Тиляги.

[Lyho]

Івась із намету виступає, до коня прибуває,
Велику радість має, покріпче підпруги підтягає,
Червонії тиляги під сребром,
Під златом на себе надіває.

Дума про Івася Удовиченко.
Словник української мови Б.Д. Грінченка визначає \"тиляги\" як панцир з металевих пластинок нашитих на оксамит, сукно, або шкіру.
(Сюжет взято з І.К. Свєшніков, Битва під берестечком).

Питання. Так що воно таке \"тиляги\"? Яка семантика цього слова, звідки воно і що на справді означає? Від татарського \"дегель\"?

[Adam]

Тегиляй - русско-татар. доспех XVI в., длинный кафтан с высоким стоячим воротником на толстой простеганной подбивке, в кот. вшивались бляхи, обрывки кольчуг и тому подобн.

[van Dott]

В описи имущества Ивана Грозного есть:\"Тегиляи бархат Венедитцкои ценинен с золотом и петлями ,на нем пуговицы\"

[dorje]

Хотя тема давно не обновлялась, но может участникам будут интересно:
Свешников цитируя Гринченко опускает важное слово в начале, а именно "куяки" (Тиляги, -гів, м. Куяки, латы изъ желѣзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархатѣ, сукнѣ или кожѣ.). Украинский филолог Нина Яценко в своей монографии "Формування назв військового одягу в українській мові" считает, что теляги это сугубо украинский термин не имеющий связи с русским словом тегиляй (про которые она в своей работе тоже пишет). Однако, в историческом романе украинского писателя 19 века Д. Мордовцева "Сагайдачный" я наткнулся на интересный вариант термина: персонаж говорит не "тиляги", а "тягеля", причем, судя по фразе, Мордовцев, как и во многих других местах книги, цитирует какую- то народную думу: "... и тягеля червонные, от пол до ворота золотом шитые". Такая форма слова уже очень похожа на тегиляй, а упоминание червоного цвета и золота дают четкую аналогию с процитированной думой об Ивасе Удовиченко. Учитывая,что казаки насколько известно, редко использовали металлические доспехи, и в то же время у них зафиксировано использование стеганых боевых кафтанов, то видимо уважаемые филологи ошибаются, и тиляги это все таки тегиляи.

[Krutywus]

Ви праві, це Грінченко зробив з "тилягів" і "тягелів" два різні слова.

Тягеля червонії од піл до коміра золотом гаптовані

в думі про Федора Безродного, звідки в "Історичних піснях" Антоновича-Драгоманова робиться незграбне пояснення, що це від слова "тяга на собі, носить".

Червониї тиляги під сребром, під златом на себе надіває

в думі про Коновченка, яку Куліш коментує:

Куяки, латы изъ железныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархате, сукне или коже.

Незрозуміло чому Куліш притягнув сюда куяки (монгольський панцир, Срезневський - доспех из круглых или прямоугольных блях, набранных и нашитых или набитых гвоздями на бархате, сукне и т.п.)
Можливо сприйняв срібло та злато не за гаптування, а за срібні та золоті панцирні пластини.
В тегіляйних обладунках ключове - підбитий бавовною, пенькою чи ін. і простьоганий наскрізь кафтан. (тур. tägäl "крупные стежки при стегании" - Фасмер).

[Pogorzelska]

А шо тут придумувать, якщо в інвентарях кін 16ст - 1 третини 17ст (рукописні не адаптовані) є описи тегіляїв. Жодної згадки про метфл, тікі шовк, гудзики та подеколи вказуються кравецькі технікі в детальках. Що до технік простьогування у 17ст - це інша тема(там різні технологічні типи і назви)