Третій похід на Крим.1629р.

Модератор: Global Moderators

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення борменталь » 16 лютого 2011 20:54

Дуже цікава сторінка, практично недосліджена в укр.історіографії. У Подхородецького(Ханат кримський) читаємо, що зрада татар Шагіна спричинила розрив козацького табора.З цього виходить ,що татари повинні були бути всередині табору.-
. Ale
wiosną następnego roku po raz czwarty poszli walczyć o tron
dla Mehmeda III. Tym razem Kozaczyzna zmobilizowała wiel-
kie siły: około 23 tys. mołojców, wspartych 1500 Tatarami
wiernymi obu braciom. Pod Perekopem zastąpiła im drogę
równa liczebnie armia Dżanibeka II i Kantymira. Pierwszego
dnia walki tabor kozacki skutecznie odpierał ogniem ataki
jazdy tatarskiej. Ale nazajutrz stronnicy Mehmeda i Szahina
przeszli na stronę swych ziomków, co doprowadziło do rozerwa-
nia taboru. W powstałą lukę natychmiast wdarła się jazda ta-
tarska, jednak Kozacy w tak krytycznej chwili nie stracili głowy.
Gwałtownym ogniem z tysięcy rusznic powstrzymali napastni-
ków, a następnie silnym kontratakiem wyparli ich z taboru
i zapasowymi wozami zastawili lukę. Bitwa skończyła się dla

153
Zaporożców dość pomyślnie, ale straty były bolesne. Rozwście-
czeni zdradą Kozacy rzucili się na Mehmeda III i roznieśli
go na szablach. Szahin nie czekając swej kolejki uszedł w
stepy i po niezwykłych przygodach dotarł szczęśliwie do Czer-
kiesów, a potem do Persji. Armia kozacka wycofała się
na północ. Pierwsza w XVII w. jawna próba uwolnienia się
Krymu spod zwierzchnictwa Turcji skończyła się niepowodze-
niem.

Цікаво, які є ще джерела з цієї битви , крім реляцій польск.? (Грушевський, Історія -Укр-Русі).Є ще якісь турецько-татарські, які згадує Грушевський,але , на жаль, не відомий їх повний текст.Цікаво, на що опирався Подхородецкий?
 

вітман
Member
Member
 
Повідомлень: 40
З нами з:
16 лютого 2011 23:18

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення вітман » 17 лютого 2011 11:47

Борменталю від Віктора Мандзяка. Я минулого року завершив укладання довідника битв українського середньовіччя і раннього нового часу (до Хмельниччини). Тепер в пошуку спонсорів на видання 1000 примірників.
Я не пам'ятаю, звідки брав свої дані Лешек Подгородецький, але скину сюди статті зі свого довідника, що стосуються 1629 року (по алфавіту). Про ці події є в Брехуненка, Сергійчука і Гайворонського (сучасного авторитетного дослідника історії Кримського ханства).

Варна V
Козацько-турецькі війни першої половини XVII ст.
Місце битви в 1629 між тур. ескадрою (14 галер) під командуванням Кеенана-паші та зап. флотом (8 чайок з екіпажем у складі 160 чол.). Турки здобули перемогу (лише одна козац. чайка уникнула захоплення), а полонені запорожці були відіслані до Стамбула. Див. Карасу-Базар.
Літ.: Брехуненко В. Морські війни українських козаків. – Київ, 2007. – С. 62-63; Брехуненко В. А. Стосунки українського козацтва з Доном у XV – середині XVII ст. – Київ-Запоріжжя, 1998. – С. 185; Грушевський М. С. Історія України-Руси. – Т. VIII. – Ч. I. – Київ, 1995. – С. 121; Сергійчук В. І. Іменем Війська Запорізького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середини XVII століття. – Київ, 1991. – С. 121; Сергійчук В. Морські походи запорожців. – Київ, 1992. – С. 38-39; Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. – Т. 2. – Львів, 1991. – С. 141.

Гнила Липа, ріка
Татарські напади першої половини XVII ст.
Місце битви 9 жовтня 1629 біля м. Бурштин між армією під командуванням київ. воєв. Стефана Хмєлєцького і рус. воєв. Станіслава Любомирського (підсиленої реєстровими козаками старшого Війська Зап. Григорія Чорного) і буджацькими та крим. татарами (10 000 – 15 000 чол.) під проводом емір-уль-умара мурзи Кан-Темира Кривавого Меча і калги Девлет-Ґерая. Татари зазнали поразки (тоді ж загинув один із синів Кан-Темира) і переможці полонили 2 000 чол., в т. ч. майбутнього крим. хана Іслам-Ґерая ІІІ (сім років просидів у в’язниці м. Мальборк і був випущений на свободу в обмін на 10 пол. аристократів). Було звільнено понад 10 000 христ. бранців, серед яких було багато шляхтанок. Всього до Криму повернулось бл. 7 000 татар. Див. Устя-над-Дністром ІІ.
Літ.: Гайворонский О. Повелители двух материков. – Т ІІ: Крымские ханы первой половины XVII столетия в борьбе за самостоятельность и единовластие. – Киев-Бахчисарай, 2009. – С. 167-168; Грушевський М. С. Історія України-Руси. – Т. VIII. – Ч. I. – Київ, 1995. – С. 65; Ефименко А. Я. История украинского народа. – Киев, 1990. – С. 211; Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. – Т. 13. Івано-Франківська область. – Київ, 1971. – С. 155; Маленко Л. М. Іслам-Ґірей ІІІ // Українське козацтво: Мала енциклопедія / Кер. авт. колект. Ф. Г. Турченко; Відпов. ред. С. Р. Лях. – Київ-Запоріжжя, 2006. – С. 214; Мельник І. Волоський шлях // Ї: незалежний культурологічний часопис. – 2005. – Ч. 36: Галичина – країна міст. – С. 282.

Карасу-Базар (тепер м. Білогірськ, р-н центр Автономної республіки Крим, Україна)
Козацько-татарські війни першої половини XVII ст.
Взяття татар. міста 1 травні 1629 козац. армією (запорожці і донці) чисельністю 2 000 чол. Козаки пограбували околиці міста й частина їх повернулась на Дон. Решта на шести (три зап. і три дон.) чайках рушила на Румелію. В цьому нападі хан Джанібек-Ґерай І звинуватив Московщину. Тоді ж ін. зап. загін висадився на зх. узбережжі Криму і вночі оволодів Мангупом. Татар. сім’ї кинулись в гори та до Ор-Капи (Перекопу). Швидко зібрана орда (5 000 чол.) вступила в бій з козаками, але зазнала поразки: загинуло 200 татар і 100 запорожців. Лише поразка козац.-татар. сил під Ор-Капи в травні 1629 примусила цей зап. загін залишити територію ханства. Див. Сизополь; Ор-Капи ХІ.
Літ.: Брехуненко В. А. Стосунки українського козацтва з Доном у XV – середині XVII ст. – Київ-Запоріжжя, 1998. – С. 173-174; Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. – Т. 26. Кримська область. – Київ, 1974. – С. 274; Сергійчук В. І. Іменем Війська Запорізького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середини XVII століття. – Київ, 1991. – С. 120-121; Сергійчук В. Морські походи запорожців. – Київ, 1992. – С. 38.

Ор-Капи ХІ
Татарські міжусобиці першої половини XVІI ст.
Місце битви 29-30 травня 1629 зап.-татар. армії (23 000 запорожців і 1 200 кримців) під проводом гет. Тараса Федоровича (Трясила), старшого Війська Зап. Григорія Чорного, колишнього хана Мугаммед-Ґерая ІІІ та колишнього калги Шагін-Ґерая з ордою крим. і буджацьких татар на чолі з калгою Девлет-Ґераєм та емір-уль-умаром Кан-Темиром Кривавим Мечем. Битва розпочалась з атаки кінноти союзників на позиції ворога, який спочатку відступав, а потім контратакував союзників і погнав їх до козац. табору. Але зап. піхота, залишена в таборі відкрила вогонь (стріляючи і в своїх, і в чужих) і нападники відступили. На другий день козаки і татари, союзні з ними, без бою захопили вчорашні позиції ворога, який вишикувався до бою. Фланговий удар ногайців, які маючи артилерію, сильно обстрілювали козац. табір, примусив союзників до відступу до Дніпра, що тривав чотири дні, в результаті чого козаки втратили 5 000 чол. вбитими (як під Ор-Капи, так і під час відступу) та багатьох померлими від спраги. 4 червня було страчено Мугаммед-Ґерая ІІІ (ніби-то за зраду), а Шагін-Ґерай з декількома сотнями татар утік (згодом він був заарештований турками і засланий на о. Родос в Егейському морі, де й був страчений в 1640), а ті татари, що залишились, були відпущені запорожцями. Так безуспішно звершилась кампанія 1628-1629 втручання запорожців у міжусобиці крим. ханів. Див. Іслам-Керман ІІІ; Ор-Капи Х.
Літ.: Гайворонский О. Повелители двух материков. – Т ІІ: Крымские ханы первой половины XVII столетия в борьбе за самостоятельность и единовластие. – Киев-Бахчисарай, 2009. – С. 162-165; Грушевський М. С. Історія України-Руси. – Т. VIII. – Ч. I. – Київ, 1995. – С. 61-63; Історія України / Відп. ред. Ю. Сливка; керівник авт. кол. Ю. Зайцев. – Львів, 2002. – С. 131; Крип’якевич І. Історія українського війська. – Ч. 1. – Львів, 1993. – С. 190; Мицик Ю.А., Плохій С.М., Стороженко І.С. Як козаки воювали: Історичні розповіді про запорізьких козаків. – Дніпропетровськ, 1990. – С. 214; Семёнова Л. Е. Княжества Валахия и Молдавия. Конец XIV – начало XIX в. (Очерки внешнеполитической истории). – Москва, 2006. – С. 184; Сергійчук В. І. Іменем Війська Запорізького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середини XVII століття. – Київ, 1991. – С. 120; Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIII w. – Warszawa, 1987. – S. 152-153; Serczyk W. A. Na dalekiej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny do 1648 roku. – Kraków, 1984. – S. 301.

Сизополь (тепер м. Созопол Бургаської обл., Болгарія)
Козацько-турецькі війни першої половини XVII ст.
Місце битви в травні-червні 1629 між козац. флотом (донці і запорожці) та тур. флотом (15 галер з 4 500 яничарами). Скориставшись тим, що основні сили козаків висадились на берег, турки захопили всі човни та їх охорону (150 чол.). Ін. 150 козаків сховались у місцевому православному монастирі. Яничари повели 8-денну облогу, що завершилась невдачею через прибуття нового зап. флоту (80 чайок з 3 200 чол.). Розпочався бій, в якому запорожці перемогли, знищивши дві галери і визволивши 150 козаків. Решта 13 галер відступили до столиці Османської імперії. Див. Варна V.
Літ.: Брехуненко В. Морські війни українських козаків. – Київ, 2007. – С. 62; Брехуненко В. А. Стосунки українського козацтва з Доном у XV – середині XVII ст. – Київ-Запоріжжя, 1998. – С. 185; Голобуцький В. Запорізьке козацтво. – Київ, 1994. – С. 268; Сергійчук В. І. Іменем Війська Запорізького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середини XVII століття. – Київ, 1991. – С. 121; Сергійчук В. Морські походи запорожців. – Київ, 1992. – С. 38.

Устя-над-Дністром ІІ
Татарські напади першої половини XVII ст.
Місце битви 4 листопада 1629 на правому березі Дністра між пол. загоном під проводом рус. воєв. Станіслава Любомирського і ордою буджацьких татар на чолі із середущим сином емір-уль-умара Кан-Темира Мамбетом-мурзою. Татар було розгромлено, багато мурз було взято у полон, серед них син і племінник Кан-Темира. Відомо, що в цій битві приймав участь, як ротмістр, Станіслав Лянцкоронський. Див. Гнила Липа, ріка; Буджак.
Літ.: Rolle A. J. Zamieczki Podolski na kresach Multanskich. – T. I. Kamieniec nad Smotryczem. – Warszawa, 1880. – S. 23.
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення Chestnut » 17 лютого 2011 13:08

вітман

Дуже цікавий матеріал. Бажаю успіху з виданням!
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

вітман
Member
Member
 
Повідомлень: 40
З нами з:
16 лютого 2011 23:18

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення вітман » 17 лютого 2011 13:36

Дякую!
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення борменталь » 17 лютого 2011 13:41

цікава підбірка.Дякую.Така книжка була б просто бестселлером-принаймні для таких, як ми.
Брехуненко В. Морські війни українських козаків. – Київ, 2007. – С. 62; Брехуненко В. А. Стосунки українського козацтва з Доном у XV – середині XVII ст. –
Київ-Запоріжжя-
В цілому Брехуненко не поганий,читав .багато цитат і т.п. З Сергійчуком складніше.Читав його Іменем Війська Запорізького-він пише, шо козаки мали добрі стосунки з грузинами , навіть супроводжували їх купців по морю.(Чому б і ні?).Власне, я припускаю що така дружба була можлива і вони могли запливати туди-це недалеко від Трапезунда.хочби за водою чи харчами. Просто коли немає жодних посилань на джерела(а їх немає)..То якось.Коли історик щось пише без посилань , то це для мене не метод.
Тобто повинні бути якісь джерела-грузинські чи турецькі, що гяури (мінгрели )та гяури(козаки) мають контакти, і т.п. якісь треба цитати про це.А просто писати з голови. :shock:
на мою думку, кожна фраза повинна бути підкріплена джерелами чи цитатами. Звичайно, якщо це не беллетристика в стилі Саббатіні.
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення борменталь » 17 лютого 2011 13:51

Брехуненко в цьому плані добротніше.Взагалі наші історики не дуже люблять цитати. Або якось цікаво їх розуміють.Нп. Мицик пише, що за любов до екзот.вбрання повстанці м.Ставищ прозвали Стефана Чарнецького Рябим собакою. :)
А він просто носив леопардову шкуру, яка не була ніякою єкзотикою. Багато товаришів гусарських її носили.Почтові частіше вовчі, медвежі , рисячі носили.
Яка ж це єкзотика? Вони просто кричали-їде рябий собака і все..
 

Аватар користувача
Velizariy
Member
Member
 
Повідомлень: 568
З нами з:
20 червня 2007 23:10
Звідки: Київ

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення Velizariy » 17 лютого 2011 14:27

борменталь
http://velizariy.kiev.ua/avallon/steppe ... skoli.html
Перешедши на ту сторону, он набрал себе много чиркасов Его брат Махметгирай, вышедший потом через Прекоп, соединился с ним, а за тем, изо дня в день усиливаемый многими друзьями из Татарии снова собрал большое войско, твердо решив силою вернуться в свои владения. Они подошли к Прекопу и там образовали два стана: один под начальством Махметг., с татарами, чиркасами и несколькими сотнями козаков; другой под начальством Шяитг., с козаками и небольшим числом чиркасов С другой стороны, новый хан и Кандемир, с ногайцами, были также вполне наготове; однако все простояли несколько дней, не вступая в бой. Махметг. надеялся, что многие из крымских татар перебегут к нему, о чем он давал им знать много раз; но хитрый Кандемир, отгадав его замыслы, держал этих татар позади, чтобы не могли уйти. Затем он направил к таборам Махметг. многих храбрых всадников из своих ногайцев. Они поспели туда к ночи, а Махметг., заметив их, сказал, что это татары перебежчики, и потому хотел открыть им вход; но козаки, подозревая измену, на то не соглашались; особенно в такой поздний час. Но наконец власть
-113-
хана одержала верх и их впустили. Тогда хан сразу увидел, что это не друзья патраки (Patracchi), пришедшие на помощь [121], а враги ногайцы, хотевшие предать его. Действительно, ногайцы бросились в рукопашную, а тут подоспел и табор Кандемира. Козаки сильно вознегодовали на Махметг., виновника стольких бед, решили лишить его жизни и умертвили его, прежде чем сами были перебиты.
 

вітман
Member
Member
 
Повідомлень: 40
З нами з:
16 лютого 2011 23:18

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення вітман » 17 лютого 2011 17:36

Борменталь
Можу порекомендувати цікаві монографії українців і поляків, де йдеться про козаків.
1. Мицик Ю.А., Плохій С.М., Стороженко І.С. Як козаки воювали: Історичні розповіді про запорізьких козаків. – Дніпропетровськ: Промінь, 1990. – 302 с.
2. Наливайко Д. Козацька християнська республіка: Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках. – Київ: Дніпро, 1992.
3. Остапчук В., Галенко О. Козацькі чорноморські походи у морській історії Кятіба Челебі „Дар великих мужів у воюванні морів” // Mappa Mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. – Львів-Київ-Нью-Йорк: Видавництво М. П. Коць, 1996. – С. 341-426.
4. Чухліб Т. Козаки та Яничари: Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500-1700 років. – Київ: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2010. – 446 с.
5. Kaltenbergh L. Czarne żagle czterdziestu morz. – Warszawa: Wydawnictwo MON, 1986.
6. Majewski R. Cecora. Rok 1620. – Warszawa: Wydawnictwo MON, 1986. – 256 s.
7. Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIII w. – Warszawa: Książka i Wiedza, 1987.
8. Podhorodecki L. Hetman Żołkiewski. – Warszawa: Książka i Wiedza, 1968. – 288 s.
9. Podhorodecki L. Stanisław Koniecpolski. – Warszawa: Wydawnictwo MON, 1978. – 456 s.
10. Podhorodecki L. Wojna chocimska 1621 roku. – Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1979. – 343 s.
11. Spieralski Z. Awantury mołdawski. – Warszawa: Wiedza Powszechna, 1967. – 216 s.
12. Wisner H. Lisowczycy. – Warszawa: Książka i Wiedza, 1976. (щоправда у нього лісовчики, звичайно, це поляки, а не українці).
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення Chestnut » 17 лютого 2011 17:56

вітман

але ж лісовчики справді були поляки, а не українці. у всякому разі, не запорожці. Хоча певна подібність організації була
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення борменталь » 17 лютого 2011 20:21

Ну, скажімо, поляки в політичному розумінні цього слова.тобто не в єтнічному.Тобто якийсь литовсько -польсько-білорусько-український сброд.(як би зараз сказали).
До речі, скільки лісовчиків було під Хотином? я читав про 1400чол.-1 хоругва під команд. Каліновського і 11(1200чол.) хоругов під команд.Русиновського.(віммер).а Генрік Віснер подає їх аж на 3-5 000 чол..Але не подає джерела .
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення борменталь » 17 лютого 2011 20:25

Остапчук В., Галенко О. Козацькі чорноморські походи у морській історії Кятіба Челебі „Дар великих мужів у воюванні морів” // Mappa Mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя-
на жаль неможливо знайти :?: може хтось має? давно хотів прочитати Кятіба
 

вітман
Member
Member
 
Повідомлень: 40
З нами з:
16 лютого 2011 23:18

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення вітман » 17 лютого 2011 20:29

Chestnut'у
Справді, не запорожці, але й не поляки поголовно (українці-русини політично були поляками, як ми недавно були "совєтскіє"), то ж далі точаться дискусії щодо етнічної приналежності "лісовчиків" (наприклад стаття "Лісовчики" в "Українському. козацтві. Мала енциклопедія"), але підбір до них явно не відбувався за етнічною ознакою. В загоні О.Лісовського воювали і поляки, і запорожці, і московити (див. Станиславский А. А. Гражданская война в России XVII в. – Москва, 1990).
Фахові дослідження про участь наших в Тридцятилітній війні є в діаспорного історика О.Барана (подам нижче). Я сам не є аж таким спецом в даній області, але знаю про дисертацію А.Федорука (збурила спільноту і це добре).
Перспективна мета мого дослідження - стимулювати появу нових історичних досліджень з української військової історії, показати, що наша історія є інтегрованою частиною всесвітньої (вужче - європейської) історії і що нашою історією цікавляться за-кордоном, насамперед у Польщі та Росії.
Наразі додаю окремі статті О.Барана
1. Баран О. Валленштайн і козаки // Український історик. – 1978. – № 1-3. – С. 40-51.
2. Баран О. Козаки в Тридцятилітній війні // На службі Кліо: Збірник наукових праць на пошану Любомира Винара, з нагоди 50-ліття його наукової діяльності. – К.-Нью-Йорк-Торонто-Париж-Львів, 2000. – С. 170-175.
3. Баран О. Козаки на Закарпатті в 1619-ім році // Український історик. – 1970. – № 3. – С. 76-81.
4. Баран О. Козаки на імператорській службі в роках 1635-1636 // Український історик. – 1974. – № 1-3. – С. 5-22.
 

вітман
Member
Member
 
Повідомлень: 40
З нами з:
16 лютого 2011 23:18

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення вітман » 17 лютого 2011 20:33

Борменталю
Знаю, що цей збірник на пошану Дашкевича є у Львові в наукових бібліотеках (ім.Стефаника на вул. Винниченка, чи в інституті українознавства) - сам їх опрацьовував. якщо буду у Львові, то попрошу скопіювати статтю, щоб потім пересканувати в себе (десь у березні).
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення борменталь » 17 лютого 2011 20:39

Складна тема.я теж десь читав що було кілька тис.козаків в 1619 , і так само лісовчиків.про 30-літку взагалі розкол в колах.
Баран О. Валленштайн і козаки // Український історик. – 1978. – № 1-3. – С. 40-51.
2. Баран О. Козаки в Тридцятилітній війні // На службі Кліо: Збірник наукових праць на пошану Любомира Винара, з нагоди 50-ліття його наукової діяльності. – К.-Нью-Йорк-Торонто-Париж-Львів, 2000. – С. 170-175.
3. Баран О. Козаки на Закарпатті в 1619-ім році // Український історик. – 1970. – № 3. – С. 76-81.
4. Баран О. Козаки на імператорській службі в роках 1635-1636 // Український історик
-Хоча читаючи опис битви -французи кажуть-козаки раптом закричали і.т.д.
Чи називали б французи поляків саме словом козаки? Скоріше козаків би називали Поляками, як на мене. :?: А не навпаки.
З іншого боку, якщо це були саме поляки, то були б широкі роботи про них у польск.істориків-вони не пропустили ьб це поза увагою.Хоча я не є спецом з 30-літки.на жаль.
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Третій похід на Крим.1629р.

Повідомлення борменталь » 17 лютого 2011 20:41

вітман написав:Борменталю
Знаю, що цей збірник на пошану Дашкевича є у Львові в наукових бібліотеках (ім.Стефаника на вул. Винниченка, чи в інституті українознавства) - сам їх опрацьовував. якщо буду у Львові, то попрошу скопіювати статтю, щоб потім пересканувати в себе (десь у березні).


було б цікаво. :beer:
 

Далі

Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Majestic-12 [Bot] і 1 гість