Зборівська битва:результати досліджень

Модератор: Global Moderators

CICHOVUK
Member
Member
 
Повідомлень: 294
З нами з:
24 серпня 2007 18:14
Звідки: м.Тернопіль

Зборівська битва:результати досліджень

Повідомлення CICHOVUK » 12 квітня 2009 14:32

Вітаю шановне товариство, хочу ознайомити Вас із статею, про результати археологічної розвідки на місті Зборівської битви:

Зборівська битва:результати досліджень.

За час роботи експедиції досягнуто чимало. Дві основні мети, які ставили перед собою дослідники,- локалізувати битву і поповнити експозицію музею \"Зборівська битва\",-успішно виконані.
Завдяки карті польського табору, складеній командиром німецької піхоти (учасниці битви під Зборовом) Увальдом, нам вдалося встановити його межі і зафіксувати їх на місцевості. Посприяла цьому німецька педантичність і точність: Увальд старанно наніс на карту чимало місцевих деталей-пагорби, долини, річки і т. д. Наклавши цю карту на сучасні, ми висунули припущення про те, де цей вал мав би бути, і зафіксували його на місцевості, З'ясувалося, що частина валу збереглася і до сьогодні-це північна сторона подвір'я ветлікарні. На цьому місці був північно-східний редут польського табору.
Востаннє редагувалось CICHOVUK в 14 квітня 2009 20:54, всього редагувалось 6 разів.
 

CICHOVUK
Member
Member
 
Повідомлень: 294
З нами з:
24 серпня 2007 18:14
Звідки: м.Тернопіль

Повідомлення CICHOVUK » 12 квітня 2009 14:34

Далі буде... :)
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31932
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Повідомлення Adam » 12 квітня 2009 19:56

Не замало для \"результатів\"? Більше схоже на знущання! :twisted:
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

CICHOVUK
Member
Member
 
Повідомлень: 294
З нами з:
24 серпня 2007 18:14
Звідки: м.Тернопіль

Повідомлення CICHOVUK » 14 квітня 2009 20:47

Пане Adam :wink: , я абсолютно з Вами згоден, але проблема в тому що я немаю регулярного доступу до нету, тому продовжемо:

Звідси вал ішов у двох напрямах - на захід по сучасних вулицях Верхня і Загребелля (ці вулиці, швидше за все, потім виникли уздовж валів) до круч над річкою Східна Стрипа; вал тягнувся також на південний схід через територію мікрорайону \"чорнобильців\", колгоспний сад, виходив на поле (його у 20-х роках XX ст. український історик Іван Крип'якевич зафіксував як \"Околи\"), де повертав на південний західі йшов до Стрипи. на цьому полі, оскільки воно зараз не ореться, ми найбільше і працювали. Там нам теж вдалося простежити вал, який зараз дуже розораний.
Отже, загальна довжина валу польського табору сягала приблизно 3,5 кілометра, а сам табір охоплював практично всю частину Зборова на лівому березі Стрипи (райони відомі як Куклинці і Загребелля). В цьому таборі перебувало 16 серпня 1649 року (другий день битви) майже 30 тисяч людей - військо і челядь.
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3965
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Повідомлення AppS » 13 вересня 2009 22:47

текст CICHOVUK-а звідси(або то також його текст):
http://www.irp.te.ua/content/topicpage/ ... 1234569409
Результати досліджень

За час роботи експедиції досягнуто чимало. Дві основні мети, які ставили перед собою дослідники, - локалізувати битву і поповнити експозиції музею « Зборівська битва», - успішно виконані.

Завдяки карті польського табору, складеній командиром німецької піхоти (учасниці битви під Зборовом ) Увальдом, нам вдалось встановити його межі і зафіксувати його на місцевості. Посприяла цьому німецька педантичність і точність: Увальд старанно наніс на карту чимало місцевих деталей – пагорби, долини, річки і т. д. Наклавши цю карту на сучасні, ми висунули припущення про те, де цей вал мав би бути, і зафіксували його на місцевості. З’ясувалось, що частина валу збереглась і до сьогодні – це північна сторона подвір’я ветлікарні. На цьому місті був північно – східний редут польського табору. Звідси вал ішов у двох напрямах – на захід по сучасних вулицях Верхня і Загребелля ( ці вулиці, швидше за все, потім виникли уздовж валів) до круч над річкою Східна Стрипа; вал тягнувся також на південний схід через територію мікрорайону «чорнобильців», колгоспний сад виходив на поле (його у 20-х роках XX ст.. український історик Іван Крип’якевич зафіксував як „Околи”), де повертав на південний захід і йшов до Стрипи. На цьому полі, оскільки воно зараз не ореться, ми найбільше і працювали. Там нам теж вдалося простежити вал, який зараз дуже розораний.

Отже, загальна довжина валу польського табору сягала приблизно 3,5кілометра, а саме табір охоплював практично всю частину Зборова на лівому березі Стрипи (райони відомі як Кулинці і Загребелля). В цьому таборі перебувало 16 серпня 1649 року (другий день битви) майже 30 тисяч людей – військо і челядь.

Переправ через Стрипу було дві: одна в районі сучасного мосту через річку, інша – на Білому березі, де проходила головна дорога.

Козацький табір, згідно з картою Увальда, містився в районі села Тустоголови і на захід від нього (могила, що є в східній частині села у формі мальтійського хреста і написами, що колись були на ній, швидше за все, - козацька). Козацькі гармати були розміщені на Тустоголівськй горі, дещо східніше від недобудованої лікарні: звідси було добре обстрілювати польський табір.

Татарський кіш знаходився на схід від Тустоголов, на правому березі р. Гнилки.

Ці дані підтверджують і польські щоденники, написані учасниками битви: намети Богдана Хмельницького і хана можна було побачити з польського табору (з північного валу), і вони знаходилися на відстані пів польської милі (приблизно 3,5 км) від королівського табору.

Поле між ворожими таборами і є полем битви. Основний наступ козаків на табір йшов саме від Тустоголов на північний вал польського табору, що був гірше укріплений.

Крім локалізації таборів, нами було оглянуто так звані «козацькі» могили. Проблема ось в чому: науці не відомо жодного козацького поховання під курганом (за винятком могили кошового Івана Сірка, на якій напис мав висоту 1,5 метра). Всі козацькі поховання – це звичайні цвинтарі або окремі могили, зроблені у християнській традиції, а кургани – атрибути язичинства. На козацьких могилах переважно стоять так звані мальтійські хрести – подібний встановлено і на Козацькій могилі під Зборовом. Про цю могилу важко щось говорити. Цей курган, з якого, напевно, видно пів району, насипано в останні роки існування радянської імперії, коли відбувалося пробудження українського народу, повернення його до своїх традицій. До цього висота кургану трохи перевищувала 2 метри.

На австрійській карті кінця 18 ст. ця могила позначена під хрестом ( тобто на ній стояв хрест, інший курган на цій карті, що є сьогодні , - без хреста). Тобто могила вважається християнською в кінці 18 ст. Отже приблизно 140 років після битви – не такий вже великий час, щоб місцеве населення встигло забути місце поховання козаків, більше, що місцевість за ці роки практично не змінилося.

Коли тривало спорудження сучасного кургану, то за свідченнями очевидців, їм траплялася велика кількість кісток. Все це дає підстави з певними застереженнями вважати, дану могилу справді козацькою.

Але інша могила, яку теж називають Козацькою, що знаходиться на східному узліссі лісу Хворостівка недалеко від Пліснян, насправді до козацтва ніякого відношення не має. Хоча там теж є сучасний насип, але й тепер можна простежити основу доволі таки великого за територією кургану з ровиком навколо нього. Крім того, ця могила знаходиться далеко від місця основних подій битви і козацького табору, у не примітному нічим місці. Тож видається принаймні дивним, що козаки несли б так далеко ховати своїх побратимів.

Незважаючи на чималі досягнення експедиції в локалізації битви, попереду ще дуже багато роботи. Треба зробити розріз валів польського табору, щоб остаточно підтвердити, що це саме вали, знахідками підтвердити місце розташування козацького табору і татарського коша; встановити, де був польський табір 13 – 14 серпня 1649 року, коли поляк готувалися до переправи.

За час роботи експедиції було знайдено більше 800 знахідок, правда, саме до часу битви з них можна віднести більш – менш 30- 40. Найбільше знахідок – це шраплені ( 232 штуки). Воно й не дивно: околиці Зборова під час Першої світової війни були ареною жорстоких боїв між російськими і австро – угорськими військами.

Серед знахідок, що датуються періодом битви, найбільшу увагу привертають кулі. Їх можна поділити на два типи : одні – великі, круглі – для рушниць великого калібру; інші – трохи менші, з невеличким «хвостиком». До цього «хвостика» прив’язували своєрідну паперову «гільзу» з точно виміряним зарядом пороху. Такий винахід дозволяв значно швидше заряджувати рушницю і стріляти, хоча, з іншого боку, - треба було частіше чистити ствол. Він використовувався як королівськими військовими (особливо німцями), так і козаками.

Періодом битви датуються і кілька ґудзиків (на фото – сріблі, посріблені, мідні). Крім того, на місці можливого валу нами знайдено чимало деталей від воза, великих цвяхів, якими збивали дерево; перед валом – декілька кінських підков; на полі – підкови від чобіт, губні гармошки, частинки прикрас (на фото – можливо, від панцирів); ряд інших речей, які можна було б датувати періодом битви, але вони потребують детального аналізу.

В районі Козацької могили знайдено частину бойової коси, яка відрізняється від звичайної тим, що була товстіша й масивніша, і її лезо розміщувалося під кутом приблизно 120 градусів до держака. Такі коси навіть спеціально замовляли окремі шляхтичі (дані археолога І.Своєшнікова, що досліджував битву під Берестечком).

Інші знахідки теж поповнять експозицію музею «Зборівська битва». Найцікавішою, мабуть, буде зібрана нами колекція монет. На жаль, монет періоду битви ми не виявили, хоча кілька з них поки що не датовано. Найдавніша монета – бура тинка 1661 року. Є цілий ряд австрійських монет (їх найбільше), що датуються від 1775 до 1910 рр., тобто майже усім часом перебування наших земель у складі Австрійської, а потім Австро – Угорської імперій. Також маємо кілька польських і радянських монет, зокрема 2 копійки 1940 року.

Дуже цікавими є три ґудзики: австрійський з одноголовим орлом, російський з двоголовим і англійський – з левом часів Першої світової війни (як він сюди потрапив – важко сказати).

Знайдено пломби, ваги. Та найцікавішим є кілька виявлених нами медальйонів. На одному з них з одного боку зображена Матір Божа над півмісяцем, а з іншого – двоє святих, що тримають велику книгу (Кирило і Мефодій?). Можливо, цей медальйон носив на грудях якийсь козак? Адже символіка на ньому православна і козацька за стилем.

Масові знахідки – гільзи (є навіть американські), осколки часів обох світових воєн. Знайшли навіть гранату, правда, без запалу. Багато є й сучасних знахідок.

Результатами експедиції задовільні. Адже зроблено чимало, причому – за відносно короткий термін. Але Зборівська битва чекає подальших досліджень.
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3965
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Повідомлення AppS » 13 вересня 2009 22:49

також про дослідження є тут:
http://www.zborivua.org.ua/index.php?op ... &Itemid=72

Архітектор Володимир Чорновус , М.А.
Консультанти: проф. Адріан Мандзій
Державний університет Морегед (штат Кентукі, США)
проф. Микола Бевз
кафедра реставрації та реконструкції
архітектурних комплексів
ЛНУ “Львівська політехніка”


Зборівська Битва є однією з основних подій в історії України та Польщі XVII ст.. Після дводенної битви було підписано Зборівську Угоду. Ця угода де-факто визнала автономію трьох українських областей та встановлювала Незалежну Козацьку Державу. Поле Зборівської битви 1649 з наукової точки зору є найбільш опрацьованим з поміж інших полів історичних битв на території України.

Науково-дослідні експедиції поля Зборівської битви, починаючи від 2002 р. проводилися проф. А. Мандзієм з університету Морегед, США (методика досліджень та загальна картографія знахідок), археологом Богданом Строценем (м.Тернопіль) - археологічні дослідження куртини укріплень Коронного війська та архітекторами Миколою Бевзом і Володимиром Чорновусом - комплекс ландшафних та урбаністичних досліджень.

Методика досліджень
Основний масив археологічних знахідок на місці Зборівськоі битви отримано в результаті сканування великих площ металодетекторами з точною привязкою їх до просторових координат приладами GPS (Global Positioning System). Всі знахідки мають свій паспорт і на даний час передані до Зборівського музею.

Головною підосновою для наших досліджень була сучасна геодезична зйомка маштабом 1:2000. Допоміжними картами були - топографічна карта 20-х років ХХ ст., карта фон Міга кінця XVIII ст., план фортифікацій Зборівської битви 1649р., (Deutsche Staatsbibliothek, Kartographische Bestand - verzeichnisse 3. Herausgegeben von Edon Klemps, s. 259, poz. 2454, Zbaraz, sygn S C 8.31; poz 2455, Zborov sygn S C 8.1).

Нами було проведені співставлення картографічних джерел згідно з сучасною геодезичною підосновою. Основним джерелом для наших історико - топографічних досліджень був план фортифікацій 1649 року. Оскільки, карта виконувалась військовим архітектором (Христофор Увальд?) в умовах бойових дій, вона не могла бути точною. Тому, нами використана інформація про деталі історичного плану для більш докладної локалізації фортифікацій, згідно з останніми археологічними дослідженнями.

В результаті комплексних досліджень отримано науково обгрунтовану картину поля Зборівської битви. Встановлено місця дислокації татарського та козацького таборів, простежено залишки укріплень табору Коронних військ Яна Казимира та позиції козацької артилерії. Частину оборонної лінії табору коронних військ в Зборові було внесено до національного реєстру археологічних памяток України.

На XVI конференції \"Нові дослідження пам'яток козацької доби\" Центру пам'яткознавства НАН України та УТОПІК 21-22 березня 2007р. Др. А. Мандзієм та мґр. В.Чорновусом зроблено наукову доповідь \"Дослідження та збереження поля Зборівської битви 1649р.\" В обговоренні виступили провідні спецалісти з пам'яткоохоронної галузі України і дано високу оцінку методиці досліджень, яка застосовувалась в Україні вперше.

На даний час опрацьовано багато матеріалів, достатніх для створення історико-культурного заповідника \"Поле Зборівської битви 1649 р.\" Формування експозиції майбутнього історико-культурного заповідника “Поле Зборівської битви 1649 р.” у м. Зборів Тернопільської обл. На сьогоднішній день єдиним туристичним об'єктом, пов'язаним із Зборівською битвою є насипний курган на місці похованих козаків.

Для розвитку туристичного потенціалу м.Зборова та щоб дати змогу відвідувачам краше зрозуміти хід історичних подій, можуть бути запропоновані регенеровані та символічні об'єкти. На наш погляд можна заекспонувати наступні:

1. Позиції козацької артилерії.
Ця місцевість, яка знаходиться поблизу районної лікарні є дуже вдалою, бо з цієї позиції можна побачити панораму міста Зборова та більшу частину польського табору. На цій території збереглися земляні вали, які ще не досліджувалися і повинні бути включені в структуру майбутнього заповідника. Можливо вони відносяться до часів битви.

Тут пропонується створити репродукцію фрагменту артилерійських фортифікацій типових для першої половини XVII ст.(староголандська система) з кількома копіями козацьких гармат на платформах для обстрілу. Від шосе Львів -Тернопіль туди веде грунтова дорога. Відстань 700 м.

2. Позиції табору коронного війська Яна Казимира.
Місцем дуже вигідним для експозиції може бути законсервований відповідним чином фрагмент фортифікацій поблизу будинків ветлікарні Тут територія вільна від забудови і дає можливість огляду театру битви 1649 р. Щоб відвідувачі могли краще уявити обороні структури польського табору, пропонується реконструювати частину земляного валу та бастіону. Земляні конструкції не потребують великого догляду, але з точки зору туристичної привабливості є дуже ефектними. Пропонована експозиція добре сприймається з шосе Львів-Тернопіль. Необхідно буде провести часткову вирубку дерев, оскільки їх коріння руйнують поверхню валу та виконати косерваційні заходи. Історичний ландшафт довкола пам'ятки збережений добре. Від шосе Львів -Тернопіль туди веде грунтова дорога. Відстань 500 м.

3. Позиції козацького табору.
Третім пунктом огляду пропонується місце розташування козацького табору. Це пагорб на відстані 350м (відстань польоту кулі мушкета першої половини XVII ст.) від позицій табору польського війська. На сьгоднішній день територія де розташовувався козацький табір зайнята земельними паями. Туди веде вузька грунтова дорога. Поряд з цією дорогою на вершині пагорба можливо встановити пам'ятний знак — вертикальну скульптурну композицію з козацькою військовою амуніцією. Обидва елементи — фрагмент фортифікацій польського табору та памятний знак на місці козацького табору сприйматимуться, як єдина композиція у гармонійному ландшафті.

4.Фрагмент міських фортифікацій м. Зборова
В описах битви згадується що козаки вели обстріл з гармат позицій польського табору з двіниці церкви. Поряд із сучасною церквою Новомучеників Українського Народу (раніше Різдва Богородиці?) можна заекспонувати фрагмент частоколу міських фортифікацій, та розмістити одну копію гармати, що додасть відреставрованій тепер церкві надзвичайної туристичної привабливості. Необхідно в програмі заповідника передбачити пошук фундаментів дзвіниці та проводити систематичні дослідження куртин міських фортифікацій. Всі експоновані об'єкти, повязані з полем битви, повинні супроводжуватись інформаційними таблицями, на яких би була подана інформація про основні історичні краєвиди. Тексти таблиць повинні бути написані трьома мовами: українською, польською та англійською.

Матеріал любязно надано архітектором Володимиром Чорновусом arch_std@yahoo.com
Всі копіювання тільки з дозволу автора
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31932
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re:

Повідомлення Adam » 14 вересня 2009 10:38

Дуже цікавими є три ґудзики: австрійський з одноголовим орлом...

Цікаво, якого біса \"одноголовий орел\" ідентифікував ґудзик, як \"австрійський\"? :evil:
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Повідомлення Chestnut » 14 вересня 2009 14:19

з того ж, що \"лев\" ідентифікував як \"англійський\" :) ну треба було щось написати, а в довідниках ритися ліньки
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

CICHOVUK
Member
Member
 
Повідомлень: 294
З нами з:
24 серпня 2007 18:14
Звідки: м.Тернопіль

Повідомлення CICHOVUK » 16 вересня 2009 13:57

AppS дуже Вам дякую за допомогу!!! :wink:
 

Аватар користувача
Chestnut
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 6229
З нами з:
22 лютого 2006 15:07
Звідки: Київ-Лондон

Повідомлення Chestnut » 16 вересня 2009 17:24

Мицик Ю.А.
Облога Збаража (1649 p.): відоме й невідоме
http://history.org.ua/JournALL/journal/2008/5/2.pdf
\"На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмедя молоток, а в другій - балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки.\"
 

Аватар користувача
Batjar
Member
Member
 
Повідомлень: 1024
З нами з:
26 квітня 2006 16:13
Звідки: Lemberg

Повідомлення Batjar » 17 вересня 2009 13:25

<Мицик Ю.А. Облога Збаража (1649 p.): відоме й невідоме>
А я думав, що Сєнкевича перечитую, та й дивуюся, чому Заглоби не чути...
Так люблю той Львів, же бракує ми слів... Львів то є Львів!
На фото летнее полевое подменное обмундирование для несения наряда на кухне связиста гвардейского артиллерийского полка мотострелковой дивизии образца 1985 г.
 


Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість