Конотоп О. Сокирка - роздуми з приводу

[борменталь]

Как видим, Костин ,человек-эпоха и всех противников знавший как облупленных, дает нам образ, несколько отличающийся от бабулинского. ,, і що вони могли б зробити, коли б у козаків був такий лад, як звичайно буває у них? Сеймени з Сербів або Венгрів- з Мунтян їх не брали-в стрільбі не можуть рівнятися з козаками, так як не можуть рівнятися з козаками й мунтянські драбанти.,,

но Для Игоря Бабулина наверное Костин нифига не авторитет .Костин просто пургу пишет.Что его вообще воспринимать?
Что интересно,и лисовчики , навалившие кн.Пожарскому в 1615, габоровцам в 1619 (в крупном сражении), и татары при небольшом перевесе разгромившие под Цецорой в 1620 польскую 10 000 армию(в эпоху Кирхгольма и Клушино это что-то значило!)-все эти ребята не были регулярным войском. да будет это известно ИБ.
Но для ИБ и его коллег все это не имеет никакого значения..

[Gnat_goluj]

А чому ви вважаєте що московське військо на той час було такою грізною силою? Адже які битви воно виграло в 17 столітті перед тим? Всім успіхом була перемога над пошарпаними військом козаків поляками. Крім того у московського царя була психологічна боязнь нападати першим і якби Хмельницький не запросив то ніхто би і не прийшов.

[Gnat_goluj]

А чому ви вважаєте що московське військо на той час було такою грізною силою? Адже які битви воно виграло в 17 столітті перед тим? Всім успіхом була перемога над пошарпаними військом козаків поляками. Крім того у московського царя була психологічна боязнь нападати першим і якби Хмельницький не запросив то ніхто би і не прийшов.

Вони ж фактично данину татарам платили, на рівні татарського їх військо і було, правда чисельніше

[борменталь]

А чому ви вважаєте що московське військо на той час було такою грізною силою? Адже які битви воно виграло в 17 столітті перед тим? Всім успіхом була перемога над пошарпаними військом козаків поляками. Крім того у московського царя була психологічна боязнь нападати першим і якби Хмельницький не запросив то ніхто би і не прийшов.

Вони ж фактично данину татарам платили, на рівні татарського їх військо і було, правда чисельніше

не пишіть ахінеї ..вивчайте предмет..читайте про реформи про райтарію.драгунію. полки нового строя і т.п..все ж таки у нас тут не культпросвет..

[Gnat_goluj]

А чому ви вважаєте що московське військо на той час було такою грізною силою? Адже які битви воно виграло в 17 столітті перед тим? Всім успіхом була перемога над пошарпаними військом козаків поляками. Крім того у московського царя була психологічна боязнь нападати першим і якби Хмельницький не запросив то ніхто би і не прийшов.

Вони ж фактично данину татарам платили, на рівні татарського їх військо і було, правда чисельніше

не пишіть ахінеї ..вивчайте предмет..читайте про реформи про райтарію.драгунію. полки нового строя і т.п..все ж таки у нас тут не культпросвет..

Ну так, реформи рейтарія, драгунія, але де ж переможні битви? Під Охматовом були розбиті, під Городком перемогли спільно з козаками. А в боях з ВКЛ вони перемогли, але не поляків

[igor1989]

А чи має якусь вартість опис конотопської битви послом у Відні Шанін-ханом? Там хоч цифри московського війська завищені і їх втрати, але все ж опис подій. Лист подається знизу сторінок основної інформації на кількох сторінках. Ось початок http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k236760/f102.image.r=konotop.langEN
Там як я зрозумів щось про чотири табори військ і про наступ козаків на московські війська після того як ті забарикадувалися

[kram]

На форуме действительно разные позиции, чем он и интересен. Я же имел ввиду нынешнюю официальную украинскую историческую науку, там как раз многообразия немного (Яковенко, Сушинский, кто еще?)

Сушинский это вроде писатель-беллетрист.

Ну романы он тоже пишет, но я имел ввиду его монографию:
Сушинський Б. Козацька Украiна: "Хмельниччина". Одеса, 2004. 560 с.
Мне понравилась.

Отож, не відхиляючись від топіку, процитуємо кінцевий фрагмент статті "Конотопська битва" з "Всесвітньої козацької енциклопедії" авторства академіка Сушинського (с. 210), якого так виссоко цінує представник російськолї академічної науки пан snaphaner:

Якби Виговський вдався до цього [вирушив після Конотопа на Москву - kram], історія України і Московії могла б скластися по-іншому. Одначе здійснити цей задум гетьманові не вдалося -завадили внутрішні чвари, завадила найстрашніша хвороба, яка до наших днів роз'їдає громадянське суспільство України - москвофільство значної частини козацтва, москвофільство та хохляцтво значної частини наших сучасників, які прояляються у зраді інтересів свого народу, своєї України задля ефемерного братерського єднання з російським народом.

[igor1989]

І ще там в листі пише Сірко а в дужках Безпалий. І ще перед цим листом ще один про участь козаків у якомусь конфлікті, здається про придушення Полтавського повстання

[igor1989]

Чтобъ знамя и пушки и большая верховая пушка которые взяты подъ Конотономъ отдани были въ Киевъ безъ всякого задержания. И Гетманъ и Полковники сказали что изменникъ Ивашка Виговский знами и барабань и полковое пушки послалъ къ Полскому Королю а верховую де пушку отдадутъ они въ Киевъ вскорь.

[kram]

Не прошло и года... Хотя нет, как раз год и прошел

Гарик Бабулин все-таки вспомнил о своем обещании и дал ответ на неблагожелательную рецензию Таировой-Яковлевой на свой опус:

http://www.milhist.info/2014/03/13/babylin_3/

[CICHOVUK]

Ну аякже, якраз "вчасно" в контексті подій.

[balik2]

в мережі вже є
Бабулин_Князь Семен Пожарский и Конотопская битва

[AppS]

наш спільний товариш виклав зміст нового "Єдинорогу" там тов.Бабулін з черговою статтею про 1658-59
http://alexuslob.livejournal.com/144055.html

[AppS]

от невгамовний

http://русские-витязи.рф/i26
Игорь Бабулин
Борьба за Украину и битва под Конотопом (1658–1659 гг.)






Серия: Ратное дело.
М., Фонд «Русские Витязи», 2015. – 400 с. : фот., ил.
ISBN 978-5-903389-99-5.
Формат 84 × 108 1/16.
Тираж 1500 экз.

Вскоре после смерти Богдана Хмельницкого (1657) Украина погрузилась в пучину гражданской войны, получившей в историографии название «Руина». Начало «Руины» непосредственно связано с деятельностью гетмана Войска Запорожского Ивана Выговского (1657–1659). Нарушив присягу царю, данную на знаменитой Переяславской раде 1654 г., сторонники Выговского развязали военные действия против Русского государства. Пытаясь вернуть украинские земли под власть польского короля, они не только способствовали будущему разделу Украины, но и запустили процесс ограничения ее автономии в составе России.
Монография кандидата исторических наук И. Б. Бабулина посвящена исследованию военной кампании, которую вела русская армия и сохранившие верность присяге украинские казаки против войск Выговского, а также поддерживающих его поляков и крымских татар в 1658–1659 гг. В работе впервые введен в научный оборот целый массив неопубликованных архивных материалов Разрядного приказа, относящихся к боевым действиям на Украине. На основании большого количества источников автор реконструирует ход знаменитой Конотопской битвы, опровергая основные историографические мифы, созданные летописцами и историками.
Книга предназначена для всех интересующихся историей русско-украинских отношений и военной историей Отечества.

[кювернат Ювяшжт]

Перший рядок назви сподобався. Мабуть багато представників людського виду куплять її заради цієї назви