Політичні настрої українського народу

Модератор: Global Moderators

Yuriy Poltavets
Member
Member
 
Повідомлень: 103
З нами з:
02 грудня 2012 02:39

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Yuriy Poltavets » 16 жовтня 2015 16:54

Питання до джерелознавців: Юрій Немирич дійсно отримував від Виговського задокуметоване право на володіння частини лівобережних земель, і котрих саме?
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2420
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Krutywus » 13 січня 2016 15:35

Претензії у переговорах із шведами в 1657 році.
Оскільки українська старшина, за словами декого з форумчан, являла собою "мутних полковників, які вчора були нічим",
то ця цитата цілком передає уявлення тогочасного простого українського народу:

"на всю Ukrainæ antiqvæ або Роксоланію, де є грецька віра та існує їхня мова аж до Вісли".
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2420
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Krutywus » 02 березня 2016 15:28

І ще одна відповідь модерністам.
Цього разу тирада з уст козацького полковника на адресу брацлавського воєводи Адама Киселя:
"...і ти, Кисілю, кость із костей наших, відщепився і тримаєшся з ляхями".

"кость із костей наших" - тут не получиться трактувати по іншому, як апеляція до національних почуттів магната, сенатора Киселя. А те що вони (українські (русинські), національні почуття в Киселя були, сумнівів немає.
Тут не пришиєш ні віросповідання, ні класову приналежність, а ні громадянський обов'язок.
Звернення до українського магната "кость із костей наших" - це чистої води прояв націоналізму.
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3900
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення AppS » 02 березня 2016 16:08

хіба кості - це не чиста біологія? © :)
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2420
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Krutywus » 02 березня 2016 16:47

Ні, до біології це не має відношення.
Це метафора. Не чули про таке?
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Chestnut » 03 березня 2016 15:11

Е ні - написано чітко "кості", що таке кості кожен знає, так що чистісінька біологія, не треба нам тут про якісь метафори втирати, не задурите нас своїм модернізмом :crazy:
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2420
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Krutywus » 03 березня 2016 15:51

Та ніхто Вам не втирає, Chestnut.
Я чекаю від Вас відповідь на питання, де знаходилася Росоловецька переправа?
По біології ми вже якось розберемося. Ви ж наче досі не проявляли до цієї теми інтерес.
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Chestnut » 03 березня 2016 17:49

Я радий, що Ви визнали, що маємо справу таки з біологією :D
А Росоловецька переправа знаходилася все там же - на південь, чи то пак на південний захід від Старокостянтинова
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2420
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Krutywus » 04 березня 2016 02:00

З біологією має справу Толочко - він розглядає "біологічні" народи.
А от "на південь, чи то пак на південний захід від Старокостянтинова", то хотілося б все таки щось більш обгрунтоване.
Чому саме "на південь, чи то пак на південний захід", з таким самим успіхом можна стверджувати що, на "північ, чи то пак на північний схід".
Щоб щось стверджувати треба грунтувати свою думку на якомусь джерелі.
Хто із сучасників тієї епохи говорить, що "на південь, чи то пак на південний захід" і що саме за Росоловецьку переправу точилися бої в липні 1648 р.?
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Chestnut » 04 березня 2016 13:54

І де ж це саме Толочко розглядає "біологічні" народи? Просив би цитату...
А якщо Ви стверджуєте, що Росоловецька переправа знаходилася на "північ, чи то пак на північний схід" - то прошу, також наведіть підтвердження своєму твердженню
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2420
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Krutywus » 06 березня 2016 11:55

Цитата знаменита:
"русские и украинцы биологически один народ".

Я ніколи не стверджував, що Росоловецька переправа знаходилася на "північ, чи то пак на північний схід" від Старокостянтинова.
Я говорив, що якщо спиратися не на факти, а на власну фантазію, то будь-який об'єкт (переправу, замок, тощо) можна помістити там, де хочеться, на північ, південь, схід чи захід.
А Росоловецька переправа знаходилася там, де і положено: кілометрів з п'ятнадцять на захід від Старокостянтинова, у Росолівцях.
Зображення
Я особисто не знаю ніяких підтверджень, що там відбувалася битва під Старокостянтиновом, бо вона, я вважаю, відбувалася під Старокостянтиновом.
Якщо Вам відомо протилежне, то я готовий вислухати Ваші аргументи.
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Chestnut » 08 березня 2016 15:26

Krutywus

Цитата знаменита:
"русские и украинцы биологически один народ".


І де це було сказано чи написано? Хотілося б посилання на назву книги і сторінку

А Росоловецька переправа знаходилася там, де і положено: кілометрів з п'ятнадцять на захід від Старокостянтинова, у Росолівцях


У Росолівцях Случ не тече, там тече Ікопоть, і за всього бажання не може бути переправи через Случ
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2420
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Політичні настрої українського народу

Повідомлення Krutywus » 16 жовтня 2016 00:35

...однією з визначальних причин виходу Берестейської унії 1596 р. поза рамки подій суто церковної історії України було те, що до боротьби між противниками і прихильниками унії виявилися втягненими не тільки духовенство, шляхта, освічена верхівка міщанства, а й широкі верстви «простого» населення - міщан, козаків, селян. Видаються вельми обґрунтованими припущення М. Грушевського, що вже наприкінці 20-х рр. XVII ст. прихильники і противники унії серед духовенства досягли б взаємовигідної угоди між собою, коли б не вороже ставлення до цієї ідеї з боку широких кіл населення...
Багатий матеріал до вивчення того, як релігійні суперечності епохи відображалися в масовій свідомості простолюду, міститься в документах, що осіли в справах російського військового відомства XVII ст. -Розрядного приказу... Значна частина цих повідомлень є в формі запису, зробленого зі слів мешканців цієї держави, які прибули на російську територію, шукаючи кращого життя. Серед таких осіб зустрічалися й шляхтичі, проте здебільшого це були прості люди - селяни і козаки, рідше Міщани. їх розповіді, що містили не лише інформацію про події, а й ставлення до них оповідачів, відображали настрої того середовища, з якого вони вийшли...
Існування такого масиву матеріалів дозволяє не лише говорити про ставлення «простих» українців до тих чи інших подій у контексті боротьби між прихильниками і противниками унії, а й простежувати еволюцію їх сприйняття та оцінок упродовж тривалого хронологічного періоду. Систематична повторюваність оцінок і реакцій дозволяє реконструювати стереотипи сприйняття, які лежать в основі тих чи інших тверджень. Далі в нашому повідомленні викладено основні результати, до яких автор дійшов, досліджуючи цей матеріал...
варто зазначити, що у великій кількості збережених розповідей не видно якогось зацікавлення питанням про відмінності між католицькою та православною вірою (єдина конкретна ознака католицтва, яка в них згадується, - це поминання на Службі Божій папи римського), немає в них і якихось випадів на адресу певних негативних рис католицького віровчення. Очевидно, що вороже ставлення викликали не ті чи інші конкретні особливості віровчення, богослужень чи способу життя католицького духовенства, а дещо інше...
в основі ставлення «простих людей» до релігійних конфліктів своєї епохи лежало чітко не сформульоване, стихійне, але дуже стійке уявлення про те, що світ складається з багатьох народів, у кожного з яких є своя віра. Такий стан справ видавався природним. Тому й католицька віра як віра іншого - «польського» народу не викликала якогось осуду чи ворожого ставлення. Інша річ - спроби змінити такий стан справ, примусити «білорусців» замінити свою віру на «ляську», при цьому за допомогою не лише переконання, а й адміністративних заходів -закриття («запечатування») церков і насильств над православним духовенством. Усе це сприймалося як насилля одного народу над іншим, його бажання підпорядкувати іншу сторону своїй владі та своїм інтересам...
Спільною рисою цих свідчень є те, що як супротивні сторони в цьому релігійному конфлікті виступають не представники духовенства різних конфесій, а представники двох різних народів. Головним противником православних «білорусців» тут виступає не католицьке духовенство (в кожному разі, не воно передусім), а «поляки», яким належить державна влада в Речі Посполитій і які використовують її для того, щоб примусити «білорусців» змінити віру. Отже, в свідомості простого населення релігійний конфлікт, що його спричинила Берестейська унія, сприймався насамперед як конфлікт міжнаціональний, породжений бажанням «польського» народу підпорядкувати собі «руський» народ у Польсько-Литовській державі...
Переконаність у тому, що послаблення козацтва і насадження «латинської» віри - це дві частини однієї політики, дуже виразно зафіксовано в чутках, які поширювалися від початку польсько-козацької війни 1625 р...
Та обставина, що в народі склалося саме таке уявлення про характер політики правлячої верхівки Речі Посполитої, дає змогу пояснити, чому по припиненню переслідувань і легалізації православної ієрархії в настроях мешканців Східної України не відбулося помітних змін. Оскільки в цьому середовищі саме козацтво сприймалося як головний захисник прав «руського народу» і «руської віри», а уряд продовжував уживати заходів, спрямованих на «вкорочення» козацтва, то тут робили висновок, що політика уряду, властиво, не змінилася і з заходами щодо впровадження «латинської» віри тільки зволікають...
Усталення в масовій свідомості уявлення, що козацтво є головним захисником «руської» віри і єдиною вагомою перешкодою на шляху до встановлення на території України іншої, «латинської», віри великою мірою впливало на ставлення простого населення до різних прошарків українського суспільства. Якщо козацтво бореться з «ляхами» за православ'я, то ті соціальні групи, які не підтримують козацтва в його боротьбі, є підстави трактувати як прибічників «латинської» віри.
Саме так можна пояснити появу в розповідях початку 30-х рр. закидів на адресу реєстрових козаків («хто переписалися до ляхів як колись у козацький список»), що ті «зляшилися», «на ляську віру перекинулися»...
Аналогічної еволюції і з тих самих причин зазнало і ставлення до вищого православного духовенства...
Про настрої в цьому середовищі збереглося свідчення «полоняника» Єфима Михайлова, який зустрів навесні 1646 р. на Запоріжжі один з таких загонів. За його словами, козаки збиралися йти «війною невдовзі до Польщі на ляхів... за те, що, мовляв, ляхи їх, литовських людей, неволять, не дозволяють їм бути в християнській вірі, а щоб, мовляв, вони були з ними, ляхами, в лютерській вірі». Це свідчення важливе тим, що проливає нове світло на ставлення простих людей до релігійних конфліктів своєї епохи. Вони, очевидно, не надто добре уявляли, якої саме віри дотримувалися «ляхи», але рішуче заперечували її, оскільки це була віра «іншого» народу, яку накидали їм силою.
Б. Флоря
НАЦІОНАЛЬНО-КОНФЕСІЙНА СВІДОМІСТЬ НАСЕЛЕННЯ СХІДНОЇ УКРАЇНИ
В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ
 

Поперед.

Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість