Про Берестейщину

Модератори: Historical, Global Moderators

ymj
Member
Member
 
Повідомлень: 245
З нами з:
24 травня 2009 07:30
Звідки: Lviv

Про Берестейщину

Повідомлення ymj » 29 травня 2009 11:47

Ще 60 років тому Берестещина була українською етнічно та ментально
Гаврилюк Юрій
http://www.ut.net.ua/art/168/0/2599/
Як «вкусити» Полісся, зокрема це нібито «найглухіше» – берестейсько-пінське, що «прип’яте» до Прип’яті? Можна в дусі романтиків ХІХ сторіччя пробувати шукати тут небачені релікти минулого, дошукуватися в надприп’ят­ських багнах (до речі, нині назагал осушених) прабатьківщини слов’ян. А можна просто зазирнути у кілька цікавих місць цього регіону сучасної Білорусі, що пов’язаний з Україною не лише географічним сусідством.

Свідченням заплутаності історії Берестейщини, де вже тисячоліття тому сходилися українські та польські впливи, згодом доповнені ще й російськими, є сама назва найголовнішого міста. Найчастіше вживана назва «Брест» – це російська калька з польської назви Brześć, яка у ­XVI–XVII сторіччях унаслідок полонізації суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського замінила давньоукраїнську літописну назву «Берестьє».

Місто миру і війни

Росіяни, які в 1795 році заволоділи західною частиною Берестейського воєводства, взагалі ліквідували старе Берестя, розташоване поміж Бугом та рукавами Мухавця. Житлові квартали перенесли на схід, а на їх місці в 1830–1840-х роках постала фортеця за проектом відомого фортифікатора Карла Оппермана. Вона складалася з цитаделі, розташованої на острові між Західним Бугом і рукавами Мухавця, та бастіонних укріплень (Тереспольського, Волинсько­­го, Кобринського), що оточували її з трьох боків і були підсилені численними равелінами та капонірами. Величезне укріплення розраховане на чималий гарнізон: у цитаделі налічувалося до 12 тис. вояків. Згодом фортецю модернізували, але Перша світова війна її оминула. В серпні 1915 року російські війська залишили Берестя, підірвавши частину укріп­лень і спаливши чимало міських кварталів (наслідки застосування тактики «спаленої землі» можна побачити на поштівках, які тиражувала німецька армія).

Та до світової історії Берестейська фортеця вписалася тоді не війною, а миром – саме тут у грудні 1917 року почалися мирні переговори Центральних держав (Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії, Туреччини) з Українською Народною Республікою та «червоною» Росією. Про мирний договір з останньою від 3 березня 1918 року всі вчили в школі. Але постійно замовчувався договір із УНР, який було підписано майже на місяць раніше, 9 лютого 1918-го. Наслідком договору стала мілітарна допомога Німеччини. Оскільки німці цим актом визнали належність Берестейщини і Холмщини до України, Берестя з весни 1918 року поступово перетворювалося на український адміністративний центр. Проте тут не було повноцінних українських збройних сил, тому в лютому 1919-го, після того як Берестя залишили німецькі частини, місто й весь регіон зайняли поляки. У 1919 –1920 роках на території фортеці діяв табір, у якому перебували полонені українські солдати, а після підписання договору про спільну боротьбу з більшовиками формувалися частини очолюваної Симоном Петлюрою Армії УНР.

Дві оборони славетної фортеці

У міжвоєнний період фортецю використовували і польське військо, і поліційне відомство – саме сюди в 1930 році запроторили опозиційних до санаційного уряду польських політичних діячів, поміж яких був навіть колишній прем’єр-міністр Вінценти Вітос. Можна сказати, що для тодішньої Польщі Поліське воєводство було своєрідним Сибіром чи Соловками, адже в недалекій від Берестя Березі-Картузькій діяв табір для політичних в’язнів, у якому в 1934–1935 роках перебували майбутній головнокомандувач УПА Роман Шухевич і Тарас Боровець, який під псевдонімом Тарас Бульба організував у 1940-х Поліську Січ. А міська в’язниця в Бересті була місцем покарання Степана Бандери, приреченого 1934 року на довічне ув’язнення.

Бандера втік із тюрми 13 вересня 1939 року. А наступного дня відбулося перше хрещення вогнем Берестейської фортеці. Після чотириденної оборони від радянських військ поляки залишили укріплення і перейшли на західний берег Бугу. Незабаром, 23 вересня, після спільного параду підрозділів Вермахту та Червоної армії німці передали фортецю радянському командуванню – Берестя, як і весь регіон, стало обласним центром Білоруської РСР.

Тривалішою була оборона Берестейської фортеці у червні 1941 року: хоча німці й захопили її після тижневої облоги, та деякі форти протрималися до початку серпня. Після війни ці події офіційна радянська пропаганда не популяризувала хоча б тому, що останні оборонці, які потрапили до гітлерівського полону й вижили, після «визволення» знову опинилися в концтаборах – сталінських. «Погода» змінилася наприкінці 1950-х – початку 1960-х, і оборона Берестейської фортеці увійшла в канон радянської історичної пропаганди. Вже 1971 року було створено меморіальний комплекс із численними пафосними пам’ят­ни­ками оборонцям та спеціальним музеєм. Як багато іншого в Білорусі – все тут діє на радянський штиб і сьогодні.

Київська вулиця у Пінську. Фото початку ХХ століття

Київське вікно на Захід

Перейшовши Холмські ворота Волинського укріплення фортеці, потрапляємо у ХІІІ сторіччя – до схованих у павільйоні залишків старовинного міста. Це Археологічний музей «Берестьє», в якому презентують законсервовані в археологічних розкопах будинки двох вулиць ремісничого кварталу міста, залишки яких близько шести століть зберігала земля.

Хоч у княжу добу Берестейщина була спочатку частиною Київського, згодом Волинського князівств, а Бересть вважався брамою на шляху до Києва (отже, для столиці Русі був вікном на Захід), та після занепаду Галицько-Волинської держави почалося поступове відокремлення регіону від загалу українських земель. Закріпив це унійний сейм 1569 року, коли Берестейське воєводство залишилось у складі Великого князівства Литовського, а прилеглі до нього українські землі перейшли під владу Польського королівства. Цю межу зберегли й керівники Російської імперії, які наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. творили адміністративну карту «Західної Росії».

Мовні та етнографічні дослідження, які почалися в другій половині ХІХ сторіччя, показали, що навколо Берестя й Пінська проживає «малоруське плем’я». Але згодом належність Берестейщини до українського етнокультурного масиву заперечували керівники як відродженої Польщі, так і сталінського СРСР. У 1920-х польська адміністрація застосувала пряму фальсифікацію, приписуючи у статистиках берестейсько-пінським українцям білоруську національність, адже білоруси, як «нерозвинена» нація, не вважалися загрозою для політичних інтересів Варшави. Дійсність це заперечувала – у Поліському воєводстві тоді активно діяли «Просвіта», українська кооперація та політичні партії лівого спрямування (Сельсоюз та Сельроб), за списками яких українців обирали в посли і сенатори польського парламенту. Таку ж стратегію застосував «великий мовознавець» Сталін, приєднуючи восени 1939 року Бересть і Пінськ до Білоруської РСР.

Парадоксально, але етнічний характер Берестейщини без якихось особливих застережень визнала у 1941 році нацистська Німеччина, приєднуючи цю територію до Райхскомісаріату Україна й дозволивши обмежений розвиток українського шкільництва та культурного життя. Звісно, за зв’язок із українським націоналістичним підпіллям, а згодом і УПА карали розстрілом.

Коли влітку 1944 року німців було вигнано, з-за спин червоноармійців миттєво виринули енкаведистські опричники, які вели боротьбу не лише зі збройним підпіллям, а й із мирними проявами «українського націоналізму». Ще кілька років протрималося навчання українською мовою у нечисленних сільських школах, ще деякий час місцевим уродженцям дозволяли вписувати «українець» у графі «національність», а згодом і це заборонили.




Берестейщина в особах


Іпатій Потій (1541–1613) – берестейський каштелян, згодом володимирсько-берестейський єпископ (з 1599 року Київський митрополит). У 1595-му їздив до Рима, де підписував акт церковної унії. Розгорнув активну полемічну діяльність, випускаючи низку творів, поміж яких «Розмова берестянина з братчиком», у яких виправдовував позиції прихильників унії.

Афанасій Филипович (близько 1596–1648) – один із найпалкіших противників церковної унії, святий православної церкви. Навчався у школі берестейського братства, був вихователем другого Лжедимитрія. З 1640 року ігумен Симеонівського монастиря у Бересті. За свої фанатичні виступи проти церковної унії арештований та відісланий до Києва під нагляд митрополита Петра Могили (написав там «Діаріуш, альбо список дієв правдивих...»). Повернувся до Берестя, де у 1648 році його було звинувачено у сприянні повсталим козакам і страчено.

Михайло Кричевський – з 1643 року полковник Чигиринською реєстрового полку, в якому сотником служив Богдан Хмельницький. У 1647-му, після арешту Хмельницького, Кричевський узяв його «на поруку», чим урятував життя, а згодом відпустив на волю, завдяки чому майбутній гетьман міг податися на Січ та організувати збройну боротьбу. Під час воєнної кампанії 1649 року Кричевський як київський полковник очолив козацьке військо, яке заступило дорогу армії Великого князівства Литовського. У битві під Лоєвом козаки зазнали поразки (Кричевський помер від ран), але настільки послабили «литовське» військо, що воно не наважилося вести наступ на Київ.
 

_Aleksandr_
Member
Member
 
Повідомлень: 274
З нами з:
28 травня 2009 11:19
Звідки: Київ

Повідомлення _Aleksandr_ » 29 травня 2009 12:19

Цікава підбірка.
Дійсно, Берестейшина була українокультурним регіоном ще з кінця 16 - початку 17 ст. При чому українокультурне населення складало більшість до району Дорогочина на заході та Більська і Пружанів на півночі (хоча, певно не в самих цих містах :) ), що зараз сприймаються, відповідно, як суто польські та білоруські землі.
Що тут можна сказати ... сумно програвати війни. Особливо національно визвольні ...
 

ymj
Member
Member
 
Повідомлень: 245
З нами з:
24 травня 2009 07:30
Звідки: Lviv

Повідомлення ymj » 02 червня 2009 01:47

ПИТАННЯ КОРДОНУ В БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕГОВОРАХ 1918 р.
http://forum.milua.org/viewtopic.php?t=7995
 

Аватар користувача
poluch
Member
Member
 
Повідомлень: 52
З нами з:
25 червня 2008 18:48

Повідомлення poluch » 28 серпня 2009 22:51

Запрошую вас на сторінку берестейських українців (особливо приємно буде бачити вас на форумі, або отримати якусь допомогу) - www.holos.at.ua
Знаймося, спілкуймося, судошаймося! Може тоді не буде боляче за ... поражки у національно-визвольних війнах.
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3937
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Re: Про Берестейщину

Повідомлення AppS » 19 березня 2011 01:29

особлива увага на молитву в кінці )))

http://salej.livejournal.com/18719.html

Малітва "Ойча наш" у перакладзе на заходнепалескую гаворку Фёдара Клімчука
(Од Лукашя Святая Йівангылія 11.2-4)

Батьку наш ныбэсный!
Хай святыцьця ймэнне Твое!
Хай прыдэ Цáрыство Твое.
Хай будэ воля Твоя
як на нэбы, так і на зымні.
Хліба, якым мы жывэмо,
давай нам на кажон дэнь.
І просты нам грыхы нашы,
бо й мы прошчяйімо тым,
хто нам выноват.
І ны ввыды нас в спокусу,
алэ поратуй нас од лыхого!

======

Шось ця білоруська говірка мені одну мову дуже нагадує )))))
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Володимир Мороз » 19 березня 2011 09:31

Яку таку мову нагадує? Нагадує маларусскає нарєчіє русскава язика!
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Chestnut » 21 березня 2011 12:31

Що цікаво -- на відомому плакаті 1944 року "Україна вільна!" на карті, повз яку проходить солдат, показано й "Берестя". Так що схоже, були варіанти й в складі СРСР
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
Случ
Member
Member
 
Повідомлень: 1007
З нами з:
02 квітня 2010 22:02
Звідки: Польща

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Случ » 23 березня 2011 10:46

Зображення
Зображення
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Chestnut » 23 березня 2011 12:33

\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
Михайло
Member
Member
 
Повідомлень: 2714
З нами з:
20 вересня 2006 17:20
Звідки: Київ

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Михайло » 23 березня 2011 12:54

Chestnut написав:http://nashaziamlia.org/2006/05/20/106/%d0%9c%d0%b0%d0%bf%d0%b0-%d0%ad%d1%82%d0%bd%d0%b0%d1%81%d1%83gif/

Є й інші думки...


Там власне 2 думки, і відрізняються вони якраз належністю Берестейщини (і я так розумію шматка Полісся).
Критичний розбір аргументів на користь нового датування Св. Софії: http://www.spadshina.org.ua/File/Sophia2.pdf
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Chestnut » 23 березня 2011 13:04

ну так і я про те що думки є різні
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
Случ
Member
Member
 
Повідомлень: 1007
З нами з:
02 квітня 2010 22:02
Звідки: Польща

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Случ » 23 березня 2011 15:36

Історична Берестейщина – Волинський край
http://libr.rv.ua/index.php?name=Pages&op=page&pid=108
Зображення
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Chestnut » 23 березня 2011 16:36

Случ

а неандертальці які її населяли, українські чи білоруські?
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
Случ
Member
Member
 
Повідомлень: 1007
З нами з:
02 квітня 2010 22:02
Звідки: Польща

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Случ » 23 березня 2011 17:01

Chestnut написав:Случ

а неандертальці які її населяли, українські чи білоруські?

Хочете мене спровокувати? :)

Національна ситуація на Берестейщині в оцінці польського воєводи
http://nadbuhom.free.ngo.pl/art_1287.html
Зображення
 

Аватар користувача
Случ
Member
Member
 
Повідомлень: 1007
З нами з:
02 квітня 2010 22:02
Звідки: Польща

Re: Про Берестейщину

Повідомлення Случ » 23 березня 2011 17:05

Wyniki tego spisu, dzięki nieodpowiedzialnej ingerencji ludzi nie umiejących ocenić, jaką szkodę wyrządza nam brak istotnych danych, odzwierciedlających stosunki narodowościowe na ziemiach wschodnich – są nieomal że humorystyczne, bo wykazują obniżenie o 2000% uświadomienia narodowościowego w porównaniu z rokiem 1921. (…) Grupa polska (14%) w stanie obecnym jest powiększona przypuszczalnie od 20 do 25%. (...) Grupa żydowska (8,6%) odpowiada istotnemu stanowi rzeczy. Grupa rosyjska (1,4%) , dzięki usilnej i umiejętnej agitacji przedstawicieli “zjednoczenia mniejszości rosyjskich” zwłaszcza duchowieństwa prawosławnego (…), jest niewątpliwe sztucznie powiększona. (…) Grupa ukraińska (4,8%) została tendencyjnie bardzo wydatnie zmniejszona. W wielu miejscowościach komisarze spisowi zajmowali z góry takie stanowisko, że na danym terenie nie powinno być ani jednego Ukraińca, a ludzi deklarujących język ukraiński jako ojczysty, zapisywali do grupy “miejscowych”, Białorusinów lub Rosjan. Grupa białoruska (6,6%) została sztucznie zwiększona, znów dzięki tendencji do niewykazywania w spisie Ukraińców. Tak np. w pow. Koszyrskim spis wykazuje jeszcze 0,9% Białorusinów, jakkolwiek niewątpliwie ich tam nie ma, a w powiatach Kobryńskim 4-6% i Brzeskim 8% (ukr. 8%) – jakkolwiek w tych powiatach Białorusini stanowią znikomą mniejszość.
Зображення
 

Далі

Повернутись до Загальні історичні питання

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей