Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Модератор: Global Moderators

Олександр1000
Member
Member
 
Повідомлень: 5
З нами з:
23 вересня 2010 15:43

Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення Олександр1000 » 23 вересня 2010 15:59

я збираюсь писати художню книгу і мене цікавить опис, комплектація, бойовий порядок і все, що може пригодитися у описанні. можливо хтось може надіслати зображення, для наочності.допоможіть будь-ласка!!! :?:
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення Chestnut » 23 вересня 2010 16:12

Для початку спробуйте зробити пошук на форумі. От коли там не знайдете чогось Вам потрібного, тоді питайте конкретно
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Олександр1000
Member
Member
 
Повідомлень: 5
З нами з:
23 вересня 2010 15:43

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення Олександр1000 » 23 вересня 2010 16:54

Chestnut написав:Для початку спробуйте зробити пошук на форумі. От коли там не знайдете чогось Вам потрібного, тоді питайте конкретно


от я й не знайшов і питаю конкретно: спорядження, бойовий порядок, зображення (по можливості)! :x
 

Аватар користувача
Rogala
Member
Member
 
Повідомлень: 2544
З нами з:
17 серпня 2007 19:15
Звідки: Одесса

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення Rogala » 23 вересня 2010 17:07

пересувайтесь в розділ реконструкція. та дивіться теми 17 ст, все що стосується мушкетер Виговського -це ж пов язано з жовнірами іноземного автораменту Речі Посполитій. Гайдуки (угорська піхота, трохи інша). а загалі потрібно хоч би Віммера почитати, та Горського .
Маю надію що невдовзі ще з явитться публікація, яка деяким чином вам допоможе. :wink:
 

Аватар користувача
кювернат Ювяшжт
Member
Member
 
Повідомлень: 6115
З нами з:
18 червня 2006 18:52
Звідки: Київ

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення кювернат Ювяшжт » 24 вересня 2010 09:50

А з польською мовою у Вас як?
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення Chestnut » 24 вересня 2010 13:42

Олександр1000 написав:
Chestnut написав:Для початку спробуйте зробити пошук на форумі. От коли там не знайдете чогось Вам потрібного, тоді питайте конкретно


от я й не знайшов і питаю конкретно: спорядження, бойовий порядок, зображення (по можливості)! :x


Вибачте, але у мене починає скаладатися враження, начебто Ви перебуваєте під ілюзією, що Вам тут зразу всі повинні принести потрібні вам матеріали на блюдечку. Маю Вас запевнити, що тут ніхто Вам нічого не винен

Мені особисто, наприклад, зовсім розхотілося Вам допомагати, будь в чому
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
CAM
Member
Member
 
Повідомлень: 1530
З нами з:
20 травня 2007 20:57
Звідки: Самбір-Чикаго

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення CAM » 24 вересня 2010 19:36

пане Олександр..
Це-ж наші, доморощені українську історики. :twisted: Вони нікому нічого не винні.
І витягнути будь-яку інформацію з них можна лише кліщами і з криком... :D
Так що пишіть книжку, а вони потім її обс**уть в розділі обговорення. Звинуватять автора в нігілізмі і незнанні матеріалу. :evil:
„На диявола – хрест, на неприятеля – шабля”.
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31932
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення Adam » 24 вересня 2010 20:05

CAM
САМе так я собі і уявляв шлях сучасного українського історика: у самого нічого нема, копирсатися в архівах та історіографії ліньки, пише якийсь псевдопатріотичний брєд, а потім ображається, що над ним насміхаються!
:crazy:
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Аватар користувача
CAM
Member
Member
 
Повідомлень: 1530
З нами з:
20 травня 2007 20:57
Звідки: Самбір-Чикаго

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення CAM » 24 вересня 2010 20:20

Тоже варіант...
Але, зрозумійте...якщо я літератор і вмію писати книжки, то не значить що я повинен вміти ритися в архівах, чи взагалі мати до них доступ, чи взагалі знати, де що шукати. Це-робота істориків. Котрі виступають в ролі консультантів, і котрим автори дякують на останній сторінці своєю книжки.

Хоча, я зараз в Україні бачив цілу серію книжок серії науково-популярний проект "Українська мілітарна історія" там само де "Військо Богдана Хмельницького". Там, здається, була одна про польських, німецьких, угорських вояків...
„На диявола – хрест, на неприятеля – шабля”.
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31932
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення Adam » 25 вересня 2010 08:31

Якщо Ви літератор і не вмієте ритися в архівах, то не пишіть історичних книжок! Якщо Ви літератор і не вмієте просити, а лише вимагати, то де ж Ви знайдете консультантів-помічників?

CAM написав:Хоча, я зараз в Україні бачив цілу серію книжок серії науково-популярний проект "Українська мілітарна історія" там само де "Військо Богдана Хмельницького". Там, здається, була одна про польських, німецьких, угорських вояків...

viewtopic.php?f=20&t=9030
viewtopic.php?f=20&t=11321
viewtopic.php?f=20&t=11322
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

oleksa
Moderator
Moderator
 
Повідомлень: 963
З нами з:
23 лютого 2006 18:12
Звідки: Київ

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення oleksa » 25 вересня 2010 16:29

Якось перепер з польської статтю Томаша Рейфа з сайту http://regiment.pl Стаття ТУТ: http://www.regiment.pl/artykuly/artykul2.htm
В основу статті покладено роботи Зофії Стефанської, Константи Ґурського, Броніслава Ґембаржевського і т.д. Може це Вам щось дасть до Вашої творчої уяви при написанні художнього твору.

«БАРВА І БРОНЬ»

Солдат «аутораменту народовеґо» військ польських від початку XVII ст. до 1655 року.

На підставі наявних письмових джерел та іконографії спробуємо наблизити до нас питання про «барву» та спорядження піхотинця польського з кінця XVI cт. та до середини XVII ст. Історія «барви» у війську польському найправдоподібніше розпочинається від часів останнього Яґеллона на польському троні. У розпорядах короля Жигмунта Авґуста, проголошених 1557 р. у пункті 44 читаємо: «На зброю, мечі, рушниці не мають нікому позичати і на БАРВИ, ані речі [ті] ні в кого приймати». Тут вперше зустрічаємо поняття «барви» у якості вбрання війська. Під кінець XVI ст., коли король Стефан Баторій [за походженням – трансильвансько-угорський князь] був обраним королем польським, він застав здеморалізовану безкоролів'ям кварцяну піхоту. Тим часом Ґданськ відмовив у співпраці новому королеві й Баторій мусив збирати військо для приборкання непокірних. Під час військових дій відбулися характеристичні бойові зіткнення між угорськими гайдуками та німецькими ландскнехтами, що наймалися через посередництво Ґданська (Данцига). Угорці взяли гору над ландскнехтами, що на той час як бойова одиниця були вже анахронізмом. Після тої війни на Поможу король мусив готуватися до наступної. Московська держава ввела свої війська у Інфлянти.
Невдала облога Ґданська розкрила одну проблему, характерну для польського війська тої епохи, про яку писали : «мала чисельність війська піхотного, якого до тої справи найбільше було потрібно». Знаючи про це, і передбачаючи характер нової війни з Московською державою як розвиток старого конфлікту часу Івана Грозного, Баторій передбачав основним її змістом облоги, тому намагався зформувати потужні піхотні підрозділи. Він так схарактеризував потребу у піхоті: «в тій Короні з Божої Ласки не тільки на лицарстві кінному все мусить триматися, з яким інші потреби військові впорядкувати можна, але і на людях піших, яких зараз немало зійшлося, котрих до тих воєнних справ не менше ніж кінних потрібно; при тому король, Його милість, нагадує, що з метою спільної оборони краю так облаштувати справу слід, щоб і на прийдешні часи можно було показати, звідки і в який спосіб піхотинці були б до справ рицарських використані». З того моменту розпочинається історія «вибранецької» піхоти.
Документом, що стверджує такий стан справ, є перший універсал короля Стефана Баторія від 10 липня 1578 р. виданий у справі організації піхоти вибранецької. До муштри піхотинці мусили ставати «в "сукні" свого кольору, з іншою піхотою подібною». Таке формулювання підкреслює, що піхотинці піхоти вибранецької мусили носити «барву» подібну до інших піхотних підрозділів, які, вочевидь ще до її появи мали «барву». Є дані, що вибранецька піхота мусила носити одяг небесно-блакитного кольору, введеного для піхоти ще 1557 р. за Жигмунта Авґуста. Та «барва» була відгоміном угорської моди, та через певний час стала характерною ознакою польської піхоти, яка саме цим вирізнялася як піхота «народного» зразка. Стрій піхотинця, опріч білизни (!) складався зі спіднього жупана та делії. Штані були вузькі й застібалися здебільшого на боках. Наверх носили суконну «делійку» «облочистого», тобто світлоблакитного кольору, що застібалася ґудзиками на петлях. Часто, взоруючись на шляхетській моді, делії не застібали на грудях, а лише під шиєю, застібаючи на металеву застібку. Верхня делія мала короткий розрізний рукав до ліктя із петлицями, з під якого було видно вузький рукав жупана. Жупани та делії мали підкладку.
Колористика одежі була пов'язана із походження підрозділу (по воєводствах), особистого смаку командира або власника і часу ствоення. Найчастіше уживаним кольором був небесний світлоблакитний, штані й підкладка могли бути червоні, жовті, блакитні. Стрій доповнювала чорна угорська шапка «маґерка» та черевики. Крій шапки дозволяв опускати донизу поля, на вуха і шию. Пізніше маґерки поступилися суконним шапкам із опушкою з хутра, «розтятою» спереду і ззаду. Це дозволяло взимку опускати поля шапки хутром до обличчя, захищаючи вояка від морозу. Черевики були короткі на невеликих підборах, найчастіше жовті, рідше чорні та червоні.
Низка універсалів, виданих у різних воєводствах на формування піших рот наказували «вибранцям» з'явитися на службу зі зброєю та у «барві» згідно із наказом свого ротмістра за власний кошт, що було незмінним до 30-х років XVII ст. Наступна записка з п'ятидесятих років XVI ст. згадує про «барву» піхоти. Це «поучіння» Флоріана Зебжидовського, відіслане до гетьмана великого литовського Миколая Радзивілла 1559 р., пункт 28: «На барву, рушницю, меч, на «ощеп» (вид холодної ударної зброї), ані на жодну іншу зброю, з якою служать, аби жоден не посмів грати (вочевидь, у карти, кості), ані гроші позичати».
Далі надибуємо зміну у колористиці барви піхоти. Лукаш Дзялинський, староста Ковельський та Бродницький, пише у щоденнику 27 серпня 1580 р.: « Зібрали тоді усіх ЧОРНИХ ГАЙДУКІВ в один «гуфець (полк, «батальйон), яких було три хоругви і прапороносці із ними йшли. У другий «гуфець» зібрали БЛАКИТНИХ ГАЙДУКІВ, яких було два «прапори» (два дрібніших підрозділи)». Тут зауважуємо наявність піхоти у різних строях – чорних і блакитних. Про чорних гайдуків Ернеста Вейгера та жовтих маршалка коронного згадує хроніка Бєльського (Bielski M. I J. Kronika polska, Krakow 1597) в реляціях про бойові дії під Ґданськом 1577 р. Тут слід зазначити, що наприкінці XVI ст. у Польщі існувала традиція використання чорної барви для жалобних церемоній.
Втім, як видно з документів, це не обов' язково було пов'язане із трауром, а могло відрображати певні функції даного підрозділу (роти), про що мова піде нижче. Про колір прапора піхоти вибранецької є згадка у реєстрі роти Кшиштофа Ґаєцького «роти свої в барві блакитній 120 (чол.)...прапорника з прапорцем...з чорної китайки у білі смуги розшитій...» Рота Лукаша Серни з краківського воєводства носила барву також блакитну, але з білими петлицями, прапорець їх був білий з гербом короля. В 1595 р. в ескорті короля Сигізмунда ІІІ знаходяться 300 піших солдат, названих гайдуками. Загін, що складався з угорців та поляків «в уборі небесно-блакитнім, з червоними шапками, одні, що несли самі алебарди... при шаблях, другі з гнотовими рушницями, або з двосічними бердишами, ті під королівською хоругвою йшли першими...» У тому ж самому описі піші гайдуки кардинала Радзивілла були одягнені у кармазини та ґранат (кармазин – якісне сукно, як правило темно-червоного відтінку, хоча трапляються і кармазини червоні, чорні, фіолетові. («сукна тонкого кармазину», «сукна алого доброго кармазину 5 арш. по 2 р. 1 грн.», «сукна черного кармазину».
«Die Kassimirischen Burger auf zugh wie sie hieabgemallett sein auf Ihre Tracht» - так описано пішу роту міщан м. Казиміра з «Рольки Стокгольмської» 1605 р. Нею доводив ротмістр на коні з булавою у руці. Відділ іде під трьома хоругвами. Міщани одягнені у одноманітну «барву»: небесні жупани й штані і того ж кольору делії з жовтою підкладкою. Черевики у більшості жовті, у деяких чорні та червоні. Всі озброєні шаблями угорського типу, перший «взвод» несе рушниці, два позосталих - бердиші типу московських. Рушниці із колісними замками, по-польському що звуться «krzoskami». Ложа та приклади оздоблено кісткою. Міщани Казиміра несуть три корогви. Перший «взвод» іде під «блаватом» з трьох горизонтальних смуг, небесно-блакитнеого, червоного, та чорного кольору. У червоному полі польский орел у зеленому вінку, переплетеному із літерою S – Sigismundus. По обох сторонах дві короновані літери I і К, також у вінках. Знак орла видно на тарчі та барабанах. У другому взводі на барабані та тарчі видно знак Погоні Литовської, другий і третій взводи мають подібні хоругви, і такого ж кольору пір'я на шапках.
Командири на знак своїх повноважень несуть булави. За ополченням м. Казиміра йде піхота ополчення м. Страдома. Кольори мундирів такі самі, як і хоругви, проте на хоругвах нашито косі білі хрести. Командир того ополчення має залізну булаву.
На малюнку також представлено приватний піший підрозділ, яких немало було у військах магнатерії. Рота Ґостомського, бо саме про неї йде мова, налічує 100 вояків, вишикуаних у ідеальний квадрат. Марширують десятками у десяти шерегах. Перша шерега – це десятники з сокирками «дардами», які є символами їхнього рангу. На сокирках прив'язано біло-червоні прапорчики. Одноманітною є барва того підрозділу, витримана у гербових кольорах їх господаря. Білі жупани та червоні делії з короткими рукавами, делії мають жовтувату підкладку. Вузькі темні штані, низькі жовті черевики і маґерки доповнюють одноманітність одягу вояків роти. Одноманітна і їхня зброя: шаблі угорського типу та колісні рушниці з ложами, оздобленими кісткою. Червона блаватна хоругва має косий «Андріївський» білий хрест. Прапори такого типу часто уживалися у імперській армії Габсбургів. В іншим джерелі, що зображує панораму Варшави, бачимо піхотинця у блакитному жупані, поверх якого накинуто плащ або "катанку", яка пізніше масово згадується у сеймикових приписах на формування воєводських піших підрозділів. На голові вояка шапка з пером, шабля на боці та рушниця на плечі.
З 1620 р. походить книга взірців польського строю, де зображено піхотинця у блакитній «барві». Представлено зразок спорядження та озброєння гайдука. Цікавими є порохівниця та сокирка.
1630 роком датується універсал ротмістра Лукаша Залуського. Для своїх «вибранців» ротмістр приписав «барву», зразком для якої є ще перші універсали Стефана Баторія від 10 липня 1578 р. «барва облочиста (блакитна), петлиці червоні для пахолків (рядових піхотинців), у десятників делії червоні, жупани білі. Підкладка у пахолків, як в делії, так і в жупана, червона, а в десятників зелена підкладка у червоних делій.»
Подібна ситуація спостерігається при облозі Смоленська за Владислава IV. Іконографічні матеріали є в акварелях К.В. Кіслінського, які є копіями з оригіналів, що знаходилися у палаці в Підгірцях. Акварелі представляють піхоту часу Владислава IV (№ MWP 5891). Піхотинці мають той же вигляд, як і, згідно приповідного листа Залуського 1630 р.
Пахолки у і темноблакитних (світлосиніх) жупанах, штані червоні. Поверх усього опанчі кольору жупана з червоною підкладкою. На голові маґерка. Шабля з лівого боку, на плечі мушкет, з првого боку торбочка на набої й заряди. Десятик носив жупан білий і дарду (сокирку) у руці. Опанча і штані такі самі, як у пахолка. Такий самий білий жупан, штані та опанчу має вибранець на іншій картині тої серії № MWP 58911). На його голові капелюх «владиславівський» із пером, на боку має шаблю, торбу на кулі несе на поясі. Ліва рука спирається на «надзяк» (келеп або сокирку), на правім плечі мушкет. Не має при собі дарди, а проте найскоріше є десятником, з огляду на білий колір жупана і перо на капелюсі. Ґерлах пише: “Вибранецькі реєстри часів Баторія вказують, що деякі десятники мали таке ж озброєння, як і рядові піхотинці і не мали «дарди».
Шимон Старовольський написав: «Ми, сармати, звикли віддавна вдягати зарівно піших і кінних в єдиний колір. Так само й наємних, котрих набрано з Німеччини (німцями називали усіх західноєвропейців) або з Угорщини, особливо піших або легку кавалерію... Оскільки тільки поляки уживають в кінноті списи, варто їх вирізняти від азіятів, рівно як і від всіх європейців. Одначе вони й так мають на списах кольорові прапорці різного кольору, для кожного підрозділу різні. Нині, коли через скнарість ротмістрів занедбано справу одностайного вбирання піхоти в одноковий колір «суконь», особливо хто набирає підрозділи звичаєм німецьким, - командир мусить дбати про постачання своїм воякам однакових суконь, як для відрізнення своїх від чужих, так і для застрашення противника, так і для кращого захисту від примхливої погоди (Simonis Starovolski, Instructorium Rei Militaris, Libri VIII, Cracoviae, 1640, Caput XXI De ornatu et Vestitu Militium» (Шимон Старовольський, Королівський статут мілітарний, книга VIII, Краків, 1640 р., глава 21 «Про спорядження й обмундирування воєнне»).
Черговим джерелом є т.зв. «приповідний лист» (тобто лист-патент на формування підрозділу) для Стефана Мамоніча від короля Владислава IV від 1633 р. Лист наказує усім пахолкам з'явитися на службу без барви і мушкета, але із шаблею і «ридлом» - лопатою. Подібний лист отримав королівський ротмістр Вільчек, який набирав вояків піхоти для економії державних коштів у підляськім воєводстві. У другому листі так само пропонується прибути без «барви» і мушкетів, зате з лопатами, мотиками та сокирами. Ці вибранці, вочевидь, призначалися для іншого виду служби (інженерної?), або не були стрільцями. Не носили барви блакитноЇ, бо є припущення, що такий колір було закріплено лише за стрільцями (?). І тут повертаймося до чорних гайдуків. Можливо, так називалися підрозділи саперів. Під час облоги Ґданська або Пскова за Стефана Баторія основна маса піхоти уживалася саме до допоміжної служби, облогових земляних робіт.
Як бачимо, інструкція апелює до давніх традицій одностайності форми одягу, закликає дбати про неї з огляду на моральний фактор застрашення противника одностайно одягненою масою вояцтва, закликає дбати про вояків. Водночас у Інструкції картаються офіцери, що економлячі на «однострої», збагачуються за рахунок своїх солдат. Як ми знаємо з історії, усе частіше вибранці мусили самі дбати про свої «барву» та спорядження, що призводило до зниження кількості й якості піхоти польського типу. А у сорокових і п'ятдесятих роках XVII ст. через важкі бої з козаками під час козацьких повстань, а особливо під час Хмельниччини, через війни зі шведами, Московською державою і Семиграддям, через розруху й знищення локальних осередків постачання й виробництва сукна про одностайну «барву» для піхоти не можна було й вести мову.»

Також раджу публікації на сайті реконструкторських наших колег з "Роти пєшої": http://rotapiesza.pl/opracowania/opracowania.html
І на надзвичайно інформативному сайті regiment ВІ групи Томаша Рейфа Civilband і в Роти... є багато чого й про тактику, озброєння, стрій etc.
Востаннє редагувалось oleksa в 26 вересня 2010 14:48, всього редагувалось 1 раз.
 

oleksa
Moderator
Moderator
 
Повідомлень: 963
З нами з:
23 лютого 2006 18:12
Звідки: Київ

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення oleksa » 26 вересня 2010 14:12

Шматок з Вітольда Бернацького про піхоту польського типу, хоча мова насправді про військо Януша Радзивілла 1649-1651 рр., так що піхота "народного" зразка називається у тексті і "угорською", і "польскою" і "литовською".
Отже:
"Піхота національного набору, так звана польська піхота, яку, втім, називали також "угорською" або "литовською", організовувалася у хоругви, зазвичай числом близька 100 чоловік, зрідка більші. Хоругву очолював ротмістр, якому допомагав поручник, а часом і два, якщо число жовнірів було більшим. Окрім того, до штабу ротмістра входили хорунжий, довбиш або барабанщик, а часом і кілька, та сурмач. Хоругва ділилася на десятки на чолі із десятниками. Роти національного набору найчастіше були стрілецькими. За озброєння польська піхота мала ґнотові мушкети або рушниці та шаблі. Можливо, деякі гайдуки в особливих підрозділах мали замість мушкетів піки. До бою шикувалися у 9 чи 10 шерег в залежності від кількості людей у десятках; першу шерегу утворювали десятники із сокирками "дардами", за якими один за одним ставали стрільці. Вогонь шереги вели по черзі: перша стрілецька шерега при стрільбі ставала на коліно, наступні давали залп над їх головою. Напевне, велика хоругва з 200 гайдуків ділилася на два крила, кожне зі 100 вояків, праве й ліве, на чолі із поручниками. До повстання Хмельницького піхота отримувала платню щомісяця, а після 1648 року - щоквартально. Заробіток був низький, часами втричі менший, ніж у піхоті чужоземного типу. Однак ця диспропорція на практиці була не такою значною, бо польська піхота отримувала тканину на так звану "барву" - однострій, мундир. ротмістр отримував платню у розмірі 3 "ставок жолду", а поручник - 2 ставок, і значить, кількість війська була на 3% нижча за вказану у реєстрах пописів.
Польська піхота відзначалася досить високою боєздатністю, завдяки своїй рухливості й вогневій потузі. Однак у польських і литовських командирів викликав недовіру її вишкіл.
Хоч було добре зрозуміло, як необхідна й корисна піхота на полі бою, і навіть прижилося прислів'я "кінний швидко наздожене, але швидко й відступить", однак шляхта гордовито й зневажливо ставилася до цього типу війська:
"Польська піхота - мала цнота,
Польська піхота - лихота..."

Чисельність піхоти "народного типу" відносно інших частин війська була невисокою. Зокрема, станом на 09.08.1650 р. у військах гетьмана литовського Януша Радзивілла нараховувалося 7287 чоловік кавалерії, піхоти та артилерії. Польська піхота, 4 хоругви, налічувала 700 ставок жолду, "порцій", що з урахуванням оплати командного складу у декілька порцій дає близька 650-670 піхотинців такого типу. Піхота західного типу, "чужоземна" у війську Радзивілла явно переважала "польську" чи "литовську": 1390 порцій, зібраних в один полк, особистий Януша Радзивілла, та 6 окремих рот.
 

oleksa
Moderator
Moderator
 
Повідомлень: 963
З нами з:
23 лютого 2006 18:12
Звідки: Київ

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення oleksa » 27 вересня 2010 17:59

І вже навздогін про реєстрових козаків перших років формування, кінця XVI - початку XVII ст. Уривок з праці К. Ґурського "Historia piechoty polskiej..." Може, знадобиться.

"Вже у 1575 році на службі Речі Посполитій перебували 300 низових козаків, які отримували 21/2 злотих польських на рік, окрім сукна. У 1579 році їх чисельність зросла до 530. За старшого був у той час Михайло Вишневецький, каштелян брацлавський і староста черкаський, за поручника Ян Оришовський, а писарем був Янчі Беґер. Отримували тогочасні низовці по 15 зл. На рік та по 4 аршини “лундинського” (лондонського) сукна. 1583 року козаків було вже 600, а обов’язки старшого виконував Оришовський. 1588 року низовців стало 966, а у 1590 році їх чисельність досягла 2000. Стільки ж взяло участь у війні з [молдавським] воєводою Михаєм [Воде Лютим] 1600 року, й на війні в Інфлянтах їх так само було близька 2000. Станом на 1601 рік низові козаки мали наступну організацію: полк з 2000 вояків ділився на 4 роти, по 500 козаків у кожній. Ті в свою чергу ділилися на сотні, а сотні на курені або «ряди». На чолі полку стояв полковник, а його штаб складали обозний та писар. На чолі рот були поручники, на чолі напіврот по 250 козаків у кожній – осавули, сотнями командували сотники, а куренями курінні отамани. До полкових чинів відносилися також 4 хорунжих, 4 сурмачі, та 4 довбиші, тобто по обному на 500 козаків, а також 4 позареєстрових служок. Таким чином, у полку перебували на службі 1 полковник, 4 поручники, 8 осавулів, 20 сотників, 4 хорунжих, 4 сурмачі, 4 довбиші (літаврники), 157 курінних отаманів та 1799 простих реєстровців. Вони отримували наступні ставки виплат: полковник 200 злотих, обозні 306 писар 10 зл., поручник 30 зл., осавули 25 зл., сотники по 15 зл., хорунжі, сурмачі, довбиші, служки по 9 зл., курінні отамани по 8 зл., прості козаки по 7 зл. на квартал. При війську знаходилося 12 гармашів, що отримували по 12 злотих і 20 оплачуваних погоничів возів з платнею по 3 злотих на квартал. На олово та порох Річ Посполита платила 500 злотих і сукно на одяг для всіх козаків, або грошима 12640 злотих на рік.
Така організація наводить на думку, що низові козаки шикувалися у великі роти по 500 чоловік у кожній. У куренях або рядах згідно з реєстрами було по 10 козаків; проте у куренях сотника Бурти, під командуванням Марка та Івана Калембетами 1648 р. перебувало по 14 козаків. Поділивши 1799 козаків на 157 отаманів, отримуємо на кожного по 11 козаків, а поділивши чисельність козацької роти, що складається з 499 козаків, на 11, отримуємо 40. Таким чином, маємо припущення про шикування козацьких рот у 40 рядів та 11 шерег, при тому що курінні отамани, що стоять на чол рядів, становлять 12-ту шерегу.
Імовірно, такі принципи організації пов'язані з тим, що безпосереднім виконавцем волі короля [Стефана Баторія] при {формуванні реєстрового козацтва} був писар Янчі Беґер, угорець, як видно з його походження. Порядок шикування у великі роти й характер озброєння низових козаків надзвичайно подібний до угорського. Чисельність козацьких рот у 500 чоловік, організованих як цілісний підрозділ за Стефана Баторія, зберіглася і на 1601 р., коли 2000 козаків було поділено на 4 роти по 500 козаків у кожній.
 

Аватар користувача
KaiserAdler
Member
Member
 
Повідомлень: 4165
З нами з:
20 червня 2009 12:32
Звідки: Запоріжжя

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення KaiserAdler » 28 вересня 2010 10:36

Знайшов таку картинку:
http://www.runivers.ru/images/spec_proj ... XVII_v.jpg
Зображення Зображення
"За одну для всіх і вищу од всіх Законну, Маєстатичну і загальну Державну Українську Владу!"
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31932
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Польські жовніри часів Визвольної війни 1648-57 років

Повідомлення Adam » 28 вересня 2010 11:05

Из старого "мен-ет-армса" (или "элита"?).
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Далі

Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей