підсічно-вогневе землеробство

Модератори: Historical, Global Moderators

thrary
Member
Member
 
Повідомлень: 2999
З нами з:
06 квітня 2006 19:40

підсічно-вогневе землеробство

Повідомлення thrary » 28 листопада 2018 15:49

а віянням з КНТУ слов'яни сиділи у Поліссі, займаючись підсічно-вогневим землеробством. А потім кинулись з туди від Ками до Дрини. Вирубуючи та випалюючи вікові бори та діброви собі на поля. Тому доведеться, повертаючись до

"підсічно-вогневої системи землеробства"...

Це там коли га 4-5 обробляють 4-5 років, а по тому вирубають нове поле і перебираються туди.

І ось що мене непокоїть -- на одному га ліса 120-8000(sic! у 20ти річних хвойних насаджень) дерев. Від 300 до 20 000 колод.

Ну і що з ними можна зробити? Куди їх дівати. І так кожен рік.

А між іншим, усі середні віки у тій самій Англії (чи Франції, чи інших країнах Европ) в незалежності від того чим була зайнята земля вона приносила однаково прибутку(приблизно зрозуміло і не без нюансів).

ТОб-то ті численні колоди це 30-40 врожаїв зерна за цей рік -- їх гнити кидати?

Перші князі(поки торгівля з Царградом не накрилася турками) брали данину білкою(та іншим хутром), воском та медом, рабами звісно та *човнами однодеревками*. Тобто трошки пізніше попит був.

Ну, добре це слабий аргумент -- трохи пізніше попит був, а саме тоді не було, тому кидати гнити прямо на полі.

Але як суто фізичної можливості:


За Литву та Річ Посполиту вважалось, що:

лан(він же волока) це наділ, що може обробляти родина(10-12 осіб) з повним тяглом (пара коней, чи волів) що дорівнював 18-16,8 га на українських землях, який у свій час складався з 30 моргів (який також на українських землях був біля 0,6 га). а,

морг, відповідно, це скільки землероб міг зорати за день.

За Русь, такою самою одиницею (тобто скільки могла обробити родина з повним тяглом) був

плуг - за вікипедією ті ж самі 16,8 га,
за нарисами з економічної історії україни -- 8 десятин, тобто щось біля 9 га.

Як я не помиляюсь врожайність ділянки після спалювання лісової рослинності за думкою різних "спеціалістів" трималась від одного до семи років (що вказує наскільки детально пророблене питання).

Якщо взяти середню цифру (що і найчастіше зустрічається) три роки, то

9га / 3 роки -- 3 га/рік.

От скільки треба вирубати чоловіку ліса (у гектарах) щоб зайнятися підсічно-вогневим землеробством.

Сучасні оцінки запасів деревини у заповіднинках -- ми ж пам'ятаємо, що вони кинулись рубати та випалювати, а до цього цим ніхто не займався. Тому це заповідні діброви та корабельні бори:


Прокудином бору древесины на 1 га около 900 м3
Вленточных борах Алтайского края 503-670 м3
Ахунский сосновый бор, памятник природы, запас древесины на 1 га 540 куб. м.

Тому, тому кремезному чоловіку треба сокирою підняти 1600 кубів лісу. Ділю на 365 днів на рік(бо більше йому нічим займатися як рубати ліс) і отримую:

4,4 куба на добу, при Гулагівській нормі 6 кубів на людину з сучасними сталевими інструментами та 10% смертельністю на рік.

Є певні доводи вважати, що говорячи про підсічно-вогневому землеробстві мова йде саме про розчищення вторинного молодого лісу (про що теж згадується). Найімовірніше, що вікові дуби і бори під поля спеціально не зводили - і мороки багато і за ту щільність населення не важко знайти більш зручні місця.


Низькі врожаї і загальне знаходження у зоні ризикового землеробства нагадує, що землеробство дає менше калорій у слов'ян ніж показують у патріотичних лубках та мурзілках. Та й взагалі у Німеччині, у Карелії, навіть у Франції дари лісу, полювання і рибалки, бортництво і тваринництво забезпечувало значну частину споживання у середні віки.

Щільність населення у середні віки складали одиниці осіб на квадратний кілометр, на 1000 рік на теріторії сучаної Польші мешкало біля мільйона, що складає 3,2 особи на км2, у сх. европі навіть того менше 2,5 осіб на км2. Навіть у Англії 1000 року населення складало 1,3 млн, що дає цілих 10 осіб на км2.


Dixi.
 

Повернутись до Загальні історичні питання

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей