Язык Древнего Киева

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1424
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 02 серпня 2019 13:06

rutene написав:Ось де графіті Софії Київської: українська мова у стародавньому Києві :
Див. з 32:49
https://youtu.be/NxGKwLyzo8s?t=1968



Открыл я твое видео на указанном времени - на 32:49. Корниенко говорит, что слово "Володимир" это мова, но не знает, что это слово было в Русском языке с 11 по 18 ст.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення


rutene написав:Див. з - 1:16:21

https://youtu.be/HyD4srgj9wQ?t=4580



А тут вообще комедия. Не имея в граффито НИ ОДНОГО слова на мове Корниенко умудрился сделать из него мову. От так спец!

Вот то граффито. Слово "ГОРАЗД" русское, в мове и староболгарском такого слова НЕТ. :)

Зображення

СМАГЛIТИ и СМАГА - два разных слова.

Зображення

Ну, и як тобi Корнієнко фахівець? :)


Слово "Куприяне" - это звательный падеж, который был в Русском языке с 11 и до самого 18 столетия.

Зображення


Зображення

Зображення

Зображення
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2929
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 02 серпня 2019 14:01

Я ж вчера еще написал, что ошибся.


Отже ми розібралися з цим випадком:
"по семь", "на семь" і тп. - це від староболгарського "се" ("это" - по московськи)
Ніякого выдношення до "7" воно не має.

Сьомий (семий) - це приклад поступового зникнення "д"
в староболгарському "седм" під впливом розмовної мови київської русі.


Переходимо до наступного прикладу:
Староболгарське "ладия" - лодка.
В московській воно так і залишилося з "а":
ЛАДЬЯ - Лодка, парусное судно (устар. и обл.)
Толковый словарь Ожегова


В Україні ж воно зазнало заміни "а" на "о"
під впливом розмовної мови київської русі:
"Аще возвержена будетъ лодия вітромъ на землю чюжу..."

"Боронь же, оборонь —
сам Бог нас не боронить.
Коханий не полонить
у лодію долонь."

"Одна за однією, мов випущені з луків стріли, пролітали лодії цей поріг, виходили на чистоводдя."

"Для досягнення цих властивостей борти лодій оббивалися чи обшивалися підігнаними одна до одної дошками..."
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1424
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 02 серпня 2019 17:31

Krutywus написав:Отже ми розібралися з цим випадком:
"по семь", "на семь" і тп. - це від староболгарського "се" ("это" - по московськи)
Ніякого выдношення до "7" воно не має.

Супер-вывод: СЕ и СЕМЬ - это разные слова. :D Ты очень долго до этого шел.
Krutywus написав:Сьомий (семий) - це приклад поступового зникнення "д"
в староболгарському "седм" під впливом розмовної мови київської русі.

Разговорная речь Киева - ДРЕВНЕРУССКИЙ язык. На Волыни и у Галычыни цэ зовсим иншэ дило.:)
В Киеве говорили "СЕМЬ", фактов слова "СIМ" не найдено.:)

Ага, до болгар Русь не знала СЧЕТА, т.е. не знала слов "СЕМЬ, ШЕСТЬ, ПЯТЬ, ЧЕТЫРЕ, ТРИ, ДВА, ОДИН" . Даже считать не умели без болгар. :D :D :D
Бред оставь себе.
В книгах Руси было как СЕМЫЙ так и СЕДЬМОЙ, но никак не СЬОМИЙ. :)

Зображення

РУССКОЕ слово "СЕМЫЙ" не имеет никакого отношения к болгарскому "СЕДМЪ". Оно от РУССКОГО слова "СЕМЬ"
Это слово было в наших РУССКИХ летописях написанных, по мнению ученых, на ДРЕВНЕРУССКОМ языке с примесью староболгарщины.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

И, наконец, граффито XI ст. в соборе святой Софии в Киеве:

Зображення

Итак, на языке Киевской Руси писалось "СЕМЬ, СЕМЬдесят, СЕМЬсот", а вот слова "СIМ" не найдено.
Востаннє редагувалось Taller в 03 серпня 2019 09:35, всього редагувалось 3 разів.
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1424
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 02 серпня 2019 17:35

Krutywus написав:Отже ми розібралися з цим випадком:
це від староболгарського "се" ("это" - по московськи)

СЕ -древнерусское слово. Оно осталось и в современном русском языке.

Зображення

Слова СЕЙ, СИЯ, СИЮ, СЕГО есть в Русском языке и нет в мове.

Зображення

Зображення

Зображення



Зображення

Зображення

Зображення

Зображення
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2929
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 03 серпня 2019 10:32

СЕ -древнерусское слово. Оно осталось и в современном русском языке.


А до староболгарської мови воно як потрапило?
Невже від троглодитів Москові?
 

Аватар користувача
rutene
Member
Member
 
Повідомлень: 1094
З нами з:
11 жовтня 2014 21:30

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення rutene » 03 серпня 2019 10:41

Taller написав:Корниенко говорит, что слово "Володимир" это мова, но не знает, что это слово было в Русском языке с 11 по 18 ст.


Не було у Київській Русі ніякого "русскага язьіка". Ваше рідне - це "ВлАдимир", а "вОлодимир" для вас - чуже, книжне слово. "Русских" тоді ще теж не було, вони були у формі : чудь, меря, весь, мурома, черемиси, мордва, пермь, печера, ям, литва, зимигола, корсь, нарова, ліб.
У нас як було у нашій Русі - Володимир, так і є - Володимир, бо це - наше,
а от ваше, ріднесеньке, московське, це - ВлАдимир. :D

Taller написав:Слово "ГОРАЗД" русское, в мове и староболгарском такого слова НЕТ.


Невіглас :D

Гора́зд, -ду, м. = Гаразд, -ду.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 309.

Гаразд I нар. 1) Ладно, хорошо.
Гаразд Ii, -ду, м. 1) Добро, счастье, благополучіе.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 272.

Гораздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Жить въ довольствѣ, въ богатствѣ. Від того часу зачали гораздувати і до днесь гораздуют. Гн. II. 187.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 309.

Taller написав:СМАГЛIТИ и СМАГА - два разных слова.

https://c.radikal.ru/c27/1908/9c/b5948a4d6c46.png


Воно навіть не читає що викладає. :D Таляр, купи собі окуляри 8-)
Який корінь у слові СМАГЛIТИ і де воно є у руssких? :D

Taller написав:Слово "Куприяне" - это звательный падеж


Куприяне це - ім'я, як і Дмитре, Володимире, Іване тощо. Це наше, воно з давніх-давен у нашіх іменах було і досі є.

А у русских немає цього в іменах, бо це для них - чуже.

"Господине" це не ім'я. :D

Taller написав:Корнієнко фахівець?


Звісно, що шановний В'ячеслав Васильович - фахівець з епіграфіки; доктор історичних наук.

А ти лише невіглас - звичайний неук. :D
 

Аватар користувача
rutene
Member
Member
 
Повідомлень: 1094
З нами з:
11 жовтня 2014 21:30

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення rutene » 03 серпня 2019 10:50

Krutywus написав:
СЕ -древнерусское слово. Оно осталось и в современном русском языке.


А до староболгарської мови воно як потрапило?
Невже від троглодитів Москові?


Ну звісно ж, - все почалося з Московії :

 

Аватар користувача
rutene
Member
Member
 
Повідомлень: 1094
З нами з:
11 жовтня 2014 21:30

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення rutene » 03 серпня 2019 10:57

Taller написав:А у русских немає цього в іменах, бо це для них - чуже


Чуже, книжне слово.
 

Аватар користувача
rutene
Member
Member
 
Повідомлень: 1094
З нами з:
11 жовтня 2014 21:30

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення rutene » 03 серпня 2019 11:05

Taller написав:СМАГЛIТИ и СМАГА - два разных слова.

Зображення


Який корінь у слові СМАГЛIТИ і де воно є/було це слово - СМАГЛIТИ - у руssких? 8-)
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1424
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 03 серпня 2019 13:07

rutene написав:Не було у Київській Русі ніякого "русскага язьіка".

Верно! В Киевской Руси был ДРЕВНЕРУССКИЙ язык - основа русского языка.
И все князья на Руси были Руские, а не придуманные БРЕХУНАМИ "РусЬки".:)
Запомни, в наших РУССКИХ летописях нет "РуСЬки" князей.

Зображення


rutene написав:Ваше рідне - це "ВлАдимир", а "вОлодимир" для вас - чуже, книжне слово.

Слово "ВОЛОДИМЕР" и "ВОЛОДИМИР" - русское слово и было в нашем Русском языке с 11 века с Киева и до 18 века.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

rutene написав: "Русских" тоді ще теж не було, вони були у формі : чудь, меря, весь, мурома, черемиси, мордва, пермь, печера, ям, литва, зимигола, корсь, нарова, ліб.

ЧУДЬ - это эстонцы. У ваших БРЕХУНОВ-пропагандистов Эстонцы - это русские . :D Браво!
Русские и меря, весь , мурома -РАЗНЫЕ народы, РАЗНЫЕ языки.
А может ЧУДЬ МЕРЯ И МУРОМА говорили на славянском Русском языке? :D :D :D
Предки Русских из Киева и Чернигова, Смоленска и Новгорода.Если бы в Киев ежили украинцы, то они принесли бы в Суздаль и Муром мову и сейчас бы Москва говорила бы на мове. Но этого нет. :)

Запомни, заруби себе на носу - ВСЕ Русские князья и цари были РЮРИКОВИЧАМИ, т.е из Новгорода, из Киева, из Руси. Т.е. ВСЕ НАШИ РУССКИЕ князья вели свой род от Владимира и Ярослава Мудрого:

Новгородская летопись -все от Рюрика

Зображення

Супрасльская летопись, XVI век, обнаружена в 1822 году в Супрасльском монастыре возле Белостока(Польша), хранится в Национальной библиотеке в Варшаве. Большая часть текстов, помещенных в С. л., представляет собой извлечения из Новгородской IV и Новгородской V летописей

Зображення
Зображення

Летопись Авраамки, XV век, хранится в Центральной научной библиотеке Академии наук Литвы в Вильнюсе.

Зображення

Зображення

Родословная из Хлебниковского(КИЕВСКОГО) списка Ипатьевской летописи:

Зображення
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1424
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 03 серпня 2019 13:20

Krutywus написав:Переходимо до наступного прикладу:
Староболгарське "ладия" - лодка.
В московській воно так і залишилося з "а":
ЛАДЬЯ - Лодка, парусное судно (устар. и обл.)
Толковый словарь Ожегова

В Україні ж воно зазнало заміни "а" на "о"
"Аще возвержена будетъ лодия вітромъ на землю чюжу..."

"Одна за однією, мов випущені з луків стріли, пролітали лодії цей поріг, виходили на чистоводдя."

"Для досягнення цих властивостей борти лодій оббивалися чи обшивалися підігнаними одна до одної дошками..."


Что за фуфло ЛОДИЯ из 20 века ты подсовываешь?:)

В староболгарском было "ЛАДИЯ", а в ДРЕВНЕРУССКОМ было "ЛОДЬЯ". Запомнил?
Востаннє редагувалось Taller в 03 серпня 2019 21:34, всього редагувалось 1 раз.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2929
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 03 серпня 2019 15:51

1. Ти не побачив (а скоріше не хотів побачити) питання:

СЕ -древнерусское слово. Оно осталось и в современном русском языке.

А до староболгарської мови воно як потрапило?
Невже від троглодитів Москові?

2. Питання друге:
чому в московській мові не ЛОДЬЯ (ЛОДІЯ) як в розмовній мові київської русі, а ЛАДЬЯ (ЛАДИЯ)?
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1424
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 03 серпня 2019 18:09

Krutywus написав:1. Ти не побачив (а скоріше не хотів побачити) питання:
СЕ -древнерусское слово. Оно осталось и в современном русском языке.

А до староболгарської мови воно як потрапило? Невже від троглодитів Москові?

Очень сложно отвечать на глупые вопросы. Не "до", а во время староболгарского языка на Руси были ДРЕВНЕРУССКИЕ слова "СЕ, СЕГО, СИЯ, ОДИН, ДВА, ТРИ,ЧЕТЫРЕ, ПЯТЬ, ШЕСТЬ, СЕМЬ, ДЕВЯТЬ, ДЕСЯТЬ, СЕМЬДЕСЯТ, СЕМЬСОТ, КИЕВ, ЧЕРНИГОВ, ПЕРЕЯСЛАВЛЬ, ДНЕПР, ТРЕПОЛЬ, ЛОДЬЯ

Krutywus написав:2. Питання друге:
чому в московській мові не ЛОДЬЯ (ЛОДІЯ) як в розмовній мові київської русі, а ЛАДЬЯ (ЛАДИЯ)?

Для особо талантливых не понимающих с ПЕРВОГО раза объясняю: в розмовній мові КиЕвской Руси, т.е. в ДРЕВНЕРУССКОМ языке не было староболгарского слова ЛОДИЯ, а было ДРЕВНЕРУССКОЕ слово ЛОДЬЯ.

"ЛОДЬЯ" и "ЛАДЬЯ" это одно и то же слово. Просто "ЛОДЬЯ"- это северо-русское произношение, а "ЛАДЬЯ" - восточное. Какой чиновник в Советское время взял и заменил слово "ЛОДЬЯ" на "ЛАДЬЯ" не известно.

Открываем НАШИ РУССКИЕ летописи и читаем в них РУССКОЕ слово "ЛОДЬЯ".
Именно на ДРЕВНЕРУССКОЙ ЛОДЬЕ князь Олег пришел из НОВГОРОДА в Киев.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

В мове слова "ЛОДЬЯ-ЛАДЬЯ" не было вообще.


Зображення

Слово "ЛОДЬЯ" в Русском языке:

В грамоте 1578 года одновременно и "ЛОДЬЯ" и "ЛАДЬЯ"

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення
Зображення

Зображення


Зображення

Зображення

Русские ЛОДЬИ на гербах РУССКИХ городов.

Зображення

Теперь ты понял, что на разговорном языке Киевской Руси было РУССКОЕ слово "ЛОДЬЯ", а не староболгарское "ЛАДИЯ"?
Ты понял, что в Русском языке "ЛОДЬЯ" и "ЛАДЬЯ" -это одно и то же слово.

Итак, на памятнике основателям Киева стоит РУССКАЯ "ЛОДЬЯ".

Зображення
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2929
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Krutywus » 04 серпня 2019 02:42

1. Кирило і Мефодій створили слов'янську азбуку і переклали болгарською мовою з грецької основні богослужебні книги в 863-му році.
Київ став столицею "Русі" тільки в 882-му році, якщо вірити літописам.
Письмо прийшло в Київ ще близько 100 років по тому з прийняттям християнства.
А тому ніяк не можна вважати слова, що є в "староболгарській" мові, "исконно русскими". Вони прийшли до Києва із "староболгарською" писемністю.

2.
Теперь ты понял, что на разговорном языке Киевской Руси было РУССКОЕ слово "ЛОДЬЯ".

Я це не зрозумів, я це розумів.
Це ти не розумієш, що в московській мові нема ЛОДЬЯ,
перевір сам:
Большой толковый словарь русского языка.
Гл. ред. С. А. Кузнецов. Первое издание: СПб.: Норинт, 1998. Публикуется в авторской редакции 2014 года.

"ЛОДЬЯ" -
Искомое слово отсутствует.

"ЛАДЬЯ" -
ЛАДЬЯ, -и, мн. род. -дей, дат. -дьям; ж. Трад.-поэт. Судно, большая гребная и парусная лодка. <Ладейный (см.).
 

Аватар користувача
Taller
Member
Member
 
Повідомлень: 1424
З нами з:
09 березня 2017 17:48

Re: Язык Древнего Киева

Повідомлення Taller » 06 серпня 2019 10:09

перенес
Востаннє редагувалось Taller в 06 серпня 2019 11:01, всього редагувалось 1 раз.
 

Поперед.Далі

Повернутись до Стародавні часи

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей