силами Кавказької Добровольчої Армії.
-(РФ) Московська директива Денікіна. Відповідно до директиви планується вирівняти фронт на лінії Саратов-Воронєж-Курськ, після чого наступати на Москву: Добровольча армія – по лінії Воронєж-Єлець-Тула-Серпухов (лівий фланг – по лінії Курськ-Орел-Калуга), Донська армія – по лінії Балашов-Тамбов-Рязань-Коломна, Кавказька армія – по лінії Саратов-Пенза-Муром.
Білі починають наступ 5 липня, але зустрічаються з сильним супротивом
Станом на 22 липня просуваються до лінії Камишин-Балашов-Лиски-Новий Оскол (український фронт), на відбуваються важкі та тривалі бої

6 липня
-(ВФ) розвідкою виявлено зосередження польських військ в західній україні, відповідно прийнято рішення про передислокацію 10 АК на в район Бродів.

10 липня
-(ВФР) В Парижі делегацією України та Кубанської ради підписано угоду про союз та визнання кордонів, а також про торгівлю.

12 липня
-(ВФ) Завершення формування 2 та 3 кінних дивізій. У зв’язку з посиленням ролі кавалерії на полі бою прийнято рішення про створення окремого кінного корпусу, куди б увійшли всі дані сформовані кав. дивізії.

16 липня
-(ВФ) повстання польського населення у Львові. На ранок 17 липня українці втримують залізничний вокзал, Високий замок та Цитадель, більша частина міста захоплена поляками, в іншій частині відбуваються бої.

17 липня
-(ВФ) Польща розриває перемир’я з Українською Державою. Основною ціллю залишився Львів. Для ведення наступу в Галичині та Волині Польща сконцентрувала 2/3 власних збройних сил(190 тис. чол). На данний момент Українська Західна армія включає в себе з 1, 2,3,4 галицькі корпуси та 1,2,3,9,10 АК (сумарно 200 тис. чоловік, 1ГК – в районі Городка, 2ГК – в районі Самбору, 3ГК – в районі Жовква, 4ГК – в районі Станіславова, 2АК – у Львові, 3 АК – в районі Сокаль-Луцьк, 9 АК – в районі Ковеля, 10Ак – в районі Бродів)
-(ВФ) Відволікаючі удари польських військ були нанесенні з Городка та через Жовкву. Основні сили були з концентровані в районі Самбора.
-(ВФ) Обмежений удар на Дрогобич.
-(ВФ) початок перекодування 4ГК до Львова

19 липня
-(ВФ) Удар 4 польських дивізій (40 тис. чол.) на Львів з Самбора. Після короткого, але кровопролитного бою українські частини відступають до Львова (22 липня).
-(ВФ) прийнято рішення про перекидування 1 кк в Галичину (перекидування почалося 20 липня)
-(ВФ) 3 та частина 9 АК атакують польську частину Володимира-Волинського та після 3-денних боїв беруть його

22 липня
-(ВФ) Прибуття з Наддніпрянщини головних частин 1 кінного корпусу(2 та 3 кавалерійські дивізії, загалом 7 тис. штиків і сабель, закінчилося 25 липня)
- (ВФ) 4 ГК зосереджується у Львові, прикриваючи південні підступи до міста

23 липня
-(ВФ) початок боїв на південних підступах до Львова.

24 липня
-(ВФ) Взяття польськими військами Жовкви. У Львові надзвичайно напружена ситуація, але розширення контрольованих повстанцями районів припиняється.

25 липня
-(ВФ) 10 АК висувається в район Жовкви.

27 липня
-(ВФ) 10 АК наносить фланговий удар по Жовківський групі поляків, після 3-денних боїв (27-29 липня) відтискаючи її на захід і беручи Жовкву.
-(ВФ) 3 АК зосереджується в Сокалі для подальшого наступу на Рава-Руську.

29 липня
-(ВФ) Удар польської кавалерії на Кам’янку-Бузьку стикається з початком наступу 1КК на Рава-Руську. Відбувається зустрічний кавалерійський бій без визначеного результату, але відступ Жовківської групи примушує відступити і польську кавалерію

30 липня
-(ВФ) Починається наступ на Рава-Руську 10 АК від Жовкви та 3 АК від Сокаля та 1КК від Камянки-Бузької. Становище повстанців критичне. Самбірська група Польської армії відтискається від Львова

1 серпня
-(ВФ) Починається відступ Самбірської групи польських військ. На підступах до міста залишається лише городецька група, проте через свою явну слабкість і відсутність резервів, уже 3 серпня контрударом українські війська беруть Городок та знімають загрозу прориву до Львова.

5 серпня
-(ВФ) Українські війська (3,10 АК, 1КК, 3 ГК) підходять до Рави-Руської, де починаються затяжні бої (5-20 серпня).

8 серпня
-(ВФ) Знищення останнього пункту супротиву повстанців у Львові.

9 серпня
-(ВФ) Концентрований наступ української армії (2АК, 1,4ГК) по городецькій групі польських військ. Бої продовжуватимуться більше тижня(до 19 серпня) і призведуть до великих втрат з обох боків.
-(ВФ) починається розслідування обставин повстання у Львові та його учасників. Весь серпень йдуть арешти підозрюваних, яких ув’язнюють спочатку в львівських тюрмах, а потім вивозять на Поділля у спеціально облаштовані табори.

10 серпня-19 вересня
-(РФ) рейд Мамонтова

12 серпня
-(ВФ) Удар підсиленого 2 ГК по Самбору.

15 серпня-20 вересня
-(ВФР) Августовський наступ червоних: група Селівачева по лінії Ліскі-Луганськ, група Шоріна – на Царицин та середній Дон.
Добровольча армія розбиває групу Селівачева на фронті Калач-Россошь-Валуйки, не даючи їй можливості сильно просунутись, але група Шоріна виходить на лінію Царицин-середній Дон-Хопер. Командування ВСЮР перегруповують частину військ з Добровольчої армії до Донської армії (форсує Хопер та наступає на північний схід, перерізає залізницю Царицин-Грязі та охоплює правий фланг групи Шоріна) та Кавказької армії (контратакує червоних на ближніх підступах до Царицина власними силами та між течіями Медведиці та Іловлі підкріпленнями), на початку вересня наступ групи Шоріна на Царицин був відбитий, сама група опинилася під загрозою оточення та почала відступати на північ.
20 вересня білі займали фронт Новий Оскол-Лиски-Поворіно-Бузулку-Камишин

15 серпня
-(ВФ) починається перекидування 4АК на Волинь та 11 АК на Галичину.

16-22 серпня
-(ВФ) бої за Самбор (місто кілько раз переходило з рук в руки, поки 22 серпня не залишилось остаточно в українських руках)

20 серпня
-(ВФ) Взяття Рави-Руської.
-(ВФ) Взяття Городка після відступу польських військ з нього.

22 серпня
-(ВФ) 9 АК, підсилений частинами 1 АК, починає наступ на Холм (викликано перекидуванням польських військ з волинського напрямку в зв’язку 3-тижневою пасивністю українських військ на Волині)

25 серпня
-(ВФ) Взяття Холма силами 9 АК.
-(ВФ) Початок рейду українського кінного корпусу на Перемишль.

27 серпня
-(ВФ) Контрударом польська армія викидає частини 9АК з Холма, після чого протягом 2 тижнів йдуть бої та місто переходить з рук в руки.

29 серпня
-(ВФ) Сильним і несподіваним ударом 1 кінний корпус захопив Перемишль.

30 серпня
-(ВФ) Вимога Антанти припинити військові дії між українськими та польськими військами.
-(ВФ) Відступаючі частини польських військ зуміли вибити українську кінноту з Перемишля, проте сильний супротив утвореного гарнізону(з 2-х стрілецьких полків кавдивізій) і маневрені дії кінноти призвели до великих втрат в польських частинах.

1 вересня
-(ФВР) Указ гетьмана про осінню мобілізацію до українського війська.

4 вересня
-(ВФ) Підхід частин 3,4 ГК та 2 АК до Перемишля.

6 вересня
-(ВФ) В результаті штурму Перемишля (з двох сторін приймало участь 70 тис. чоловік) місто було дуже сильно поруйноване і залишене польськими частинами.

9 вересня
-(ВФ) Силами прибулого зі сходу 4 АК Холм взятий остаточно.

10 вересня
-(ФВР) Підписання договору у місті Сен-Жермен. Згідно з договором здійснено наступні територіальні зміни (стосовно українських земель):
- Було проігноровано також рішення Собору Русинів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання цього краю до УД, і Карпатську Україну включили до складу Чехословаччини. Це викликало рішучі протести урядів ЗУНР, УД. Проте Карпатській Україні надали статусу автономії;
- Колишня провінція імперії Галичини і Лодомерії розділялася по етнічному принципу(західна частина з польським населенням до Республіки Польща, а Східна Галиччина з українським населенням в склад Української Держави).
- Провінція Буковина аналогічно Галичині(північна в склад України, а південна до Румунії).

13-20 вересня
-(ВФ) по всій лінії розмежування відбуваються сутички.

20 вересня
-(ВФ) за посередництвом антанти підписано перемиря між Польщею та Україною.
-(ВФР) білі займали фронт Новий Оскол-Лиски-Поворіно-Бузулку-Камишин, з я кого і почали генеральний наступ (Добровольча армія – на Воронєж, Донська – на Тамбов, Кавказька – на Саратов).
Добровольча армія - Кінець вересня взятий Воронєж, початок жовтня Липецьк та Єлець, 10 жовтня – Орел,
Донська армія – кінець вересня – Балашов, початок жовтня Тамбов
Кавказька армія – початок жовтня – ртіщево, 8 жовтня Саратов,
15-18 жовтня білі починають останній ривок до Москви Добровольча армія – на Тулу, Донська – Рязань. В москві відбувають суцільні мобілізації робітників, комуністів, на фронт перекидуються частини с західного фронту, які зосереджуються в районі Калуги та Брянська.
25 жовтня починаються бої під Тулою (Добровольча армія) та Ряжськом (Донська армія). Кавказька армія бере Пензу, але на більше її сил не вистачає. 28 жовтня 5 Донський кК вирушає в рейд до окських переправ, 29-30 жовтня починаються бої під Серпуховом, в Москві починається паніка. 28 жовтня Донська армія бере Ряжськ, командування ВСЮР перенаправляє її основні сили на Каширу, наказуючи правому флангу взяти Рязань.


30 вересня
-(ВФ) Завершення осіннього призову в українську армію. Було мобілізовано 140 тис. чоловік.

5 жовтня
-(ВФ) у Бресті починаються переговори між Україною та Польщею для укладання мирного договору.

21 жовтня
-(ВФ) Укладання Брестського мирного договору між Українською Державою та Республікою Польща.

1 листопада
-(ВФ) Закон «Про впровадження земельної реформи на території Галичини»

2 листопада
(ФВР) починається наступ Особливої групи від Алексіна на Тулу (на цей момент фактично оточену).

4-5 листопада
(ФВР) від Серпухова-Кашири на Тулу починають наступати війська 8А

6 листопада
-(РФ) Арешт 12 кубанських діячів так званої «чорноморської» течії в Кубанській Крайовій Раді.

6-12 листопада
(ФВР) навколо Тули йдуть важкі бої, але 12 листопада командування ВСЮР дає наказ про відступ на лінію Белев-Щекіно-Новомосковськ-Спаск-Рязанський (для перегрупування та вирішення конфлікту з Україною).

7 листопада
-(РФ) в Катеринодарі швидко засуджений та повішений Калабаухов (один з сторонників української орієнтації та членів делегації, яка підписала угоду с україною в парижі). Сукупність дій в Україні сприймають як антиукраїнські та безпосередньо спрямовані проти гетьмана. Результатом цього стало критичне загострення відносин між Українською Державою та ВСЮР, що викликало затримку резервів ВСЮР в тилу близько українського кордону.

10-18 листопада
-(ВФ) на лінії розподілу відбувається ряд сутичок, після яких прикордонні міста в Донбасі переходять під повний український контроль. 19 листопада в Ростові-на-Дону відбуваються переговори, за наслідками яких припинено сутички та досягнуто згоди про більш широкомасштабні переговори, які розпочалися з 21 листопада та тривали до 28 листопада, за наслідками яких лінію розмежування зсунуто на схід, на зайнятих ВСЮР територіях Катеринославської та Харківської губерній введено українську громадянську адміністрацію при спільній військовій. Також досягнуто згоди про відновлення української земельної реформи 1918 року на цих територіях.

15 листопада 1919 -18 квітня 1920
(ФВР) починається другий етап Московського наступу ВСЮР: 10 листопада наступ від Брянська на Орел
16 листопада починається новий наступ від Тули на південь, бої тривають до 25 листопада після чого ще приблизно 10 днів білі поступово відходять до лінії Орел-Новосіль-Єфремов-Ряжськ. Приблизно 28 листопада за посередництва представників Антанти досягається домовленість між ВСЮР, УД та Кубанською краєвою радою, що дає можливість почати відправку підкріплень на червоний фронт.
6 грудня фронт по лінії Орел-Єфремов-Ряжськ-Пенза.
8 грудня починається наступ на стику Донської та Кавказької армії в напрямку на Грязі
10 грудня – наступ на Добровольчу та Донську армії
Після місячних боїв ВСЮР відступають до лінії Курськ-Лівни-Єлець-Липецьк-Тамбов-Ртищево-Саратов.
В січні червоні знову наступають на фронті Тамбов-Липецьк в напрямку на Воронєж.
Після місячних боїв фронт по лінії Старий Оскол-Воронєж-Балашов-Саратов(на середину лютого). В другій половині лютого боєздатність козацьких частин ВСЮР починає швидко падати (що значною мірою повязане з перевтомою військ), що полегшує прорив червоних у кінці лютого і швидкий наступ, що приводить до просування фронту за місяць на лінію Старобєльськ-Богучар-Середній Дон-Царицин, де червоних вдається зупинити у кінці березня. Добровольча армія на цей момент зведена у Добровольчий ак, але падіння морального духу приводить до нового прориву на початку квітня (орієнтовно 5-8 квітня) та відступу за нижній Дон, 15 квітня починається наступ червоних на Царицин, 18 квітня Царицин взятий.

1 березня 1920
-(ВФ) Військова та політична нарада в Києві з питання подальших відносин УД з ВСЮР та більшовиками у світлі попередніх подій. Прийняті рішення: 1) реорганізація Східної армії у Центральну (Харків) та Південну (Донбас) армії; 2) обєднання Північної, Центральної та Південної армій в Східний фронт, командувачем, якого призначено ген.-значкового З.Натіїва; 3) оголошений весняний призов; 4) прийнято рішення про збільшення штатного складу військ за рахунок новобранців.

10-12 квітня
(ВФ) українські війська (Південная армія) займають Міллерово (до підходу червоних), 11 квітня – ст.. Каменську, 12 квітня фронт виходять на лінію Біла Калитва-Сіверський Донець-Дон-Азовське море, війська в Криму займають повністю

20 квітня – 28 травня
(ВФ) 20 квітня червоні починають наступ від Царицина на південь силами 1 КА, в обхід правого флангу ВСЮР, що змушує парирувати цей обхід висування головних сил кінноти, що приводить до великого кавалерійського зустрічного бою 25-28 квітня, в якому 1 КА несе значні втрати, темп її наступу падає, але червоним вдається форсувати Дон в напрямку на Котельниково (28-29 квітня), що примушує ВСЮР відходити спочатку за Сал (2-4 травня), а після обходу цієї позиції через калмицький степ – на Манич та Куму (8-10 травня), але 11-15 травня ВСЮР нарешті змогла зупинити наступ червоних та відбити атаки (червоні теж при цьому перевиснажились).
28 травня, після отримання нових підкріплень, червоні форсують Манич в напрямку на Тихорецьку, спроба ВСЮР обійти правий фланг наступаючих військ приводить до великого бою в районі станиці Єгорлицької (1-3 червня), в якій донська та кубанська кавалерія зазнала поразки та почала відходити частково на Тихорецьку, частково на Ростов-на-Дону.
4 червня командування ВСЮР віддає наказ відступати всім частинам за Кубань.
8 червня 11 А червоних вийшла до Кизляра, головні сили Кавказького фронту вийшли до Кубані в середній течії, 9 червня – в нижній, 10 червня зайняли Ставрополь
9-12 червня – по всій течії кубані проходять бої між залишками військ ВСЮР, з вечора 12 червня ВСЮР починають відходити в середній та верхній течії Кубані за Лабу, прикриваючи евакуацію.
15-20 червня йдуть бої в нижній течії Кубані та по Лабі, 20 червня ВСЮР починають відходити на узбережжя, де з 5 червня відбувається загальна евакуація громадянського населення, біженців, урядових структур з Новоросійська та Туапсе до Криму. 20-28 червня відбувається евакуація кубанських та донських козацьких військ та добровольців.
15 червня-15 липня відбувається операції Грозненська операція.

Червень-липень 1920
(ФВ) стосунки України та більшовиків поступово загострюються
Більшовики розгортають ліве крило Західного фронту (проти лівого флангу Північної армії), Південно-Західний фронт (проти правого флангу Північної армії та Центральної армії) та Південний фронт (проти Південної армії)

1 липня
Прийнято рішення про формування додаткових кінних дивізій з донських та кубанських козаків, евакуйованих в Україну.
Весь липень відбуваються дрібні сутички на лінії фронту.

5 липня в Києві починаються переговори з делегацією РРФСР щодо кордону та стосунків, одночасно в пресі починається антиукраїнська (анти буржуазна та антикулацька та анти поміщицька) пропаганда. Переговори продовжуються приблизно місяць, але не приводять до успіху.

На початку серпня більшовики (загальна чисельність близько 210 тис бойового складу, включно Кавказький фронт) починають наступ. Склад Східного фронту – близько 2/3 загальної чисельності військ (близько 300 тис бойового складу+відновлювані козацькі дивізії). Наступ триває приблизно місяць, але не приводить до істотних результатів, після чого починається контрнаступ (під час якого тимчасово був взятий Брянськ та Курськ, бої шли на підступах до Орла, десант на Кубані та кінний рейд на верхній Дон, що продовжується ще близько місяця). На початку жовтня укладено перемиря та почалися тривалі переговори. Орієнтовно в березні було укладено мирний договір знову ж таки в Ризі. Українська територія за підсумками війн: 8 українських губ. в більш-менш повному складі (включно Крим), Східна Галичина (кордон по верхівяхСану+Прикарпаття), Північна Буковина, Східна частина Холмської губ. (Холмський, Грубешівський та Томашівський уїзд), частина Бесарабії (Хотинський, північна частин Сорокинського, східна (придністровська) частина Бендерського, Ізмаїльський та Аккерманський уїзд), Полісся (Пінський, Мозирський та Речицький уїзди Мінської губ.), Гомельський уїзд Могильовскої губ., частина Курської (Путивльський, Рильський, Суджанський, Грайворонський, Білгородський, Корочевський, Новооскольський уїзди) та Воронежської (Бирючський та Валуйський уїзди) губ., частина Війська Донського (Таганрозький та Ростовський округи).
 

Аватар користувача
кювернат Ювяшжт
Member
Member
 
Повідомлень: 6097
З нами з:
18 червня 2006 18:52
Звідки: Київ

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення кювернат Ювяшжт » 11 квітня 2011 10:31

1 Вересня
-(ВФ) Указ гетьмана про початок осінньої мобілізації до українського війська юнаків трьох вікових категорій(1898-1900 рр.)

Це, на мою думку, найбільш слабкий момент, з якого починаються усі ВФ щодо українських перемог. По-перше, з якою метою оголошена мобілізація? Йде війна? З ким воює УД? По-друге, Вам не здається, що вона приречена на провал без усіляких там більшовицьких агентів? По-третє, яким чином 8 кадрових корпусів можуть задовольнити потреби мобілізації? Адже навіть на основі добровольчої (не мобілізованої!) армії протигетьманського повстання в УНР планували збільшити їх число!
І нарешті
РРФСР

називалася тоді РСФРР
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення sergei-lvov » 11 квітня 2011 13:01

кювернат Ювяшжт написав:
1 Вересня
-(ВФ) Указ гетьмана про початок осінньої мобілізації до українського війська юнаків трьох вікових категорій(1898-1900 рр.)

Це, на мою думку, найбільш слабкий момент, з якого починаються усі ВФ щодо українських перемог. По-перше, з якою метою оголошена мобілізація? Йде війна? З ким воює УД?

з 15.09. це так би мовити, початковий призов. воювати ще не воює, але навколо йде ійна, до україни вже, як мінімум, 1 раз вторгалися сусіди, тобто потреба є.
кювернат Ювяшжт написав:По-друге, Вам не здається, що вона приречена на провал без усіляких там більшовицьких агентів?

не зрозумів. поясніть питання детальніше. основними проблемами при прийнятті рішення про мобілізацю було переконання що селяни перейдуть на бік соціалістів. в нашому ж випадку мобілізації передує поступова земельна реформа, тобто проблема поступово знімається. та й з соціалстами частково досягнуто компроміс.
кювернат Ювяшжт написав:По-третє, яким чином 8 кадрових корпусів можуть задовольнити потреби мобілізації?

не зрозумів про що ви?
 

Аватар користувача
кювернат Ювяшжт
Member
Member
 
Повідомлень: 6097
З нами з:
18 червня 2006 18:52
Звідки: Київ

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення кювернат Ювяшжт » 11 квітня 2011 13:19

sergei-lvov написав:з 15.09. це так би мовити, початковий призов. воювати ще не воює, але навколо йде ійна, до україни вже, як мінімум, 1 раз вторгалися сусіди, тобто потреба є.

Потреба у мобілізації може бути лише одна - моментально ужити армію на фронті. Німці дозволяють мобілізацію - для чого? хіба що для використання армії УД проти Антанти. Але це вже повністю ВФ - ніколи б німці не дозволили мати у себе в тилу армію з незрозуміло якими намірами. З більшовиками мир, вони бояться німців, проти них української армії не треба.
кювернат Ювяшжт написав:По-друге, Вам не здається, що вона приречена на провал без усіляких там більшовицьких агентів?

не зрозумів. поясніть питання детальніше.

Пояснюю - солдати 4 роки пробули на фронті, самовільно демобілізувалися протягом кінця 1917 - 1918 років, повернулися додому, та ще зброю з собою привезли. А Ви їх хочете знову до лав армії. Яка буде реакція людей?

кювернат Ювяшжт написав:По-третє, яким чином 8 кадрових корпусів можуть задовольнити потреби мобілізації?

не зрозумів про що ви?

Про те, що мобілізація по цілій Україні дасть більше людей, ніж потребують 8 корпусів. Куди Ви решту дінете?
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення sergei-lvov » 11 квітня 2011 13:50

кювернат Ювяшжт написав:
sergei-lvov написав:з 15.09. це так би мовити, початковий призов. воювати ще не воює, але навколо йде ійна, до україни вже, як мінімум, 1 раз вторгалися сусіди, тобто потреба є.

Потреба у мобілізації може бути лише одна - моментально ужити армію на фронті. Німці дозволяють мобілізацію - для чого? хіба що для використання армії УД проти Антанти. Але це вже повністю ВФ - ніколи б німці не дозволили мати у себе в тилу армію з незрозуміло якими намірами. З більшовиками мир, вони бояться німців, проти них української армії не треба.

1) німці: вони в принципі не проти (офіцерську складову вони підтримали), особливо якщо вдасться зняти війська зі сходу. для них головне - продовольство та безпека (та щоб більшовики були якомога східніше). а з серпня-вересня в них зовсім інші проблеми.
2) україна: я ж сказав, що це початкове формування (а більшовики за кордоном формують армію)
кювернат Ювяшжт написав:Пояснюю - солдати 4 роки пробули на фронті, самовільно демобілізувалися протягом кінця 1917 - 1918 років, повернулися додому, та ще зброю з собою привезли. А Ви їх хочете знову до лав армії. Яка буде реакція людей?

1) загальна чисельність мобілізованих досить невелика (200000 по 8 гб., загальне населення яких 35 млн чол на 1914 р.)
2) написано - дезертирувало 2/3
кювернат Ювяшжт написав:Про те, що мобілізація по цілій Україні дасть більше людей, ніж потребують 8 корпусів. Куди Ви решту дінете?

не дасть - ми не всіх мобілізуємо, а тіко така кількість, яка потрібна.
 

Аватар користувача
кювернат Ювяшжт
Member
Member
 
Повідомлень: 6097
З нами з:
18 червня 2006 18:52
Звідки: Київ

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення кювернат Ювяшжт » 11 квітня 2011 13:59

sergei-lvov написав:
кювернат Ювяшжт написав:
sergei-lvov написав:з 15.09. це так би мовити, початковий призов. воювати ще не воює, але навколо йде ійна, до україни вже, як мінімум, 1 раз вторгалися сусіди, тобто потреба є.

Потреба у мобілізації може бути лише одна - моментально ужити армію на фронті. Німці дозволяють мобілізацію - для чого? хіба що для використання армії УД проти Антанти. Але це вже повністю ВФ - ніколи б німці не дозволили мати у себе в тилу армію з незрозуміло якими намірами. З більшовиками мир, вони бояться німців, проти них української армії не треба.

1) німці: вони в принципі не проти (офіцерську складову вони підтримали), особливо якщо вдасться зняти війська зі сходу. для них головне - продовольство та безпека (та щоб більшовики були якомога східніше). а з серпня-вересня в них зовсім інші проблеми.

Німці "в принципі не проти"? Це при переговорах з соціалістами? З земельною реформою? :? Це АБСОЛЮТНО неможливо.
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення sergei-lvov » 11 квітня 2011 14:40

кювернат Ювяшжт написав:
sergei-lvov написав:
кювернат Ювяшжт написав:
sergei-lvov написав:з 15.09. це так би мовити, початковий призов. воювати ще не воює, але навколо йде ійна, до україни вже, як мінімум, 1 раз вторгалися сусіди, тобто потреба є.

Потреба у мобілізації може бути лише одна - моментально ужити армію на фронті. Німці дозволяють мобілізацію - для чого? хіба що для використання армії УД проти Антанти. Але це вже повністю ВФ - ніколи б німці не дозволили мати у себе в тилу армію з незрозуміло якими намірами. З більшовиками мир, вони бояться німців, проти них української армії не треба.

1) німці: вони в принципі не проти (офіцерську складову вони підтримали), особливо якщо вдасться зняти війська зі сходу. для них головне - продовольство та безпека (та щоб більшовики були якомога східніше). а з серпня-вересня в них зовсім інші проблеми.

Німці "в принципі не проти"? Це при переговорах з соціалістами? З земельною реформою? :? Це АБСОЛЮТНО неможливо.

чому це неможливо? для них головне - це продовольство для німеччини та можливість зняти війська.
ніхто не говорить про соціалізацію україни, а просто про компроміс з частиною соціалістів. при цьом дорошенко в уряді з весни 1918 року, а проти пропозиції співпраці до соціалістів німці не заперечували.
проти земельної реформи німці теж не заперечували, просто за відновлення прав власності. + побоювалися того, що після неї продовольство німеччині поступати не буде. +недооцінили масштаби селянських повстань. в нашому випадку рух до реформи поступовий, а не одномоментний, так що німці мають можливість відчути селянські повстання та їх затихання.
 

Аватар користувача
кювернат Ювяшжт
Member
Member
 
Повідомлень: 6097
З нами з:
18 червня 2006 18:52
Звідки: Київ

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення кювернат Ювяшжт » 11 квітня 2011 15:00

sergei-lvov написав:чому це неможливо? для них головне - це продовольство для німеччини та можливість зняти війська.

Можливості зняти війська немає, коли є селянські заворушення і ще й армія, яка кілька місяців перед цим билася проти німців і австро-угорців! Для них головне якраз не допустити існування у тилу ворожої армії.
 

Аватар користувача
Anderson
Member
Member
 
Повідомлень: 72
З нами з:
11 квітня 2011 15:23
Звідки: Луцьк

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення Anderson » 11 квітня 2011 15:33

кювернат Ювяшжт написав:Можливості зняти війська немає, коли є селянські заворушення і ще й армія, яка кілька місяців перед цим билася проти німців і австро-угорців! Для них головне якраз не допустити існування у тилу ворожої армії.


Взагаліто чисельність австро-німецьких дивізій зменшувалася і навіть тоді коли селянські повстання набували чималого розмаху...на жаль зараз немаю точних данних по скороченню їх чисельності.
А українська армія в 200 тис. багнетів для Німеччини серйозної загрози не являє...а якщо ви мали на увазі більшовиків то на літо-осінь 18 у них і без німців клопоту вистачало.
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення sergei-lvov » 11 квітня 2011 15:36

ага. але:
1) селянські повстання зменшуються (внаслідок поступового руху до земельної реформи)
2) армія не ворожа та тілько формується, відповідно, боєздатності досягне не відразу
3) серпень 1918, амєн - нічого не нагадує?
 

Аватар користувача
кювернат Ювяшжт
Member
Member
 
Повідомлень: 6097
З нами з:
18 червня 2006 18:52
Звідки: Київ

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення кювернат Ювяшжт » 11 квітня 2011 15:58

Ви мені бува не скажете, чому німці (у реальній історії, не в альтернативі) були проти формування боєздатної АРмії УД і чому у Вашій альтернативі ці причини зникли без вісти? 8-)
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення sergei-lvov » 11 квітня 2011 16:54

бо селянські повстання поширювали думку про нелояльність призовників, наскіко я зрозумів з вивчення їх позиції, вони не були проти, вони просто не були сильно за (уряд україни теж не дуже намагався цього добитися - з тих же причин). тому проводиться спочатку земельна реформа, а потім мобілізація.
 

Аватар користувача
Oleh Nemchinov
Moderator
Moderator
 
Повідомлень: 7512
З нами з:
04 березня 2006 21:16
Звідки: Львів

Re: україна 1918 р.: альтернатива, якої не сталося

Повідомлення Oleh Nemchinov » 11 квітня 2011 19:33

Сергію! Вітпю на Форумі!
Прийшла повістка - іди служити!
 

Далі

Повернутись до Альтернатива

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей