Грамостность населения Украины в 16-17 вв.

[Виталич]

По этой теме чаще всего ссылаются на Павла Аллепского и его "Путешествие антиохийского патриарха Макария в Москву", а именно на следующие фрагменты:

"....Начиная с этого города и по всей земле русских, то есть казаков, мы заметили возбудившую наше удивление прекрасную черту: все они, за исключением немногих, даже большинство их жен и дочерей, умеют читать и знают порядок церковных служб и церковные напевы; кроме того, священники обучают сирот и не оставляют их шататься по улицам невеждами.....
....Вот причина, почему большинство из них грамотно. Число грамотных особенно увеличилось со времени появления Хмеля (дай Бог ему долго жить!), который освободил эти страны и избавил эти миллионы бесчисленных православных от ига врагов веры, проклятых ляхов..."

Недавно обнаружил информацию о том, что данный перевод, выполненный Муркосом, является неточным. Дескать, в английском переводе Бельфура данные фрагменты выглядят так:

"...And we inclined to admire any good practice that we discovered among them. All, except a very few of them, know the prayers by heart and the order of the service, and the chaunting even to the greatest part of the woman and girls...
(know the prayers by heart - знают молитвы наизусть. Про то, что они умеют читать, не сказано)
....Thus they live by what they know: and for this reason most of them learnt the prayers, particularly since the long-live Akhmil has made his appearance, and taken possession of these countries..."
(learnt the prayers- выучили (разучили) молитвы.)

С другой стороны, сам Муркос в предисловии своего перевода писал:
"...Английский перевод не везде точен и неполон: Бельфур, как иноверец, затруднялся и скучал переводом нередких у нашего автора описаний церквей и церковных служений и по большей части их выпускал. При всем своем несовершенстве перевод Бельфура остается до сих пор единственным источником, по которому незнающий арабского языка может ознакомиться с записками Павла Алеппского."

Так чей же перевод точнее, Бельфура или Муркоса?

[Terrykoo]

...Так чей же перевод точнее, Бельфура или Муркоса?

Існує публікація арабського тексту з паралельним французським перекладом, зробленого Базилє Раду:

Voyage du Patriarche Macaire d'Antioche: texte arabe et traduction francaise / Basile Radu
Patrologia Orientalis, 1930, vol. 22 (частина І є в мережі),
Patrologia Orientalis, 1933, vol. 24 (частина ІІ),
Patrologia Orientalis, 1949, vol. 26 (частина ІІІ).

Судячи з усього, насьогодні, це єдина публікація арабського тексту та його найбільш повний (і хронологічно останній) переклад однією з європейських мов. У вступі до публікації Б.Раду пише, що оригінального манускрипту Павла Алепського НЕ зберіглося, а сам текст на 1926 р. був відомий у 9-ти пізніших копіях:
1) Парижський манускрипт в Національній бібліотеці (з ним працював Раду);
2) Лондонський манускрипт з Британського музею (з ним працював Бельфур);
3) манускрипт 1700 року з Азійського Музея (тепер Інститут Східних рукописів РАН) в Ленінграді;
4) московський манускрипт з Архіву міністерства іноземних справ (це копія 1859 р. з тексту 1700);
5) ще один манускрипт з Азійського Музею Ленінграда (копія 1847 р. з 1700 р.);
6) манускрипт з Російської національної бібліотеки в Ленінграді (це копія 1849 р. з 1700 р.);
7) манускрипт з Алеппо;
8) неповна копія, яка належала А.Кримському;
9) манускрипт, який бачив в Лівані Сеньковський і який написаний сирійською мовою, прийнятою у маронітів.
Муркос використав для свого перекладу манускрипти 4, 5, 6.
(Patrologia Orientalis, vol. 22.- P.13.)

За оцінкою Б.Раду, переклад Бельфура неповний і з помилками, переклад Муркоса набагато більш якісний (хоч він був змушений, іноді, спиратись на Бельфура, як на першоджерело), але також не повний, а його власний переклад, відповідно, - найповніший.
(Ibid. - P.16-17.)

[Виталич]

Існує публікація арабського тексту з паралельним французським перекладом, зробленого Базилє Раду:
Voyage du Patriarche Macaire d'Antioche: texte arabe et traduction francaise / Basile Radu
Patrologia Orientalis, 1930, vol. 22 (частина І є в мережі),

Пролистал, но "Путешествия в Москву" не нашел.

[Terrykoo]

Пролистал, но "Путешествия в Москву" не нашел.

Потрібний уривок, про мандрівку Україною та Росією, нажаль, знаходиться в третій частині (Patrologia Orientalis, 1949, vol. 26), якої немає в мережі.
Спробую знайти потрібну цитату наступної суботи.

[Terrykoo]

Раду переклав цей уривок наступним чином:

"Nous admirâmes chez eux une belle coutume, en usage depuis ce pays de frontière jusque chez les Russes ou Cosaques. Tous, ou presque tous, savent lire et connaissent l'ordre des prières et des chants, même la plupart de leurs femmes et de leurs filles. Outre cela, les prêtres instruisent même les orphelins et ne les laissent pas vagabonder sans les instruire, car les orphelins et les veuves des Cosaques sont innombrables d'après ce que nous avons vu, depuis le règne du hatman Hmilnitzki jusqu'à nos jours, à cause des guerres terribles qu'il a soutenues..."
"... c'est pourquoi la plupart d'entre eux savent lire, surtout depuis l'avènement de Hmilnitzki et la conquête de ce pays qui sauva d'innombrables myriades d'orthodoxes de la captivité des ennemis de la religion, les Polonais maudits."


,

Radu, Basile. Voyage du Patriarche Macaire d'Antioche: texte arabe et traduction francaise / Patrologia Orientalis, 1949, vol. 26, Р.604-605.

"Ми спостерігали у них прекрасний звичай, якого в цій країні дотримуються від самого кордону русини (Russes) або козаки. Всі, або майже всі, вміють читати і знають порядок молитв та співів, навіть більшість їх жінок та дочок. Крім того, священники вчать навіть сиріт і не дозволяють їм вештатись без навчання, бо сиріт та козацьких вдів ми тут побачили незліченну кількість, від початку правління гетьмана Хмельницького до наших днів, через жахливі війни, які він спричинив..."

"...Саме тому більшість з них вміє читати, особливо від появи Хмельницького і завоювання цієї країни, яке врятувало незліченну кількість православних від полону ворогів віри, проклятих поляків."

[Виталич]

Раду переклав цей уривок наступним чином:
"Nous admirâmes chez eux une belle coutume, en usage depuis ce pays de frontière jusque chez les Russes ou Cosaques....

Дуже дякую!