Іван Богун. До біографії

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2111
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення Krutywus » 16 жовтня 2012 11:26

Інформація, яку наводить Степанков, в точності повторює те, про що розповідає Кисіль "у своєму листі 10 вересня н. с. з Київа до київської шляхти, звиняючися що не може приїхати до Житомира, де вона зібралась тоді на соймику", за словами Грушевського.
Кисіль не згадує в листі про Богуна, але події очевидно, що ті самі:
За документом Степанкова:
"Вони захопили переправи через Дніпро і продовж тижня контролювали місто та його околиці, розправляючись із шляхтою."
За Киселем:
"То все наробивши (мова про випадки розправ над шляхтою, здебільшого на Сіверянщині) рушили до війська і прийшли до Київа, до переправи: день і ніч, цілий тиждень переправлялися, забравши всі пороми. Повний їх Київ, повні їх гори наоколо. Скоро б я тільки звідти рушив, ратуючи себе, всі браття (шляхта, пояснює Грушевський), скільки їх єсть, разом мусіли б погинути”
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2111
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення Krutywus » 17 жовтня 2012 23:27

Як би там не було, "мирний" 1650-й минає і Богун знов повертається поближче до передової лінії.
Вже в грудні путивльці, що возили до Хмельницького листа від свого воєводи, фіксують полковника Богуна в Умані, звідки він пише до Хмельницького,
попереджаючи про загрозу з боку поляків.
А в січні 1651-го Криштоф Криницький в Кальнику отримує перепустку із своїх маєтностей за "лінію", підписану
Іван Богун — полковник войска єго королевской милости Запорожского винницкий
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення борменталь » 18 жовтня 2012 20:27

так які сили з обох сторін все ж таки були під монастирищем де поранено Чарнецького? які джерела найбільш вірогідні?
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2111
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення Krutywus » 18 жовтня 2012 23:50

Ех, борменталь, ломаєте Ви мені послідовність.
Я ж тільки-но до Вінниці дійшов.
Але поки що в мене такі враження, з грубшого, по Монастирищу.
Керстен, аналізуючи різні джерела, відносно польського війська:
Єрліч - 8000,
Коховський - 10 000,
Виговський і Хмельницький - 15 000,
і робить висновок: "треба приймати радше чисельність найнижчу, підозрюючи ще, що вона і так є дуже завищеною."
Як не захоплюватися такою залізно-бетонною логікою?
А от Цєсельський скромно зазначає - від 8 000 до 20 000.
А як на мене нема ніякої розбіжності в польських і українських цифрах.
Ви ж пам'ятаєте "Забуту армію" Сікори?
От Вам, доплюсувавши "люзьну" челядь, і виходимо на 15 000. Вище піднімати планку не будемо, раз Виговський з Хмельницьким цього не робили.
Тепер українські сили.
Керстен - "досить поважні сили".
Цєсельський - 5 000-8 000 чоловік, очолюваних полковниками Богуном і Дрозденком.
Не знаю звідки ці цифри. Єрліч, котрий польське оцінює в 8 000, українське подає: "коло 6 000" (як бачимо не твердо 6 000).
Так що, беручи наближено, получається:
15 тисяч польського війська,
5 тисяч українського, а може й менше. (Те ж саме приблизно написав і Bren: viewtopic.php?f=66&t=16790)
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2111
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення Krutywus » 20 жовтня 2012 01:01

І тоді вже ще одна цитата до купки про Монастирище:

W połowie marca hetman Potocki wysłał na Ukrainę silne zgrupowanie kawaleryjskie dowodzone przez Stefana Czarnieckiego. Po zasileniu przez oddziały operujące na pograniczu Wołynia i Kijowszczyzny (pułki Sebastiana Machowskiego i Stanisława Górskiego), pod komendą Czarnieckiego znalazło się prawdopodobnie 2000 dragonii oraz 10--12 000 jazdy kozackiej i lekkiej.

Tomasz Ciesielski (Wałbrzych)
ARMIA KORONNA W LATACH 1651-1653
CZĘSC II OD BATOHU DO ŻWAŃCA
 

борменталь
Member
Member
 
Повідомлень: 1455
З нами з:
11 грудня 2010 15:26

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення борменталь » 21 жовтня 2012 11:49

Керстен - "досить поважні сили".
керстен це голова.
щодо цесельського то хто зна. треба звіряти з джерелами.я тута солідарний з ерличем а щодо челяді то вже інша історія.
хоча кілька раз читав про участь челяді в штурмах .під хотином в 1621 челядь взагалі била турків у відкритому полі на рівних. але це вже відступ від теми.
 

oleh66
Member
Member
 
Повідомлень: 427
З нами з:
05 лютого 2009 17:19

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення oleh66 » 26 червня 2013 10:42

Ще про Богуна (з https://www.facebook.com/ArchiwumNarodoweKrakow)

554497_352191191557813_169779515_n.jpg


Niestety, nie wiemy, czy dokument zapisał sam Bohun, czy może pisarz. Całość, wraz z podpisem, jest jak widać tą samą ręką - tzn. gdyby podpis się różnił, mielibyśmy pewność.

"Iwan Bohun Połkownik Wojska Jego Korolewskiej Miłości Zaporoskoho ...?
Wsem wobec i kożdomu z osobna komuby o tom wedati należało a menowite Panom Sotnikom i Atamanom w Połku moem buduczim do wedomosti donoszu iż Jego Miłość Pan Krisztof Krinicki edet za liniu z maetnostei swoea za kotorim Ja Wam Wsim prikazuiu aby onomu weru dawszy dobrowolne propuszczati i nehde ne hamowali pod srogostiu woiskowoiu. Dan w Kalniku dnia 1 Jenwara 1651.
Wam ziczliwyi Iwan Bohun Połkownik Wojska Jego Korelewskoi Miłosti Zaporoskoho"

ANK, Archiwum Sanguszków, sygn. Podh III 1/42.
Книга "Ландскнехти Галицької армії" https://www.facebook.com/KnygaLandskneh ... ii?fref=ts
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2111
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення Krutywus » 26 червня 2013 13:59

Іван Богун полковник войска єго королевской милости Запорожского винницкий
 

pawchak2
Тролль безграмотный
 
Повідомлень: 446
З нами з:
19 травня 2011 22:55

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення pawchak2 » 27 червня 2013 17:08

Ну, а загалом як можна окреслити Івана Богуна ? Мені здається, що як НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕРОЙ УКРАЇНИ періоду нац.-визвольної війни проти шляхетської Польщі 1648 і п.рр.
А то (Укр.) Вікі окреслює просто як : “Іва́н Богу́н (* ? — † 17 лютого 1664) — український військовий і державний діяч, козацький полководець, полковник подільський, згодом — кальницький (вінницький) і паволоцький; один із соратників Богдана Хмельницького в період Хмельниччини“.
Чи в нас вже національних героїв України (як то ще Максим Кривоніс, Іван Гонта і ін.- а де й народні?- вже нема ?!...
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2111
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення Krutywus » 13 жовтня 2014 11:40

Theatrum Europaeum, Bd. 7, Frankfurt am Main, 1685, ст. 76, у списку полковників (травень, 1651):
7. Ivan Bohun/ Colonel vom Bredawsischen R.
8. Ivan Fedor/ Colonel vom Kalnieischen R.

Тут Іван Федор - це Іван Федорович (Федоренко) полковник кальницький, як зазначає Мицик в примітках до свого перекладу в журналі "Дзвін" і повторює знов у другому томі "Джерел".
А Іван Богун - полковник брацлавський.
Отож.
Влітку 1649 року, в кальницькому полку поряд із важкопораненим полковником Іваном Федоренком з'являється ім'я Івана Богуна: "Іван Федоренко: Іван Богун"
(двокрапка там все ж є, як запевнив мене Марек Рогович, хоч це нічого не міняє: якби це була одна людина, то для чого повторювати двічі Іван?)
У 1650 році Адам Кисіль зустрічає в Чигирині полковника без полку Івана Богуна,
а московські посли приписують йому керівництво в кальницькому і чернігівському полках.
Богун справді восени займався вербунком на Сіверщині і з цим новим полком його бачили під Києвом, а зимою в Умані, Кальнику і зрештою у Вінниці.
На початку 1651-го він підписується як "Іван Богун — полковник войска єго королевской милости Запорожского винницкий".
А після оборони Вінниці і погрому армії гетьмана Калиновського, якщо вірити "Theatrum Europaeum" Іван Богун брацлавський полковник.
 

balik2
Member
Member
 
Повідомлень: 278
З нами з:
11 січня 2012 23:31

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення balik2 » 14 жовтня 2014 13:11

хай буде до теми
Eugenjusz Latacz. Bohun Iwan Teodorowicz стаття із PSB

http://www.ex.ua/561545427936
Зображення
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2111
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення Krutywus » 04 грудня 2014 14:57

"У 1637, 1639 та 1640 рр., загін на чолі з Іваном Богуном (очевидно, однофамілець знаменитого сподвижника гетьмана Б. Хмельницького)
нападав на російські військові загони в межах Муравського шляху."

Донеччина та Луганщина — козацькі землі України (XVI–XVIII ст.). —
К.: Інститут історії України НАНУ, 2014.

Як раз очевидно цілком інше:
"У 1637, 1639 та 1640 рр., а також до 1637 і після 1640-го рр. загін на чолі з Іваном Богуном (очевидно той самий знаменитий сподвижник гетьмана Б. Хмельницького)
нападав на російські військові загони в межах Муравського шляху."

Чи може я не правий і Семен Забузький та Мартин Пушкар - очевидно однофамільці знаменитих сподвижника та супротивника гетьмана Б. Хмельницького,
котрі в ті ж роки нападали на російські військові загони в межах Муравського шляху, та поза ним?
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2111
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення Krutywus » 30 січня 2015 15:13

12 cерпня 2012 року я записав у цій темі:

...дай думаю пройдуся по сотниках, чи не було серед них Богуна?
І кого б ви думали, я побачив на чолі ГАДЯЦЬКОЇ СОТНІ?
Иванъ Богодунъ Сотникъ

Так може все таки Богун, а не Богодун (прізвище, яке я поки ніде більше не надибав).
Ну хіба не поле для спекуляцій?


і думав, що я перший про це здогадався.
Але, як виявилося, про це здогадувався більше ніж сто років до мене, принаймні один чоловік:
Роллє "Szkice i opowiadania. Ser. 5":

"...а може його ім'я помилково записане у полтавському полку; там фігурує як очільник гадяцької сотні в 1649 р. Іван Богодун.
А помилки такого роду в ту епоху були дуже поширеними."


Жаль, що я не перший, проте приємно, що я не самотній.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2111
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Іван Богун. До біографії

Повідомлення Krutywus » 18 травня 2016 14:27

Дещо про вдового попа Тимофія

Фактично піп Тимофій, котрого в 1643-му році пограбував Іван Богун був торговцем, а до 1638 року взагалі, якщо користуватися офіційною московською термінологією, «вором», тому що займався незаконним бізнесом – торгівлею награбованим в мусульманських краях товаром.
Інформації про цей бізнес московських торгових людей небагато. Знайти її можна здебільшого в матеріалах розслідувань, котрі проводилися лише у виключних випадках і то більше про людське око. А так московська влада дивилася на ці справи крізь пальці.
Однак знаходилися і сумлінні чиновники. Наприклад восени 1631-го року, коли відносини Москви з Доном значно загострилися, воєвода Шацька Боборикін, звітував у Москву, що він, відповідно до царського указу, поставив застави від Дону до Волги і нікого, ніяких чинів людей ні з чим не пропускає ні на Дін, ні на Волгу. При цьому шацький воєвода зазначав, що його попередники – воєводи і приказні люди відпускали «крестьян и всяких уездных людей» із «всякими товары на Дон и на Яик». Причому «не токмо что крестьяне дворцовых сел до моего приезда - и попы воровали, братью и племянников на Дон и на Волгу отпускали, и сами <...> ходили, а иные дворцовых сел крестьяне и попы, которые съехали при прежних воеводах, и ныне живут на Дону и на Яике, а братья их, и племянники, и дети ныне живут в дворцовых селех, и хотели итти к ним на Дон и на Яик...».
В кінці вересня 1628 року стався інцидент, що спричинив розслідування обставин зносин із Доном. Під час чергового обміну послами між московським та кримським царствами на південь від Валуйок, зі сторони Дону раптом появився значний загін – більше ніж півсотні людей, що переганяли приблизно півтори сотні коней. Татари зразу зрозуміли в чому справа, підняли бучу, хотіли силою відібрати коней; обмін послами, а то і мир з татарами мало не був зірваний. Справу ледве вдалося зам’яти, частину коней віддали кримцям, а винних обіцяли покарати.
Так весною 1629-го року почалося слідство в південноросійських містах. З Москви відправили для цього дворян Тургенєва і Беклемишева. Розслідування почалося доволі успішно, але швидко на місцях зрозуміли, що справа не зовсім серйозна, воєводи, котрі власне і відпускали людей на Дон, почали вставляти палки в колеса слідчим, приховувати відомості і тиснути на потенційних свідків. Населення, котре було зацікавлене в «бізнесі», осміліло; хто вже було засвітився, ті намагалися переховуватися; із столичних гостей мало що не відверто глузували, а то і погрожували.
Не зважаючи на все це, було зібрано досить інформації. І серед іншого з’являється ім’я попа Тимофія.
Слідство встановило, що кожного року з весною у Воронежі, Білгороді, Валуйках починали формуватися каравани суден від кількох десятків до двох сотень. При цьому в одному такому судні («бударі») зазвичай пливло двоє-четверо людей. Сюди з’їздилися також люди з інших південних міст Московського царства і потім відправлялися вниз по Дону і Сіверському Донцю в область городків донського козацтва. Каравани суден, що відправлялися на Дон, були організовані по-воєнному – очолювані виборними отаманами і осавулами. Торгові люди везли на Дон харчі та боєприпаси, інші наймалися до них гребцями, а на місці виконували різні роботи у козаків, брали участь в походах на бусурман. За виручені та зароблені гроші купували коней і станицями по 50-100 чоловік переганяли їх степом назад в міста, або, накупивши товару, поверталися водою.
Серед інших допитаних із цих людей, Аксен, син білгородського протопопа, оправдувався тим, що їздив на Дон по «грамотці» отриманій від свого тестя, попа Тимофія. Він жив в той час на Дону, і довідавшись, що його зять постраждав під час пожару в Білгороді, звелів йому «быть к себе для ссуды».
Дуже ймовірно, що назад зять попа Тимофія повертався не з грішми, а з кіньми, чи іншим товаром, купленим у козаків на Дону, який можна було вигідно перепродати в містах Московії. Ось, наприклад, перелік товарів, які віз з Дону московський купець Михайлов і які були конфісковані у Воронежі: східні тканини та одяг, килими, прикраси із золота, срібний лом, боброве і лисяче хутро, двоє турченят, одне татарченя, дві дівки туркені, і одна дівка ногайка. Усього товарів більше ніж на 500 рублів. Відомо також, що вороніжський воєвода просив його купити «на низу» в отамана Черкаського городка «полосу сабелную булатную».
Ці торгові шляхи становили, серед іншого, «поле діяльності» для мешканців приграничних українських містечок та отаманів на кшталт Івана Богуна, Семена Забузького чи Мартина Пушкаря. Не гребували цим промислом звичайно татари, та й самі донці теж.
Так, наприклад, в 1631-му році українські козаки розгромили на Сіверському Донці торговий караван близько 70 чоловік з Валуйок «со всякими запасы». В той же рік у Москву поступили донесення про прибуття на Дон каравану суден з Воронежа «со всякими хлебными запасы, и с медом, и с вином, и з зельем, и с свинцом, и с сукны», а також про очікування людей із хлібними запасами з Білгорода, серед яких четверо боярських дітей і стрілець з цього міста, старець з Оскольського монастиря, пушкар з Курська і білгородський священик. На слідстві, яке почалося по цій справі, виявилося, що це той самий «вдовый поп Тимофей». Цього разу білгородські підприємці були навчені попереднім слідством, а тому, ще в 1629/30 р. «по челобитью белогородцов - всего города» з Москви було отримано царську грамоту з дозволом відпускати людей на Дон з метою викупу з татарського полону родичів. Піп Тимофій отримав перепустку для викупу свого двоюрідного брата станичного їздока В. Чебукіна. Більше про його поїздку в 1631-му році на Дон нічого не відомо, бо на час слідства, він ще не повернувся до Білгороду. Зважаючи на те, що це була не перша і не остання поїздка Тимофія «на низ», закрадається підозра, чи не була історія з «двоюрідним братом» лише ширмою.
А в 1643-му році на Сіверському Донці перетнулися шляхи гадяцького отамана і білгородського вдового попа. Не на користь останнього.

О. Ю. Куц
ДОНСКОЕ КАЗАЧЕСТВО В ПЕРИОД ОТ ВЗЯТИЯ АЗОВА
ДО ВЫСТУПЛЕНИЯ С. РАЗИНА (1637-1667)
 

Поперед.

Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Yahoo [Bot] і 1 гість