Chestnut написав:Богдан Мишко
Почитайте, що пише ПВЛ про умови миру Сфентослава з ромеями і подумайте, чи це бойова нічия чи повна поразка. Він пообіцяв піти з Болгарії й зректися будь-яких претензій на території імперії - це після кількох років важкої війни, при тому що та ж ПВЛ каже, що в нього були плани перенести свою столицю (!) на Дунай (це до речі може дивувати, якщо ливитися лише на карту, де величезні обшари Східної Європи зафарбовано кольором Русі (а подекуди "імперію Святослава" малюють аж по Волгу) і забувати про відносну залюдненість та багатство й економічний потенціал територій). А головне, він пообіцяв бути "другом" ромейського імператора (поцікавтеся, що значить цей статус у ромеїв), і головне, воювати поти ворогів імперії за першим свистком з боку імператора. Це руський літопис пише, а не якісь там тенденційні й неправдиві греки! (до речі, навіщо Ви прикидуєтесь, що не в курсі, що таке "Книга будущих командиров"? розмірковування про протиріччя щодо рани Святослава та його переговорів з імператором це саме звідти. До речі, щойно подумалося, що опис Льва Диякона якраз підтверджує повідомлення по поранення, бо плисти на човні набагато легше, ніж трюхати на коні, на якого можливо Святослав просто не міг здертися - тому й сидів на лавці у човні (прошу не вважати це серйозним аргументом, це просто ріпост до аргумента такого ж рівня серйозності )
Війна Святослава "на боці" Імперії проти Болгарії обійшлася Імперії немалою кількістю золота, яке довелося заплатити Святославу. Такі війни "на боці ромеїв" та "дружба", гадаю, були дуже вигідні Святославу, який завжди переслідував лише власні цілі, а не цілі імператорів ромеїв. Ви не задумувалися, як "відстале" (порівняно з ромеями) військо Святослава розгромило болгарське військо Петра? Це після того, як Імперія багато років сплачувала данину Болгарії і болгари не раз стояли під стінами Константинополя. Никифор і "найняв" Святослава проти болгар тому, що самі ромеї справитися з ними не могли. І пізніше імператору Василію довелося докласти максимум зусиль, зазнати багатьох поразок, щоб врешті завоювати на якийсь час Болгарію.
Щодо ран Святослава, то опис Дияконом тяжких багатьох ран Святослава і переговори Святослава наступного дня з імператором не витримують жодної критики (серйозність ран). Так само не витримує жодної критики опис розгрому військ Святослава і потім укладення миру, спорядження провіантом і пропуск русів додому мимо озброєних грецьким вогнем ромейських кораблів. Ніхто не сперечається, що внаслідок ромейсько-руської війни у виграшному становищі були візантійці: вони окупували Болгарію, витіснили русів та ін., однак "розгрому" русів не було, була перевага внаслідок кількамісячних боїв. Самі кількамісячні бої були б неможливими, якби один з противників мав беззаперечну перевагу. Ми бачимо приблизну рівність сил, і то - внаслідок чисельної переваги ромеїв (як мінімум 30 тис. проти приблизно 10 тис. русів). З наголоу розгромленим ворогом не домовляються, а просто забирають усе, що подобається, завойовують, полонять і т.ін. Це - азбука війського мистецтва.
