Язык Древнего Киева

Модератори: congo, Global Moderators

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 3006
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 14 серпня 2017 12:19

Я бачу ти не тільки української, ти і російської мови зовсім не розумієш.
Читай:
преобладают такие, которьіе писаньі на древнеболгарском язьіке с незначительной примесью

Древнерусская письменность - це умовний термін для означення якраз цього письма староболгарською мовою з незначними домішками.
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1437
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 14 серпня 2017 12:25

Germain написав: Различия этого языка с современным "русским" (по сути новорусский или вернее, российский) настолько разительны, что говорить о его особой преемственности не приходится.

Русский язык по-вашему появился в одночасье. :) Примеры русского языка известны с 12 века. Откройте древнейшую русскую грамоту киевского князя Мстислава 1130 года и читайте древнерусский язык 12 века:

Се азъ Мьстиславъ Володимирь сынъ, дьржа Русьску землю, въ свое княжение повелЪлъ есмь сыну своему Всеволоду отдати [Буи]цЪ … святому Георгиеви съ данию, и съ вирами, и съ продажами, [и вено во...кое] … Да же которыи князь по моемь княжении почьнеть хотЪти отъяти у святаго Георги[я, а] богъ буди за тЪмь и святая богородица, и тъ святыи Георгии у него то отимаеть. И ты, игумене [Исаие], и вы, братиЪ, донелЪ же ся миръ състоить, молите бога за мя и за моЪ дЪти, кто ся изоостанеть въ манастыри, то вы тЪмь дължьни есте молити за ны бога и при животЪ и въ съмьрти. А язъ далъ рукою своею и осеньнее полюдие даровьное, полътретиядесяте гривьнъ святому же Георгиеви. А се я Всеволодъ далъ есмь блюдо серебрьно въ [30] гривнъ серебра святому же Георгиеви; велЪлъ есмь бити въ не на обЪдЪ, коли игуменъ обЪдаетъ. Да же кто запъртить или ту дань и се блю[до, да судить ему богъ в день пришьствия с]воего и тъ св[ятыи Георгии].
Зображення


Зображення

Вот Устав киевского князя Владимира. Это мова?

Зображення
Зображення
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 3006
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 14 серпня 2017 12:36

Ну, і де тут російська мова?
азъ?
Володимирь?
дьржа?
Русьску?
своє?
почьнеть?
хотєти?
Не бачу російської мови.
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1437
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 14 серпня 2017 12:37

Krutywus написав:Читай:
преобладают такие, которьіе писаньі на древнеболгарском язьіке с незначительной примесью

Древнерусская письменность - це умовний термін для означення якраз цього письма староболгарською мовою з незначними домішками.

Розумник, ЭТО про какой век написано? Разница между церковнславянским 11 века и 12 века большая. В 11 веке именно так и было: "на древнеболгарском язьіке с незначительной примесью". Но с годами церковнославянский(староболгарский) сильно обрусел.
В 13 веке разница стала еще больше. Еще больше древнерусских слов стадо проникать в церковные тексты, с 14 века еще больше.
Но !!!! Это речь о языке церковных книг. А вот грамоты написаны на РАЗГОВОРНОМ древнерусском языке, вот там ты и найдешь РАЗГОВОРНЫЙ русский язык, а не церковнославянщину.

Не путай церковнославянщину церковных книг и РАЗГОВОРНЫЙ русский язык грамот. Бытовой язык.
Ты прочитал про церковнославянский язык 11 века и рад. :) "Услышал звон, да знаешь, где он" :) Сначала подумай и разберись.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 3006
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 14 серпня 2017 12:42

Я ж тобі те саме кажу:

Так само мова "канцелярська" в Київській державі відрізнялася від мови народної. І те що мова київських грамот
схожа на мову грамот скажімо суздальських, зовсім не означає, що народ в Києві, чи Суздалі говорив такою мовою.
Це мова київських і суздальських "возних" тих часів.
І при цьому самі кияни і суздальці говорили відмінними мовами.
З часом офіційні мови наближалися до мов народних.
Так само як скажімо в поляків латинь була офіційною. Перший латинсько-польський словник з'явився в 15 ст.
Давнє "ѣ", відповідно до народної вимови, в українській мові перетворилося на "і", а в російській на "є".
М'яке, в переважній більшості давньоруської лексики, "ць" в російській мові стало твердим. І так далі.
Тому то ми з тобою і читаємо по різному:
В лѣто мѣсяцѧ престависѧ бл҃говѣрнъıи кнѧзь
В літо місяця такого то преставися благовірний князь...
В лєто мєсяца такого то прєставіся благовєрний князь...

Розумієш?
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1437
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 14 серпня 2017 12:46

Krutywus написав:азъ?
Володимирь?

Мля*ь, уже сколько раз писал про это. Придется еще раз.

Слово "Володимир" писали ТАК в русских л=летописях начиная с 10 века и в документах 17 века.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Но бывало что писали и иначе, причем в Киеве в 1613 году

Зображення

Или даже в 11 веке, Илларион киевский.

Зображення
Востаннє редагувалось Taller в 14 серпня 2017 12:52, всього редагувалось 1 раз.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 3006
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 14 серпня 2017 12:50

Отже, за твоєю логікою, це українська мова.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 3006
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 14 серпня 2017 12:55

Починаючи з 10-го ст. писали не
ВЛАДІМІР,
а ВОЛОДИМИР, ВОЛОДИМЕР.
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1437
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 14 серпня 2017 13:01

Krutywus написав:дьржа?
Русьску?
своє?
почьнеть?
хотєти?


Держа -чисто по-русски.
РуСЬСКУ - тем более по-руски, а не руСЬка. В киевских граффити 11 века написано вообще "руСЪСкую"
"Хотети", держати, ходити - тоже по старорусски. Вот грамоты
Зображення

Зображення


Могу и московские и рязанские грамоты с окончанием "ТИ" выложить. :)

"почнет" - старое русское слов ПОЧТИ вышедшее из употребления : не початый край, початая бутылка.
Петр Первый: И почали мы палить из пушек и ружей, а потом и на корабли ихние, кто...
И почали мы палить из пушек и ружей, а потом и на корабли ихние, кто
и смешаные, не почали в города возить сена и дров и съестных запасов, .
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1437
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 14 серпня 2017 13:13

Krutywus написав:Давнє "ѣ", відповідно до народної вимови, в українській мові перетворилося на "і", а в російській на "є".
М'яке, в переважній більшості давньоруської лексики, "ць" в російській мові стало твердим. І так далі.
Тому то ми з тобою і читаємо по різному:
В лѣто мѣсяцѧ престависѧ бл҃говѣрнъıи кнѧзь
В літо місяця такого то преставися благовірний князь...
В лєто мєсяца такого то прєставіся благовєрний князь...

Розумієш?

Давнє "ѣ", ищи в УКРАИНСКИХ текстах, а не в древнерусских. Причем тут ваше Давнє "ѣ", ?

Открой "Ипатьевскую летопись", Ипатьевский монастырь, Костромская обл., откуда там украинской "ѣ" взяться, если весь текст написан на древнерусском языке Киева и переписан в Костроме ? :)
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1437
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 14 серпня 2017 13:20

Krutywus написав:Починаючи з 10-го ст. писали не
ВЛАДІМІР, а ВОЛОДИМИР, ВОЛОДИМЕР.

Да,русские писали именно так слово "Володимир" в древнерусских книгах и в документах Русского царства 17 века.
А "ВлОдимир" писали в 11 веке в Киеве и "ВладЕмир" в 1613 году в Киеве:

Илларион Киевский - ВладЕмир.

Зображення

"Анфологион", Киев, 1613 год - ВладЕмир

Зображення
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 3006
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 14 серпня 2017 13:46

РуСЬСКУ - тем более по-украински, а не русская.
"Хотіти", держати, ходити - тоже по украински. Вот грамоты

"почнет" - старое украинсое слово

"ѣ" - весь текст написан на древнерусском языке Киева.
Вот именно Киева, а не Москвьі

А "ВлОдимир" писали в 11 веке в Киеве
Вот именно и сейчас так пишут. В Киеве. Не в Москве.

Все.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 3006
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 14 серпня 2017 13:50

І до речі. Ти знайшов грамоти 11-го ст. польською мовою?
Чи вже забув?
Чи робиш вигляд що забув?
Ну дуже цікаво.
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1437
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 14 серпня 2017 15:49

Krutywus написав:РуСЬСКУ - тем более по-украински, а не русская.
"Хотіти", держати, ходити - тоже по украински. Вот грамоты

РуСЬСку и руСЬСкую - это русское, а РуСЬка - это украинское.

Въ лѣто 6576 [1068]. Гнѣвъ божии бысть: придоша Половци и побѣдиша Русьскую землю. Въ то же лѣто высѣкоша кыянѣ Всѣслава ис поруба.
Въ лѣто 6642 [1134]. ….. А Изяславъ иде Кыеву; и раздьрася вся земля Русьская.
Въ лѣто 6643 [1135]. Ходи Мирославъ посадникъ из Новагорода миритъ кыянъ съ церниговьци, и приде, не успевъ ницто же: сильно бо възмялася вся земля Русская
Въ лѣто 6611 [1103]. Идоша вся брятья 5 Русьскыя земля на Половьцѣ, на Сутѣнь,

Новгородская первая летопись старшего извода

Смотрим Рязанскую грамоту 14 века
http://litopys.org.ua/gramxiv/grb.htm
61. Олег Іванович, князь рязанський, ручається королю Владиславу за його брата і свого зятя князя Корибута
1393р. Мы великии̏ кнѧ(з) ω̋легъ и̏вановичь . рѧзаньскии̋ . знаѥмо чинимъ — сѥю нашею грамотою. кто коли на ню возрить и̋ли пакъ оуслыши(т) аже слюбуемъ и̏ слюбили ѥсмо . ӥручимыи̏ поручили ѥ̀смо оу великого. королѧ. оу Володислава. бж̃ьѥи̏ милости. полского . литовского ӥ русского.

http://litopys.org.ua/gramxiv/grb.htm

СУД ЯРОСЛАВЛЬ ВОЛОДИМЕРИЧ ПРАВДА РУСЬСКАЯ ... Аже убиеть муж мужа, то мьстити брату брата, любо отцю, ли сыну, любо


Krutywus написав:"Хотіти", держати, ходити - тоже по украински. Вот грамоты


Держати - это украинское? Татытшо? А не ТРИМАТИ? :)
То есть, по-твоему в Новгороде, Суздали и Москве и Рязани писали на мове? :)
Нет, просто это еще раз доказывает слова академиков Шахматова и Зализняка, что русский язык это слияние трех ДРЕВНИХ языковых зон - Севера(Новгород), Центр-восток(Москва, Рязань) и Юг(Киев, Курск, Чернигов)
Ходити -это настоящее ДРЕВНЕЕ русское произношение

Выше я привел тебе примеры слов с окончанием ТИ в русских грамотах.
 

Аватар користувача
congo
Member
Member
 
Повідомлень: 15492
З нами з:
23 лютого 2009 11:21

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення congo » 14 серпня 2017 16:15

ДЕРЖАТИ, держу, держиш, недок., перех.
1. Взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати. Держала в руках кухоль з водою та й впустила додолу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); [Явдошка:] Хіба вони гроші в зубах держать? (Панас Мирний, V, 1955, 122); З вулиці входить дід Терешко.. В руках держить великий букет (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 5);
// Підставляти руки, посуд, та-ру і т. ін. для одержання чого-небудь. — Держи свій оклунок... от насипав... от і йди собі; тут тобі на місяць (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 134); [Круста (підводить кухля):] Держіть фіали! [Люцій:] Я не п'ю, спасибі (Леся Українка, II, 1951, 400); — Ану? виверніть кишені: Що там є такого? А ви, хлопці, держіть жмені... (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 140);
// Схопивши за що-небудь, не відпускати від себе, не давати рухатися комусь, чомусь. [Сестра Серахвима:] Ми вели її під руки і держали кріпко... (Панас Мирний, V, 1955, 116); І на весь гай гукать зачав [Вовк]: — Ой ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 50); Остап схопився з криком: — Держіть ляха! Ловіть коня, ловіть!! (Олександр Довженко, I, 1958, 243);
// перен. Зберігати за собою, докладаючи до цього зусилля.
2. Бути опорою чому-небудь; підтримувати. Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі (Панас Мирний, IV, 1955, 16); Коли й умре котра з них [смерек], переживши п'ять століть, — не дають їй упасти,.. ослабити ряди. Підставляють плечі, обхоплюють руками і держать (Гнат Хоткевич, II, 1966, 106).
3. Надавши чому-небудь певного положення, зберігати в ньому. — Ти тільки подивись, як вона ходить, як говорить, як держить стан (Нечуй-Левицький, II, 1956, 77); Вони вправно й гарно загрібали веслами, а старий держав стерно (Юрій Смолич, I, 1958, 46).
4. Змушувати залишатися, перебувати де-небудь. Хан держить Богдана в своєму наметі й не пускає в битву (Нечуй-Левицький, III, 1956, 308); То ж послухайте старого: Не держіть узаперті Цього щиглика малого, Бо загине в самоті! (Павло Грабовський, I, 1959, 141); Колись держали у полоні Тут [в Авіньйоні] пап французькі королі (Максим Рильський, III, 1961, 257);
// Затримувати якими-небудь діями, справами. — Чого ж ти. нас держиш надворі? Веди вже у хату (Панас Мирний, III, 1954, 299); [Любов:] Ідіть собі спати, я не держу вас (Леся Українка, II, 1951, 63);
// Залишати у кого-небудь. Не держи їх [малюнки] тільки довго у фотографа (Тарас Шевченко, VI, 1957, 179); — Якщо недовго будете держати [список] у себе — то згодний, — одказав я. — Держатиму, скільки буде треба, — неласкаво мовив становий (Панас Мирний, IV, 1955, 381).
5. Змушувати перебувати в якому-небудь стані, положенні. Держати місто в облозі;
// Підтримувати, тримати в певному стані. Вони так добре держали дім, так уміли дбать, як їх покійна мати (Нечуй-Левицький, I, 1956, 351); Дружина лікаря.. держала всю господу, як розумні бджоли вулик (Максим Рильський, Мости. 1948, 101);
// розм. Поводитися з ким-небудь, ставитися до когось певним чином. [Мавка:] Який бо ти, дідусю, став суворий! Се ти мене отак держати будеш, як Водяник Русалку? (Леся Українка, III, 1952, 197); — Адже коваль держить єї [її] як рідну дитину. Схоче погуляти чи між посестри піти, то він їй прецінь не боронить (Іван Франко, VII, 1951, 86).
6. Зберігати, тримати де-небудь. — А поки-що, держіть свої грошенята при собі, та й не хваліться про їх нікому (Панас Мирний, V, 1955, 392); Дуже негарно з Лідиного боку — держати отруту на столі, не під замком (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 185).
7. розм. Тримати з метою використання. Вже Ганя купила гарненьку канапу, справила гарну одежу,.. держала корову, мала доволі молока (Нечуй-Левицький, I, 1956, 156); — Десятків зо два коней завжди держав [князь Куракін], пар тридцять волів (Андрій Головко, II, 1957, 498);
// Зберігати для чого-небудь. Стояв у неї на городі, В кострі на зиму очерет; .. Як порох був уже палкенький, Його й держали на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 86); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою.. Мати винесе з хати миску з насінням (про свято держить), поставить у коло (Андрій Головко, II, 1957, 401);
// заст. Мати який-небудь заклад, підприємство. У коршмаря [корчмаря], що недалеко скиту Держав шинок, була одна дочка (Іван Франко, XIII, 1954, 289); Стара інвалідка Юзефа держала тут притулок для бездомних моряків (Юрій Смолич, V, 1959, 472);
// Тримати як робочу силу. Держав батраків.., так тільки і знав, що год з году усе багатів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 311); [Василь:] Може, і я розживусь і наймитів тоді держатиму, то й не буду сам за плугом ходить (Марко Кропивницький, II, 1958, 150); Цзаст. Мати за дружину. Сам Мотуз докопався, що Грицаїв дядько держав його рідну тітку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 224); Зять Семен.. живе у старого Проця в приймах, бо держить старшу Процеву доньку Марію (Юрій Яновський, I, 1958, 568).
8. без додатка, розм. Рухатися в певному напрямі. — Держи цабе, то якраз потрапимо в ворота до клуні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Воли були здорові, комашинкою здавався біля них Яшко.. Ззаду гукнули: — Соб держи, соб! (Андрій Головко, I, 1957, 127); — Держи за мною. Гаврило слухняно повів за ним биків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 89).
9. У сполуч. з деякими іменниками означає: здійснювати те, що названо іменником. Держали ми знов раду з Лукашем (Марко Вовчок, VI, 1956, 248); — Ну, ті, певно, довго служили при війську, що й тепер іще, на старості, держать крок (Іван Франко, III, 1950, 213); — То, може, в наш, університет спробуєш держати екзамен? (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 153); — І обиду, товаришу, тут нічого держати (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 92).
10. перен., безос. Бути в певному стані (про погоду). Починалася весна; хоч ще звечора й держало заморозками, а проте вдень так світило, так гріло ясне сонечко! (Панас Мирний, III, 1954, 60).
здесь водки нет
 

Поперед.Далі

Повернутись до Стародавні часи

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей