Действия козаков под Хотином 1621

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
CAM
Member
Member
 
Повідомлень: 1530
З нами з:
20 травня 2007 20:57
Звідки: Самбір-Чикаго

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення CAM » 30 квітня 2010 19:18

http://knihi.com/caropka/uladary06.html
Тут саме ця сторінка білоруського автора
„На диявола – хрест, на неприятеля – шабля”.
 

Аватар користувача
CAM
Member
Member
 
Повідомлень: 1530
З нами з:
20 травня 2007 20:57
Звідки: Самбір-Чикаго

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення CAM » 01 травня 2010 00:30

Цікава книжечка. Не полінився і вирізав всі кавалки в яких іде мова про козаків.
Вставляю тут. Якщо забагато тексту - можете викинути.

Польскае войска прадстаўлялі, апроч палякаў, вугорцы і ўкраінцы, і налічвала яно каля 11 тысяч чалавек. Такім чынам, усе народы, якія ўваходзілі ў Рэч Паспалітую, ахвяравалі не толькі грошы, але і сваіх адважных сыноў на яе абарону. Вельмі патрэбна была б дапамога ваяўнічых запарожскіх казакоў, якія мелі багаты вопыт войнаў з туркамі. Аднак казакі, якія ўсе да аднаго ўступілі ў Кіеўскае праваслаўнае брацтва, не любілі караля за ўціск праваслаўя, а польскую шляхту і паноў проста ненавідзелі і лічылі за сваіх ворагаў. Жыгімонт дзейнічаў праз патрыярха Феафана, якога шанавалі казакі, да яго паслаў свайго сакратара Абалхоўскага. Феафан звярнуўся да казакоў з лістом, заклікаючы дапамагчы каралю. Казацкая рада вырашыла выступіць на агульнага ворага славян і ўсяго хрысціянства. Сам мітрапаліт Іова Барэцкі заклікаў да вайны з «басурманамі». За вайну выказаўся і казацкі гетман Пётр Канашэвіч.
Рада адправіла да караля пасольства на чале з Канашэвічам з просьбай адмяніць універсалы, выдадзеныя супраць праваслаўнай царквы. Каралю нічога не засталося рабіць, як згадзіцца на гэта. І казакі, хуткія на зборы, падняліся ў паход. Казацкае войска ўражвала - 48 тысяч закалёных у баях ваяроў[88]. Якуб Сабескі называе лічбу - 30 тысяч[89]. Хаця самі казакі вызначылі колькасць свайго войска куды меншую - 3 тысячы чалавек[90]. Наколькі гэтая лічба адпавядае ісціне - цяжка меркаваць, але яна прыведзена ў рукапісным казацкім летапісе, аўтар якой удзельнічаў у паходзе і, зразумела, не быў зацікаўлены змяншаць заслугі запарожцаў.
21 жніўня па дарозе з Варшавы ў лагер заехаў Пётр Канашэвіч. Хадкевіч радасна сустрэў казацкага гетмана. Вайсковую чыннасць Канашэвіча Хадкевіч ведаў па маскоўскаму паходу 1618 года: першы - у наступу, апошні - пры адступленні. Марскімі набегамі на турэцкія берагі ён праславіў сваё імя і заслужыў павагу ў ваяўнічых і вольных казакоў. Ягонымі перамогамі Рэч Паспалітая вярнула Северскую зямлю. Годны саюзнік і воін. Хадкевіч выправіў Канашэвіча з дзвюма харугвамі да казакоў, каб хутчэй прывёў іх пад Хоцін.
Па пятах за казакамі гналіся туркі і не давалі ім спакойнай дарогі. Затрымалі турэцкія полчышчы ўсяго сорак казакоў. Яны адсталі ад сваіх і схаваліся ў пячоры паміж гор. Туркі прынялі гэтую купку за ўсё запарожскае войска і пачалі страляць па пячоры з гармат. Прыродныя ўмацаванні ахоўвалі казакоў ад ядраў. Тады Асман вырашыў голадам скарыць запарожцаў. Замест няволі яны выбралі смерць - усе да аднаго загінулі ў баі. Раззлаваны султан расстрэльваў з лука параненых. На некалькі дзён рух турэцкага войска быў спынены, што дало магчымасць запарожцам адарвацца ад пагоні. Затое ледзь не загінуў Канашэвіч. У зман гетмана ўвялі сляды конскіх капытоў: падумаў, што ішлі свае. Сляды вывелі гетмана да турэцкага лагера. У начы, апроч агнёў, Канашэвіч нічога не разгледзеў. Калі ж развіднела, дык перад яго вачамі ўзніклі турэцкія палаткі. Але было позна, туркі заўважылі гетмана і пагналіся за ім. І амаль дагналі, паранілі ў руку. Канашэвіч кінуў каня і схаваўся ў густым лесе. Дзень і ноч блукаў знясілены гетман па гушчары, пакуль не выбраўся да Днястра. Пераправіўшыся цераз раку, ён нарэшце знайшоў казакоў. Яны радасна віталі свайго правадыра. Канашэвіч павёў запарожцаў да Хоціна.
Гетман паставіў у засаду некалькі харугваў лёгкай і панцырнай конніцы разам з нямецкай і вугорскай пяхотай, а сам павёў астатнія харугвы ў бой. Татары не вытрымалі. Убачыўшы ўцёкі сваіх, Канцемір так і не асмеліўся працягваць бой і павярнуў свой пяцітысячны аддзел назад. Уцёкі не выратавалі, бо татары натыкнуліся на запарожцаў, якія падыходзілі да Хоціна. З полымя ды ў агонь. Першае баявое хрышчэнне падняло дух войска. А казакоў сустрэлі агульнай радасцю. Запарожцы занялі месца каля ліцьвінаў і прыняліся ўмацоўваць свой лагер.
. І згараючы ад нецярпення, нават не даў адпачыць стомленым ад дарогі воінам, пагнаў іх у бой. Шматтысячная людская хваля з шумам і грымотамі накацілася на войска Хадкевіча. Першымі ўдар прынялі на сябе запарожцы. Аб іх цвёрдасць турэцкая хваля і разбілася. Харугвы нямецкай і вугорскай пяхоты, якія хаваліся ў лесе, нечаканай атакай падтрымалі казакоў. Падаспеў з конніцай і Хадкевіч. Пешцы, схаваўшыся за дрэвы, абстрэльвалі з мушкетаў янычараў. Храбра біліся ліцьвінскія татары, баронячы сваю другую айчыну ад братоў па веры. Затое крымскія татары ўхіліліся ад бою, схаваліся ў лесе і адтуль дзікімі крыкамі пужалі палякаў Любамірскага. Толькі начная цемра разняла зброю двух войскаў. Як пісаў сведка: «Забітых было так шмат, што імі пакрылася зямля»[106]. Надышоў час лічыць першыя страты. У Хадкевіча забілі 50 чалавек і 30 атрымалі раны[107]. Вораг жа згубіў 1000 чалавек забітымі і яшчэ больш параненымі, пакінуў на полі 12 гармат і 32 сцягі[108]. Загінуў і кіраўнік Сілістрыі, адзін з віднейшых турэцкіх саноўнікаў - Гусейн-паша. Туркі адступілі ў свой лагер, а пераможцам дасталіся багатыя трафеі. Нават абознікі вярталіся з поля, абагаціўшыся золатам і каштоўнасцямі.
У начной цемры туркі наляцелі прама на засаду. Дзесяцітысячны аддзел запарожцаў і нямецкія пешцы сустрэлі асманаў зброяй. Між тым астатнія харугвы акружылі ворага. Усю ноч доўжылася жорсткая расправа над туркамі. Тых, хто вырваўся з акружэння, Асман зноў пасылаў у бой, а то і забіваў. І толькі калі развіднела, рэшткі акружаных уцяклі з поля сечы.
Гетман, баючыся турэцкай засады, спыніў пагоню і вярнуў воінаў у лагер. Вызначыліся і запарожцы. Запарожскі лагер абстрэльваўся з гармат, але казакі пахаваліся па ўмацаваннях і перасядзелі там абстрэл. А пасля зрабілі вылазку і пачаставалі ворага мушкетным агнём. Туркі адразу ж адступілі. Як ні дзіўна, але лёс бою вырашылі прагныя да трафеяў абознікі. У той час, калі паводле гетманскага загаду войска вярталася ў лагер, натоўпы абознікаў з гучнымі крыкамі вывалілі з лагернай брамы і пабеглі на поле сечы. Туркі, убачыўшы ваяўнічы натоўп, перапужаліся. Баявы шых распаўся і ў бязладдзі турэцкая раць пабегла ратавацца ў бліжэйшы лес. У гэты дзень туркі страцілі 20 000 чалавек[109].
4 верасня Асман вырашыў атакаваць усімі сіламі. Удар ён накіраваў на цэнтр, дзе стаялі запарожцы. Тыя запрасілі ў Хадкевіча дапамогі. Нямецкія аддзелы Вейгера і Лермунта і вугорская пяхота князя Юрыя Заслаўскага прынялі на сябе атаку і стрымалі яе. На правым краі палякі Любамірскага некалькі разоў адганялі турэцкую конніцу.
Так і не прарваўшыся да казацкага лагера, туркі падкацілі пад яго гарматы буйнога калібру і гадзіны дзве бесперапынна палілі з іх. Паветра напоўнілася дымам, аж пацямнела ў вачах. «Хадкевіч, які з дзяцінства прызвычаіўся да бітваў, шчыра прызнаўся, што за ўсё жыццё не чуў падобных грымотаў гармат», - сведчыць Якуб Сабескі[110]. Запарожцы пахаваліся ў вырытых пячорах і без страт перасядзелі вогненны смерч. Загінуў толькі адзін чалавек. Але было пакалечана і забіта шмат коней. Каб адцягнуць увагу ад казакоў, Хадкевіч накіраваў на ворага конніцу Русіноўскага. Конніца адкінула турак, якія пакінулі гарматы. На плячах уцекачоў вершнікі Русіноўскага і казакі ўварваліся ў турэцкі лагер. Імя Хрыста, якое натхняла хрысціянскіх віцязяў, загучала ў мусульманскім стане. Сам султан, як жанчына, жаласліва наракаў на ганебную баязлівасць сваіх ваякаў. Пабег хавацца. Паніка разіла турэцкае войска жахлівей за вострую зброю. І была б перамога, каб казакі не накінуліся на здабычу і, абцяжараныя трафеямі, не пачалі вяртацца ў свой лагер. Туркі паспелі сабрацца з сіламі і цяпер адчайна адбіваліся ад воінаў, якія выбралі для сябе рыцарскую славу, а не спажыву. Хадкевіч, седзячы на кані, назіраў за бітвай. Да яго прыскакаў вястун ад Канашэвіча. Казацкі правадыр паведамляў, што казакі і воіны Русіноўскага занялі турэцкі лагер і прасілі дапамогі дзеля канчатковай перамогі. Але было позна. Над зямлёй гусцелі поцемкі. Не атрымаўшы пасілкаў, казакі і воіны Русіноўскага адступілі з турэцкага лагера. Асмялеўшыя туркі насядалі на адступаючых і не аднаго з іх забілі, захапілі шмат палонных, якіх жорстка закатавалі.
5 верасня У гэты ж дзень уцёк з турэцкага палону казак. Ён паведаміў, што туркі ў першых «прыступах» страцілі 4000 янычараў, 3000 сіпахаў і 40 000 простых воінаў[113]. Гэтыя страты не пужалі Асмана. Увесь час да яго падыходзілі новыя аддзелы.
Ноччу запарожцы напалі на татарскі стан і нагналі на татараў жаху. Але тыя ўсё ж апамяталіся і далі казакам бой. Вылазка каштавала казакай у тысячу забітых. Страты куды большыя, чым панесла ўсё войска Хадкевіча за ўвесь час папярэдніх баёў. Можна было на справе пераканацца ў прадбачлівасці гетмана: наўрад ці бой прынёс бы жаданы вынік. Турэцкая варта не змыкала вачэй і пільна ахоўвала лагер. Застаць туркаў знянацку не ўдалося.
7 верасня з самай раніцы разгарэлася кровапралітная бітва. Асман вырашыў на гэты раз ударыць з розных бакоў. Спачатку па флангах, а пасля і па цэнтры. Зацягнуўшы 150 гармат на гару, што ўзвышалася супраць казацкага лагера, туркі закідалі казакоў градам ядраў. Некалькі гадзін доўжыўся гэты смяротны абстрэл. А пасля, падбадзёрваючы сябе ваяўнічымі крыкамі, турэцкая конніца кінулася ў атаку, за ёй направіліся янычары. Запарожцы і вугорская пяхота адбілі прыступ. Турэцкія шэрагі задрыжэлі і атака захлябнулася. Туркі перанеслі ўдар на правае крыло, якое займаў Любамірскі. Гарматы стралялі па польскім лагеры. Зямля трэслася ад выбухаў. Нават над палаткамі каралевіча злавесна гулі ядры. Туркам удалося зламаць супраціўленне польскай пяхоты і конніцы і падыйсці да шанца. Сотнікі Жычкоўскі і Слядкоўскі не расставілі варты. А жаўнеры пасля абеду, нібыта ў мірны час, ляглі адпачываць. Туркі так імкліва наляцелі, што жаўнеры не паспелі апрануць браню. І крывёю заплацілі яны за бяспечнасць. Вораг выразаў гэтыя дзве сотні.
Між тым некалькі турэцкіх аддзелаў зноў напалі на казацкі лагер і адступілі пад ударамі казакоў, нямецкай і вугорскай пяхоты. Воіны Хадкевіча, натхнёныя прысутнасцю гетмана ў сваіх шэрагах, выстаялі. Туркі ганебна ўцяклі. Уражаны такой ганьбай, Асман у адчаі заплакаў. Грозны ўладар мацнейшай у свеце імперыі адчуў сваё бяссілле. Усё поле было завалена целамі турэцкага воінства. Склалі галовы многія героі пераможных паходаў. Страты туркаў даходзілі да 40 000 чалавек[114]
8 верасня султан зноў паслаў войска ў бой. Атаку ўзначалілі янычары і сіпахі. Удар наносіўся зноў па слаба ўмацаванаму казацкаму лагеры. Падпусціўшы ворага бліжэй, казакі, якія заселі ў равах, абстралялі яго з мушкетаў і лукаў. Султан «яко безсловесное животно» гнаў на бойню ўсё новых і новых воінаў. На дапамогу запарожцам прыйшлі нямецкія пешцы. Страціўшы тры тысячы янычараў, туркі зноў адступілі. Зноў параза.
Ад хвароб падалі коні і жывёла. Адчуваўся недахоп пораху, што значна змяншала сілу войска. Хадкевіч падумваў пра рашучыя дзеянні і схіляўся да начной атакі на турэцкі стан, які, не абаронены валамі і равамі, лёгка можна было захапіць. Перабежчыкі паведамлялі, што ўначы туркі, скінуўшы зброю, спакойна спяць. За начную атаку выказваўся каралевіч Уладзіслаў, а Канашэвіч ад імя запарожцаў умаляў гетмана. «Але Хадкевіч палохаўся прагнасці казакоў да рабаванняў і яго вялікае сэрца грэбавала перамогай знянацку, тым больш, што ўсе слаўныя палкаводцы лічылі справай куды высакароднейшай у адкрытым баі памерыцца сіламі з непрыяцелем, а сам ён, пасівеўшы ў сечах, быў абавязаны сваім поспехам не патаемным вылазкам, але адкрытай мужнасці. Аднак каб ніхто не падумаў, нібыта правадыр засланяе войску шлях да перамогі, ён згадзіўся на ўсе патрабаванні і з уласцівай яму рашучасцю заняўся неабходнымі загадамі і справамі»[117]. Атака была назначана на ноч 12 верасня.
11 верасня туркі з чатырох гармат абстралялі казацкі лагер. Але самі трапілі пад агонь гармат Хадкевіча і вымушаны былі адступіць. З вечара войска пачало рыхтавацца да начной атакі. Хадкевіч планаваў напасці на туркаў перад світаннем. Ноччу войска ў баявым шыху выйшла з лагера. Атаку сарваў праліўны дождж. Ад сырасці нельга было страляць з мушкетаў. Казакі прасілі перанесці час атакі да раніцы. Але пры святле нельга застаць туркаў знянацку. Хадкевіч загадаў вярнуцца ў лагер. Давялося адмовіцца ад першапачатковага намеру.
Такім чынам улоўка гетмана прынесла поспех і ён накіраваў розум усіх у жаданы бок. Рыцарства паклялася выступіць на ворага, і Пётр Канашэвіч, які прысутнічаў там з галоўнымі запарожскімі старшынамі, не парушыў агульнай згоды, наадварот, ён, хаця і не шляхетнага паходжання, даказаў, што можа паспрачацца ў храбрасці са знатнейшымі рыцарамі.
Мір паміж турэцкай Портай і Рэччу Паспалітай быў заключаны. Султан адводзіў войска ў Фракію. Хоцін вяртаўся Малдавіі. Татары не нападаюць на землі Рэчы Паспалітай, а казакі адпаведна на землі Турэцкай імперыі. Валашскім гаспадаром султан павінен назначыць хрысціяніна. Крымскі хан атрымліваў ад караля Рэчы Паспалітай штогадовае жалаванне ў 30 000 злотых, за што хан павінен даваць вайсковую дапамогу Рэчы Паспалітай.
Гэтае пагадненне выявіла бяссілле Турцыі. Вайна закончылася паразай Турэцкай імперыі. Задума Асмана заваяваць палову Эўропы правалілася. Пад Хоцінам султан згубіў толькі забітымі больш за 80 000 чалавек і каля 100 000 коней. Мацвей Цітлоўскі сцвярджае, што страты туркаў былі большымі - 208 000 чалавек
„На диявола – хрест, на неприятеля – шабля”.
 

Аватар користувача
CAM
Member
Member
 
Повідомлень: 1530
З нами з:
20 травня 2007 20:57
Звідки: Самбір-Чикаго

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення CAM » 30 червня 2010 00:40

Народ, ану гляньте чи все тут правильно...


Хронологія подій пов'язаних з
Хотинською Битвою 1621-го року
29-те Квітня. Осман ІІ вирушив з Істамбулу з армією яничарів, акинджі (легка кавалерія), сипахів (тяжка кавалерія) та артилерії. Наступного дня було сонячне затемнення, в якому багато турків бачили погану прикмету.
6-те Червня 1621. Султан проводить загальний огляд військ, будучи в Адріанополі.
7-ме Червня 1621. Турки вирушають на північ, через Балкани.
17-те Червня 1621р. Урочище Суха Діброва, Черкащина. Козацька Рада ухвалила взяти участь у боротьбі проти Туреччини і вислала у Варшаву делегацію на чолі з гетьманом Петром Конашевичем, щоб за свою участь, у протитурецькій боротьбі забезпечити деякі привілеї для козацтва та права для Православної Церкви в Україні.
13-те Липня 1621. Осман проводить ще один огляд військ, результат якого падтверджує чутки про дезертирство в рядах відібраних яничарів.
1-ше Серпня 1621. Турки довідуются про перебування польської армії в Хотині і вирішують план своєї кампанії.

1-ше Вересня 1621. Турки розпочинають штурм ще неукріплений козацьких позицій. «Утром … неприятель мощно ударил на запорожцев … чтобы их изрубить и разгромить. 3 000 человек пехоты полковника г. Эрнста Денгофа стали переправлять свои хоругви (через Днестр) на плотах и на пароме, так как мостов не было, чтобы прийти на помощь казакам, стоявшим у леса.»
2-ге Вересня 1621.
3-тє Вересня 1621. Турецький Султан продовжує бузуспішно кидати свої кращі сили на порядки запорожців. По козацькому війську майже невпинно ведется вогонь майже з усієї турецької артилерії.
4-те Вересня 1621. Султан проводить три масові штурми польсько-козацького табору, в яких взяли участь близько 100 тис. турецьких воїнів. Перший штурм тривав протягом п'яти годин і був спрямований на козацьке військо. Потім був проведений другий двохгодинний загальний (і на козацькі і на польські позиції) штурм. І нарешті третій штурм був спрямований на козацькі позиції. Турки пішли на штурм козацьких позицій під захистом тварин, женучи перед собою верблюдів, мулів та худобу. Але козаки маючи досвід у використанні худоби під час бойових дій, вийшли з укріплень і сильними гучними окриками наполохали тварин й змусили їх повернути назад. Змішавшись з турецьким військом, тварини порушили його бойові порядки, виникла паніка, турки почали тікати. Козаки переслідуючи турків, увірвались в турецький табір. П. Сагайдачний попросив головнокомандуючого Я. Ходкевича підтримати успіх козаків наступом польської кавалерії і розгромити турецьке військо. Але Я. Ходкевич проявив велику обережність в прибічність до оборонної тактики. Була втрачена чудова можливість покінчити з Османом II. Козацьке військо не отримавши очікуваної підмоги вимушене було відступити до своїх позицій. Вторгнення запорожців до турецького табору викликало велику паніку ворога. Турецька сторона понесла великі людські втрати, а також в артилерії та іншій зброї яку козаки вивезли з табору. Табір був настільки порушений, залитий кров'ю, що Осман вирішив поміняти його місце.
«… султан построил три красивых боевых эшелона в виде полумесяца, … и двинул свои войска в сражение опять. На сей раз янычары потеряли довольно многих и вынуждены были обратиться в бегство. Наши же с несколькими орудиями стояли в поле и часто палили из них по врагу. Но турок насел на запорожцев или же казаков так сильно, что пришлось посылать к ним на помощь три хоругви немцев.»
«К вечеру, когда турки хотели отступать, они вместе с тремя немецкими хоругвями г. полковника Вайера и г. полковника Лермута преследовали врага, обратили его в бегство и захватили четыре прекрасных орудия. Правда, пятую пушку из-за того, что она была очень большой и потому в спешке ее нельзя было быстро увести, а враг стал возвращаться, бросили, предварительно поломав ее колеса.»
5-те Вересня 1621.
6-те Вересня 1621. В турецькому таборі ширятся чутки, що великий загін запорожців потопив в Чорному морі 20 турецьких суден з гарматами і напав на Константинополь.
7-ме Вересня 1621. Турки поновлюють бойові дії. Вони розпочинаются з гарматного обстрілу козацьких позицій. Обстріл здійснювався 60-ма (деякі джерела - 150-ма) гарматами. Атаку почала турецька кіннота, потім пішли яничари. Протягом п'яти годин на козацький табір було здійснено чотири атаки, але козаки не тільки вистояли а й переходили у контратаку. В другу половину дня побачивши марність штурму козацьких укріплень Осман II спрямував удар на польський табір супроводжуючи атаку артилерійським обстрілом. Була здобута частина польських шанців, але наступила темрява, і турецьке військо їх залишило.
8-ме Вересня 1621. Під час ради угодовська частина козацької старшини, використавши невдоволення козаків, викликане невдачами окремих загонів у боях проти турок, а також недостачею провіанту й фуражу, домоглася позбавлення Я. Бородавки гетьманства та обрання гетьманом П.Сагайдачного. Закутого в кайдани, Бородавку невдовзі було страчено. Українські літописці повідомляють, що козацька старшина скарала Б. також за напади козаків на панські маєтки.
9-те Вересня 1621.
10-те Вересня 1621.
11-те Вересня 1621. Після потужного обстрілу козацького табору з гармат турки розпочали великий третій штурм, але успіху не мали.
12-те Вересня 1621.
13-те Вересня 1621.
14-те Вересня 1621. До турецького табору прибув зі своїм загоном (10 тис. вершників) легендарний серед татар своєю хоробрістю та військовою талановитістю Каракаш-паша. Його поява викликала піднесений настрій і надію у турецького війська. Султан так зрадів, що, порушуючи звичай сам виїхав зустрічати Каракаша, який пообіцяв Осману II одним штурмом змести поляків і козаків.
15-те Вересня1621. Каракаш очолив штурм, але вже через годину був мертвий і турки припинили атаку. Вони втратили ініціативу і перейшли до оборони.
16-те Вересня 1621.
17-те Вересня 1621.
18-те Вересня 1621.
19-те Вересня 1621.
20-те Вересня 1621.
21-ше Вересня 1621.
22-ге Вересня 1621.
23-тє Вересня 1621.
24-те Вересня 1621. Помер Я. Ходкевич, який тяжко хворів. Сподіваючись, що ця смерть негативно вплинула на моральний стан ворожого війська султан знову повірив у можливість перемоги.
25-те Вересня 1621. Турки розпочали П'ятий великий штурм, але успіху він не мав.
26-те Вересня 1621.
27-ме Вересня 1621.
28-ме Вересня 1621. Шаленим гарматним обстрілом розпочався Шостий великий штурм. Султан кинув у бій усе, що в нього було. Протягом дня було проведено дев'ять великих атак. Але турки йшли до бою вже не з власної волі. Позаду йшли сотники і десяцькі з оголеними шаблями і гнали військо вперед. За свідченнями самих турків втрати цього дня були найбільшими за весь час бойових дій. Називають цифри від 3 до 20 тис.
29-те Вересня 1621. Між командуванням польсько-козацьких і турецько-татарських військ почалися переговори про укладення миру.
30-те Вересня 1621.
1-ше Жовтня 1621.
2-ге Жовтня 1621.
3-тє Жовтня 1621.
4-те Жовтня 1621.
5-те Жовтня 1621.
6-те Жовтня 1621.
7-ме Жовтня 1621.
8-ме Жовтня 1621. Був підписаний Хотинський мирний договір. За мирною угодою сторони домовлялися про відновлення дипломатичних зв'язків.
9-те Жовтня 1621.
Хотинська війна показала малу придатність кінноти у позиційних війнах. Загинули майже всі коні. Польська гусарія не мала впливу на хід бойових дій під Хотином. Вирішальну роль у битві мала піхота та артилерія.
Внаслідок битви турецькі втрати становили близько 80 тис. чоловік.
Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Туреччину відмовитись від планів завоювання Європи. Розгром турецького війська під Хотином привів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади (повсталі яничари вбили у 1622 р. Османа II), а також посилення боротьби слов'янських та арабських народів проти турецького поневолення.
„На диявола – хрест, на неприятеля – шабля”.
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення Chestnut » 30 червня 2010 11:26

CAM написав:Ця битва змусила Туреччину відмовитись від планів завоювання Європи


У Туреччини не було таких планів. В плани входило анально покарати РП за піратствування запорожців на Чорному морі і за похід Жолкевського у Молдову (що закінчився цецорською поразкою). За умовами мирної угоди було покладено край сппробам РП втягнути Молдову у сферу свого впливу, також РП погодилася припинити піратські походи своїх номінальних підданих (що ясна річ визвало невдоволення самих піратів); Порта зі свого боку пообіцяла впливати на Кримське ханство з метою припинити татарські походи на РП.
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
CAM
Member
Member
 
Повідомлень: 1530
З нами з:
20 травня 2007 20:57
Звідки: Самбір-Чикаго

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення CAM » 30 червня 2010 16:07

:crazy:
„На диявола – хрест, на неприятеля – шабля”.
 

тугай
Member
Member
 
Повідомлень: 370
З нами з:
19 липня 2010 15:44
Звідки: Харків

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення тугай » 19 липня 2010 18:31

Chestnut написав:
CAM написав:Ця битва змусила Туреччину відмовитись від планів завоювання Європи


У Туреччини не було таких планів. В плани входило анально покарати РП за піратствування запорожців на Чорному морі і за похід Жолкевського у Молдову (що закінчився цецорською поразкою). За умовами мирної угоди було покладено край сппробам РП втягнути Молдову у сферу свого впливу, також РП погодилася припинити піратські походи своїх номінальних підданих (що ясна річ визвало невдоволення самих піратів); Порта зі свого боку пообіцяла впливати на Кримське ханство з метою припинити татарські походи на РП.


Дійсно, таких планів не було у стурків..Але якби перемогли . то тоді б вони зявилися...У бонапарта теж спочатку не було таких планів...просто хотів побити австріяк та грошенят підзаробити. піднятися ..стати відомим ..
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення Chestnut » 19 липня 2010 18:59

тугай написав:Але якби перемогли . то тоді б вони зявилися


А на чому саме Ви ґрунтуєте це твердження? (мені просто цікаво)
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

тугай
Member
Member
 
Повідомлень: 370
З нами з:
19 липня 2010 15:44
Звідки: Харків

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення тугай » 19 липня 2010 19:35

Chestnut написав:
тугай написав:Але якби перемогли . то тоді б вони зявилися


А на чому саме Ви ґрунтуєте це твердження? (мені просто цікаво)

а чому б ні? що поганого в тому щоб мати трохи більше?
 

тугай
Member
Member
 
Повідомлень: 370
З нами з:
19 липня 2010 15:44
Звідки: Харків

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення тугай » 19 липня 2010 19:37

просто вони б не змогли-не вистачило б ресурсів ...але шматок можна відхопити...як у кінці 17 століття
 

тугай
Member
Member
 
Повідомлень: 370
З нами з:
19 липня 2010 15:44
Звідки: Харків

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення тугай » 19 липня 2010 19:37

( поділля )
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення Chestnut » 19 липня 2010 19:40

тобто я правильно розумію, що Ви просто висказуєте власні міркування щодо питання, не спираючись на якісь дослідження і тому подібне?
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

тугай
Member
Member
 
Повідомлень: 370
З нами з:
19 липня 2010 15:44
Звідки: Харків

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення тугай » 19 липня 2010 20:17

Chestnut написав:тобто я правильно розумію, що Ви просто висказуєте власні міркування щодо питання, не спираючись на якісь дослідження і тому подібне?

а як я можу спиратися на якісь дослідження в такому швидкому режимі? це ж форум. а не наукова конференція...на одні посилання піде кілька годин, як мінімум... Я спираюся на події 1672 року( навала на РП) 1677-78 років (чигирин)..доволі масштабні проекти...навіть чигиррин...щось подібне могло бути і в 1623-24 роках..а чому ні? та й потенціал у них був побільше , ніж пізніше( 1678, 1683)..яеничари ще не настільки деградували як потім..
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31561
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення Adam » 19 липня 2010 20:56

тугай написав:У бонапарта теж спочатку не було таких планів...просто хотів побити австріяк та грошенят підзаробити. піднятися ..стати відомим ..

Що це за лайно з голови? :? Чи історія для дурнів, а Ви "хвілозоф"?
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

тугай
Member
Member
 
Повідомлень: 370
З нами з:
19 липня 2010 15:44
Звідки: Харків

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення тугай » 19 липня 2010 21:31

Adam написав:
тугай написав:У бонапарта теж спочатку не було таких планів...просто хотів побити австріяк та грошенят підзаробити. піднятися ..стати відомим ..

Що це за лайно з голови? :? Чи історія для дурнів, а Ви "хвілозоф"?


А дійсно , чому в разі перемоги під Хотином в 1621 турки не пішли б далі?десь через рік...пішли ж на чигирин вдруге...це ж правда..Так ,завоювання європи це маячня ..згоден.....невже моє припущення таке фантастичне?
 

тугай
Member
Member
 
Повідомлень: 370
З нами з:
19 липня 2010 15:44
Звідки: Харків

Re: Действия козаков под Хотином 1621

Повідомлення тугай » 19 липня 2010 21:42

Adam написав:
тугай написав:У бонапарта теж спочатку не було таких планів...просто хотів побити австріяк та грошенят підзаробити. піднятися ..стати відомим ..

Що це за лайно з голови? :? Чи історія для дурнів, а Ви "хвілозоф"?


Тобто ви вважаєте, що вже під Тулоном чи ще десь він вже мав плани завоювань включно по 1812 рік?такого не буває...ви просто не зрозуміли мою думку..мій шановний опонент просто написав,що турки не мали якихось глобальних планів , вирушаючи під Хотин в 1621 році..а просто хотіли анально покарати польщу за молдавські діла та наскоки козаків...це цитата..( якщо вже бути більш точним, то не за молдавію, а за удар по Бетлен -Габору в 1619)..Я з цим згоден, але я просто доповнюю ...що в разі успіху у них могли б зявитися більш широкі задуми...Підтвердження моїх слів-події кінця 17 стол...Після 1672 року бли походи 1677-78, а потм Відень 1683 року...В моїй версії не бачу нічого фантастичного...
 

Поперед.Далі

Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість