Битва під Клецьком 1506 і Лопушним 1512

Модератор: Global Moderators

Erelion
Member
Member
 
Повідомлень: 1606
З нами з:
17 жовтня 2006 22:08
Звідки: Київ

Re: Битва під Клецьком 1506 і Лопушним 1512

Повідомлення Erelion » 25 листопада 2009 23:54

литва и русь з волынцами... з Руси, Подоля и Подгоря

Цікаво, чому Русь, Волинь і Поділля окремо ? Чи під Руссю тут маються на увазі галичани ?
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Re: Битва під Клецьком 1506 і Лопушним 1512

Повідомлення Chestnut » 26 листопада 2009 00:31

Може й так, а може "Русь" у старішому значенні як Київщина. Як на мене, то скоріше саме так, бо Галичина то інша держава, а тут йдеться саме про ВКЛ. Якби була шляхта з Галичини-Русі, то вона б була під проводом власного ротмістра, а не під литовським гетьманом

А взгагалі треба рити Акта Томіціана за 1527 рік
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3965
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Re: Битва під Клецьком 1506 і Лопушним 1512

Повідомлення AppS » 23 вересня 2010 00:46

Битва під Ольшаницею 1527

отут ще є http://history.org.ua/JournALL/uacenter/8/4.pdf Ольшаницька битва 1527 р.
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

вітман
Member
Member
 
Повідомлень: 40
З нами з:
16 лютого 2011 23:18

Re: Битва під Клецьком 1506 і Лопушним 1512

Повідомлення вітман » 11 серпня 2011 18:23

От, що в мене є про Клецьк та Ольшаницю:
Клецьк (тепер м. Кльоцьк, р-н Мінської обл., Білорусь)
Татарські напади XVI ст.
Місце битви 5 серпня 1506 на берегах рік Лань і Цапра татар. орди (27 000 чол.), очолюваної нуреддіном Бурнасом та ханичами Мугаммед-Ґераєм і Бетю-Ґераєм, що поверталась у Крим з набігу на Литву, з лит. армією (9 000 чол.) на чолі з бєльським старостою кн. Михайлом Глинським, у т. ч. сербські найманці та відділ пол. копійників. Князь двома колонами переправився на татар. бік через р. Лань і, незважаючи на шалений опір, розбив ворога, звільнив ясир і захопив багато здобичі. Впродовж наступних трьох днів були розбиті татар. загони, які повертались з набігів до свого колишнього табору. Переслідування татар продовжувалось аж до Житомира.
Джерела: Гваньїні О. Хроніка європейської Сарматії. – Київ, 2009. – С. 156, 355-357; Евреиновская летопись // Полное собрание русских летописей. – Т. XXXV. – Москва, 1980. – С. 234; Летопись Рачинского // Полное собрание русских летописей. – Т. XXXV. – Москва, 1980. – С. 167; Хроника Быховца // Полное собрание русских летописей. – Т. XXXII. – Москва, 1975. – С. 169, 171-173; Хроника Литовская и Жмойтская // Полное собрание русских летописей. – Т. XXXII. – Москва, 1975. – С. 101.
Літ.: Грушевський М. С. Історія України-Руси. – Т. IV. – Київ, 1993. – С. 284; Литвин М. О нравах татар, литовцев и московитян. – Москва, 1994. – С. 67; Сагановіч Г. Нарыс гісторыі Беларусі ад старажытнасці да канца XVIII стагоддзя. – Мінск, 2001. – С. 113; Borawski P. Tatarzy w dawnej Rzeczpospolitej. – Warszawa, 1986. – S. 80-83; Jasienica P. Polska Jagellonów. – T. II. – Warszawa, 1975. – С. 62; Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIII w. – Warszawa, 1987. – S. 85-86.

Ольшаниця (тепер село Рокитнянського р-ну Київ. обл., Україна)
Татарські напади XVI ст.
Найславніша перемога, здобута вел. лит. гет. кн. Костянтином Острозьким (водночас займав посади брацлав. і вінницького намісника, трокайського воєв.) 5 лютого 1527 над татарами і турками (26 000 чол.) на чолі з ханичем Малаєм. Останні повертались у Крим з набігу на Белз. і Люблінське воєводства та були перестрінуті невел. армією (3 500 чол.) кн. Острозького між Києвом і Черкасами. Татари не зуміли сісти на коней, а битва тривала у вел. снігах. Вони зазнали нищівної поразки, втративши 24 000 чол. вбитими й 700 чол. полоненими. Було захоплено весь татар. обоз і визволено 40 000 христ. бранців. Малай потрапив у полон і був страчений з наказу кн. Острозького. Після того князя називали „summi cum Tartaris belli gerendi imperatoris”, а Сиґізмунд І Старий дозволив йому зробити тріумфальний в’їзд у Краків – столицю Пол. королівства. В складі армії князя, зокрема, були відділи на чолі з київ. намісником Андрієм Немировичем-Щитом, канів. і черкас. старостою Остафієм Дашковичем, ґродненським старостою Янушем Радзивіллом, приватні хорогви князів Юрія Слуцького, Федора Санґушка, Олександра-Івана Вишневецького та Олександра Чорторийського.
Джерела: Гваньїні О. Хроніка європейської Сарматії. – Київ, 2009. – С. 377; Евреиновская летопись // Полное собрание русских летописей. – Т. XXXV. – Москва, 1980. – С. 235; Летопись Рачинского // Полное собрание русских летописей. – Т. XXXV. – Москва, 1980. – С. 170; Мицик Ю. Літопис Яна Бінвільського // НаУКМА. Наукові записки. Історичні науки. – 2002. – Т. 20. – Ч. 2. – С. 66; Kronika Marcina Bielskiego. – T. 2. – Sanok, 1856. – S. 1040.
Літ.: Бевзо О. А. Значення Львівського літопису і Острозького літописця як джерела з історії України періоду феодалізму // Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. – Київ, 1971. – С. 62; Грушевський М. С. Історія України-Руси. – Т. VII. – Київ, 1995. – С. 32; Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. – Т. 16. Київська область. – Київ, 1971. – С. 561; Крип’якевич І. Історія українського війська. – Ч. 1. – Львів, 1993. – С. 166; Литвин М. О нравах татар, литовцев и московитян. – Москва, 1994. – С. 67; Русина О. Україна під татарами та Литвою // Україна крізь віки. Т. 6. – Київ, 1998. – С. 149-150; Україна: литовська доба, 1320-1569 / Авт. кол. О. Русіна, І. Сварник, Л. Войтович та ін. – Київ, 2008. – С. 63; Хроника Литовская и Жмойтская // Полное собрание русских летописей. – Т. XXXII. – Москва, 1975. – С. 107; Черкас Б. Ольшаницька битва 1527 року // Україна в Центрально-Східній Європі. – 2008. – Вип. 8. – С. 53-59; Черкас Б. В. Остафій Дашкович – черкаський і канівський староста XVI ст. // Український історичний журнал. – 2002. – № 1. – С. 62; Черкас Б. Україна в політичних відносинах Великого князівства Литовського з Кримським ханатом (1515-1540). – Київ, 2006. – С. 175-177; Чухліб Т. Козаки та Яничари: Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500-1700 років. – Київ, 2010. – С. 50; Czerkasy // Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – T. I. – Warszawa, 1880. – S. 804.
 

Поперед.

Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей