Вживання тютюну козаками

[AppS]

Петро Кɤзменко бɤдɤчи в Кролевцɤ з тютюномъ и ганишомъ (1724р.)
==========
Є в когось ідеї, що за ганиш?

[sinitsa]

AppS А глянтье сюди, шановний пане: http://kvitnykarstvo.org.ua/tag/hanysh.
Курець я завзятий (зокрема, й люльку люблю), але про здобрення тютюну анісом ніколи не чув. Щоправда, з наведеної Вами цитати аж ніяк не випливає, що тютюн та ганиш вживалися в один спосіб. Мо пан Кузьменко їм горілку здобрював ?

[AppS]

sinitsa
точно. вони ж анісову горілку робили

[sinitsa]

AppS
В тонкощах торгівлі тютюном на ті часи геть не обізнаний , але дозволю собі ще одну репліку: тютюн та аніс, по суті, одна "група товарів", й те , й інше містить "ефірні речовини", й те, й інше - "технічні культури", й тютюн, й горілка (анісова) - підакцизні товари. Тож може були "у відомістві" торговців однієї "спеціалізації"?

[sinitsa]

AppS
Тема шкідливих звичок надто приваблива, аби отак от взяти й покинути . В контексті ганишу та тютюну пригадалося лікувальне куріння. Коли згодом «за діагоналлю» продивлявся тему в цілому зрозумів, що про таке тут вже йшлося. На певному серйозі навіть сучасні лікарі прописують курити певні збори навіть астматикам (що мене свого часу відверто шокувало ). Аніс – доволі традиційна складова різноманітних сиропів від кашлю (славнозвісних «крапель датського короля», зокрема). Тож чи не могли його, суто гіпотетично, у 18-му ст. «прописувати» вживати «кашлюкам» аніс через люльку?

[AppS]

Я не лікар, не знаю. Щодо шкідливих звичок - "Справа про вимогу мешканця м.Ямполя Ніжинського полку Наума Киселя повернути йому гроші, програні його сином Василем в більярдній грі в кофейні грека Юрія Гажія в Глухові."(1753р.) - це цікавіше за якесь там куріння.

[sinitsa]

AppS
Не, у більярд на гроші я навіть у «несвідомому стані» грати не буду, надто добре знаю свої «можливості» . Та й взагалі, азартні ігри – не моє, хіба що покер та преферанс «по маленькій» у компанії добре знайомих людей .
Але назва справи «зачепила» іншим: саме близько цього часу в містечку Парижську всілякі енциклопедисти «тусять» саме по кофейням, роблячи з ще доволі екзотичного по тих часах напою один з символів «інтелектуальної еліти» та розважаючись грою «холодного математичного розрахунку». Виходить, що наша рідна гетьманська столиця аж нічим тому Паризьку не поступається?

[Krutywus]

А в деяких російських наречіях (тих, що єдині і неділимі) ганыш це дика морковка.

[kram]

sinitsa
точно. вони ж анісову горілку робили

А той Кузьменко козаком був, мав право горілку виробляти? чи то суто "для особистого використання"?
Аніс - це ж і банальна харчова приправа. А лікувальне куріння, за моїми дилетантськими уявленнями, посутньо не відрізняється від звичайної парової інгаляції...

[sinitsa]

А лікувальне куріння, за моїми дилетантськими уявленнями, посутньо не відрізняється від звичайної парової інгаляції...

Відрізняється: люлька забивається не тютюном, а якимось трав'яним збором і куриться як зазвичай (при цьому «амбре» - «мрія патрульного» і довести, що це не «california grass» проблематично ).

[kram]

sinitsa
Але ж принцип дії хіба не той самий? Глибокий вдих - затримка - видих (з поправкою на різний ступінь вологості та, залежно від типу інгалятора, участі верхніх дихальних шляхів).

[Adam]

люлька забивається не тютюном, а якимось трав'яним збором і куриться як зазвичай (при цьому «амбре» - «мрія патрульного» і довести, що це не «california grass» проблематично ).

Самий час скористатися "лезом Оккама": якщо запах кнабіса, то це канабіс і є!

[sinitsa]

Adam
Та воно однаково тхне, «осінь на селі» = листя/стерна, що палиться, тонкощі «інтонацій аромату» розрізнити може лише глибоко обізнана з предметом людина (якось довелося чути діалог саме патрульних в часи, коли палити листя в місті років зо три як вже заборонили:
А (замріяно ):
- Листя палять… Осінь…
Б (з інтонацією, що важко визначити однозначно ? ? ?):
- Ідіот!).

[sinitsa]

kram
Ну якщо вже у таких медичних тонкощах, то так.

[kram]

Якось на одній з археологічних конференцій був доклад щодо цікавого обряду ц скифів: вони влаштовували із шкір щось на кшталт меленького намету й на розпечене каміння висипали зернятка коноплі, після чого по черзі совали туди голову й вдихали \"пари мєнтолу та евкаліпту\" !

У, як хвацько, на одній з конференцій... А Геродота читати не пробували?

А Геродота, даруйте, взагалі читати небезпечно. Наприклад (перепрошую, що не в тему), хто переконає мене, що перша хвільма "Пила" з'явилася не під впливом від прочитання "батечка історії" (IX, 37)?

Для Мардонія, якому кортіло вступити в бій, жертвоприношення не обіцяли успіху, проте, якщо він лише оборонятиметься, то вони були для нього сприятливими, бо і він приносив жертви, як це звичайно роблять елліни, маючи як ворожбита одного елейця Гегесістрата, вже прославленого серед Телліадів. Його колись ще до цих подій схопили спартанці і тримали закутого в кайдани, щоб його потім стратити, бо вони зазнали від нього багато лиха. Проте він у цьому жахливому становищі, в якому він перебував, бо життя його наражалося на небезпеку, вирішив, щоб не зазнати страшенних тортур, а потім бути страченим, зробив щось неймовірне для переказу. Оскільки одна його нога була закута в оббиту залізом колоду, він використав кимсь принесений ніж і зробив найдивніше з усього, що ми знаємо, вирішивши витягти з колоди свою ногу, він відтяв собі ступню. Після цього, оскільки в'язниця охоронялася, він підкопав стіну і втік до Тегеї. Ідучи вночі, він у день переховувався в лісі. Так на третю ніч він добувся до Тегеї, а лакедемон-ці всім народом шукали його дуже здивовані, найшовши його ступню, яка лежала у в'язниці, де його вже не було. Отак тоді втік він від лакеде-монців і прийшов до Тегеї, яка тоді ворогувала з лакедемонцями. Коли він одужав, він зробив собі дерев'яну ступню і став відвертим ворогом лакедемонців. Але ненависть, яку він плекав до лакедемонців, не привела його до добра. Нарешті вони захопили його на Закінті, де він ворожив, і вбили його.