Трахтемирів кін16-преш.пол. 17ст.

Модератор: Global Moderators

Rygor
Member
Member
 
Повідомлень: 3
З нами з:
08 квітня 2010 23:55

Трахтемирів кін16-преш.пол. 17ст.

Повідомлення Rygor » 13 квітня 2010 22:59

Шановне товариство, чи зіткався хтось із працями/статтями істориків присвяченим цьому місту або місцині. Я окрім опису монастира(Боплан)+привілея польского короля(Volumina legum tom2)+ опис сучасного стану навколишніх сіл та "козацьких" поховань нічого не знайшов/
Хотів би з'ясувати чи були якісь укріплення, "склади" козаків...питань багато, а от в якому напрямі "копати" - мало уявляю. :?:
Тож в кого є ідеї чи знання по темі - прошу їх видрукувати тут. :Bravo:
 

al_kuyaba
Member
Member
 
Повідомлень: 132
З нами з:
12 серпня 2008 15:24
Звідки: Київ

Re: Трахтемирів кін16-преш.пол. 17ст.

Повідомлення al_kuyaba » 28 вересня 2010 09:24

ТРАХТЕМИРІВ: БІБЛІОГРАФІЯ
Джерело: Жарких Микола. Бібліографія старої України 1240—1800 рр.— К., 2002 (на компакт-диску)

Виногродська Л.І. Охоронні роботи та розвідки у Трахтемирівському заповіднику і с. Германівка Київської області в 1996—1997 рр. // Археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр.— К., 1998.— С. 10—11.
Розкоп біля колишнього с. Монастирок містить шари 17...18, 14...16, 12...13 ст. — отже, життя було неперервним; є плінфа і цегла -> були монументальні споруди (здогадно — давньоруського часу та Трахтемирівського Успенського монастиря 16...18 ст.). Але конкретно їх місця не визначено.

Ластовський В. Монастирі Переяславсько-Бориспільської єпархії у 18 ст. // Переяславська земля і світ людини.— К., 1998.— С. 132—135.
В 1702 р. до її відання віднесено Вознесенський монастир у Переяславі, а також запустілі Успенський Канівський і Успенський Трахтемирівський монастирі. В 1706 р. до неї вже належали Преображенський монастир у Золотоноші та Успенський — в Ірдині. В 1710 р. засновано Михайлівський монастир у Переяславі. В 1-й пол. 18 ст. єпархія відала жіночим Благовіщенським Коробівським монастирем, Вознесенським Мошногірським та Троїцьким Мотронинським монастирями.
За відомістю 1771 р., до неї належали також Онуфріївський Корсунський, Миколаївський Богуславський, Троїцький Лисянський, Преображенський Ржищівський та Троїцький Маньківський монастирі.
В 17 ст. Канівський монастир значився Покровським, а Трахтемирівський — Воздвиженським; [але ці посвяти забулися].

Петрашенко В.О., Козюба В.К. Узбережжя Канівського водосховища: каталог археологічних пам’яток.— К.,1999.
Ландшафтно-географічні умови регіону, динаміка заселення та історія дослідження. Пам’ятки правобережжя Канівського водосховища. Пам’ятки лівобережжя Канівського водосховища. Каталог пам’яток узбережжя Канівського водосховища. Перелік пам’яток, затоплених водосховищем та з непевними прив’язками. Письмові свідоцтва про села Трахтемирівського заповідника та Трахтемирівський монастир. [В усьому каталозі багато уваги приділено пам’яткам післямонгольського часу].

Титова О.М. До пошуків Трахтемирівського козацького монастиря // 6-та Українська республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства: Історичне краєзнавство у відродженні духовності, культури, багатовікових національних традицій України. — Луцьк, 1993.— С. 216.

Фоменко В. Чому Трахтемирів? // Архіви України.— 1970.— №5.— С. 35.
Місце стоянки Тимура (Тимур-Ленга, в кін. 14 ст.)’ = ‘турук Тимур’ => ‘Теруктемирів’ => ‘Трахтемирів’.
НБУВ: Ж27538

Jablonowski A. Trechtemirуw // Kwartalnik historyczny. 1904.— №?
НБУВ: Х.12.18 (1887 - 1917 рр.)
 

livza
Member
Member
 
Повідомлень: 6
З нами з:
28 вересня 2010 17:37

Re: Трахтемирів кін16-преш.пол. 17ст.

Повідомлення livza » 28 вересня 2010 18:23

Rygor написав:Шановне товариство, чи зіткався хтось із працями/статтями істориків присвяченим цьому місту або місцині. Я окрім опису монастира(Боплан)+привілея польского короля(Volumina legum tom2)+ опис сучасного стану навколишніх сіл та "козацьких" поховань нічого не знайшов/
Хотів би з'ясувати чи були якісь укріплення, "склади" козаків...питань багато, а от в якому напрямі "копати" - мало уявляю. :?:
Тож в кого є ідеї чи знання по темі - прошу їх видрукувати тут. :Bravo:

Трахтемирів

В щоденнику Станіслава Освеціма, особистого секретаря коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського.

Сам гетьман, жорстокий польський полководець, який увійшов в історію, як знищувач українського козацтва та селянства, - не заслуговує уваги. Та й шляхтич С.Освецім, як історична особа, відповідав своєму господарю… Бо ж служив не тільки секретарем, а й допомагав Конєцпольському розробляти військові та господарські плани, в т.ч. і по придушенню козацьких заворушень, обкладанню податками селян.

А ось щоденник секретаря має історичну вагу, як документ, що зафіксував топоніміку частини України 1643 року. В щоденнику педантично записані населені пункти, в яких побував гетьман під час ревізійної поїздки по своїх володіннях.

Вперше український читач ознайомився з щоденником у журналі “Кіевская старина”. [1]
В передмові до публікації щоденника, редакція пише:

“В рукописном отделении института имени Оссолинскихъ во Львове, под № 224 хранится рукопись, заключающая въ себе, в числе других исторических материалов, дневник, составленный в половине XVII столетия польським дворянином, Станиславом Освецимом; дневник этот по количеству, обстоятельности и подробности сообщаемых им сведений может быть причислен к важнейшим источникам для истории козацко польских столкновений, случившихся в половине XVII столетия. Польские исторические писатели, составляющие монографии об этом событии (Шайноха, Кубаля и др.), пользовались известиями Освецима, заимствуя из его дневника многие факты и характеристики, но самый текст рукописи поныне не был издан. Желая восполнить этот пробел в историографии южно-русского края, мы предлагаем в возможно точном переводе все те отрывки из записок Освецима, которые относятся к истории юго-западной Руси, оставляя в стороне все известия дневника, относящиеся к делам исключительно польским, к событиям, происходившим в западной Европе и к личным и семейным отношениям автора”.

Таким чином, редакція і опублікувала уривки щоденника, які, напевне, можуть бути цікавими для сучасних краєзнавців (цитати наведені у перекладі з польської автором “Кіевской старины”.

Тож почитаємо записи у щоденнику…

У свою ревізійну поїздку в супроводі військового загону С.Конєцпольський вирушив з власної резиденції Бар (тепер райцентр Вінницької області). Станіслав Освецім про це пише так: “Сентября 21. вслѢдствіе рѢшенія его милости пана краковскаго, желавшаго постить и обревизовать свои украинные помѢстья, мы выѢхали изъ Бара. Ночевали въ трехъ миляхъ, въ мѢстечкѢ МежировѢ, принадлежащемъ къ барскому староству”. Поїздка зайняла 12 тижнів: “… ПроѢхавъ три мили, встрѢтили містечко Браиловъ, а затѢмъ еще въ одной мили – містечко Межировъ, въ которомъ ночевали. Отсюда, проѢхавъ три мили, мы къ обѢду достигли Бара; въ путешествіи этомъ мы провели цѢлыхъ 12 недѢль”.

Впродовж описаного шляху, С.Конєцпольський заїдив до Трахтемиріва (нині Трахтемирів – село Канівського району Черкаської області) з наступним відвіданням Б.Церкви. В щоденнику цей відрізок шляху описаний так: “… Декабря 3. ПослѢ того какъ его милость покончилъ дѢла, ради которыхъ пріѢхалъ въ Переяславъ, мы двинулись въ дальнѢйшій путь и, проѢхавъ одну милю ночевали въ ТрехтымировѢ. НѢкогда здѢсь было мѢстечко, но оно разрушено нашими войсками во время войны съ своевольными козаками, возстававшими многократно противъ рѢчи посполитой, такъ какъ во время бунтовъ Трехтымировъ составлялъ центръ для ихъ сборищъ. Теперь здѢсь осталось лиш небольшое сельце, расположенное вдоль самаго берега ДнѢпра и крѢпостца, обнесенная полисадами, въ которой живете коммисаръ рѢчи посполитой, назначенный, послѢ усмиренія козацкаго своеволія, начальником реестровыхъ козаковъ, оставшихся въ послушаніи рѢчи посполитой; обязанность его состоитъ въ томъ, чтобы сдерживать реестровыхъ козаков военною дисциплиною, и, вмѢстѢ съ тѢмъ, зорко слѢдить за тѢми, которые покушались бы вчинатъ какія либо своеволія и бунты. ЗдѢсь мы провели слѢдующій день.

1. Кіевская старина. ЕжемѢсячный историческій журналъ. Год первый. Том I. Январь 1882 г. Кіевъ. Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкого. Михайловск. ул., собств. домъ.


Тема мені також цікава!
 

livza
Member
Member
 
Повідомлень: 6
З нами з:
28 вересня 2010 17:37

Re: Трахтемирів кін16-преш.пол. 17ст.

Повідомлення livza » 05 жовтня 2010 08:02

Москвичин ― реєстровий козак

Козацьке прізвисько Москвичин згадується у “Трахтемирівському” козацькому реєстрі, який є найдавнішим, який зберігся, подібним документом, і датується 1581 роком.

Взагалі ж, проект створення реєстрового козацтва був висунутий 1524 року, за правління великого князя литовського й короля польського Сигізмунда I. Реалізовано його 1572 року, за Сигізмунда II Августа, коли Україна входила до складу Речі Посполитої. До першого реєстру було записано 300 козаків.

“Трахтемирівський” козацький реєстр зберігається в архіві древніх актів Варшави “Скарбі коронном”. Документ представляє собою пожовклі аркуші, на яких латинськими буквами записані козацькі прізвища; вказані населені пункти, господарями яких були козаки. Реєстр зберіг список 532 козаків і старшин, яким 30 березня 1581 року видали зарплату за похід проти Московії.

Читаючи список козаків, виникає запитання, а чи не могли приєднатися до козацького війська і жителя Московії, які з тих, чи інших причин влилися до його складу? Бо ж у списку*, що отримали платню за похід на Московію, читаємо:

Орел Москвичин
Микета Москвичин
Ждан Москвичин
Гришко Москвичин
Семен Москвичин
Оссип Москвичин
Онисий Москвичин
Андрій Москвичин
Улас Москвичин
Іван Москвичин
Микита Москвичин
Мартин Москвичин
Мисько Москвичин
Клим Москвичин
Іван Толстий Москвичин
Андрій Москвичин
Степан Москвичин
Хришко Москвичин
Митя Москвичин
Мокій Москвичин

На жаль, документальних підтверджень поповнення козацького війська жителями земель Московського князівства історія не зберегла. Залишається тільки досліджувати прізвиська в козацьких реєстрах та населені пункти, звідки прибували новобранці.

До речі, у “Трахтемирівському” козацькому реєстрі згадано багато населених пунктів, які на той час не “стояли” градами (укріпленими містами) в межах кордонів Речі Посполитої, а на сьогодні ― їх можна відшукати на картах Російської Федерації та Білорусі.

*За матеріалами статті Ярослава Дзири
Джерело: Вольная станица (http://forum.fstanitsa.ru)

Постійна адреса інформації:
http://spil.ucoz.ua/blog/moskvichin_ree ... -10-05-261
 

al_kuyaba
Member
Member
 
Повідомлень: 132
З нами з:
12 серпня 2008 15:24
Звідки: Київ

Re: Трахтемирів кін16-преш.пол. 17ст.

Повідомлення al_kuyaba » 05 жовтня 2010 19:50

Додаю в перелік літератури:

Мариновський Ю.Ю. Православні монастирі на терені сучасної Черкаської області до 1917 року.— Черкаси: Відлуння, 1997.—208 с.— (Черкаська минувшина. Кн. І).
 


Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron