Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Модератори: Global Moderators, Альтернатива

Аватар користувача
Мандрівник
Member
Member
 
Повідомлень: 1223
З нами з:
10 травня 2006 15:45
Звідки: Україна, Січеслав

Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення Мандрівник » 06 грудня 2012 02:11

Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору.
Скажу відверто, мені подобається можливість почати війну з Радянським Союзом, коли комуністи розпочали Голодомор проти українського селянства Кубані, Поволжя, Північного Казахстану.
Якщо ти готовий допомагати лише ангелам, то ти не допоможеш ніколи нікому.
...держава – це кров і залізо
Свобода – це вістря мечів!
 

Аватар користувача
Мандрівник
Member
Member
 
Повідомлень: 1223
З нами з:
10 травня 2006 15:45
Звідки: Україна, Січеслав

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення Мандрівник » 06 грудня 2012 02:13

Лірична цитата.
Чому я цікавлюся темою альтернативної історії.
Сила великих народів – пробачте вже мій французький, тобто пафос і патетику, – завжди основана на їхній здатності критично осмислити свій досвід, позбутися недоліків національного характеру і знайти рішення проблем, які заважають піднятися вище у світовій ієрархії. Це вимагає певної жорстокості до самих себе. А ми звикли на кожному розі плакатися, посипати собі голову попелом, розказуючи всім які ми нещасні і як нас гнітили поляки, татари, московіти і т.д. і т.п.
І вічний плач нашої інтелектуальної, так би мовити, публіки, про те, які ми нещасні і пригноблені, змушує задати питання – а може ми дійсно довго стояли раком?
І цілком можливо, деякі, а то й більшість, звикли до цієї пози і відчувають себе в ній дуже комфортно. Тому від нас самих залежить, як ми себе поставимо у світі. А для цього потрібно нещадно боротися зі своїми недоліками.
Люди добрі! Нікого не цікавлять історії поразок. Людей цікавлять історії перемог.
Це така особливість психіки. Інстинктивно шукати силу, а не слабість.
А ми в нашій слабості намагаємося знайти самовиправдання того жалюгідного існування, в якому знаходимося нині. Нас рятує сон розуму, що не дозволяє усвідомити весь жах нашого становища. Але через цей сон ми не можемо побачити і оцінити перспективу. А все, що потрібно, це глянути на самих себе іншим очима. Як це робили інші сильні народи. Всі сильні колись були слабкими.
А ми дуже сильний народ і коли ми переглянемо ставлення до самих себе, то у нас безмежні перспективи.
Чому ми сильні.
Тому, що в решті-решт ми танцюємо на кістках і руїнах наших завойовників і гнобителів.
Наші предки колись плели інтриги в палацах Європи, били турок, ляхів і москалів, німців і ще багато кого. Ми і зараз багато чого можемо. Ми забуваємо про це.
Потрібно просто перестати плакатися, як той танцюрист, якому щось заважає.
Альтернативна історія – це один з варіантів створити історію перемог. Або осмислити можливі шляхи перемоги.

Кінець цитати.
Якщо ти готовий допомагати лише ангелам, то ти не допоможеш ніколи нікому.
...держава – це кров і залізо
Свобода – це вістря мечів!
 

Аватар користувача
Мандрівник
Member
Member
 
Повідомлень: 1223
З нами з:
10 травня 2006 15:45
Звідки: Україна, Січеслав

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення Мандрівник » 06 грудня 2012 02:15

Але наразі спочатку я змушений виступити опонентом.
Отже, чи згоден автор цієї альтернативи розвинути свою думку і обґрунтувати її?
Коли згоден, то прошу більш детально освітити обстановку.
1. Звідки ми знаємо про голод в районах компактного проживання українців в СРСР?
2. Реакція на наше збройне втручання у внутрішні справи СРСР провідних країн Заходу?

Можливості противника.
1. Його матеріально-технічна база.
2. Виробництво стрілецького озброєння.
3. Виробництво артилерійського озброєння.
4. Виробництво боєприпасів.
5. Кількість і якість танків і літаків Червоної армії.

Наші можливості.
1. Матеріально-технічна база України.
2. Стрілецьке озброєння ЗСУ.
3. Артилерійське озброєння ЗСУ.
4. Боєприпаси
5. Танки і авіація.

Викладу свої думки відносно цієї війни Української Держави з СРСР.
Комуністи моритимуть голодом в основному українське населення Кубані, Білгородщини, Поволжя, Північного Казахстану. На Далекому Сході, наскільки мені відомо, голоду, як такого не було.
Ми до Поволжя і Північного Казахстану не дістанемо. Тому бойові дії йтимуть за прикордонні території СРСР з землі Сумщини, Харківщини, можливо, на північ від Прип’яті (вважаємо Прип’ять прикордонною річкою). Кубань – основний ТВД. Відносно цього ТВД ми можемо діяти з Криму, через Азовське море і в напрямку Таганрог-Ростов.
Як аналог таких дій можна згадати десант Улагая в 1920 році. Але тоді нічого путнього у Барона з цього не вийшло.
Якщо ти готовий допомагати лише ангелам, то ти не допоможеш ніколи нікому.
...держава – це кров і залізо
Свобода – це вістря мечів!
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення sergei-lvov » 06 грудня 2012 03:32

1. Звідки ми знаємо про голод в районах компактного проживання українців в СРСР?

Звідти ж, звідки і в РІ - від нелегальних втікачів з СРСР, розвідки.
2. Реакція на наше збройне втручання у внутрішні справи СРСР провідних країн Заходу?

Від нейтральної до позитивної.
Можливості противника.
1. Його матеріально-технічна база.
2. Виробництво стрілецького озброєння.
3. Виробництво артилерійського озброєння.
4. Виробництво боєприпасів.
5. Кількість і якість танків і літаків Червоної армії.

Нууу, особисто я орієнтувався на мобплан № 11 в повному обємі, що істотно перевищує можливості СРСР, які були б реальними в такій ситуації.
Наші можливості.
1. Матеріально-технічна база України.
2. Стрілецьке озброєння ЗСУ.
3. Артилерійське озброєння ЗСУ.
4. Боєприпаси
5. Танки і авіація.

Ну і як вам описати матеріально-технічну базу?
Ми до Поволжя і Північного Казахстану не дістанемо. Тому бойові дії йтимуть за прикордонні території СРСР з землі Сумщини, Харківщини, можливо, на північ від Прип’яті (вважаємо Прип’ять прикордонною річкою). Кубань – основний ТВД. Відносно цього ТВД ми можемо діяти з Криму, через Азовське море і в напрямку Таганрог-Ростов.
Як аналог таких дій можна згадати десант Улагая в 1920 році. Але тоді нічого путнього у Барона з цього не вийшло.

Можливо, вам слід спочатку логістикою та географією поцікавитися?
В тому сенсі, що логістика СРСР не дуже орієнтована на бойові дії на Північному Кавказі. Ну а сама Кубань через Дон від України.
 

Аватар користувача
Мандрівник
Member
Member
 
Повідомлень: 1223
З нами з:
10 травня 2006 15:45
Звідки: Україна, Січеслав

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення Мандрівник » 10 грудня 2012 03:03

sergei-lvov написав:
2. Реакція на наше збройне втручання у внутрішні справи СРСР провідних країн Заходу?

Від нейтральної до позитивної.

Ось реакція Заходу на Голодомор.
Заплющуючи очі. Видатні західні інтелектуали, які не витримали перевірки Голодомором
У 94-річному віці один із найавторитетніших британських істориків сучасності Ерік Гобсбаум видав свою останню книжку «Як змінити світ».

http://tyzhden.ua/History/65731
Не знали, не знали... Не хотіли знати!
Насправді, це краще було б не читати, а слухати, проте і виклад тексту частини одного з інтерв’ю Еріка Гобсбаума дає відповіді на низку запитань, хоча й порушує чимало інших. Після твердження британського історика про його вірність комуністичній ідеї до нього пролунало запитання:
– А якби ви знали про жахливі речі, які відбувалися в ім’я комунізму в Радянському Союзі в той час: жахливі страждання і масові вбивства, чи залишалися би ви вірним комуністичній справі?
– Спочатку слід сказати, що ми не знали. Ми не знали про масштаби. По-друге, коли нам розповідали, то ми тим людям не вірили. Ми, можливо, не хотіли їм вірити... Ми не вірили їм.
– Тобто ви кажете, що ваша ідейна відданість була такою, що якби з’явилася можливість втілення цієї комуністичної утопії – вашої мрії, то вона би заслуговувала на будь-які жертви?
– Так. Я гадаю, що так.
– Навіть якби це були життя мільйонів людей?
– Ми ж були згодні на таке, коли воювали в Другій світовій війні, хіба не так?
– А хіба однаково, коли вбивають на війні і коли вбивають своїх?
– Ми того не знали. Мертві є мертві.
Якщо ти готовий допомагати лише ангелам, то ти не допоможеш ніколи нікому.
...держава – це кров і залізо
Свобода – це вістря мечів!
 

Аватар користувача
Мандрівник
Member
Member
 
Повідомлень: 1223
З нами з:
10 травня 2006 15:45
Звідки: Україна, Січеслав

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення Мандрівник » 10 грудня 2012 03:13

sergei-lvov написав:
Можливості противника.
1. Його матеріально-технічна база.
2. Виробництво стрілецького озброєння.
3. Виробництво артилерійського озброєння.
4. Виробництво боєприпасів.
5. Кількість і якість танків і літаків Червоної армії.

Нууу, особисто я орієнтувався на мобплан № 11 в повному обємі, що істотно перевищує можливості СРСР, які були б реальними в такій ситуації.
Наші можливості.
1. Матеріально-технічна база України.
2. Стрілецьке озброєння ЗСУ.
3. Артилерійське озброєння ЗСУ.
4. Боєприпаси
5. Танки і авіація.

Ну і як вам описати матеріально-технічну базу?


Ви зібралися воювати з Радянським Союзом. Тому я й цікавлюся, чи маєте ви уявлення про необхідну матеріальну базу для такої війни?
Про мобплан №11 ви могли б цифирки навести і порівняти з тим, що – за вашими розрахунками – матиме українська армія?
Наприклад, в Українській Державі відсутнє виробництво стрілецького озброєння. В одному з попередніх обговорень вирішено було, що озброїти українського піхотинця краще карабіном Маузера 98К. Відповідно, переходимо на новий калібр 7,92 мм. Значить, необхідно буде налагоджувати нове виробництво. Піхоті, крім карабінів, потрібні кулемети.
Виробництва кулеметів Українська Держава немає.
Чи не могли б ви викласти свою думку про налагодження такого озброєння. Це перше.
Друге, коли власне виробництво такого озброєння зможе забезпечити українську армію в – за вашими словами – дворічній війні з Совдепією?
Поясню свою думку.
Найважливіша деталь гвинтівки і кулемета – ствол. Ресурс ствола (тоді ще хромування каналу не вміли робити) для гвинтівки/карабіна становив 6-8 тисяч пострілів. Кулеметний ствол витримував не більше 4 тисяч пострілів. Цього ресурсу вистачить на один серйозний бій. Тому потреба в стволах буде виражатися в шестизначних одиницях.
Виробництво стволів вимагає спеціальних сталей, спеціального станочного парку, спеціального інструменту. На той час таких технологій, як дорнування і холодна ковка на оправці ще не розробили і продуктивність одного робітника (дуже високої кваліфікації, зауважу) становила один ствол на годину (це в середньому, тривалість обробки заготовки сягала 50-80 хвилин)
Тому УД потрібно не тільки збудувати підприємства для випуску стрілецької зброї, але й навчити персонал. А робітник-зброяр отримував потрібний досвід років за десять. Це мінімум.
Для прикладу. Ось зараз київський завод «Маяк» почав випуск української версії кулемету ПКМ і ПКТ. Але стволи для кулеметів поки що закупаємо в Російській Федерації. І будемо купляти ще років зо п’ять, не менше, перш ніж самі навчимося робити стволи потрібної якості.
Це попри те, що існують станки-автомати і напівавтомати, які обробляють заготовки, і участь робітника там мінімальна, а висока кваліфікація взагалі не потрібна.
(Навчання новачків має приблизно такий вигляд.
Приводить майстер на робоче місце круглу блондинку і, дихаючи ранковим перегаром, пояснює, що і як вона має робити. Приблизно так:
«Слухай сюди! Береш заготовку, вставляєш в шпиндель, натискуєш кнопку і чекаєш, поки не дзеленькне дзвоник. Виймаєш деталь, вставляєш нову і знов натискуєш кнопку...»
Виразами «заготовка», «шпиндель», «кнопка» тощо, я замінив ідіоматичні обороти, притаманні усній мові «робочого» класу.
Це, звичайно, жарт, але в цьому жарті тільки доля жарту.
)
В той час – початок 30-х років – такої розкоші не існувало.
Така ж сама ситуація з артилерійським озброєнням.
Це що стосується матеріально-технічної бази для війни з СРСР.
Тепер відносно того, що Захід буде доброзичливо ставитися до нападу буржуазно-націоналістичної України на мирний Радянський Союз.
Можна багато чого сказати з цього приводу. Наприклад, що ледь США встановили дипстосунки з СРСР, так відразу ж стався Голодомор. А потім в країну людоїдів широким потоком ринули військові технології, вкупі з комплектними заводами. Танки серії БТ походять від танка Уолта Крісті, який американці за фальшивими документами, як трактор, продали людоїдам саме в 1932 році. Чи ви будете твердити, що американські митники такі тупі, що не можуть відрізнити мирний трактор від бистрохідного танка?
Навіть морального ембарго не оголосили.
Відносно логістики на Кубані і Північному Кавказі.
Сходження Жукова до вершин військової влади почалося в 1932 році. Дисципліна в кавалерійській дивізії впала, коли її з Ленінграду десь в болота Білорусії перекинули. Не задавали питання, з чого б це така передислокація сталася? Так що військ на Кубані буде досить. Напередодні Голодомору туди перекинуть найбільш боєздатні частини Червоної армії і внутрішніх військ.
Крім того, погана логістика не завадила червоним розбити десант білих в 1920 році.
Якщо ти готовий допомагати лише ангелам, то ти не допоможеш ніколи нікому.
...держава – це кров і залізо
Свобода – це вістря мечів!
 

Аватар користувача
pustomelyk
Member
Member
 
Повідомлень: 1278
З нами з:
23 серпня 2008 00:10
Звідки: Київ

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення pustomelyk » 10 грудня 2012 13:30

На той час таких технологій, як дорнування і холодна ковка на оправці ще не розробили

Новіков пише, що розробив її для СССР у середині 30х, пустивши у відходи близько 50тис заготовок стволів. Швидкість нарізання скоротилася до 1хв.
Ось тут найцікавіше. В силу обставин він міг просто винаходити велосипед. Коли у світі з'явилася технологія дорнування стволів? Чи могли ми її придбати і коли?
 

Аватар користувача
Андрій_Східний
Member
Member
 
Повідомлень: 123
З нами з:
21 грудня 2011 14:31
Звідки: Донецьк, Україна

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення Андрій_Східний » 10 грудня 2012 15:07

Наприклад, в Українській Державі відсутнє виробництво стрілецького озброєння.

Царський уряд свого часу вирішив розгорнути в Катеринославі казенний рушничний завод - завод закладений 29 жовтня 1915 року, заплановане введення в дію – у 1920 році. Можливе доведення до ладу десь у 1924-1926 роках з використанням іноземної допомоги.
Зображення
 

Аватар користувача
pustomelyk
Member
Member
 
Повідомлень: 1278
З нами з:
23 серпня 2008 00:10
Звідки: Київ

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення pustomelyk » 10 грудня 2012 17:35

Андрій_Східний
Поляки фактично на голому місті розгорнули завод у Радомі. Правда, їм дісталався такий дарунок, як данцигський завод, обладнання з якого вони перевезли. Але з виробництвом набоїв 7,92*57 у них такого роялю у кущах не було і все одно впорались. Тобто виробництво гвинтівок не було б проблемою, якби проблемою було лише воно.
Можна розпочинати перелік, чого нема.
1. Виробництво стрілецької зброї - взагалі нічого.
2. Виробництво артилерії (Краматорськ виробляв якісь стволи у невідомій кількості, Київський Арсенал - лафети для гірських гармат зр.1909. Більш - нічого)
3. Виробництво набоїв для гармат (щось вироблялося, але асортименту і кількості ніде не бачив. Серед помітних постачальників у 1СВ наші заводи не згадуються)
4. Двигуни (автомобільні, авіаційні, танкові) - лише зародок у ДеКа.
5. Підшипники.
6. продовжувати можна до нескінченості.
На все потрібні приміщення, обладнання, гроші і, головне - персонал.
Якщо ж перелічити все, що треба розгортати з нуля, і то - практично одночасно, добре, як до 1932 хоча б половиною впораємось.
 

Аватар користувача
Андрій_Східний
Member
Member
 
Повідомлень: 123
З нами з:
21 грудня 2011 14:31
Звідки: Донецьк, Україна

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення Андрій_Східний » 10 грудня 2012 17:47

2. Виробництво артилерії (Краматорськ виробляв якісь стволи у невідомій кількості, Київський Арсенал - лафети для гірських гармат зр.1909. Більш - нічого)
3. Виробництво набоїв для гармат (щось вироблялося, але асортименту і кількості ніде не бачив. Серед помітних постачальників у 1СВ наші заводи не згадуються)

pustomelyk, стволи можна спробувати виробляти на Харцизькому котельно-мостовому заводі (сьогодні – ПАТ «Харцизький трубний завод»), де у 1913 році побудовано перший в Російській імперії трубний цех, що виготовляв труби діаметром до 18 дюймів (~ 457,2 мм) методом газово-ковальського зварювання.
Головні Ізюмські залізничні майстерні Північно-Донецької залізниці (сьогодні - Ізюмський тепловозоремонтний завод) під час ПСВ випускали корпуси снарядів та ручних гранат, ремонтували зброю. Я не знаю напевне, проте припускаю, що й інші 3 Головні залізничні майстерні і Києві, Харкові та Конотопі також не байдикували й виробляли якусь продукцію військового призначення.
Зображення
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення sergei-lvov » 10 грудня 2012 17:58

Мандрівник
Ось реакція Заходу на Голодомор.

По перше, реакція була різна.
По друге, ви б звернули увагу на різницю між реакцією на голодомор та на війну з цього приводу.
Ви зібралися воювати з Радянським Союзом. Тому я й цікавлюся, чи маєте ви уявлення про необхідну матеріальну базу для такої війни?
Про мобплан №11 ви могли б цифирки навести і порівняти з тим, що – за вашими розрахунками – матиме українська армія?

А ви почитайте Олега Кена, тіко повністю - не тіко план, а й оцінки наявності запланованого.
Чи не могли б ви викласти свою думку про налагодження такого озброєння. Це перше.

ЕЕЕЕ, ну, особисто я не інженер, аби спроектувати завод з виробництва і тд і тп, я економіст. За моїми оцінками, вартість будівництва такого заводу - чи пари, задля зменшення ризику - цілком прийнятна. Більше того, також цілком прийнятна вартість будівництва заводів з виготовлення набоїв, снарядів та гармат.Зараз цифр під рукою нема, але цілуом імовірно налагодження виробництва десь 100-150 гармат дивійзійного рівня та десь 50 корпусного рівня на місця в мирний час.
Друге, коли власне виробництво такого озброєння зможе забезпечити українську армію в – за вашими словами – дворічній війні з Совдепією?

Нууу, по перше, ніхто не збирається забезпечувати вже у 1932 чи 1933 роках українську армію суто власною зброєю - є ще закордон, де якраз криза.
По друге, власне виробництво зможе задовільнити українські потреби десь у 1936-39 роках.
Найважливіша деталь гвинтівки і кулемета – ствол. Ресурс ствола (тоді ще хромування каналу не вміли робити) для гвинтівки/карабіна становив 6-8 тисяч пострілів. Кулеметний ствол витримував не більше 4 тисяч пострілів. Цього ресурсу вистачить на один серйозний бій

Дивно, яким же чином тоді стволи міняли не кожен місяць - чи то серйозні, за вашим визначенням, бої відбуваються дуже рідко?
Виробництво стволів вимагає спеціальних сталей, спеціального станочного парку, спеціального інструменту

Звісно. Взагалі банато чого вимагає спеціальних сталей, станочного парку, інструменту - і?
В той час – початок 30-х років – такої розкоші не існувало.
Така ж сама ситуація з артилерійським озброєнням.

По перше, є істотна різниця між СРСР та Україною в цій альтернативі. Переважно в тому, що в Україні збереглися спєци та не відбулося провалу 20-х початку 30-х років в підготовці кадрів.
По друге, створення власної військової промисловості починається з часу Громадянської війни. Хоча буде більш точним сказати, що продовжується з часу 1СВ.
Тепер відносно того, що Захід буде доброзичливо ставитися до нападу буржуазно-націоналістичної України на мирний Радянський Союз.
Можна багато чого сказати з цього приводу. Наприклад, що ледь США встановили дипстосунки з СРСР, так відразу ж стався Голодомор. А потім в країну людоїдів широким потоком ринули військові технології, вкупі з комплектними заводами

Звісно, можна і так сказати. А можна взяти підручник історії та зясувати 1) дату встановлення дипломатичних стосунків СРСР та США; 2) час найбільших замовлень та поставок обладнання для індустріалізації - і порівняти це все з відомою періодизацією Голодомору. Цікаво, що після такого порівняння вийде сказати?
Танки серії БТ походять від танка Уолта Крісті, який американці за фальшивими документами, як трактор, продали людоїдам саме в 1932 році. Чи ви будете твердити, що американські митники такі тупі, що не можуть відрізнити мирний трактор від бистрохідного танка?
Навіть морального ембарго не оголосили.

Нууу, наврядчи варто ділитися думкою про америкнаських митників, не знаючи тогочасних америкнаських митних процедур. А на рахунок морального ембарго, то Голодомор все ж таки почався в самому кінці 1932 року, так що наврядчи танк, що показувався командуванню РККА навесні 1931 року, міг би попасти під моральне ембарго в самому кінці 1932 року, навіть якщо за вашою думкою 1931 рік -це ще й 1932 рік.
Відносно логістики на Кубані і Північному Кавказі.
Сходження Жукова до вершин військової влади почалося в 1932 році. Дисципліна в кавалерійській дивізії впала, коли її з Ленінграду десь в болота Білорусії перекинули. Не задавали питання, з чого б це така передислокація сталася? Так що військ на Кубані буде досить. Напередодні Голодомору туди перекинуть найбільш боєздатні частини Червоної армії і внутрішніх військ.

Мій друг, я був би вам вельми вдячним, якби ви свії політ думки зводили б земних проявів, бо інакше відслідкувати звязок між сходженням Жукова, передислокацією 4 кавдивізії в БВО, теоретизаціію про можливість перекидки найбільш боєздатних сил РККА та НКВС і логістикою мені ніяк не вдається. Можливо, тому, що я дещо знаю про мобплани РККА?
Крім того, погана логістика не завадила червоним розбити десант білих в 1920 році.

Залишилось лише згадати чисельність та розташування - та логістику - і червоних, і білих. Спробуєте?
Андрій_Східний
Царський уряд свого часу вирішив розгорнути в Катеринославі казенний рушничний завод - завод закладений 29 жовтня 1915 року, заплановане введення в дію – у 1920 році. Можливе доведення до ладу десь у 1924-1926 роках з використанням іноземної допомоги.

Проблема в тім, що з заводу нам дістануться лише будівлі, бо все обладнання переорієнтували на Тулу.
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення sergei-lvov » 10 грудня 2012 18:09

20 октября (2 ноября) 1916 г. был подготовлен Список частных заводов, исполняющих заказы ГАУ
1. Петроградский металлический завод (Петроград),
2. «Феникс» (Петроград),
3. Рус¬ское О-во изготов. снар. и воен. припас. (Петроград),
4. Русское О-во соедин. механи-ческ. заводов (бывш. Лесснер) (Петроград),
5. Зав. Барановского (Петроград),
6. «Промет» (Петроград),
7. Акц. общ. чугунолит., машиностроительных и котельных зав. Г. А. Лесс¬нер (Петроград),
8. Л. Нобель (Петроград),
9. Я. М. Айваз (Петроград),
10. «Динамо» (Петроград),
11 — 12. Акц. общ. Сименс-Шуккерт (Петроград),
13. Блаугаз (Петроград),
14. Акц. общ. «Сименс и Гальске» (Петроград),
15. Русск. Общ. всеобщ. К° электричества (Петроград),
16. Акц. общ. Лангензипен (Петроград),
17. «Вестингауз» (Петроград),
18. Невский судостроит. и механическ. завод (Петроград),
19. Петроградский литейный и механический зав. (Петроград),
20. Акц. общ. оптическ. и механическ. произвол. (Пет¬роград),
21. Зав. Щетинина (Петроград), 22. «Пелла» (Петроград),
23. Франко-Русский завод (Петроград),
24. Акц. общ. Благодарева (Петроград),
25. Фабрика Зеленого* и Зи¬мина (Петроград),
26. Зазулина (Петроград),
27. Трайнин (Петроград),
28. «Треугольник» (Петроград),
29. Дюфлон и Константинович (Петроград),
30. Электромеханичес¬кий завод С. О. Ш. (Петроград),
31. Износков и Зуккау (Петроград),
32. Северное Техническ. Т-во (Петроград),
33. «Анчар» (Петроград),
34. «Конэ и Бирман» (Петроград),
35. «Акц. Общ. Рессер» (Петроград),
36. «Якгейм» (Петроград),
37. Лесообделочн. завод Громова (Петроград),
38. Парамонов (Петроград),
39. Осипов (Петроград),
40. Шмелинг (Петроград),
41. Акц. общ. Картон (Петроград),
42. Фабрика Орнтлих (Петроград),
43. «Однер» (Петроград),
44. Н. Бенуа и К° (Петроград),
45. Фефеловский зав. (Петрог¬рад),
46. «Пулемет» (Петроград),
47. Перун (Петроград),
48. Саков (Петроград),
49. Самсоньевская фабрика (Петроград),
50. Пайор (Петроград),
51. Русско-Американск. резин, мануфакт. (Петроград),
52. Сущевский завод (Москва),
53. Акц. общ. «Металлами» (Мос¬ква),
54. Воен.-промыш. Т-во 1915 г. (Москва),
55. А. Н. Танберг (Москва),
56. Варшав¬ский арматурный завод (Москва),
57. Торгов, дом Бр. Лильпоп (Москва),
58. Зав. Михельсон (Москва),
59. Коломенский завод (ст. Голутвин),
60. Бачмановский (ст. Голут-вин),
61. Сормовский. (Сормово),
62. «Поставщик» (Москва),
63. Завод Волк (Москва),
64. Алексеев, Вишняков и Шамшин (Москва),
65. Чугуноплавильный завод (Тула),
66. Фабрика Капырзина (Тула),
67. Тульский патронный завод (Тула),
68. Общ. Столль и К° (Воронеж),
69. Мальцевский завод (Бежица),
70. Шиманского (Харьков),
71. Гордзяловского (Харьков),
72. Пушковский завод (Славянск),
73. Зав. К. Беккер (Горловка),
74. «Прогресс» (Бердичев),

75. «Кубаноль» (Екатеринодар),
76. Общ. Брянских заводов. (Бежица Орл. г.),
77. Никополь-Мариупольский завод (Мариупольск. уезда, ст. Сартана),
78. Николаевский судостроительный завод (Николаев),
79. «Перун» (Николаев),
80. Демиевский завод (Киев),
81. Русско-Балтийский (Таганрог),

82. «Жесть» (Ростов н/Д.),
83. Лильпоп, Рау и Левенштейн (Кременчуг),
84. Машиностроительный завод Рудзкого (Екатеринослав),
85. Варшавск. акц. общ. судостроения (Екатеринослав),
86. Сумский машиностроительный завод (Сумы),
87. Торгов, дом Заферман (Мелитополь),

88. Бр. Злоказовых (Екатеринбург),
89. Высокогорский завод Демидова (Ниж. Тагил),
90. Рев-динский завод Солодовникова (ст. Ревда),
91. Добрянский завод Строганова (Пермской губ.),
92. Пермского лесопромышлен. общ. (ст. Мотовилиха),
93. Невьянский завод (ст. Невьянск),
94. Лысьвенский механический завод (Лысьва),
95. Гельсингфорсское маши-ностр. акц. общ. (Гельсингфорс),
96. Автомобильн. Торгов. д. Николаева (Гельсингфорс),
97. Абоское акц. общ. (Або),
98. Акц. общ. «Вулкан» (Або),
99. Акц. общ. Вихтинских столяров (Финляндск. ж. д.),
100. Акц. общ. Гутсейс (Коти),
101. Российская писчебу¬мажная фабрика (Сухони),
102. Лели (Нахичевань),
103. Соединен. кабельные заводы (Петроград),
104. Эриксон (Петроград),
105. Гейслер (Петроград),
106. Семенов (Пет¬роград),
107. Рейхель (Петроград),
108. Петроградский вагоностроительный зав. (Пет¬роград),
109. Алафузовский зав. (Казань),
110. «Проводник» (Москва),
111. Бр. Острели (Уснаберг),
112. Пусепэ (Куопио).
ГАРФ. Ф. 601. Оп. 1. Д. 549. Л. 400-402. Типогр. экз. (10707,608).

К концу 1916 г. переоборудование Глобинского военно-химического завода (Донецкий бассейн) было закончено, и в 1917 г. завод начал работы. В 1918 г. ликвидирован и передан Украинскому СНХ.
Организован был приказом главнокомандующего в июле 1915 г. для выработки хлора и ацетона. В октябре 1915 г. был передан в ведение ГАУ. Оно предприняло переоборудование завода для выработки в год (пудов):
фосгена 20 000
хлорпикрина 7 000
Стоимость переоборудования определена в 450 000 рублей (11329).

В 1916 году Русским АО снарядного производства для производства снарядов калибра 76-152 мм начато строительство Завод № 110.
Завод расположен в 8 км северо-западнее г. Сталино и в 2 км восточнее станции Сталино.
До эвакуации завода (1941 год) основным профилем производства было изготовление корпусов стальных снарядов калибра 76-152 мм. С 1944 года завод возобновил изготовление цельнокорпусного стального снаряда калибра 152 мм и изготовлял его до июня 1945 года.
Взамен снятого с производства 152 мм снаряда, завод был приспособлен к производству с/х машин.
Адрес: Сталино, 7, п/я 3
Директор – Березин (10030).


1917
К началу 1917 г. Юзовский завод азотной кислоты был оборудован на 1/3 проектной производительности. В 1917 г. завод начал производство, но в 1918 г. в связи с недостатком топлива прекратил его. За это время изготовлено 150 000 пудов азотной кислоты с 30% моногидрата, которая обращена была в аммиачную селитру (11329). Завод в Юзовке был разрушен во время гражданской войны. Всю документацию Временное правительство бесплатно передало союзникам за границу. Цех по производству азотной кислоты, построенный через 10 лет в Березниках на импортном оборудовании, по технологическим показателям значительно уступал юзовскому.

В феврале 1917 в Юзовке был пущен казенный завод на производство 600000 пудов азотной кислоты [20, с. 37; 28, с. 119]. В 1915 г. по проекту И. И. Андреева на бензольном заводе в Ма¬кеевке оборудовали опытный завод. Производственные показатели опытной установки были настолько высокими, что Главное артилле¬рийское управление приняло по докладу В. Н. Ипатьева решение о строительстве в Юзовке крупного казенного завода на 600 тыс. пудов азотной кислоты в год. Проект завода был разработан И. И. Андрее¬вым и инженером-технологом Н. М. Кулепетовым, который и руко¬водил постройкой завода. Если до войны азотную кислоту в России изготовляли на 35 заво¬дах, то в 1916 г. их было уже 44. Без заводов взрывчатых веществ и порохов перед войной в 1912 г. в России было выработано азотной кислоты 652,7 тыс. пудов, а в 1916 г. — около 4 880 тыс. пудов [28, с. 118] (5484,59).
Приєднані файли
предприятия украины.xls
(142.5 Кб) Завантажено 149 разів
 

Аватар користувача
Андрій_Східний
Member
Member
 
Повідомлень: 123
З нами з:
21 грудня 2011 14:31
Звідки: Донецьк, Україна

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення Андрій_Східний » 10 грудня 2012 18:42

sergei-lvov, дякую за інформацію.
Можу її доповнити своїми даними:

Щербинівський коксобензольний завод (м. Джержинськ (до 1936 року — Щербинівка)) - Завод з переробки смоли та ректифікації бензола.

Казенний фенольний завод (сьогодні - ТОВ НВО «Інкор і Ко» КХП Фенольний завод). Побудований в 1916 році, введений в експлуатацію у липні 1917 року. Створений за рішенням військового відомства для виробництва кам'яновугільного фенолу — сировини для виготовлення вибухових речовин. Промислові потужності розташовані в адміністративному відношенні на території колонії Нью-Йорк (зараз - смт Новгородське), у безпосередній близькості до залізничної станції Фенольна.
Зображення
 

sergei-lvov
Member
Member
 
Повідомлень: 451
З нами з:
11 квітня 2011 00:54

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення sergei-lvov » 10 грудня 2012 18:51

Андрій_Східний, будь ласка. А доповнювати ще багато чим можна (в мене ще є інфа по авіазаводах на теренах України, купу заводів на разі я так і не відслідкував, особливо стосовно евакуйованих з Польщі та Прибалтики під час 1СВ), в тому числі і стосовно порівнюваних країн.
От, наприклад, Польща
Przemysł zbrojeniowy w Polsce w latach 1918-1939
P.S.Ще один файл
Приєднані файли
Przemysł zbrojeniowy w Polsce w latach 1918.doc
(183.5 Кб) Завантажено 225 разів
(091018213825)_Pol_skaya_voennaya_promyshlennost__v_1918-1939_godah.doc
(189.5 Кб) Завантажено 294 разів
 

Аватар користувача
Мандрівник
Member
Member
 
Повідомлень: 1223
З нами з:
10 травня 2006 15:45
Звідки: Україна, Січеслав

Re: Війна за Вільну Кубань або війна Голодомору

Повідомлення Мандрівник » 18 грудня 2012 03:46

Хочу поцікавитися у того, хто пропонує Україні воювати з СРСР через Голодомор українців Кубані, Поволжя і т.д., а навіщо Сталіну організовувати Голодомор?
Він хіба українофоб?
Відкрийте очі на причину Голодомору, зробіть ласку.
Якщо ти готовий допомагати лише ангелам, то ти не допоможеш ніколи нікому.
...держава – це кров і залізо
Свобода – це вістря мечів!
 

Далі

Повернутись до Альтернатива

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість