Козаки і Лівонська війна

[Игорь]

Українське козацтво приймало участь у Лівонській війні(1558—1583). Як у складі польського війська так і на боці Московії.
Особливо цікавий період 1579-1583 , так званої "війни Баторія".

Закінчивши військові приготування, Стефан Баторій у 1579 році оголосив Росії війну. Російська держава на той час була відчутно ослаблена двадцятирічною війною за вихід до Балтійського моря, а ще більше — реакційною політикою Івана Грозного. Скориставшися з цього, поляки в перший же рік війни захопили Полоцьк, а 1580 року — Велиж, Усвят і Великі Луки. У військових подіях 1579 — 1580 років брала участь тільки невелика кількість реєстровців. Основну частину їх Баторій не взяв із собою в Росію, залишивши біля Черкас і на Поділлі. В російські землі на чолі своїх найманих військ вдерлися також магнати Михайло Вишневецький, Костянтин Острозький, Януш Збаразький, Лаврин Ратомський та інші.



* Реєстр поділявся на десятки і сотні.

18 Zródła dziejowe. T. 20, C. 154. /150/



Їхні загони налічували понад 4 тисячі чоловік з двірні, різних найманців, шляхти, надвірних і реєстрових козаків. Ці загони нещадно плюндрували місцевості, через які проходили. Військо Михайла Вишневецького, наприклад, спалило Чернігів, Радогощ, Почіп, Брянськ, Карачів, Орел, Путивль і Рильськ 14.

Польське військо, послане на Росію, налічувало 60 тисяч чоловік, серед яких були найманці майже з усієї Європи — німці, французи, шотландці та ін. Вони мали велику артилерію і значні інженерні засоби для облоги фортець. 1581 року Баторій кинув усі свої сили на Псков. Проте під мурами міста його чекала несподіванка: Псков учинив нападникам героїчний опір. Серед мужніх захисників його значиться і «500 донських козаків, старшим серед яких був якийсь Мисько, родом з Черкас, раніше королівський підданий» 15. Мисько поліг під стінами Пскова. Дуже вірогідно, що серед донських козаків, які прийшли на допомогу Пскову, не один тільки Мисько був українцем.

Облога Пскова коштувала Баторію значних втрат і посіяла зневіру в перемогу. Намагаючись якнайшвидше поповнити поріділі ряди своєї армії, він вирішив покликати на допомогу запорозьких козаків і з цією метою відрядив на Запорожжя шляхтича Самуїла Зборовського 16. Останнього під час цієї подорожі супроводжував загін з «70 польських шляхтичів, не рахуючи гайдуків» 17. Біля Таволжанського урочища, «між порогами», Зборовський несподівано натрапив на козацьку засідку. Побачивши запорозьких козаків, частина шляхтичів, що супроводжувала Зборовського, тут же повернула назад. До Зборовського і його людей козаки приставили варту і відправили їх вниз по Дніпру, на Запорожжя. Біограф Самуїла Зборовського Бартош Папроцький залишив нам цікавий опис цієї подорожі.



14 Epicedion of jest żałobny wirsz o ksiązencim Michalle Wiszniewieckim, 1585, drukarni Macieia Wizbięta. C. 35 — 42.

16 Piotrowski J. Dziennik / Wyd. A. Czuczyński. Kraków, 1894. C. 58. Звістка Піотровського підтверджується Гейденштейном: «Козаки в деякій кількості, — пише він, — прибули туди (у Псков) під проводом Миколи, що народився в королівській області, в м. Черкасах, але давно вже служив у Московського царя» (Hiedensteini R. Secr. regii de bello Morcoviti co etc. Basileae, 1588. C. 128).

16 А. Стороженко вважав, що С. Зборовський вирушив до запорозьких козаків не за наказом короля, а на свій розсуд (Стороженко А. В. Стефан Баторий и днепровские козаки. С. 92).

17 Herby rycerstwa polskiego. C. 157. /151/



Переночувавши у фортеці на Хортиці, Зборовський другого дня «поїхав з ними (запорожцями. — В. Г.) туди, де вони жили» 18. Цим місцем, за словами Папроцького, був «острів Томаківка» 19. Запорожці привітали своїх пострілами з рушниць. Другого дня на Томаківці відбулась козацька рада. Пояснюючи січовикам мету свого прибуття, Зборовський запропонував їм вирушити на Росію з боку Путивля, за що від імені короля обіцяв козакам велику грошову винагороду.

Козаки не прийняли пропозицію Зборовського. Запорожці заявили, що більшу кривду для них чинить не Росія, а «пани польські». «Вночі, — переказував згодом Зборовський, — на острові спалахнуло таке замішання, що я побачив наближення свого кінця». Козаки вимагали стратити Зборовського за своїм звичаєм: міцно підперезавши і насипавши за пазуху піску, кинути у воду». Однак до страти не дійшло.

Під час перебування на Січі, Зборовський мав змогу озн-айомитися з організацією козаків. Велике враження на нього, за його словами, справило те, як козаки «стріляють, співають пісні, грають на кобзах» тощо. Він підкреслював, що все це запорожці виконували з такою майстерністю, що «не вистачає слів для опису» 20. Не домігшися успіху в своїх планах, Зборовський покинув Січ *.

Стефан Баторій даремно чекав появи запорожців під Псковом. Важкі втрати під час війни змусили його піти на мир із Росією. 15 січня 1582 року в Ямі Запольськім між Росією і Польщею було укладено перемир’я на 10 років.

Володимир ГОЛОБУЦЬКИЙ
ЗАПОРОЗЬКЕ КОЗАЦТВО

[Октоген]

В принципе в те времена донцы и запорожцы имели связи и частенько участвовали в военных предприятих друг-друга. Стоит еще вспомнить Вишневецкого, который некоторое время был на службе Ивана 4. Донской атаман Мишка Черкашенин тоже может иметь запорожские корни. И он участвовал в обороне Пскова.

[snaphaner]

Факт участия Ермака в Ливонской войне.
Письмо коменданта Могилева Стравинского королю Стефану Баторию в 1581 году:
"Доводим до сведения Вашего королевского Величества... что московские люди... вторгнушись в государство Вашего королевского Величества и все, начиная от Дубровны, предавая огню и опустошению, пришли под город... Могилев во вторник 27 июня 1581 г. в третий час дня, сожгли предместье за Дубровной Лучково, также сожгли 6 домов; в посаде над Днепром, который называется Слободой, также сожгли 100 домов. Начальствовали над людьми воеводы Кайтеров (Катырев), Хворостинин, Бутурлин... Василия Янов, воевода донских казаков Ермак Тимофеевич, атаман казацкий". По словам Стравинского, с Ермаком было 1000 казаков.

[борменталь]

Факт участия Ермака в Ливонской войне.
Письмо коменданта Могилева Стравинского королю Стефану Баторию в 1581 году:
"Доводим до сведения Вашего королевского Величества... что московские люди... вторгнушись в государство Вашего королевского Величества и все, начиная от Дубровны, предавая огню и опустошению, пришли под город... Могилев во вторник 27 июня 1581 г. в третий час дня, сожгли предместье за Дубровной Лучково, также сожгли 6 домов; в посаде над Днепром, который называется Слободой, также сожгли 100 домов. Начальствовали над людьми воеводы Кайтеров (Катырев), Хворостинин, Бутурлин... Василия Янов, воевода донских казаков Ермак Тимофеевич, атаман казацкий". По словам Стравинского, с Ермаком было 1000 казаков.

вроде как он..а може их было несколько? хотя и отчество то же вроде. странно но официальный агитпроп ермаковский не акцентирует на этом этапе жизни ермака внимания.

[snaphaner]

вроде как он..а може их было несколько? хотя и отчество то же вроде. странно но официальный агитпроп ермаковский не акцентирует на этом этапе жизни ермака внимания.

Точно он, в 80-е годы шестнадцатого века - два "Ермака Тимофеевича" - это уже перебор. Об участии Ермака в походе на Литву в 1581 году писал еще Р.Г. Скрынников, тоже с ссылкой на Стравинского, т.е. этот факт не замалчивался, просто на нем не акцентировали внимания.
Поход начался в марте 1581 года.Обычный рейд по тылам с целью опустошения территории неприятеля. Воеводы (кстати, фамилии указаны верно) из Можайска пришли к Дубровне, затем: Орша-Шклов-Могилев и возвращение к Дорогобужу.
Датировка упоминания Ермака под Могилевом тоже не противоречит общеизвестной инфомации - в июне 1581 года Ермак вполне мог быть там, поскольку в Сибирь он отправился не ранее в сентября того же года (по другим данным в сентябре 1582 года).

[V0L0DYMYR]

Українське козацтво приймало участь у Лівонській війні(1558—1583). Як у складі польського війська так і на боці Московії.
Особливо цікавий період 1579-1583 , так званої "війни Баторія".

Польське військо, послане на Росію, налічувало 60 тисяч чоловік, серед яких були найманці майже з усієї Європи — німці, французи, шотландці та ін. Вони мали велику артилерію і значні інженерні засоби для облоги фортець. 1581 року Баторій кинув усі свої сили на Псков. Проте під мурами міста його чекала несподіванка: Псков учинив нападникам героїчний опір. Серед мужніх захисників його значиться і «500 донських козаків, старшим серед яких був якийсь Мисько, родом з Черкас, раніше королівський підданий» 15. Мисько поліг під стінами Пскова. Дуже вірогідно, що серед донських козаків, які прийшли на допомогу Пскову, не один тільки Мисько був українцем.

Облога Пскова коштувала Баторію значних втрат і посіяла зневіру в перемогу. Намагаючись якнайшвидше поповнити поріділі ряди своєї армії, він вирішив покликати на допомогу запорозьких козаків і з цією метою відрядив на Запорожжя шляхтича Самуїла Зборовського 16. Останнього під час цієї подорожі супроводжував загін з «70 польських шляхтичів, не рахуючи гайдуків» 17. Біля Таволжанського урочища, «між порогами», Зборовський несподівано натрапив на козацьку засідку. Побачивши запорозьких козаків, частина шляхтичів, що супроводжувала Зборовського, тут же повернула назад. До Зборовського і його людей козаки приставили варту і відправили їх вниз по Дніпру, на Запорожжя. Біограф Самуїла Зборовського Бартош Папроцький залишив нам цікавий опис цієї подорожі.

Володимир ГОЛОБУЦЬКИЙ
ЗАПОРОЗЬКЕ КОЗАЦТВО

Баторій НЕ відряжав Зборовського на Низ, Зборовський був банітом, тобто засудженим до вигнання за вбивство шляхтича. Це була його власна афера. на цей час гетьманом запоріжських козаків був призначений черкаський староста та брацлавський каштелян, а пізніше київський каштелян Михайло Вишневецький. Саме він восени 1581 р. вивів запоріжське козацтво, яке перебувало на службі у роті Оришковського і яке не перебувало, в похід на Сіверщину у складі польско-литовского війська.

[борменталь]

Баторій НЕ відряжав Зборовського на Низ, Зборовський був банітом,

що Ви хочете від пана Голобуцького?

[V0L0DYMYR]

Баторій НЕ відряжав Зборовського на Низ, Зборовський був банітом,

що Ви хочете від пана Голобуцького?

Та мабуть, що нічого. Взагалі то, не тільки він впадав у фантастику, оповідаючи початкову історію козацтва.