Джури у козацькому війську

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Повідомлення Chestnut » 21 серпня 2009 17:35

Ну, за переяславською угодою реєстр мав складати 60 тисяч, і вище цього числа він ніколи не піднімався, як не помиляюся. А голота служила на звичайних підставах -- сподіваючись вибитися в козаки та/або збагатитися трофеями
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

ABDANK
Member
Member
 
Повідомлень: 34
З нами з:
03 квітня 2009 07:31
Звідки: Україна, м. Харків

Повідомлення ABDANK » 21 серпня 2009 21:31

60 тисяч за \"Березневими статтями\", це дійсно максимальна цифра зафіксована угодами між гетьманською владою та сюзереном чи протектором. Проте, ця цифра зовсім не визначає реальну чисельність козацтва. За Хмельницького і Виговського реєстр не укладався, оскільки керманичі козацької держави розуміли, що це призведе до соціального вибуху, до якого вдадутся ті хто до реєстру не потрапить. Фактична усі цифри що визначалисяв козацьких реєстрах є... компромісними... Вони не відображають а ні реальну чисельність козаків, ані показачених. Звучить добре, і всіх задовільняє, аби лишень реєстр не укладати. Зборівський попри визначені 40 тисяч, усеж трохи перевищили. Коли Хмельницький казав, що може зібрати під свої прапори 300 тисяч війська, він мабуть, не дуже перебільшував, ажде гультяйства вистачало, хтось у козаки потрапляв і проти волі.... В військовому сенсі усі ці полки були не рівноцінні. В Івана Сергійовича Стороженка взагалі висловлюється думка, що старих реєстровців Хмельницький у битвах оберігав як останній козир, тож показачених використовували як гарматне мясо.
Джури були далеко не у всіх, до того ж як молоді вихованці \"лицарського товариства\" вони були переважнго на Запоріжжі!
Щодо товарищів - у Речі Посполитій, до кола товарищів потрапляли фахові військові, товариство це аналог цеху в ремісників. В одній польській збірці присвяченій воєнній історії я свого часу читав, що далеко не всі перебуваючи у кварцяному війську, діставали доступ до інституту товарищів, платня таких людей (не товарищів) і статус у війську були дещо нижчі.
Козаки у цьому плані дотримувалися річпосполитської традиції.
Щоправда наприкінці XVII-XVIII ст. починаючи з гетьмана І. Мазепи інститут товарищів з галузі мілітарної був перенесений до галузі соціальної. Було утворену розгалужений прошарок \"значкового товариства\" Гетьманщини. До нього зазвичай потрапляли представники козацькоїстаршини, що не мали безпосередніх урядів. За цих обставин \"товариши\" були .... управлінським і військовим резервом, та інструментом творення провідної верстви!
 

Аватар користувача
Mykolaj
Member
Member
 
Повідомлень: 66
З нами з:
24 липня 2009 00:10

Повідомлення Mykolaj » 22 серпня 2009 00:52

Панове, поставте себе на місце досвідченого або реєстрового козака, але з почуттям гумору. Як би ви попускали свого помічника, який міг чурити в штани, (але шаровари то приховували) але нормально заряджав би кулі? Сцикуном би ви його прозвали, чурою. Чура він, чурою нарожений, чурою і мав померти.
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3951
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Re: Джури у козацькому війську

Повідомлення AppS » 13 жовтня 2009 00:42

на вгд цікаве посилання на справу в чернігівському архіві:
№ 7631. - Справа про грошове оштрафування полкової і сотенної старшини Ніжинського і Чернігівського полків за відправку у військовий похід неповнолітніх козаків. - 28.02.1739-19.05.1739. - 29.

це вже 18 ст правда.
виходить, що "сини полка" не одобрювались чи то могло стосуватись присутності неповнолітніх замість повнолітніх?
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Джури у козацькому війську

Повідомлення борменталь » 25 травня 2011 17:46

Панове, чи можна вважати, що козацтво мало дуже обмежене число помічників( джур та пахолків) , що ріднить його з польською піхотою( яка теж або не мала їх взагалі, або мізерно мало. ) . Бо дуже багато різних підходів. Що сучасні наші дослідники пишуть про це? Покійний Крип,якевич пише , що у козаків була така сама система, що і шляхти- тобто по 2-3 пахолка на кожного воїна-вершника. Але Крип,якевич не приводить посилань.Може він пише саме про окрес 1648-57р.? :( але це особливий період.) Мене ж цікавить період 1600-30 років.. тобто більш-менш спокійний. Тобто скільки приблизно джур та пахолків можна, наприклад, добавити до 10 000 козаків? Зрозуміло, що будь-яка цифра може бути дискусійною.
 

вітман
Member
Member
 
Повідомлень: 40
З нами з:
16 лютого 2011 23:18

Джури у козацькому війську

Повідомлення вітман » 26 травня 2011 23:17

Скину дещо зі свого Довідника битв, де згадуються джури (сам цю тему спеціально не розробляв):
Волоґда
Польсько-московська війна 1617-1618
Штурм міста 30 грудня 1618 козац. військом (2 000 запорожців і моск. козаків, 3 000 джур) під проводом от. Василя Москвітіна. Гарнізон відповів артобстрілом і козаки відступили на територію Спасо-Прилуцького монастиря, де влаштували свою базу. Після підписання Деулінського миру козаки отримали грамоти Владислава Вази про припинення військових дій на території Моск. царства. Див. Тотьма; Устюжна-Желєзнопольская ІІ.
Джерело: Документи російських архівів з історії України. – Т. 1. Документи до історії запорізького козацтва 1613-1620 рр. / Упорядники Л. Войтович, Л. Заборовський, Я. Ісаєвич, Ф. Сисин, А. Турило, Б. Флоря. – Львів, 1998. – С. 218-219.
Літ.: Станиславский А. А. Гражданская война в России XVII в. – Москва, 1990. – С. 196.

Енцерсдорф
Тридцятилітня війна 1618-1648
Місце битви в ніч з 10 на 11 лютого 1620 на лівому березі Дунаю в околицях Відня між козац. найманцями-„лісовчиками” (4 000 чол.) на імпер. службі під командуванням стражника Станіслава Стойновського та чес. протестантською армією (6 000 чол.) під командуванням полк. Фрідріха Стампфеля. Чехи несподівано напали на козац. табір, під час якого „лісовчики” були розбиті і кинулись тікати. Під час цієї битви загинуло тільки два власне „лісовчики”, 43 пахолки, 20 джур і обозний Руфін (новим став Цибульський), хоча часто кількість загиблих „лісовчиків” обчислюється до 1 000 чол. Решта козаків переправились на правий берег Дунаю, де грабувала населення Нижньої Австрії. Невдовзі у сутичках загинув полк. Ярош Клечковський і „лісовчики” новим командиром обрали полк. Станіслава Русиновського. Пізніше козаки повернулись до Моравії. Див. Стропко.
Літ.: Сергійчук В. Запорожці за Дунаєм, Віслою, Рейном... // Всесвіт. – 1990. – № 6. – С. 160; Сергійчук В. І. Іменем Війська Запорізького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середини XVII століття. – Київ, 1991. – С. 98; Wisner H. Lisowczycy. – Warszawa, 1976. – S. 151-153.

Єлець
Польсько-московська війна 1617-1618
Взяття міста в липні 1618 після кількагодинного штурму зап. армією під проводом гет. Петра Конашевича-Сагайдачного, коли загинув місцевий воєв. Андрєй Полєв. У полон було взято воєводину вдову і посольство з Москви до Бахчисараю на чолі зі Стєпаном Хрущовим і Сємьоном Брєдіхіним, що мали при собі 8 467 рублів „упоминок” (данини) Крим. ханству. Крім того, запорожці захопили у полон бл. 1 000 дітей, підлітків і юнаків у віці від 9 до 20 років, яких використовували в якості слуг-джур. Див. Калуга І; Сапожков.
Джерело: Документи російських архівів з історії України. – Т. 1. Документи до історії запорізького козацтва 1613-1620 рр. / Упорядники Л. Войтович, Л. Заборовський, Я. Ісаєвич, Ф. Сисин, А. Турило, Б. Флоря. – Львів, 1998. – С. 127-128, 129-132.
Літ.: Брехуненко В. Війни українських козаків з Росією. – Київ, 2007. – С. 45-46; Крип’якевич І. Історія українського війська. – Ч. 1. – Львів, 1993. – С. 184; Крохмалюк Ю. Воєнний шлях Сагайдачного на Москву 1618 р. – Львів, 1993. – С. 20; Максимович М. Сказання про гетьмана Петра Сагайдачного // Петро Сагайдачний. – Київ, 1992. – С. 13; Сергійчук В. І. Іменем Війська Запорізького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середини XVII століття. – Київ, 1991. – С. 99-100; Станиславский А. А. Гражданская война в России XVII в. – Москва, 1990. – С. 179; Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. – Дніпропетровськ, 1991. – С. 35.

Коломна
Польсько-московська війна 1617-1618
Місце битви у вересні 1618 моск. армії на чолі з кн. Ґрігорієм Волконським із зап. армією (7 000 запорожців і 3 000 джур) під проводом гет. Петра Конашевича-Сагайдачного. 16 вересня запорожці стали переправлятись через Оку біля гирла Осетра, але спочатку були відкинуті на правий берег. 17 вересня вони знову переправились через Оку й почали тіснити загони князя на лівому фланзі, що змушені були відступити під Коломну. Біля міста відбулась сутичка між моск. козаками і коломенськими дворянами – гарнізон обстріляв із гармат козаків, а ті, в свою чергу, напали на дворян (деяких поранили або втопили в ріці). В ніч на 18 вересня зібралось козац. коло, на якому було вирішено залишити моск. армію. І 18 вересня, за дві години до світанку, моск. козаки, а разом з ними моск. татари й астраханські стрільці, залишили армію Волконського, в якого залишилось тільки бл. 250 дворян, шацький поміщик і вєрстанний от. Пєрвой Ульянов та військовий дяк Юрій Десятого. Незабаром майже всі дворяни полишили князя і втекли до Москви, а пізніше до столиці царства прибув і сам князь без армії. Армія Конашевича-Сагайдачного, переправившись через Оку, рушила на Москву на з’єднання з королевичем Владиславом Вазою. Див. Тульськая волость; Москва VII; Москва VIIІ.
Джерело: Документи російських архівів з історії України. – Т. 1. Документи до історії запорізького козацтва 1613-1620 рр. / Упорядники Л. Войтович, Л. Заборовський, Я. Ісаєвич, Ф. Сисин, А. Турило, Б. Флоря. – Львів, 1998. – С. 155-158.
Літ.: Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – Київ, 1994. – С. 229; Крохмалюк Ю. Воєнний шлях Сагайдачного на Москву 1618 р. – Львів, 1993. – С. 21-22; Станиславский А. А. Гражданская война в России XVII в. – Москва, 1990. – С. 183-184; Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. – Т. 2. – Львів, 1991. – С. 132.
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Джури у козацькому війську

Повідомлення борменталь » 27 травня 2011 15:26

Волоґда
Польсько-московська війна 1617-1618
Штурм міста 30 грудня 1618 козац. військом (2 000 запорожців і моск. козаків, 3 000 джур) під проводом от. Василя Москвітіна-

а звыдки дані про саме 3 000 джур? я щось ніде про це не натрапляв.
 

вітман
Member
Member
 
Повідомлень: 40
З нами з:
16 лютого 2011 23:18

Re: Джури у козацькому війську

Повідомлення вітман » 27 травня 2011 16:51

борменталю
Там до кожної статті в мене посилання - це я взяв або в Станіславського, або, скоріш за все, в збірнику документів (класна штука для дослідників).
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Джури у козацькому війську

Повідомлення Chestnut » 08 червня 2011 12:13

вітман

Лісовчики до запорожців не мають ніякого відношення. І у них в структурі джури справді відігравали значну роль
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

вітман
Member
Member
 
Повідомлень: 40
З нами з:
16 лютого 2011 23:18

Re: Джури у козацькому війську

Повідомлення вітман » 08 червня 2011 23:09

Chestnut'у
Справді, лісовчики - не запорожці однозначно (просто про їх "побут" в 1619-1620 рр. згадує у своїх публікаціях Сергійчук), але 1) в їх складі воювали вихідці з укр. земель; і 2) вони скопіювали організаційну структуру наших козаків, звідси і згадка про джур - ти правильно підмітив.
 

Поперед.

Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей