Сторінка 1 з 4

СЛОВНИК ТАЄМНОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКИХ ЛІРНИКІВ ТА ШАПОВАЛІВ

ПовідомленняДодано: 29 червня 2008 19:28
CAM
http://litopys.org.ua/rizne/lirn.htm

СЛОВНИК ТАЄМНОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКИХ ЛІРНИКІВ ТА ШАПОВАЛІВ
Скорочення:

зп. — лірники (Західне Поділля, Гнатюк)

сп. — лірники (Східне Поділля, Боржковський)

ш. — новоропські шаповали (Николайчик)

гл. — галицькі лірники (Студзинський за Гнатюком)

ул. — українські лірники (Студзинський за Гнатюком)

г. — галицькі лірники (словник Горбача)







А.

авлида — г. сп. корова; явлид, гавлид — г. сп. віл, бик; явлидиня — сп. теля; гавлидка — г. зп. корова; гавлита — г. корова; гавлидя, явлидиня — г. теля; гавлидьї — зп. теля; гавлиста — г. зп. товар; алида — ш. коров’яча шерсть

авлидник — сп. пастух

авридити — г. сп. брехати

акруша — ш. хліб (див. кунсо)

алюшник — г. сп. оселедець

альмо — г. сп. молоко; галімо, гаїмо — г. зп. молоко

андрус — г. зп. брат; яндрус — г. сп. брат

андруска — г. зп. сестра; яндруска — г. сп. сестра

арбутка див. гарбут

арнак — г. зп. когут, півень; арначка — зп. г. курка (див. ворнак)

артиха — див. гартиха

артюх — ш. віл (див. авлида)

атіра — ш. земля (див. терига)

ахвес — ш. Бог, церква, ікони (див. Хвесь — сп. Бог; клюса — сп. церква, бараї — сп. ікони)

ашоха — ш. каша (див. лекша)










Б.

баглайка — зп. губа;

баглайка, балайка — г. гриб; баглаї — г. зп. гриби

баклун — г. сп. тютюн; (див. матлан)

балайка — сп. губа

балюжник — г. гній (див. гнойошник, осняк)

бараї — сп. ікони. (див. ахвес)

барват — зп. кожух (див. бармус, немкінья)

барват — сп. волосся

барлуджити — г. орати; барлиджити — зп. орати;

барлиджник — зп. плуг; барлшиджник — г. плуг

бармус — сп. шуба, кожух (див. барват, немкінья)

басать — ш. різати (див. махличити, махлич — сп. ніж)

бастій — зп. отець, батько; батій — г. батько

батій — сп. ба; г. батько

батуз — г. зп. москаль; ботуз — ш. солдат (див. бецак, бікуцель, ґорґоль)

батузник — г. зп. ул. сп. мотузка. забатузитись — сп. повіситися. забатузяний — сп. зав’язаний

бахтій — г. сп. тесть

беннити, бен(н)ити — г. зп. курити; банити — г. сп. курити

бенник — г. зп. дзиґар, папіроска (див. матлійка)

бетляти — г. бути; бетліти — зп. бути; бетляти — сп. бути; забетлятись — сп. забути

бецак — г. сп. солдат (див. бікуцель, ґорґуль)

бзика — г. зп. пасіка; бзичник — г. зп. вулик (див. мілясниця, мілясник)

бівже — г. сп. уже

бівін — сп. зп. він; бівона, бівоно — зп. вона, воно; бівони — зп. вони

бігураї — зп. бігти; бігурати — г. бігти

бієму — сп. йому

бікута — зп. палиця

бікута — г. зп. палиця, патик; біштур(а), обруток, бікостур — г. палиця, патик

бікуцель — зп. гл. г. поліцай (див. бецак, ґорґуль)

бікуцельники — зп. поліція

бікуцельники — г. поліція (див. шуліція)

бікуцельский — зп. поліцейський (див. шуліцейський)

бікуция — г. зп. в’язниця (див. лямос)

білюга — г. редька

біми — сп. ми

бітвій — г. сп. твій

біти — сп. ти

бітому — зп. чому

біцей — г. сп. цей

бішо бі там? — сп. що там?

біштура — зп. палиця

біяк — г. зп. як

близімно — г. зп. близько (див. кублизько)

борщу запарити — г. фундувати випивку (див. козу звеселять)

босивний, босівний — г. зп. гл. сп. босий

ботень — г. сп. борщ; ботинь — зп. борщ

ботняк — г. зп. ул. сп. буряк (див. кремед)

ботуз див. батуз

брамошниця — г. зп. брама

будавка — г. зп. голка; будавчити — г. зп. шити

буквасний — г. зп. квасний

букша — г. сп. кваша

букшій — г. зп. біб; букшійка — зп. фасоля (див. гавришник)

буравінь — г. овес (див. чухлій)

бурбиль, бурбіль — г. сп. ячмінь; бурвінь — г. зп. ячмінь

бурвета — г. зп. верета

бурдаси — ш. штани (див. насіки)

бутельбух — г. чарка, склянка (див. жоклія)

бухтавка — г. зп. булка

буций — г. п’яний (див. укираний)

бучмаки — зп. г. черевики

бушно — г. зп. вино


.
.
.
.ІТД. ІТП.

ПовідомленняДодано: 29 червня 2008 20:16
Гриціан
Це ше що за санскрит? :o

ПовідомленняДодано: 29 червня 2008 23:56
Денис
а чого воно \"таємна\"?
вона несла якусь надсекретну інформацію? :lol:

наприклад:

бурдаси — ш. штани (див. насіки)

ПовідомленняДодано: 30 червня 2008 21:12
Lyho
Так, це таємна мова, така як пізніше поширена \"феня\", яка до речі багато чого запозичила і з лірницького сленгу.

ПовідомленняДодано: 30 червня 2008 21:47
Adam
Навіщо ж цей \"арго\" їм знадобився? Але ж бо не міг виникнути дарма? :?:

ПовідомленняДодано: 30 червня 2008 21:58
Чорношличник
Це жаргон такий . але до чого тут тема Козаччина? для цього є инше місце і час.

Re:

ПовідомленняДодано: 30 червня 2008 22:58
Гриціан
Adam написав:Навіщо ж цей "арго" їм знадобився? Але ж бо не міг виникнути дарма? :?:

А ти шо думаєш, що їх лише за пісні на палю висаджували? Певно мухлювали щось собі старці Божі :twisted:

ПовідомленняДодано: 01 липня 2008 00:33
Yustas
Дивись, бецаку, а то бікуту в шуліції заробиш, і всі матлійки тобі позабирають. :roll:

Re:

ПовідомленняДодано: 01 липня 2008 12:37
Lyho
Гриціан написав:
Adam написав:Навіщо ж цей "арго" їм знадобився? Але ж бо не міг виникнути дарма? :?:

А ти шо думаєш, що їх лише за пісні на палю висаджували? Певно мухлювали щось собі старці Божі :twisted:


Та ніби мухлювали потроху. Щось таке в дореволюційній "Київській старовині" читав. Всежтаки на кінець 18-19 ст. вони були частиною бродячого "незаконного" люду з усіма виникаючими з того справами.

Зараз доречі вийшла гарна, як мені показалося, книга.

ПовідомленняДодано: 01 липня 2008 13:03
Грiм
CAM написав:біми — сп. ми

бітвій — г. сп. твій

біти — сп. ти

бітому — зп. чому

біцей — г. сп. цей

бішо бі там? — сп. що там?

біяк — г. зп. як

одразу проглядється принцип створення слова. до слова додається "бі".
щось подібне мені колись розповідали. там принцип схожий
вікно - віСІкноСО
після складу доддається літера "с" і голосна з цього складу. спочатку важко, але потім і розумієш і кажеш досить швидко. це ми в дитинстві так бавилися

ПовідомленняДодано: 01 липня 2008 16:16
Гриціан
Ну просто Астрід Ліндгрен з Каллє Блюмквістом... Ні, думаю в цій ситуації простіше. Бігме, по деяких регіонах балакається як Біме. Божилися видно Божі старці на ліво й на право.

Re:

ПовідомленняДодано: 01 липня 2008 17:54
Adam
Lyho написав:Зараз доречі вийшла гарна, як мені показалося, книга.

Ця?

Володимир Кушпет
Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX – поч. XX ст.)

Книга являє собою новий погляд на унікальне явище української культури – діяльність мандрівних старців-музикантів. Автор на основі бага тьох джерел досліджує феномен старцівства в контексті європейської історії, показує його високу духовну місію в житті українців протягом кількох століть. Читач дізнається про устрій професійних об'єднань мандрівних кобзарів, бандуристів та лірників, систему їхнього навчання, відкриє для себе таємничі «Устиянські книги». Чимало місця у книзі відведено питанням реконструкції старосвітських музичних інструментів та способів гри на них. Видання містить багатий ілюстративний матеріал, нотні зразки творів із старцівського репертуару.
Зображення

ПовідомленняДодано: 01 липня 2008 23:43
Lyho
Так, саме ця. Листав у книгарні, ніби все науково і цікаво. Але взагалі я темою володію \"не дуже\" тож рецензувати не можу.

ПовідомленняДодано: 02 липня 2008 00:59
Чорношличник
А я як член Кобзарського Цеху ДУЖЕ володію, дарма ви мене ігноруєте.
взагалі я проти таких тем - це все одно шо виставляти ПІН-код чужої кредитної картки. Незнаєте - ліпше необговорюйте, це занадто специфічна річ. Всеодно шо для забавки насилати уроки на когось, або читати закляття вголос на вечірках, для сміху. ці слова потрібні зі давніх часів шоб незрячим перекинутись словом в базарному гаморі, і таке инше. крім жебраків, кобзарів і лірників більш нікого воно не стосується

Re:

ПовідомленняДодано: 02 липня 2008 08:46
Adam
Чорношличник написав:А я як член Кобзарського Цеху ДУЖЕ володію, дарма ви мене ігноруєте... Незнаєте - ліпше необговорюйте, це занадто специфічна річ... ці слова потрібні зі давніх часів шоб незрячим перекинутись словом в базарному гаморі, і таке инше. крім жебраків, кобзарів і лірників більш нікого воно не стосується

Дякуйте, що ми, як "представники Історичного Цеху" ЗОВСІМ Вас не ігноруємо. Не треба "кидатися пальцями" та пропонувати нам дитячі пояснення існування "арго".