Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Модератор: Global Moderators

Towarzysz
Member
Member
 
Повідомлень: 76
З нами з:
22 жовтня 2013 22:54

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Towarzysz » 23 вересня 2015 07:41

1) Так а я і не писав, що у повстаннях до 1648 р. брало участь більше шляхти і вояків, ніж на момент 1648-1654. Однак, наявність більшої кількості кардинальним чином не вплинула на розвиток тактики у кавалерії. Це вам треба довести свою тезу. :)
2) Не факт, що вони його так почули - аналогічно можливо, що козаки його так вигукували, як Радзивіл це описує. До того ж ви описуєте клич арабською, а мова йде про татарську мову. :)
3) Цитата цікава, однак 1) наявність козацького кличу, не виключає факту, що вони і татарський використовували (це підтверджено); 2) А чи на момент Потопу козаки брали участь у бойових діях на стороні короля польського ?
 

Towarzysz
Member
Member
 
Повідомлень: 76
З нами з:
22 жовтня 2013 22:54

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Towarzysz » 23 вересня 2015 08:51

Порівнюючи повстання 1648-1654 та більш ранні, слід відділяти їх соціально-політичну складову та мілітарну. Так, складова соціальна за своєю масштабністю відрізняється, однак мілітарний аспект є продовженням тактичного розвитку минулих повстаннь.
Про військових на стороні повстанців пише Ш. Окольський, засвідчуючий, що роз'їздом у полон було взято бунтівника, який до цього служив у Яреми Вишневецького та вказує на участь у повстанні 1637 р. реєстровців на стороні повстанців.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2127
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Krutywus » 23 вересня 2015 09:21

1) Звичайно, якщо Ви не бажаєте, то я при можливості займуся цією темою.
2) Арабська мова була для татарів мовою релігії, як латинь для поляків.
3) Козаки використовували татарський клич.
Питання в тому з яких причин. Чи тому, що зазнали татарського культурного впливу, як Ви стверджуєте,
чи тому, що хотіли створити враження наявності чисельної татарської орди на своєму боці, як стверджували сучасники.
 

Towarzysz
Member
Member
 
Повідомлень: 76
З нами з:
22 жовтня 2013 22:54

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Towarzysz » 23 вересня 2015 10:02

1) Будь ласка, займіться. Подібне дослідження було б цікавим, хоча на даний момент інформація з джерел ілюструє картину того, що вплив шляхти та "вояків" був відсутній.
2) Це не я стверджую, це стверджують джерела - про використання бойового кличу татар (без уточнення, що вони татар з себе вдавали). "Zmyślając" - у даному випадку цілком можна перекласти як вдавати або імітувати, у даному випадку, татарський оклик козацькою кіннотою - а це не означає, що вони з себе вдавали ординців. У даному випадку, пояснюю ще раз, прояв того, що козаки саме використовували бойовий оклик татар, чи то для безпосереднього остраху противника, чи то для військової хитрості - прояв культурного впливу Сходу на тактику, військову справу козаків, що представляє, порівнюючи спектр тактичних завданнь та маневрів під час битви, незначний прояв східного культурологічного впливу у тактиці ведення бою козацьких комонників.
 

Towarzysz
Member
Member
 
Повідомлень: 76
З нами з:
22 жовтня 2013 22:54

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Towarzysz » 23 вересня 2015 12:10

А Ви маєте намір представити своє дослідження, як публікацію ?
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2127
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Krutywus » 23 вересня 2015 12:32

Я аматор, а тому не дуже переймаюся оформленням своїх "досліджень".
Мої "публікації" тут на форумі.
 

Towarzysz
Member
Member
 
Повідомлень: 76
З нами з:
22 жовтня 2013 22:54

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Towarzysz » 23 вересня 2015 12:54

Добре, не питання.Прост при наявній публікації, простіше обговорювати тему.
 

Bren
Member
Member
 
Повідомлень: 97
З нами з:
19 січня 2008 10:49
Звідки: Маріуполь

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Bren » 28 вересня 2015 11:22

Заинтересованный статьей немного почитал источники. На мой взгляд,говоря о событиях как минимум до Берестечка, казаки повсеместно использовали лошадей, но исключительно для скорости передвижения. Если и атаковали в конном строю, то исключительно рассчитывая на внезапность атаки. Почему-то в украинской историографии господствует мысль о том, что второй день Берестечка выигран благодаря казацкой коннице. В источниках ничего подобного я не нашел. Речь идет только о конных татарах, которые старались навести поляков под огонь казацкой пехоты (Романьский,впрочем, допускает, что это были спешенные казаки, прибывшие в конном строю совместно с татарами).
 

Towarzysz
Member
Member
 
Повідомлень: 76
З нами з:
22 жовтня 2013 22:54

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Towarzysz » 28 вересня 2015 23:12

Подобных ляпов в историографии, к сожалению очень много. Да, действительно, казаки были и конными (передвигались верхом), и кавалеристами (вели бой верхом) - это разные вещи. Здесь, на форуме, я описывал более подробно причину отделения одних от других - если хотите, можете найти почитать. Статья, в даном случае, была посвящена кавалерии.
 

Bren
Member
Member
 
Повідомлень: 97
З нами з:
19 січня 2008 10:49
Звідки: Маріуполь

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Bren » 10 березня 2016 15:15

Читая статью Мыцыка о осаде Збаража, наткнулся на интересные сведения.Летом 1649 г. накануне осады Збаража. Брацлавский полк Данила Нечая действует совместно с крымскими татарами Ширин-бея, Черниговский полк Мартына Небабы – с татарами Хадил-бея, Белоцерковский полк Михаила Громыки – с татарами Шарфлан-мурзы, Ирклиевский полк Филона Джеджалия – с татарами Карач-бея. Как видно, к каждому казацкому полку был прикреплен конный татарский отряд.При наличии сильной казацкой конницы это было, вряд ли, необходимо.
Еще одна интересная деталь - очень часто украинские исследователи употребляют термины "казацкая и татарская конница" либо "казацко-татарская конница", хотя в источниках (преимущественно польских) речь идет исключительно о татарской коннице.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2127
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Krutywus » 10 березня 2016 20:23

А в якій це статті Мицика?
 

Bren
Member
Member
 
Повідомлень: 97
З нами з:
19 січня 2008 10:49
Звідки: Маріуполь

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Bren » 10 березня 2016 22:32

Мицик Ю.А. Облога Збаража (1649 р.): відоме й невідоме //УІЖ. - 2008. - №5. - С. 15-38
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2127
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Krutywus » 11 березня 2016 10:14

Дякую.
 

Towarzysz
Member
Member
 
Повідомлень: 76
З нами з:
22 жовтня 2013 22:54

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Towarzysz » 13 березня 2016 09:57

Спасибо за сведения.
Подобный вариант объединения подразделений татарской и козацкой кавалерии подробно описывается в дневниках Януша Радзивилла во время боев под Киевом в 1651, что, однако, не обеспечило победы восставшей стороне.
 

Bren
Member
Member
 
Повідомлень: 97
З нами з:
19 січня 2008 10:49
Звідки: Маріуполь

Re: Нові дослідження тактики ведення бою козацької кавалерії

Повідомлення Bren » 27 березня 2016 19:53

Для продолжения темы(поскольку не являюсь носителем языка, то вполне возможны ошибки):

Для оцінки козацької кінноти до Хмельницького традиційно використовується одна єдина фраза з твору Г. Боплана: «верхи на конях вони не кращі. Пригадується, і я сам це бачив, як близько двохсот польських вершників змусили тікати 2000 їхніх найкращих воїнів». І відповідно, виходячи з цього, одним з головних завдань Б.Хмельницького по формуванню українського війська було створення козацької кінноти, здатної на рівних протистояти польській. Великий гетьман виконав це завдання блискуче, створивши кінноту «яка вже з 1649 р. і в подальшому успішно змагалася зі шляхетською кіннотою, що забезпечувало українським військовим широке поле маневру, нейтралізувало перевагу польської важкої кінноти – гусарії». Цю думку поділяє ціла низка українських дослідників.
Проте польський дослідник В. Бернацький вважає, що козацька кіннота часів Хмельниччини володіла низькими бойовими якостями, наводячи на підтвердження свого висловлювання цитату з конфесати захопленого в жовтні 1648 литовцями козака Філіпа Федорка: «Czaty dalej dziesiątka mil nie zapuszczają, w ciągnieniu nad mil pięć nie chodzą dalej, bo konie błahe mają». На думку В. Бернацького, головним завданням козацької кінноти в разі зіткнення з ворогом, було затримати ворога і дати можливість піхоті закріпитися на позиціях і приготуватися до ведення бою.
Для того, щоб розібратися в цих протилежних думках, простежимо в хронологічній послідовності використання Богданом Хмельницьким кінних козацьких загонів під час військових кампаній.
Під час битви під Жовтими Водами інформація про дії козаків у кінному строю в джерелах відсутня. В переслідування за відступаючим загоном Стефана Потоцького вирушили татари, які блокували поляків в очікуванні підходу козаків. Однак вже під час битви під Корсунем, значна частина козаків, вірогідно, використовувала коней. Прямої вказівки на це в джерелах немає, але лише верхом козаки під командуванням Кривоноса, могли випередити коронне військо і приготувати на його шляху засідку.
У наступному значному бою під Костянтиновим (26-28 липня 1648 г.) складно проаналізувати дії козацької кінноти. О. Апанович та І. Крип'якевич вказують (правда, без посилання на джерела), що М. Кривоніс, мав у своєму розпорядженні тисячу кінних козаків, зібраних в один загін. Першоджерелом, по всій видимості, є «Історія України-Руси» М. Грушевського, де автор посилається на «варшавського кореспондента». Однак учасники битви з польського боку С. Осинський і Б. Машкевич в своїх реляціях не відзначають присутність козацької кінноти, і все відомості, що зустрічаються в історіографії про її дії в цьому бою є не більше ніж своєрідними припущеннями про те, як могла б діяти козацька кіннота. Як правило, в різних реконструкціях перебігу битви козацьку кінноту поміщають ліворуч від козацької піхоти йшла під прикриттям табору. Якщо погодитися цим твердженням, тоді слід припустити, що під час битви під Константиновим вперше під час Визвольної війни сталося лобове зіткнення козацької і польської кінноти. Результати цього зіткнення дослідники, в залежності від національності, оцінюють традиційно як перемогу «наших».Скоріше за все, поляки більш близькі до істини, тому що навіть С. Величко, який зображує події, як повний розгром військ І. Вишневецького вказує, що трофеями поляків стало 27 прапорів (захоплених раніше козаками під Корсунем). Єдине, що можна стверджувати з великою ймовірністю, це використання кінноти в якості герцівників на початку бою. Герці закінчилися не на користь козаків, так як в полон до поляків потрапив навіть сотник Полуян, який можливо очолював козацьких герцівників.
Розгляд битви під Пилявцями також не прояснює питання. Стосовно дій козацької кінноти в перший день битви згадують В. Смолій та В. Степанков, вказуючи, що вона перебувала в резерві Б. Хмельницького, позаду піхоти, яка веде бій за греблю. Коли польські хоругви С. Лаща обійшли греблю і вийшли у фланг козацької піхоти, український гетьман кинув в бій кінноту, яка не витримала удару і була розгромлена поляками. Посилання на це, однак, автори не наводять. С. Твардовський прямо вказує, що полякам, які прорвалися через брід протистояла «чернь». В. Коховський в своїй праці пише, що хоругви С. Лаща зіткнулися з «козаками», але при цьому доповнює, що останніх очолював Чарнота. Чи міг колишній брацлавський шляхтич очолювати загін «черні»? Відповідь, швидше за все, буде негативною. Відповідно, можна погодитися з припущенням В. Смолія та В. Степанкова – якщо припустити, що загін Івана Чарноти складався з кінноти, то вона не витримала відкритого зіткнення з поляками.
Більш вдалими дії козацької кінноти були у другий день битви, коли за наказом Б. Хмельницького кінні козаки оділи вивернуті кожухи, вдаючи з себе кримських татар. Цей фортель гетьмана призвів до подальшої перемоги.
Певною мірою прояснюють картину наступальні дії козацької армії на Волині влітку 1649 р напередодні облоги Збаража. Брацлавський полк Данила Нечая діє спільно з кримськими татарами Ширін-бея, Чернігівський полк Мартина Небаби – з татарами Хаділ-бея, Білоцерківський полк Михайла Громики – з татарами Шарфлан-мурзи, Іркліївський полк Філона Джеджалія – з татарами Карач-бея[10,c.19-20]. Як видно, до кожного козацького полку був прикріплений кінний татарський загін. У разі існування сильної козацької кінноти, цей крок був би безглуздим.
Напередодні облоги Збаража стався ряд сутичок між польськими розвідувальними роз'їздами і передовою охороною козацького війська. Чітких даних щодо складу роз’їздів останнього ми не маємо. Але можна припустити, що це були як татари, так і козаки. Під час Збаражської облоги відбулась ціла низка герців, а також скороплинних кінних сутичок, в яких (як зазначають польські джерела) полякам протидіяли переважно татари, проте згадуються і козаки.
У битві під Зборовом козацька кіннота знову не фігурує. Не дивлячись на те, що у вітчизняній історіографії при описі ходу Зборівської битви традиційно згадується «козацька і татарська кіннота», в збережених джерелах (що належать, як правило, польській стороні) мова йде виключно про татарську кінноту, яка атакувала коронні хоругви, які переправилися через Стрипу . Тобто тут ми маємо справу з підміною понять. Що цікаво, подібна проблема виникає і з описом битви під Берестечком. Висвітлюючи хід військових дій перших двох днів битви українські дослідники наголошують на тому, що в перший день битви полякам вдалось завдати значних втрат татарам, але другого дня, коли до татар прилучилась козацька кіннота, поляки зазнали жорстокої поразки[]. Проте С. Освєнцим, який безпосередньо брав участь в Берестецькій битві, у свому щоденнику зазначав, що першого дня «przyszedl na naszych kommunik tatarski i Kozakow potrosze miedzy niemi», тобто кінні козаки брали участь в бою від самого початку, але їх було дуже замало. Про кавалерійську битву наступного дня С. Освєнцим повідомляє, що «Tatarowie naszych ustawicznie lacessebant, na zasadzki kozackie, miedzy lozami bedace, naprowadzic usilujac». Це ніяк не підтверджує участь козацької кінноти у відкритому бою, а навпаки, доводить, що козаки діяли як піхота. А безпосередньо в кавалерійський битві брали участь поляки і татари, про що і повідомляє автор щоденника: «ze rozeznac bylo trudno naszego miedzy Tataram i, ktorzy tak strojno siedzieli, ze naszy nie wiedzieli prawie, kogo bic, bo tu byl buriczuk tatarski, tu choragiew polska». Богуслав Радзівіл, якій також приймав участь в битві, знов таки повідомляє про кавалерійські сутички з татарами, не згадуючи козаків. Таким чином, саме на татарську кінноту ліг головний тягар перших двох днів битви, тому не дивно, що третього дня вони залишили поле бою, не бажаючи тягати каштани з вогню для козаків, віддавшись своєму улюбленому заняттю – грабувати українські землі. Цікаво, що існував татарський загін, підпорядковувався безпосередньо Б.Хмельницькому. Чисельність його коливалася від 600 до 2000 кінних татар. Цей факт підкреслює, що гетьман не дуже покладався на кінних козаків.
Берестецька битва в значній мірі (порівняльно з іншими) досліджена археологами. І. Свєшников, якій здійснив розкопки переправи через річку Пляшову, знайшов значну кількість кінських підків, елементи сідла, вудил, кінської попони, проте лише один елемент шпори, яка необхідна вершнику для володіння конем під час бою.
Під час битви під Білою Церквою стався дуже цікавий випадок, що проливає світло на проблему. Окрім традиційних герців, джерела зафіксували і кінну сутичку між супротивниками. Козацька кіннота атакувала ар’єргард польсько-литовського війська, що поверталося після бою до табору. Але розпочавши атаку в кінному строю, зблизившись с ворогом на дистанцію мушкетного пострілу, козаки почали обстріл противника з «яничарок». Коли поляки контратакували козаків двома «козацькими» полками, козаки швидко відступили з поля бою. Тобто козаки діяли за драгунською тактикою – пересуваються верхи, а бій ведуть як піхота.
Найбільш поширеним прикладом масового використання козацької кінноти в бою, що наводять українські дослідники є битва під Лоєвом 1649 року, коли кілька тисяч вершників Михайла Кричевського атакували табір Януша Радзивілла. Зупинимося на ньому більш детально. В липні 1649 р. для протидії литовському війську Януша Радзівіла, який планував наступ на Київ, Б. Хмельницький відрядив загін полковника М. Кричевського. Як пізніше розповіли полонені козаки він складався з «komunika ludu konnego», тобто з кіннотників які вуступили в похід без обозу. Саме це дало можливість козакам здійснити форсований марш з Волині під Лоїв і вже 31 липня атакувати (причому дійсно – в кінному строї) литовський табір. Проте, слід зазначити, кінна атака була лише епізодом (хоча, можливо, вирішальним) Лоївської битви – М. Кричевський, довідавшись про те, що значна частина литовських військ відправлена у роз’їзди, вирішив здобути перемогу раптовою кінною атакою. Після її невдачного завершення, козаки спішились та вели бій в звичному для них стилі. Тобто знову перед нами використання драгунської тактики. Цікаво, що деякі дослідники роблять з цього в деякій мірі протилежний висновок. Як зазначає В. Гайбонюк «особливістю козацької кавалерії була її не тількі віртуозна кінна виїздка, але й мистецтво пішого бою. Так, під Лоєвим у 1649 році 10 тисяч козацьких кіннотників, несподівано заступивши дорогу литовським військам гетьмана Радзівіла, з надзвичайною швидкістю спішились: всього за чверть години збудували у ліс неприступний для переважаючих ворожих сил табір». Виходить так, що начебто козацька кіннота ще додатково навчалася саперному мистецтву.
Через два роки по тому, ситуація повторилась – війська Радзівіла після форсованого маршу були атаковані біля Лоївської переправи козаками Мартина Небаби. Останні, після декількагодинного маршу «комуником» кінною лавою атакували литовську піхоту, але потерпіли поразку. Ворожа кіннота довершила розгром.
В 1652 р. під Батогом польська армія зазнала найбільш нищівної поразки за всю війну з козаками. Розповсюджена думка, що саме під час цієї битви найкраще проявила себе козацька кіннота, але навіть при ретельному аналізі джерел, ми нічого не можемо з’ясувати про її дії – джерела повідомляють лише про дії татар. Проте слід зазначити, що сама перемога стала можливою лише за рахунок швидкого пересування козаків саме на конях. Військо Б. Хмельницького несподівано опинилось біля польського табору, коли великий гетьман Мартин Калиновський не встиг зосередити в таборі все військо, і був змушений прийняти бій з переважаючими силами противника, який на його думку знаходився ще далеко. Під час бою саме татарська кіннота «нейтралізувала перевагу польської важкої кінноти – гусарії», що дало можливість козацькій піхоті штурмом захопити польський табір.
Весною наступного року поляки під проводом Стефана Чарнецького здійснили кінний рейд на Брацлавщину. Спершу розрізнені козацькі сили не змогли вчинити гідний опір, але завдяки діям Івана Богуна, якій змусив поляків штурмувати досить укріплене Монастирище, козаки змусили ворога відступити. Під час штурму Монастирища, козаки зробили вилазку, і обійшовши поляків, кінною лавою атакували їх з тилу. Ситуація для поляків погіршилась пораненням С. Чарнецького, і деморалізовані жовніри почали відступати. Існує версія, що перед вилазкою козаки (як і під Пилявцями) переодяглись в татар, що й призвело до паніки в лавах поляків.
Того ж року козацька кіннота змогла відзначитися ще раз. Під час молдавського походу Тимоша Хмельницького вона в битві під Жіжіей зуміла розгромити передовий кінний загін війська Штефана Георгиці, але відступила під прикриття табору, коли була атакована головними силами бунтівників. Козацька піхота відбила наступ ворога, та змусила його відступити. Чи переслідувала його козацька кавалерія – невідомо?
Після підписання Переяславської угоди, козаки позбулися татарської допомоги, але її місце посіла московська кіннота. Саме вона, разом з козацькою піхотою, здобула перемогу над поляками під Городком у вересні 1655р.
Підводячи підсумки зазначимо, що за часів Хмельниччини дійсно відбувається значне зростання використання козаками коней під час військових дій. Проте, кіннота виконує розвідувальні і охоронні функції, приймає участь у герцях, а в відкритому бою продовжує поступатися полякам. Хоча використання фортелей з татарским одягом дає позитивні наслідки. Кінні козацькі атаки мали епізодичний характер. В більшості випадків козаки діяли як драгуни – пересувалися на конях, а бій вели в пішому порядку. Таким чином, твердження українських дослідників щодо переможних дій козацької кінноти в значній мірі є перебільшенням, а поляки, зі свого боку, занизили оцінку супротивника.
 

Поперед.Далі

Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Yahoo [Bot] і 3 гостей