Смоленська війна 1633-34

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3948
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Смоленська війна 1633-34

Повідомлення AppS » 06 вересня 2010 11:31

Для початку

Мицик Ю. А., Пухальська Н. Я.
Італійська брошюра 1633 р. про участь запорожців у Смоленській війні (1632–1634 рр.)...213
http://history.org.ua/JournALL/journal/2010/3/17.pdf
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3948
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення AppS » 09 грудня 2010 00:05

А.И. Папков
Оборона Белгорода от черкас летом 1634 г.
http://www.historybel.narod.ru/papkow1634.htm
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3948
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення AppS » 23 січня 2011 23:11

http://mangazeya-1601.livejournal.com
http://dankovkazak.livejournal.com
невелички статті Ракітіна А.С. втч і про Смоленську війну
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

snaphaner
Member
Member
 
Повідомлень: 252
З нами з:
03 квітня 2012 09:06

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення snaphaner » 28 вересня 2012 18:45

Сказка о "великой битве" под Щелканово:

"Отметились в Смоленской войне Тарас Федорович (Трясило) и Богдан Хмельницкий, получивший за храбрость из рук польского короля саблю. 10 апреля 1634 года в битве под Щелкановым армия московитов была разгромлена: легкая конница Т.Трясило сыграла решающую роль в этой виктории".

http://zn.ua/SOCIETY/kazaki-naemniki_v_ ... 39603.html

С "разгромом московитов" понятно (полный бред), а вот история с саблей была ли в действительности?
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2671
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення Krutywus » 28 вересня 2012 23:39

http://mangazeya-1601.livejournal.com
http://dankovkazak.livejournal.com
невелички статті Ракітіна А.С. втч і про Смоленську війну

Перша: "Purged Account", друга щось не густо про війну. Чи погано дивився, чи тому, що "Журнал только для друзей ; Уж извините."
А до речі, чому "1633-34"?
Хіба війна не почалася в 1632?

Я вже давав посилання:
http://depositfiles.com/files/3xzktngsx
ГЛАВА 3. Противоречия российской и украинской колонизации Поля (между Смутой и Смоленской войной).

"Pierwsze lata publicznego zawodu Adama Kisiela", я так розумію Пуласького,
про організацію Киселем оборони Чернігова і Сіверщини в 1633 р.
http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmeta ... ublication
Цієї теми так здається ніхто і не розвивав?
 

Аватар користувача
Terrykoo
Member
Member
 
Повідомлень: 500
З нами з:
30 липня 2007 00:44
Звідки: Париж-Донецьк

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення Terrykoo » 30 вересня 2012 10:05

snaphaner написав:... а вот история с саблей была ли в действительности?

Грушевський в "Історії України-Руси", Т.8 пише: "Пятнадцять лїт, що минули від повороту Хмельницького з неволї і до війни 1637 р., в наших джерелах не зазначили ся нїякими певними фактами. Оповідання пізнїйшої козацької традиції про ріжнї Богданові подвиги: про участь його в морських походах, про те як він взяв в неволю двох Кантемірових синів, визначив ся незвичайно в Смоленській війнї і т. и. 16) — тільки непорозуміння, або прості вигадки..."

Звичайно, з часів Грушевського історіографія далеко продвинулась, але він був добрим знавцем польських джерел і навряд чи пропустив би такий факт, як вручення Хмельницькому саблі особисто з рук короля.
 

snaphaner
Member
Member
 
Повідомлень: 252
З нами з:
03 квітня 2012 09:06

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення snaphaner » 01 жовтня 2012 21:36

Понятно, значит пятнадцать лет жизни Богдана Хмельницкого "пропуск" в его биографии.
Что касается Тараса Трясило и "гетмана Тараса" времен Смоленской войны. Правомерно ли их считать одним лицом?
Или скорее да, чем нет?
 

snaphaner
Member
Member
 
Повідомлень: 252
З нами з:
03 квітня 2012 09:06

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення snaphaner » 01 жовтня 2012 22:37

«И ныне стоят в Мещевском уезде, в селе Щелкалове,
а воюют по самую Колугу...»


Лагерь запорожцев в Щелканово в марте-мае 1634 г.
– малоизвестная страница Смоленской войны 1632-1634 гг.


В сентябре 1633 года под Смоленск на помощь польскому королю Владиславу прибыло Запорожское войско под началом гетмана Тимофея Арандаренко. Через месяц-полтора король послал казаков «в Дорогобужский уезд, и стояли (они) в десяти верстах от Дорогобужа в острожке». Затем, оставив в острожке черкас «с десятка по человеку», Арандаренко направился в Мещевский уезд, где Владислав велел им «стоять до просухи, покамест к ним от короля вести будут».
20 марта 1634 г. Арандаренко пришел в Мещовский уезд «в вотчину Артемья Измайлова в село Щелканово, за 40 верст от Колуги, а от Мещевска за 20 верст». В названном селе был обустроен большой укрепленный казацкий лагерь, просуществовавший около двух месяцев. Щелканово фактически стало главной оперативной базой Запорожского войска, откуда казаки совершали набеги на Калужский, Козельский, Перемышльский и другие уезды Московского государства. Согласно челобитной служилых людей полка князя Ф. С. Куракина, стоявшего в Калуге, «под Козельск и под Мещеск и под Перемышль приходили многие же литовские люди и к городам приступали, и посады обожгли, и ныне стоят в Мещевском уезде, в селе Щелкалове, а воюют по самую Колугу».
Попавший к русским в плен польский шляхтич П. Павловский рассказал, что «черкасский де гетман Арендаренко ныне за Угрою, а с ним черкас 8000, да к нему же де пришел с Украйны из-за Путивля черкасский гетман Тарас и сошлись с Арендаренком вместе; а слышал де он, что с теми черкасы, с Арендаренком и с Тарасом, за Угрою черкас 50000». (прим. сообщение о подходе «гетмана Тараса» и его казаков в Щелканово нуждается в проверке. Скорее всего это лишь «вражеская пропаганда» )
По словам запорожцев из Щелканово, захваченных русскими разъездами, «с гетманом с Тимошкою Рандаренком, с которым они были, черкас 10000 человек, а, опричь черкас, иных никаких людей нет; да с Тимошкою же Рандаренком наряд черкасский, который наряд привезли они с собою из черкасских городов, 10 пушек больших и малых полковых. А слышали они от своего черкасскаго гетмана, что король не велел им ни к которым городом приступать, и сел и деревень жечь, а хочет-де король с государем мириться, а на чем мириться, того не ведают». Пленные черкасы (после пытки) уточнили, что из десяти тысяч ранее выступивших в поход казаков, «под Смоленском побито и померло, также и в Дорогобужском уезде померло с 3000, а осталось их с 7000 и в них многие больны, а конных ныне с черкасским гетманом с Тимошкою с 4000, а достальные пеши, а наряду с ними 10 пушек; а к Колуге и к иным городом до королевскаго веленья им не приходить, а к городом ни к которым король приступать им не велел, чтоб людей не тратить».
28 марта царский воевода Левонтий Бунаков, командовавший большим отрядом донских казаков, пришел Козельск и «на посаде стоял» два дня. На третий день (т.е. 30 марта) оставив «кош» в Козельске, Бунаков выступил против черкас, «которые стоят в селе и около села Щелкалова». Первая атака донцов была успешной, казаки «в трех деревнях литовских людей побили с двести человек и языки поимали». На следующий день (т.е. 1 апреля - по новому стилю 10 апреля) «на завтрее на зоре, пришли под Козелеск литовские люди с три тысячи человек, и под Козельском с государевыми людьми был бой, и на бою литовские люди поимали языков и сведали, что Левонтий Бунаков с казаки пошли в Щелкалово». Узнав об этом, черкасы «тот же час побежали от Козельска назад, в село Щелкалово». Собрав все свои силы черкасы «сошлись с Левонтьем Бунаковым в Щелкаловских деревнях и был с ними бой; и на том бою донских казаков убили человек со сто и больше, и полон свой литовский (черкасы) отбили. И с того бою Левонтий Бунаков с казаки пришли в Козелеск на Страстной неделе в четверг и стояли в Козелеску шесть ден». Т.е. отбитые запорожцами от Щелканово, донцы отступили к Козельску.
3 апреля русские ратные люди сотни Т. Бешеного из Можайска ходили за Угру и «под Юхновым монастырем, сошлись они с черкасы и с ними у них бой был, и, милостию Божиею... на том бою черкас побили и взяли у них языков тридцать человек. И с того де бою с теми языки пошли они назад и их де встретили иные черкасы, а за ними де погонею пришли черкасы же многие люди, и им де тех языков с собою отвести было нельзе, и они де тех языков всех побили». Затем Бешеный и его люди «ходили под Щелкаловщину, в село в Елино, и от Щелкаловщины за три версты в деревне взяли языков четырех человек черкас и на реке де на Угре, у Николы на Ленивцеве, встретили их черкасы многие люди, и у них де с черкасы бой был и с того де они бою отошли в отход, а языков де они отвели с собою дву человек, а других де дву человек языков побили, для того что их отвести было нельзе». Пленные черкасы показали, что были они «Переяславскаго повету», были «в полку у Алихвера полковника»… (прим. Переяславский полковник Олифер) а людей де с гетманом, с Тимошкою Рындаренком, запорожских черкас семь полков, а было де в полку по две тысячи человек черкас». Ранее ходили они, черкасы, в рейд под Ржев, а «из-под Ржевы де были под Вязьмою, а из-под Вязьмы перешли за Угру в Щелкаловщину». По словам черкас, «король велел им стоять за Угрою да тех мест, покаместа с московскими послы перемирье учинится. А ныне де гетман Тимошка Рьндаренок пошел к королю под Белую с языки, которых имал под Перемышлем и под Лихвином, а взял де он с собою изо всех из семи полков с десятка по человеку, а товарищем де своим полковником велел себя ждать в Щелкаловщине».
9 апреля «по государевым грамотам» Бунакову с казаками было приказано идти на «литовских людей, которые стояли под Севском, и на дороге им пришла весть, что из-под Севска литовские люди пошли за рубеж». Казаки Бунакова встали «в Белевском уезде, в селе Бакине, от Козельска семь верст». Согласно показаниям гонца от Бунакова, донских казаков «де ныне с Левонтьем Бунаковым с 8000 чел., а подлинно не ведает, потому что списков у Левонтья им нет». Со слов очевидца, воевода испытывал большие трудности в командовании донцами, поскольку «Левонтья Бунакова казаки не слушают, ходят по своей воле».
Вскоре, из распросных речей черкаса лазутчика Степана Белогородскаго, калужскому воеводе князю Ф. Ф. Волконскому стало известно, что «литовские люди будут под Колугу иъ села Щелканова апреля в 17 день». Предупрежденный о нападении, воевода приготовил город к осаде. Однако тревога оказалась ложной.
13 мая часа, «за три до вечера», воевода из Перемышля сообщил в Калугу Волконскому, что «мимо села Щелкалова, где стояли черкасы, прошли многие литовские люди». Волконский снова приготовился к отражению атаки.
15 мая «на Вознесеньев день, на первом часу дня» послал князь Федор Волконской станицу к селу Щелкалову. За двенадцать верст от Колуги, в Тихоновой пустыни, она столкнулась с «литовскими людми», которые преследовали ее «до Колуги до посадов». В тот же день «в третьем пришли под Колугу литовские люди, по смете с 4000, и учали к посадом приступать; и с литовскими людьми был бой до вечерен, и государевы люди литовских людей побили, и языки поимали, и знамя взяли, и в посады не пустили и жечь не дали. И того же дня литовские люди пошли от Колуги прежнею сакмою и ночевали за 12 верст от Колуги, в Тихоновой пустыни». 16 мая «из Тихоновой пустыни пошли литовские люди к селу Товаркову». Судя по всему, боевые действия на этом закончились.
Поля́новский мирный договор между Россией и Речью Посполитой, подписанный 17 (27) мая — 4 (14) июня 1634 года в селе Семлево на реке Поляновке, между Вязьмой и Дорогобужем, завершил русско-польскую войну 1632—1634 гг.
После заключения мира Запорожское войско оставило свой лагерь в Щелканово и отправилось на Украину.
(прим. Деревня Щелкалово в Мещовском уезде, сейчас село Щелканово в Юхновском районе Калужской области).
 

oleksa
Moderator
Moderator
 
Повідомлень: 963
З нами з:
23 лютого 2006 18:12
Звідки: Київ

Смоленська війна 1633-34

Повідомлення oleksa » 02 жовтня 2012 17:08

Штрихи до портрету учасників Смоленської війни:

"Розповідь про чоловіка, що дуже полюбляв стріляти з пістолів, хоч і не завжди то йшло йому на користь."

Коли Густав-ІІ Адольф планував відкрити “другий фронт” у боротьбі проти Речі Посполитої Обох Народів (польск. cкор. RON), він відіслав у січні 1630 року до Москви шотландського полковника Александра Лессі (відомого також як Александр Леслі Молодший, або сера Александра оф Окінтаула [Auchintoule], аби відрізнити його відомого іншого Леслі - відомого сера Александра Леслі, графа Левена), аби займався вишколом московської піхоти “іноземного ладу”. Леслі був досвідченим офіцером, що до того служив у шведському війську під час пруської кампанії. Шотландець ревно взявся до формування реґіменту ”на західний манір” для східних сусідів RON, а коли почалася Смоленська війна, вправно бився проти поляків і литовців на чолі своїх піхотинців. Втім, Леслі не був людиною лагідної вдачі, і до того ж під його командування v служили чимало англійців, до нестями неприємних йому як шотландцю “одвічних ворогів”.
12 грудня [1634 року] він об’їжджав разом із воєводою Шеіним і низкою інших начальних людей засніжене побойовисько попереднього, невдалого для московитів, бою, встелене трупами полеглих. Віддавна Леслі мав неприязні стосунки й сутички з англійцем підполковником Томасом Сандерсоном. Прикре враження від невдалого бою й видовища трупів, що неприбраними лишилися у полі, було останньою краплею у переповнену чашу терпіння “шкота”. Цитується за книгою Даріуша Купіша “Смоленська війна.” (В-во “Беллона”):
“Несподівано Леслі (ще один варіант написання прізвища – Lesley) обернувся до Сандерсона та загорлав “- Це твоїх рук справа [вказуючи на забитих]! Це ти передав королеві [Владиславу IV], що наші підуть до лісу!” “Брешеш!” – встиг заперечити англієць. У ту ж мить Леслі добув пістоль з кобура і вистрілив Сандерсонові прямо у голову, забивши його наповал на очах у занімілого Шеїна…”
Що цікаво, коли московські війська капітулювали, солдати-англійці полку Томаса Сандерсона склали перед переможцями на чолі з королем Владиславом 8 хоругов і… тіло свого забитого командира.
Кровожерний Леслі ще до капітуляції вчергове вдався до бретерського поєдинку, і цього разу законфліктувавши з одним з іноземних офіцерів на московській службі. На цей раз “яке ішло, таке і здибало”. Опонентом Леслі був полковник рейтарcького полку француз Шарль Юбер (Hubert), якого ще іменують д’Ебер (d’Ebert). Невідомо насправді, у чім полягав конфлікт, гарячі офіцери схопилися за пістолі, проте кавалерист був моторніший й несмертельно поранив Леслі.
Під час подальшого перебування Леслі на московській службі його замилування стрілянням з пістолів могло закінчитися погано – його було звинувачено у стрільбі у хрест на церкві.
Це лише одне зі звинувачень, яке інкримінувалося побожними московитами полковникові та його дружині, яка відзначилася тим, що спалила святу ікону. Шотландська гаряча пара уникнула судового процесу у дуже простий спосіб – прийнявши 18 червня 1652 православ’я.
“Тішайший” цар Олексій Михайлович цінував західного професіонала і не хотів втратити досвідченого офіцера. Під новим іменем Абрахама і у чині “генерала” зустрічаємо Леслі 1656 року під стінами Риги, яку він хотів вирвати з рук Карла Х Густава…
O tempora, o mores!

Із вдячністю “потягнуто” й сяк-так близько до тексту перекладено з блогу http://кardinazi.blogspot.com
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення борменталь » 03 жовтня 2012 19:51

Лагерь запорожцев в Щелканово в марте-мае 1634 г.
– малоизвестная страница Смоленской войны 1632-1634 гг.
:beer:
а это все надежные источники? вобще круто.
 

snaphaner
Member
Member
 
Повідомлень: 252
З нами з:
03 квітня 2012 09:06

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення snaphaner » 03 жовтня 2012 20:00

борменталь написав:Лагерь запорожцев в Щелканово в марте-мае 1634 г.
– малоизвестная страница Смоленской войны 1632-1634 гг.
:beer:
а это все надежные источники? вобще круто.


Надежнее не бывает.
Причем все опубликованы в одном томе хорошо известного сборника.
Я лишь составил из документов связный рассказ, который можно дополнять новыми материалами. :wink:
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення борменталь » 03 жовтня 2012 20:13


Надежнее не бывает.
Причем все опубликованы в одном томе хорошо известного сборника.

в актах юго-зап.россии? :?: вобще по этой войне и укр.казакам в ней неплохо в старой книжке ак.Вайнштейна ,,Россия и 30-летняя война,, .вайнштейн пишет что вобще такое сильное участие казаков под смоленском стало неожиданностью для кремля и серьезным неуспехом русской дипломатии (не секрет что московская агентура перед этим плотно работала с казаками, даже пропустила шведских агентов Густавуса к ним )
 

snaphaner
Member
Member
 
Повідомлень: 252
З нами з:
03 квітня 2012 09:06

Re: Смоленська війна 1633-34

Повідомлення snaphaner » 03 жовтня 2012 22:58

борменталь написав:в актах юго-зап.россии? :?:

Нет, в "Актах Московского государства". :pardon:
 


Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей