З 350-річчям Конотопської Битви

Модератор: Global Moderators

LMR1975
Member
Member
 
Повідомлень: 31
З нами з:
19 березня 2009 08:57
Звідки: Київ

Повідомлення LMR1975 » 12 липня 2009 05:16

Завершу словами писаними гетьманом І.Мазепою п\"ятдесят років потому.

\"НЕХАЙ ВІЧНА БУДЕ СЛАВА, ЩЕ ПРЕЗ ШАБЛЮ МАЄМ ПРАВО\"
 

Аватар користувача
Oleh Nemchinov
Moderator
Moderator
 
Повідомлень: 7655
З нами з:
04 березня 2006 21:16
Звідки: Львів

Повідомлення Oleh Nemchinov » 12 липня 2009 11:28

Украина празднует 350-летие победы в Конотопской битве

Президент Украины Виктора Ющенко заявил в Сумах, где он принимает участие в мероприятиях, приуроченных к 350-летию Конотопской битвы, что бой под Конотопом с русскими войсками учит украинцев: если они живут с украинской идеей, то всегда побеждают.

Обряд освящения купольных крестов новой казацкой церкви Рождества Пресвятой Богородицы в Конотопе провел глава неканонической раскольнической Украинской православной церкви Киевского патриархата Филарет, передает ИТАР-ТАСС.
Ющенко сказал на церемонии: «Украинская идея объединяет всех, независимо от того, какого мы возраста, какой край нас родил, потому что в украинской идее кроется самая сладкая, самая заветная мечта десятков поколений видеть украинское государство свободным, независимым, соборным с нашей православной церковью».

Участие в торжествах, помимо главы государства, принимают депутаты пропрезидентской партии «Наша Украина».

Напомним, Ющенко издал указ о праздновании годовщины Конотопской битвы с целью восстановления исторической правды и национальной памяти, распространения полной и объективной информации о событиях середины XVII века на Украине, в поддержку инициативы общественности.

Комментирует:

Павел Салин
ведущий эксперт Центра политической конъюнктуры
В принципе, Ющенко в своем репертуаре, и хотя его президентская звезда уже близится к закату (понятно, что по итогам ближайших прездентских выборов он уже не будет переизбран, потому что вопрос, кто будет новым президентом - Янукович, Яценюк, Тимошенко или кто-то еще - это вопрос, но то, что следующим президентом ни в коем случае не станет Ющенко, если не будет какого-то военного или квази-военного переворота - это точно), Ющенко сейчас пытается отработать тот социальный заказ, который на него возложили те игроки, которые и привели его к власти.

А данный социальный заказ состоит не в том, чтобы как-то политически или экономически рассорить Россию и Украину - на самом деле все это можно достаточно быстро отыграть назад - переподписать соглашение, пересмотреть цены на газ, пересмотреть возможность создания международного консорциума по модернизации в газотранспортной системе - по всем этим вопросам можно отыграть назад, их переконфигурировать, и этот вектор будет зависеть и от следующего президента Украины.

А самая основная мегазадача Ющенко за прошедшие годы - это культурно расколоть русский и украинский народ. В силу своих исторических корней эти три народа традиционно были опорой и ядром империи. И за эти столетия сосуществования друг с другом они фактически слились в один единый народ, у которого единая понятийная база, фактически один язык, и, самое главное - одна единая система культурных координат. А важнейшим элементом системы этих культурных координат являются какие-то праздничные даты и их толкование. Вот Ющенко и пытается увести Украину в другое культурное поле, создать другую систему культурных координат, прямо противоположных российским или совсем других - не суть важно.

Самое главное - создать другую систему культурных координат, чтобы будущее поколение украинцев мыслило в другом культурном поле, и тогда уже не важно, какие политические или экономические отношения будут у России и Украины - Украина уже станет другим государством. которое не входит вот в это славянское цивилизационное ядро. Она станет такой, условно говоря, прослойкой между Россией и Европой. И вот это, на самом деле - самый большой негативный разрушительный эффект, который Ющенко наносит в перспективе украинскому народу, потому что ни России без Украины, ни, тем более, Украина без России не сможет существовать как самостоятельный мировой игрок - она всегда будет чьим-то придатком, не важно - Европы, России или ещё кого-то. Но без России Украина - это просто несамостоятельный игрок. И вот именно политика Ющенко по изменению культурного хода украинцев направлена именно на это - чтобы отколоть Украину от России.
Прийшла повістка - іди служити!
 

LMR1975
Member
Member
 
Повідомлень: 31
З нами з:
19 березня 2009 08:57
Звідки: Київ

Повідомлення LMR1975 » 12 липня 2009 18:31

Ми як я бачу українці надто толеранті шановний Oleh Nemchinov , що слухаємо тут всіляких нащадків Івана Безпалого та решту. Це історичний форум а не агітпоп та ще до того ж чужої держави.І жирна крапка.
 

Аватар користувача
Sav
Moderator
Moderator
 
Повідомлень: 3203
З нами з:
07 березня 2006 18:05

Повідомлення Sav » 13 липня 2009 09:40

LMR1975

ТО Ви Шановний українофоба Бабуліна з \" компанією \" перечитались. Це шкідливо для здоров\"я.


Во-первых, \"шановний\", я не вижу связи между чтением Бабулина и вредом для моего здоровья, поэтому либо извольте пояснить чего Вы сказать пытались, либо не пишите больше подобной ерунды. А во-вторых, то обстоятельство, что Бабулин описал события под Контоп более грамотно и всесторонне, чем его украинские коллеги, не делает его \"украинофобом\".


1) Лохвицька битва 29 січня 1659 р. поразка Куракіна та Ромоданівського під час блокади Лохвиці Виговським


Ну-ну, интересно как, \"Лохвицька битва\" - как же она противоречит моему тезису о том, что сами по себе козаки Выговского выглядели весьма бледно в военном плане?
Востаннє редагувалось Sav в 13 липня 2009 10:31, всього редагувалось 1 раз.
"Пора уже, наконец, всем хорошим людям собраться и убить всех плохих людей"
 

Аватар користувача
Sav
Moderator
Moderator
 
Повідомлень: 3203
З нами з:
07 березня 2006 18:05

Повідомлення Sav » 13 липня 2009 09:49

ymj

Sav писал(а):
Руская шляхта шла к козакам \"под гнетом обстоятельств\" в основном - \"дореволюции\" ни Выговский, ни Гоголь, ни Гуляницкие ни о чем таком и думать не думали.

а Богун і подібні йому теж не думали?


А чем Богун занимался до 1648 года? Даже если он и был шляхтичем по происхождению, скорее всего, он был из полностью показачившейся шляхты и какбы интересы козацкой корпорации всегда стояли для него выше интересов шляхетского сословия. И не он такой первый и единственный был. Кричевский вон вообще был поляк - Вы же не станете его примером обосновывать тезис о том, что козакам было что предложить не только русской, но и польской шляхте?
"Пора уже, наконец, всем хорошим людям собраться и убить всех плохих людей"
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3965
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Повідомлення AppS » 13 липня 2009 10:02

2) Контоп - да, это заслуга татар. Во всех остальных боях, где козаки пытались самостоятельно атаковать царское войско, все заканчивалось печально для козаков. Например, под Киевом.


ТО Ви Шановний українофоба Бабуліна з \" компанією \" перечитались. Це шкідливо для здоров\"я.

не розумію проблеми - ну кримські татари, ну і що? : ))
Взагалі, більша частина території Кримського ханства зі столицею входить до сучасної України, а нащадки тих татар можливо десь зараз торгують сувенірами та продають чебуреки в Бахисараї : )))
в широкому значенні, це все українська зброя : ))))
От те, що власне кримських татар не запросили на святкування ... хоча страшно подумати як би воно все висвітлювалося в пресі )))
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

Аватар користувача
Sav
Moderator
Moderator
 
Повідомлень: 3203
З нами з:
07 березня 2006 18:05

Повідомлення Sav » 13 липня 2009 11:40

ymj
Sav писал(а):
Но при этом все равно это были апологеты шляхетской республики и ничего другого они не понимали и не умели строить - Выговский с Немиричем придумали классную, как им казалось тему, но она почему-то остальными воспринята не была совершенно...

Багато в чому це було пов'язано з тим, що польський сейм ухвалив Гадяцьку угоду у сильно обрізаному вигляді.


Интересно - а чтож такого принципиального обрезал сейм против того, на что изначально соглашался Выговский?
"Пора уже, наконец, всем хорошим людям собраться и убить всех плохих людей"
 

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3965
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Повідомлення AppS » 13 липня 2009 16:35

ХеХе.
зверніть увагу на дошку
художні творіння від Rogala пішли по світу
http://noviny.narod.ru/12072009konotop/smi-0014.jpg
Зображення
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

Аватар користувача
Запорожець
Member
Member
 
Повідомлень: 6743
З нами з:
28 лютого 2006 15:06
Звідки: Київ

Повідомлення Запорожець » 13 липня 2009 18:12

:o
Востаннє редагувалось Запорожець в 13 липня 2009 18:46, всього редагувалось 1 раз.
І знову хмари потемніли,
Стріляв наш кулемет,
Комуна боса утікає,
УПА іде вперед!
 

Аватар користувача
Запорожець
Member
Member
 
Повідомлень: 6743
З нами з:
28 лютого 2006 15:06
Звідки: Київ

Повідомлення Запорожець » 13 липня 2009 18:13

Святійший Патріарх та Президент України взяли участь у святкуванні 350-річчя перемоги у Конотопській битві Церква і держава, Відправи Патріарха, Вісті з єпархій



11 липня 2009 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет разом з Президентом України Віктором Ющенком взяв участь у святкових заходах, присвячених 350-річчю великої перемоги у битві під Конотопом. Урочистості розпочалися Божественною літургією, яку очолив Святійший Патріарх Філарет у новозбудованому соборі Різдва Пресвятої Богородиці м. Конотопу, Сумської області. Святійшому Владиці співслужили: митрополит Переяслав-Хмельницький Димитрій, архієпископ Білгородський і Обоянський Іоасаф, архиєпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав, архиєпископ Черкаський і Чигиринський Іоан, єпископ Сумський і Охтирський Мефодій, єпископ Харківський і Богодухівський Лаврентій, єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон, єпископ Валуйський Петро та духовенство Сумської і сусідніх єпархій.

Будівництво храму розпочато в кінці липня 2008 року за кошти гуманітарної допомоги Церкви святого ап. Андрія при фінансовій підтримці української діаспори штату Іллінойс (США). Автор проекту церкви - архітектор Георгій Рогожин (м. Київ), за проектами якого побудовано близько 50 церков в різних областях України, зокрема, церква в м. Батурин Чернігівської області. Г. Рогожин є керівником творчої архітектурної майстерні при Спілці архітекторів України. Співавтори проекту - Яків Леонов та Віталій Лучко.

Після завершення Божественної літургії Патріарх Філарет звершив чин освячення хрестів на бані новозбудованого храму та відслужив заупокійну літію за душами козаків, полеглих у цій славетній битві. В пам`ять про цю подію Святійший Владика подарував храму ікону Святителя Миколая Чудотворця.

Президент у своєму вітальному слові наголосив, що «приклад бою під Конотопом вчить нас одного: якщо ми живемо з українською ідею, ми завжди перемагаємо».

Ющенко підкреслив, що українська ідея «єднає нас усіх незалежно від того, який ми маємо вік, який край український нас родив. Бо в українській ідеї криється найсолодша, найзаповітніша мрія десятків українських поколінь – бачити Українську державу вільною, незалежною, соборною з нашою православною церквою», - сказав Ющенко.

На знак участі в освяченні купольних хрестів новозбудованої церкви глава держави попросив прийняти від нього ікону Святителя Миколая Чудотворця.

Після богослужіння Глава держави разом з Святійшим Патріархом Філаретом взяли участь у відкритті пам'ятного знаку на честь 350-річчя перемоги в Конотопській битві. Пам'ятний знак розташовано на в'їзді у село Шаповалівка Конотопського району.

Пам'ятний знак на честь 350-річчя перемоги в Конотопській битві являє собою встановлену на низькому постаменті художню композицію з козацьких шабель, що розрубують щит, і символізує перемогу козацької зброї над противниками.

На протилежному боці від знака розташовано меморіальну каплицю, яку також збудовано до 350-річчя перемоги нашого війська у Конотопській битві.

Надпис на пам'ятнику: «Тут кувалася слава української зброї! Установлено на честь 350 річниці славетної перемоги війська гетьмана Івана Виговського в Конотопській битві». Автори пам'ятника: скульптори Микола Мазур і Богдан Мазур, архітектор - Володимир Биков.

Після цього Президент України та Святійший Патріарх поклали квіти до пам'ятника гетьману Івану Виговському у селі Шаповалівка Конотопського району, а також вклонилися меморіалу воїнам, загиблим під час Другої світової війни.

Пам'ятник великому гетьману України встановлено у сквері центральної частини с. Шаповалівка Конотопського району поблизу сільського будинку культури за кошти районного бюджету. Скульптор - Ю. Медвідь, архітектор - В. Биков. Бюст Івана Виговського встановлено на п'єдесталі з глиби кварциту. На п'єдесталі закріплена металева табличка у вигляді грамоти із зображенням гетьманських атрибутів: металевого кованого герба та булави, з надписом: «Іван Виговський - гетьман України». Загальна висота пам'ятника - 4 метри.

Потім Президент взяв участь в урочистому відкритті ІV Всеукраїнського фестивалю «Козацький родослав», на якому був присутній Патріарх та архиєреї Української Православої Церкви Київського Патріархату.

Під час відкриття Президент сказав: «Досить боятися власної історії. Суть боротьби – в одному: скинути чуже ярмо, дати свободу народу. Саме це керувало гетьманами».

За словами Президента, українське військо на чолі з гетьманом Іваном Виговським 350 років тому здобуло блискучу перемогу у Конотопській битві, яка є наступницею визвольної боротьби Богдана Хмельницького і попередницею збройного виступу Івана Мазепи.

Глава держави підкреслив, що Конотопська битва – \"одна із найбільших і найславетніших перемог української зброї\".

Як сказав Ющенко, суть і причина \"національної катастрофи\", яка спіткала Україну в той час і в інші століття - \"нездатність проводу нашої нації постати над власними амбіціями\".

\"Нехай закарбованим стане кожне слово. Нація зобов’язана пам’ятати кожну свою перемогу і кожне випробування, бо за них вона рівною мірою несе свою відповідальність і за них зобов’язана робити висновки\", - заявив Ющенко.

Президент закликав усіх присутніх на урочистостях вшанувати пам’ять усіх воїнів, загиблих на полі Конотопської битви. При цьому він висловив переконання, що усі місця перемог - у Конотопі, Шаповалівці, Соснівці, Зборові, Холодному Яру та в інших місцях - \"мають бути введені в особливий реєстр під опікою нашого війська і нашого народу\".

\"Ми пишаємось своїм минулим, але наш погляд звернутий у майбутнє. Сьогодні ми – демократична, незалежна європейська держава. Ми прагнемо дружби і злагоди з усіма народами. Ми віримо у велике і славне майбутнє соборної української держави. Слава всім українським перемогам! Слава Україні!\", - наголосив Ющенко.

Всеукраїнський фестиваль «Козацький родослав» традиційно проводиться в селі Шаповалівка Конотопського району, на місці бойових дій між козаками гетьмана Івана Виговського та московськими військами. До 2002 року захід мав статус «районного», у 2002 році - набув статус «обласного», з 2006 року його вперше проведено як «всеукраїнський». Щороку фестиваль збирає 15-18 тисяч учасників та гостей свята. Учасниками фестивалю є творчі колективи області і України, майстри декоративно-ужиткового мистецтва. Програма заходу включає культурно-мистецьку програму «Храм козацького родоводу», панахиду по загиблим у Конотопській битві, виставку декоративно-ужиткового мистецтва «Від давнини до сьогодення», виставку козацьких куренів, науково-теоретичну конференцію «Конотопська битва - погляд через століття». У різні роки гостями та учасниками фестивалю були творчі колективи Сумської, Харківської, Чернігівської областей, народні артисти України: Анатолій Матвійчук, Ніна Матвієнко, Марічка Миколайчук, Валентина Ковальська, Олександр Василенко, заслужені артисти України Жанна Боднарук, Леся Горова, Василь Нечепа, гурти «Трояни», «Козацькі забави», заслужений хор імені Г.Вірьовки.

Віктор Ющенко разом з Святійшим Патріархом Філаретом також відвідали «козацьке містечко» (виставка майстрів ужиткового мистецтва Сумщини), що розміщується на центральній площі села Шаповалівка.

Для створення «Козацького містечка» райони Сумської області виставляють 19 козацьких куренів, що відтворюють побут та традиції козацької доби. У куренях представлені вироби декоративно-ужиткового мистецтва, гончарне коло, ткацький верстат. Біля куренів працюють самодіяльні творчі колективи, які відтворюють епічні та історичні пісні, думи, традиції, обряди і звичаї періоду козацької доби.

Міністерство культури і туризму України забезпечує роботу козацького табору, козацької кузні, де демонструється процес виготовлення козацьких шабель, козацьких розваг, кінного театру, каскадерів та 7 куренів, де проводять майстер-класи майстри мистецтв з різних регіонів України.

Окремо демонструється виставка зразків холодної та вогнепальної козацької зброї: шаблі, пістолі, гармати тощо.

Андрій ГОЛОВКОВ

Джерело: Володимирський кафедральний патріарший собор.

http://www.cerkva.info/2009/07/13/konotop.html
І знову хмари потемніли,
Стріляв наш кулемет,
Комуна боса утікає,
УПА іде вперед!
 

Аватар користувача
Михайло
Member
Member
 
Повідомлень: 2714
З нами з:
20 вересня 2006 17:20
Звідки: Київ

Повідомлення Михайло » 13 липня 2009 18:30

ymj написав:всього чого досягло "козацьке бароко" так чи інакше було на основі саме відродження 30-40рр 17ст. Це відродження було тільки початком і на основі нього могло вирости щось значно потужніше і масштабніше ніж те, що вийшло за часів Мазепи, та й ареал його розповсюдження міг би бути більшим.


Та як сказати... Всяке відродження потребує грошей. Я розумію, Ярема щось там давав на православні монастирі, але переважно він і йому подібні виділяли фінансування на католицькі церкви, школи, книжки (Острозькі як фундаторои православної культури з князівськогно оточення на момент 1648 вже зникли, і це було закономірно в РП). Інша справа, коли всі гроші були у православної козацької старшини на чолі з паном гетьманом Мазепою... Так що те, що з відродження 30-40 розвинулося козацьке барокко -- наслідок війни Хмельницького.
Критичний розбір аргументів на користь нового датування Св. Софії: http://www.spadshina.org.ua/File/Sophia2.pdf
 

ymj
Member
Member
 
Повідомлень: 245
З нами з:
24 травня 2009 07:30
Звідки: Lviv

Повідомлення ymj » 13 липня 2009 18:38

Sav написав:А чем Богун занимался до 1648 года? Даже если он и был шляхтичем по происхождению, скорее всего, он был из полностью показачившейся шляхты и какбы интересы козацкой корпорации всегда стояли для него выше интересов шляхетского сословия. И не он такой первый и единственный был. Кричевский вон вообще был поляк - Вы же не станете его примером обосновывать тезис о том, что козакам было что предложить не только русской, но и польской шляхте?

Не бучу причин чому покозачена шляхта не могла бути одночасно представниками і козацької, і шляхетської корпорації. Сумніваюся, що треба було вибирати щось одне. Крім того саме така шляхта і була тим місточком, що зв'язувала козаків і шляхту, і, враховуючи те, що українська історіографія розвивалася так, що в 19 і ,особливо, 20ст. шляхту "викидали" із історії, то не здивуюся, що її вплив на формування, розвиток козацтва, та й на саму Хмельниччину був значно більший чим вважається.
Щодо польської шляхти, то цікаве питання, чи була якась різниця у самоідентифікації польської шляхти, яка родилася в Польщі і тої, яка родилася в Україні.
Щодо Кричевського, то здається його рід був не польським, а полонізованим. Чи русинські корені мали для нього якесь значення, це вже інше питання.

Якщо розділити повстанців на городових козаків, запорожців і повсталих селян, то політика йшла саме від першої категорії, і ця категорія могла пропонувати домовленості і польській шляхті також(Хмельницький писав універсами про охорону маєтків окремих шляхтичів і князів). Саме городові козаки були найбільше зв'язані зі шляхтою(а частково і складалися з неї), але їм постійно треба було іти на компроміси із "черню", тому важливо б було розібратися, які саме дії і слова Хмельницького були його(і його оточення) власними думками, а що було викликано компромісами із "черню".
Sav написав:Интересно - а чтож такого принципиального обрезал сейм против того, на что изначально соглашался Выговский?

Проблема не тільки в тому, що сейм "обрізав", а ще й в тому, що козаки виставляли ще більші вимоги.
http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/jakovl.htm
Списки Максима Филимоновича, Михаловского, Твардовского, Коховского и Ерлича - это отдельные фрагменты первой редакции, в которой этот договор был подписан 6/16 сентября 1658 года. "Первый" список архива Чарторыйских был, вероятно, послан Выговским (поэтому там находим только его подпись) с его посланцами на сейм в марте 1659 года. В этой, второй редакции договора, уже отсутствуют некоторые пункты, которые были в первой, но самое важное еше оставлено. Появление этой редакции можно объяснить тем, что еще в начале 1659 года поляки требовали от Выговского изменить статьи договора (30). И, наконец, "второй" список архива Чарторыйских - это официальный текст, который подписал Выговский после переделки договора на сейме. Сам гетман в письме к королю от 6 мая 1659 года (н.с), т.е. когда к нему приехал для согласования пунктов Перетяткович, писал, что отправляет "исправленные статьи Гадячской комиссии" (31). Видимо, это как раз и есть наш "второй" список.

Правомерен вопрос - действительно ли Выговский еше в сентябре 1658 года в "тайной декларации" согласился на изменение статей, исключая из них вопросы об унии и раздачи должностей, как считал Грушевский, или же договор был переделан на сейме вопреки воле Выговского?

Начнем с того, что источники ни о какой "тайной декларации" не сообщают. Кроме того - согласно рассуждениям Грушевского - на сейме и речи не должно было идти о 60-тысячном реестре (раз Выговский давно согласился на 30 000). Однако Емоловский (присутствовавший на сейме) в своем дневнике писал: "...в тех же пунктах сказано, чтобы войска запорожского в реестре оставалось 60 000" (32), Имеется и письмо самого Выговского (дата неизвестна). Он писал: "на пункт, в котором войска запорожского числа позволено 60 000 - этот пункт так понимать и исполнять нужно, дабы угождать нынешнему времени... Если бы их (плебс - Т.Я.) разжаловали в это время - это затруднило бы план мира" (33). И только потом, после окончания войны с московским царем, в реестре "не должно быть более 30 000" (34). Таким образом, в период между подписанием и утверждением Гадячского договора, Выговский не только не соглашался на 30-тысячный реестр, но и особо настаивал на реестре в 60 тысяч казаков, прекрасно понимая, что другая цифра вызовет негодование казаков.

Выговский не мог еще до сейма согласиться на изменения и по следующим причинам. Казацкие послы на этот сейм подали акт под названием "Меры к исполнению договорных статей". В нем, по сути дела, заключалось расширительное толкование статей Гадячского договора (первой редакции), а также ряд дополнитель¬ных требований. Что же предусматривалось в этом документе?

1. Меры к возвращению епископских кафедр (архиепископства, владычества и т.д.), а также монастырей и церквей - от униатов и иезуитов. Предусматривалось создание специальной комиссии, а также выдвигался ряд конкретных требований по этому вопросу (35).

Проблема отношений с униатами и иезуитами развивалась и в следующих тре¬бованиях: "Печатники Великого княжества Руського должны быть всегда религии Греческой - неуниаты... В воеводстве Киевском. Брацлавском и Черниговском должны быть предоставлены суды духовные, светские и городовые неуниатам. Отцы иезуиты в воеводстве Киевском, Брацлавском и Черниговском жить не должны" (36).

2. Казаки просили отменить постановление 1638 года, так называемую "ординацию войска запорожского" (меры, принятые поляками после подавления восстания Острянина) и снова подчеркивали, что "число войска должно быть в 60 тысяч" (37). Высказывалось пожелание, чтобы исполнителю должности обозного княжества Руського и Войска Запорожского принадлежала "кварта староства Житомирского с литейным заводом для военных орудий, а по смерти нынешнего владетеля староство Житомирское с управлением соляною частою по всей Украине" (38).

3. Очень важный пункт: "чтобы воеводство Волынское, Руськое и Подольское присоединены были к Великому княжеству Руському". Здесь же были требования об учреждении трибунала Великого княжества Руського, судов сеймовых и надворных, чтобы князья в Великом княжестве Руськом не имели преимушества перед шляхтой.

чтобы все уряды на его территории (не только сенаторские, но и генеральные, и партикулярные) давались только православным (39).

Особо говорилось об отмене всех постановлений и судов против тех, "которые служили у шведа, а потом в войске Запорожском" (40). Здесь, разумеется, имелся ввиду и Е.Немирич.

4. Наконец, шли пункты, чтобы поместья и уряды на Руси, данные без ведома Выговского, были объявлены недействительными, и чтобы он был освобожден от обязанности лично являться в какой бы то ни было суд". Завершалось прошение ходатайством о конкретных лицах (41).

Таким образом, казацкие послы в своих представлениях на сейм не только не урезали первоначальную редакцию Гадячского договора, но и наоборот, расширяли ее.


Если сравнивать тексты Гадячского договора - как принятый сеймом, так и промежуточный - с текстом предварительного соглашения с Речью Посполитой. заключенным П.Тетерей в Межиречи 5/15 июля 1658 года, то становится ясно, что именно оно легло в основу Гадячского договора. В соглашении Тетери бьии уже такие основополагающие положения, как амнистия участникам Хмельничины, восстановление прежних привилегий православию, предоставление мест в сенате киевскому митрополиту, луцкому и львовскому епископам, предоставление православным мещанам равных с католиками прав, восстановление старых привилегий Войска Запорожского, учреждение в Киеве академии и школ, утверждение гетмана ко¬ролем и предоставление булавы Чигиринскому старосте (42).

В Межиреченском соглашении присутствовали и следующие пункты; возвращение православным владений и урядов, забранных униатами, предоставление только православным должностей в Киевском, Черниговском и Брацлавском воеводствах (42). Но эти пункты, присутствуя в промежуточных вариантах Гадячского договора, в окончательной его редакции не сохранились, так как были отклонены сеймом. Наш вывод о том, что именно пункты Тетери легли в основу будущего соглашения - очень важен, так как уже одно это не позволяет согласиться с традиционным мнением, что автором Гадячского договора был Ежи Немирич - ведь в Межиречи его не было. В дальнейшем, на переговорах под Гадячем добавились практически только пункты о "Великом Княжестве Руськом", об отмене унии и о сохранении дружественных отношений с Москвой (все они не вошли в окончательную редакцию договора).
 

ymj
Member
Member
 
Повідомлень: 245
З нами з:
24 травня 2009 07:30
Звідки: Lviv

Повідомлення ymj » 13 липня 2009 19:07

Михайло написав:Та як сказати... Всяке відродження потребує грошей. Я розумію, Ярема щось там давав на православні монастирі, але переважно він і йому подібні виділяли фінансування на католицькі церкви, школи, книжки (Острозькі як фундаторои православної культури з князівськогно оточення на момент 1648 вже зникли, і це було закономірно в РП). Інша справа, коли всі гроші були у православної козацької старшини на чолі з паном гетьманом Мазепою... Так що те, що з відродження 30-40 розвинулося козацьке барокко -- наслідок війни Хмельницького.

Тут ще треба розібратися наскільки розвиток "козацького барокко" на Лівобережжі є особистою діяльністю Мазепи, а наскільки діяльністю "широких кіл козацької старшини", але я не сперичаюся, що "козацького барокко" на Лівобережжі є наслідком Хмельниччини. Також погоджуюсь, що малоймовірно, щоб руські князі серйозно підтримували православ'я.
Разом з тим, не потрібно забувати, що під час повстання було знищено і розграбовано багато культурних цінностей, в тому числі православних церков, не знаю, чи "козацького барокко" на Лівобережжі могло ліквідувати цю прогалину.
Крім того внаслідок мирного розвитку могла б продовжувати розвиватися римо-католицька русь, протестанська русь, греко-католицька русь і все це у тісній конкуренції із православною руссю. Внаслідок цього, через деякий час домінантною у суспільстві могло б стати етнічне представлення про русь, а не релігійне, яке переважало у православних. Бо для більшості православних русь не представлялася окремо від православ'я, а от інші конфесії дивилися на це питання незвичніше і прогресивніше.
 

Аватар користувача
Михайло
Member
Member
 
Повідомлень: 2714
З нами з:
20 вересня 2006 17:20
Звідки: Київ

Повідомлення Михайло » 13 липня 2009 19:30

ymj написав:Бо для більшості православних русь не представлялася окремо від православ'я, а от інші конфесії дивилися на це питання незвичніше і прогресивніше.

В якому сенсі прогресивніше?
ymj написав:Разом з тим, не потрібно забувати, що під час повстання було знищено і розграбовано багато культурних цінностей, в тому числі православних церков, не знаю, чи "козацького барокко" на Лівобережжі могло ліквідувати цю прогалину.

Ви вважаєте, що, грубо кажучи, кам'яних православних церков на Лівобережжі було більше до 1648, ніж за Мазепи? На підставі чого така думка?
Критичний розбір аргументів на користь нового датування Св. Софії: http://www.spadshina.org.ua/File/Sophia2.pdf
 

ymj
Member
Member
 
Повідомлень: 245
З нами з:
24 травня 2009 07:30
Звідки: Lviv

Повідомлення ymj » 13 липня 2009 22:41

Михайло написав:В якому сенсі прогресивніше?

Дивились на це питання більше з етнічної точки зору ніж з релігійної.
Михайло написав:Ви вважаєте, що, грубо кажучи, кам'яних православних церков на Лівобережжі було більше до 1648, ніж за Мазепи?

Я вважаю, що, можливо, православних церков знищених на всій території повстання за час Хмельниччини і Руїни було більше ніж побудованих на Лівобережжі Мазепою.
Хоч я не наполягаю на цій думці, можливо, вона й хибна. Але разом з тим за винятком Куліша в українській історіографії Хмельниччина розглядалася майже виключно позитивно, і тому не знаю, чи існують грунтовні дослідження щодо впливу повстання на розвиток культури, в тому числі і архітектури. Крім того культура не зводиться тільки до будівництва кам'яних церков. А тогочасне русинське суспільство не зводилося тільки до православних.
Михайло написав:На підставі чого така думка?

Зважаючи на характер і масштаби повстання, сумніваюся, що можна було швидко відновити втрати після нього.
 

Поперед.Далі

Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron