Сторінка 1 з 3

Козаки на турецьких мініатюрах!

ПовідомленняДодано: 06 вересня 2007 16:55
mynailo
Просто не можу втриматись. :P

П-перше, певною мірою спывпадаэ з темою козацької тактики, яку пан Сав продовжив в темі нижче...

В процессі пошуку матеріалів по яничарській темі випадково знайшов цікаву мініатюру.

Зображено бій військ Османа-паші та Джафара-паші проти козаків (Шаханшахнаме 1592).

Побачив - ледь не впав...

Зверніть увагу на перший ряд. Якщо не помиляюсь - б'ються на шаблях, перекинувши мушкети за спину.
Цікава також барва козаків та укріплення.

Висловлюйтесь!

ПовідомленняДодано: 06 вересня 2007 19:02
Jburlay
А леж так воно і є!!!!!!!!!

ПовідомленняДодано: 06 вересня 2007 19:10
Lyho
АААА це просто шок. Зверніть увагу на кольористику жупанів - СІРІ, ЧОРНІ, КОРИЧНЕВІ (так виглядають вигорілі на сонці свити з чорних овець, :!: відомо з етнографії)!

Цікаві шапки, і придивіться до порохівниць та натрусок на поясі!
Дякую Міняйло, це не бачив цього, поборов!!!
Ги-ги, здається хлопці рубаются! :D

ПовідомленняДодано: 06 вересня 2007 19:19
haiduk
Мушкет за плечима тягаю другій рік дуже зручно :)

ПовідомленняДодано: 06 вересня 2007 23:46
Lyho
А прапори з хрестами! Мynailo, чи є можливість знайти якістніше зображення?

ПовідомленняДодано: 07 вересня 2007 10:46
Sav
Ой, я ща как скажу очередную гадость:) Хи-хи, друзья мои, а почему все решили, что на картинке - козаки?

Осман-паша - Оздемир-оглу Черкес Осман-паша — великий везир (1584 — 1585) при Мураде III. Под его командованием османские войска вторгались в Закавказье дважды — в 1578 и 1585 гг., когда им удалось захватить Тебриз. Джафар-паша - это беглярбек Кафы, который в походе 1582 года был назначен сардаром над войсками, посланными на помощь Осман-паше, во время отсутствия Осман-паши исполнял функции наместника,после смерти Осман-паши в 1585 году был беглярбеком Тебриза, правителем Багдада, Ширвана и потом опять беглярбеком Тебриза. Отсюда вопрос - это когда же это, эти два достойных джэнтельмена совершили над козаками нечто, что удостоилось запечатления?

Это не касаясь сюжета картинки.

Ги-ги, здається хлопці рубаются!


Сдается хлопцам звездец - их атакует конница и первые шеренги частично порублены, частично бегут, частично пытаются продать свою жизнь подороже.

ПовідомленняДодано: 07 вересня 2007 10:48
Chestnut
Прапори переважно чорні, і один сіро-блакитний

Що особливо цікаво -- це те, що козаки спираються не на звичайний табір з возів, а на класичний \"гуляйгород\" -- з іншого боку, вози на чайках не перевезеш (чайку теж гарно зображено), а от щити для гуляйгорода можна

І це кінець 16 ст? Цікаво, які саме морські походи зафіксовано до сплеску початку 17 ст?

ось, до речі, перевернув кортинку, щоб зручніш було дивитися

Зображення

Re:

ПовідомленняДодано: 07 вересня 2007 12:26
Hvygura
Sav написав:Ой, я ща как скажу очередную гадость:) Хи-хи, друзья мои, а почему все решили, что на картинке - козаки?

Lyho написав: Ги-ги, здається хлопці рубаются! :D


Хочешь сказать, что это "дыкые дэти кавказских гор, да?!" :D

Re: Козаки на турецьких мініатюрах!

ПовідомленняДодано: 07 вересня 2007 12:32
Hvygura
mynailo написав:Просто не можу втриматись. :P

В процессі пошуку матеріалів по яничарській темі випадково знайшов цікаву мініатюру.

Зображено бій військ Османа-паші та Джафара-паші проти козаків (Шаханшахнаме 1592).

Побачив - ледь не впав...

Зверніть увагу на перший ряд. Якщо не помиляюсь - б'ються на шаблях, перекинувши мушкети за спину.
Цікава також барва козаків та укріплення.

Висловлюйтесь!


Супер! :Bravo: А чи є інформація (більш підробна) про цей бій? А про
взяття Сагайдачним Кафи та Судака у 1616 році є якись інформаційні джерела?

ПовідомленняДодано: 07 вересня 2007 17:09
Sav
Зверніть увагу на перший ряд. Якщо не помиляюсь - б'ються на шаблях, перекинувши мушкети за спину.


Кстати, нет. Они прижимают их к груди, если картинку высветлить и увеличить, хорошо видно.

Исходная картинка здесь:

http://www.ee.bilkent.edu.tr/~history/P ... /ul161.jpg

ПовідомленняДодано: 07 вересня 2007 17:52
Chestnut
Слушай, а это не венгерская ли пехота????

ПовідомленняДодано: 07 вересня 2007 18:14
Sav
Слушай, а это не венгерская ли пехота????


Нет. Мы с паном mynailo пообщались по телефону и он, разделяя мои сомнения, предложил вариант - Астраханский поход крымского хана и, опять таки, кафского паши Касыма на Астрахань в 1569 году. Как по мне, в сюжет картинки вполне укладывается, включая человечков на \"чайках\" - это, типо, судовая рать, пришедшая на помощь осажденному русскому гарнизону. Потому, как с заявленными ранее персонажами что-то не очень получается увязать:(

ПовідомленняДодано: 07 вересня 2007 18:22
Chestnut
Тогда гуляй-город кажется более понятным.

Эх, жаль, никто по-османски не читает... Прямо хоть бери да сам буковки разбирай...

ПовідомленняДодано: 07 вересня 2007 22:00
Lyho
Трохи про морські походи 16го.

1563. До Порти надійшла звістка, що запорожці знову напали на околиці Очакова, забрали багато худоби.

1568. У вересні хан повідомив, що «теперішнього часу козаки українці, вийшовши з Дніпра, п'ять тисяч овець і тисячу коней і двадцять чоловік узяли».

1570. П'ять тисяч запорожців прибуло на Дон. Вони засновують тут Черкаськ, що згодом стане столицею Донського козацтва.

Кримський хан Довлет-Гірей повідомив султана, що козаки, скориставшись походом татар під Астрахань, напали на ординські володіння в Причорномор'ї, забравши з собою велику кількість жінок і дітей. У Черкасах, Києві, Брацлаві і Каневі на той час перебувало понад тисяічу їх. Вони, звичайно, мали бути обміняні на християнських дітей і жінок.

1574. Донські і запорозькі козаки напали на Азов. Цього ж року відбувся похід українських козаків і під Акерман.

1575. У відповідь на грабіжницький набіг татарської орди запорожці на чолі з гетьманом Богданом Ружинським здійснили морський похід на Крим, де висаджувалися біля Гьозлева (Євпаторії) і Кафи.

Затим на чайках козаки пересікли Чорне море і несподівано для турків почали штурмувати Трапезунд і Синоп.

Успішним діям запорожців тоді сприяла допомога московського уряду, котрий за рік перед цим надіслав дніпровській вольниці гроші, селітру й зброю. В Бахчисараї знали, що Іван Грозний «грамоты днепровским наказам писал не по однажды».

1576. Спільно з російськими ратниками на чолі з А. Верьовкіним запорожці оволоділи татарською фортецею Іслам-Кермен. У книгах Литовської Метрики зберігся запис розповіді кримських послів на Торунському сеймі: козаки «около Ислам-города попалили, попустошили в одну вежу збили... и первей шестьсот козаков забравшися о полночи вбегли в замок, и там люди наши их на голову побили. Видели есьмо, или с того краю нам пожитку немать, одно от казаков ваших завше великие шкоды и утиски... мы с того замку для казаков ваших мусели есьмо тот замочок опустити». Орда, яка в цей час вибралась у землі Московської держави, змушена була негайно повернутися назад.

Дещо згодом козацькі чайки з'являються в гирлі Дунаю. Взявши Кілію, вони просуваються на південь уздовж західного узбережжя Чорного моря. В тому часі маємо свідчення про відвідання запорожцями Сілістрії та Варни.

Запорожці за свідченням історика А. Висковатова, того ж року висаджувалися біля Козлева і Кафи, громили тут татар, а потім ходили на протилежний берег Чорного моря до Трапезунда і Синопа.

Детальніше про це розповідається в рукописі «Гетьманщина», що зберігається в Центральній науковій бібліотеці АН України: «Федір Богданко послав Нечая з 5000 в море, щоб виручити полонених — загатити Козлов і Кафу, щоб там не випускали полонених, а сам відправився суходолом. У степу між Кучугурами і Дарієвим мостом на нього напали всі орди татарські під проводом Довлей-Гірея, але Богданко, маючи гармати на флангах, через годину відігнав їх геть.

Татари розташувалися спереду і ззаду Дарієвого моста, але Богданко задніх затримав гарматами, а передніх відрізав і перебив на їхніх очах. Татари старалися хоч не пустити його в Крим і на всіх воротах розставили гармати і сторожу, але Богданко переправив вночі частину кінноти вбрід і вплав через Сиваш і вона, надавши на перші ворота, відбила їх і впустила козаків. Козаки негайно взяли з бою Перекоп і все перетворили в прах і попіл. Потім пішли до Кафи, обложеної а моря запорожцями, вирізали всіх татар і звільнили 500 полонених. Потім пішли на Бахчисарай і Козлов, але над річкою Салгир зустріли їх посли від хана з великими дарами повернули йому всіх полонених християн, які в них, дали 15 мурз (супровід) і Богданко з торжеством повернувся додому. А Нечай по дорозі заїхав у Синоп, Трапезунд і відтілля також визволив кілька сот полонених одновірців.

Та ледве вони повернулися додому, як король наказав їм, зробити набіг на віддалені землі турецькі, щоб відволікти турків, котрі напали в цей час на дунайських слов'ян.

Богданко знову пустив Нечая з 3000 козаків у море, а сам пішов сухолутно. Він пройшов спокійно кримські степи, погостював у

ПовідомленняДодано: 11 вересня 2007 17:43
Chestnut
Sav написав:Исходная картинка здесь:


А предыдущая картинка вот:
http://www.ee.bilkent.edu.tr/~history/P ... /ul160.jpg

Как-то не похоже ни на козаков, ни на Астрахань...

Но похоже, визирь Оздемир-оглы-Осман-паша на ul161.jpg таки присутствует