Sr..nie w Banie

Модератори: Global Moderators, News

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3351
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Sr..nie w Banie

Повідомлення Гриціан » 01 лютого 2008 04:12

Думаю, що ця польска поговірка, хоч і не кандитат на включення до промови в парламенті, але як найліпше підходить до цієї теми.
Тут Андрій підняв справу солдатів і води. Ну й прийшла ідея запропонувати паньству поділитися спогадами, про діло особистої і колективної гігієни у людей в погонах. Почну з себе. Мене ця тема чомусь завжди хвилювала. Пам’ятаю Хресний Батько, що був військовим лікарем, зловивши нас з кузином при посадці за стіл з немитими руками, узяв обох за вуха й відвів до військового шпиталю в інфекційний відділ і показав, як виглядають хворі на дизентерію селепки. Ефект був такий колосальний, що Нанашка мусіла ховати карболку, а процес миття рук в нас на протязі тижня займав добрих десять хвилин. Згодом все забулося, але „в серцю залишився глибокий слід”, тому побачивши на розкладці у Києві такий гарний знак
Зображення
одразу придбав і потім мав щастя з винахідливими бориспільськими митниками, які швидко оголосили цю 12-ти сентиметрову бляху чи то культурною цінністю чи то антикваріатом і кілька хвилин намагалися взяти на понт. Зрештою відчепилися, а я сів у барі й віддався флегматичним спогадам розповідей приятеля, що відмахав срочняка ще за совітів. Згідно його розповідей солдатів водили щотижня до бані, де давали запашне армійське мило, про яке він досі згадує з сентиментом. Там солдати прали й свій мундур і вдягали його мокрим на свої служиві тіла йдучи назад до касарень. Я був в шоці, а приятель мій, казав, що нічого злого в тім не було, навіть якась приємна свіжість. Треба буде його спитати, як стояли обставини з тією свіжестю восени. Мені зірку на шапці хоч і довелося носити, але не червону а золоту, та й ту маленьку і над орлом. До того ж польові фуражки відмінили якраз при моїм вступі на службу до агресора, а окрім них кокарди з зірками йдуть лише на гала однострій, який (вибачайте нема дурних) купувати не збирався. Отже зірок нема й навть онучі намотувати не навчився, хоча дуже хтів, бо думав що круто. Бо всі в моїм оточенні, хто ті портянки колись на щось накручував, на момент мого хтіння вже забули як то робиться, хоча дехто накручував їх 28 років підряд.
Та повернеся до інших знарядь гігієни. Коли опинився в учебці, то одною з перших істин була вигавкана сержантом: „Солдати, ви будете голитися й приймати душ щодня. Я не дбаю, що ви там робитимете, але мої бараки не смердітимуть дупою!” Звичайно воно цікаво, як можна за 5 хвилин вимити взвод селепків у 5-ти душових кбінках, але армія є тим місцем у якім завжди відбуваються чудеса. За пару тижнів ми навчилися виробляти такі трюки, що можна було б в цирку виступати. Порівняти можна з стрільбою в часи мушкетерів: Одні голяться, другі скачуть у душ і вискакують. На їх місце заскакують треті, а ті другі милять свої мощі і заскакують назад на місце, що вже звільнилося. Відбувається все це з чіткістю годинника, хоча можливі збої. Дехто приїхав захищати демократію аж з королівства Кентукі. За словами самих селепків аборигенів в тих Богом забутих горах миються три рази: при народженні, на весілля і перед власним похороном.
Востаннє редагувалось Гриціан в 01 лютого 2008 04:46, всього редагувалось 6 разів.
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3351
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Повідомлення Гриціан » 01 лютого 2008 04:13

Пояснити тим франям, що наказ командира є святим обов’язком бойца було важко, адже до тієї ктегорії селепків взагалі щось окрім снайперської стрільби важко доходить (у ній їм немає рівних), а відповідальність у війську завжди колективна. Тому діставши чергових люлів від сержантів в хід пускалася стара й випробована на тисячах ротацій акція. Бідного селепка зв’язували пасками і відмивали абразивним порошком до унітазів за допомогою унітазних же щіток. Як правило одного такого банного заходу вистачало, щоб сердега зрозумів, що „нужно миться непременно”(с).
З гейзликами справа була поставлена теж на широку ногу. І не дарма, адже що години нас заставляли випити повну кантину води і треба було кудись подіти все що згвалтовний сечовий міхур хтів видати на гора. Тому коло всіх класів, на всіх полігонах були першокласні гейзлики з озброєними дубцями вартовими, що ходили й грюкали по дверях не даючи бідним селепкам змоги задавити пару хвилин сну під час відливу. З „номером другим” було теж усьо в нормі. Взагалі дивуюсь, як до ного доходило, адже улюбленою розвагою сержантів було: „Солдати, я хочу знати що ви тільки що зжерли на обід (сніданок, вечерю). Лягти! Встати! Лягти! Встати!” Після таких екзекуцій ні про яке виділення триптофану у мозок не йшло. Було лише масове виділення складників нехитрої селепківської дієти на асфальт, який потім мили шлангом чергові по кухні. Я сказав нехитрої, тому що цілий ряд харчів був нам суворо заборонений: ніяких пепсікол, картопляних чіпсів чи (Ой Мама! Розірвуть!) цукерок. Якщо кого ловили зі „снікерсом\", то карали штрафними роботами і забирали 300 доларів з платні. Залишалося їсти дозволене. Але й це було не легко, бо через кантину гнали як бізонів через прерію. Ну про це іншим разом.
Злі язики стверджують, що американець не піде воювати туди де немає пепсі коли й біотуалетів. Ну з першим виникає питання: а де на планеті земля немає пепсі коли?! Хіба в лісах Амазонки, та й то я не був би впевнений. У всякому разі, коли приїхав у пісок, то того карбонованого сифу в аборигенів було не менше ніж у нас.
Зображення
Востаннє редагувалось Гриціан в 01 лютого 2008 04:49, всього редагувалось 1 раз.
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3351
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Повідомлення Гриціан » 01 лютого 2008 04:19

Біотуалети то теж, як подивитись. Звичайно завели і їх в решті решт. Але завезли їх лише коли почалося цивільне постачання. А почалося воно не одразу й не всюди. Поки його не було вдавалися до старих добрих бочок з бензином до яких одні селепки справляли нужду, а інші ту нужду палили. Ось коли я по справжньому зрадів від сержантського звання. Ой же ж воно й смердить коли коптить і дійсно радісно, що зайвий шеврон на ковнірі рятує від того бенефісу. У будові «будинків відпочинку» селепки проявляли винахідливість, а деякі навіть відверто копіювали палаци Саддама.
Зображення
Саме цікаве у цій темі було під час конвоїв. Робили зупинку за містом і одні селепки пристроювалися між колеса, а другі прикривали зверху з усією серйозністю справи. Хабібі, які бачили голови й плечі, що стирчали з під вантажівок, об’їжджали це чудо глибоко через пустелю ризикуючи загрузнути у піску, бо знали: в такий момент селепки дуже нервуються і можуть замочити у всіх відносинах і сенсах. Під час їзди, а вона тривала не годину і не дві звичайно ніхто не зупинявся. Тому брали з собою пляшки. Моїм шофером була молода фармацевточка і один раз посеред конвою її благословило запаленням „тих” справ. Бідна дитина увесь час хтіла цюняти, але не так воно й легко коли ти дівка, а не хлоп. Вона вже не дбала за мою іншостатеву особу, настільки замучилася з тою флєхою. Та навіть якби й дбала, конфой видався такий напружений, що якби в салоні вантажівки матеріалізувалося б живе кенгуру, навряд чи помітив би. Очі увесь час були на дорозі. У шиїтів був здається Шахсєй Вахсєй і вони були як вулик розштовханих бджіл. Вичерпавши всі інші ресурси, я взламав набір до реанімації, дістав маску для штучного дихання, припасував її на флєху і всім стало легше. Коли доїхали до знаменитого Абу Граїба, то зітхнули так, ніби потрапили у Баден Баден.
Зрештою приїхали пластикові кіблі, Як з під землі з’явилися іракці з шайзеверферами на базі мерседесів і здавалося б проблема була вирішена. А чорта лисого! Виявляється яскраво блакитні гейзлики дуже добре виділяються на пісчанім ландшафті, а вночі, якщо хтось запалить у якімсь ліхтарика починають світитись мов упирі в кімнаті жаху. Мішень відмінна. Бабаї одразу це збагнули і почали по ним пристрілюватись з мінометів. А тепер уявіть собі який жах у селепків викликала переспектива бути „замоченим у сортирі”(с). У всяком разі, я ходив до дуже далеких кіблів, виключно вночі і ніколи не палив в них ліхтарем. І не шкодую, бо коли уявляю, якби моя дупа опинилась на приміром цих точках, у відповідний момент...
Зображення
Зображення


Потім ті дзюри латали епоксидкою та каучуком...
Зображення
Взагалі гейзлики були і досі є джерелом надхнення витонченого військового гумору. Ще в Німеччині помітивши, що хобот шайзеверфера має десь 10 см у діаметрі селепки накидали до гейзликів грейпфрутів і апельсинів, пожертвувавши власним денним пайком вітамінів і потім довго балділи спостерігаючи наслідки свого садизму. На посаді гівновоза був літній боснієць. Звідки знаю що боснієць? Та дуже просто. Цей добродій у лобовій шибі свого шайзеверфера повісив величезний вимпел з національною символікою свого краю. Ох він і матюки гнув. Знаменитий Єсенінський загиб певно курить в коридорі.
Що тільки з тими гейзликами не виробляли. Ось пара прикладів.

http://www.youtube.com/watch?v=7-Uk7W2vYmA&NR=1

http://www.youtube.com/watch?v=6Azbt4Aj ... re=related
Востаннє редагувалось Гриціан в 01 лютого 2008 04:56, всього редагувалось 3 разів.
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3351
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Повідомлення Гриціан » 01 лютого 2008 04:28

Ну та досить про гейзлики. Окрім них треба було ще й попрати й помитися та й зуби почистити. Зазвичай цими справами батальйон забезпечують спеціальні профі від війська, яких офіційно називають Laundry and Bath Specialist, а „в народі” вони ходять під прикрим поганялом “Gay Bath an Beyond”, тобто банщики-бузеранти-безпрєдєльщики. Вони є нещасними жертвами вербовщиків до війська. Піддавшись на обіцянки бути наглядачем водоочисних споруд, вони цілими місяцями тягають шланги на маневрах і складають до купи системи, які неможливо скласти. Хоча щось в наших бузерантів функціонувало. От наприклад отой міхур. По ідеї, до нього підключається цілий водопровід і воно циркулює на увесь польовий шпиталь. А на справді робив лише міхур.
Зображення
Доставка води на місця здійснювалася за принципом: Сержант! Беріть своїх злиднів і наносіть води до операційної. Невже не бачите дим за містом, зара нам буде роботи. Шо? Ви їдете туди настею? То нехай група прикриття на зворотньому шляху води привезе, бо й так злидні тільки на броні сплять!
Зображення
Окрім міхура в нас ще був трофейний умивальник. Його ми отримали у „спадок” від національної гвардії Іраку, яка обороняла це летовище, а потім послала все подалі й розбіглася по хатах по дорозі розграбувавши пів міста разом з аборигенами. Умивальник був занадто громіздкий, тому його покинули відкрутивши крани. Крани ми замінили і вже зовсім втішилися, але як я вже казав у Іраку що десять років то сніг то війна. Ні перше ні друге з якісним умиванням не в’яжеться.
Зображення
Потроху й ця проблема розрішилася. Приїхали контрактори, поставили справжні душеві і буди-вагончики у яких ми потроха заселилися. Тепер можна було покайфувати під справжнім, а не бузерантським душем. Щоправда не обходилося без приколів.
Зображення
Справа в тім, що навіть полокання зубів тою водою гарантувало дизентерію. Дехто понехтував і обложився нє по дєцкі. На додаток, пред виїздом в Ірак всім прищепили віспу, в тим хто вже мав її прищеплену, то взагалі по два рази. Процедура найнеприємніша. Голе плече колять 12 разів голкою циганкою, яку перед тим намочили у вакцині. Та дільниця починає нагнивати і її треба тримати під пластирем, який тра міняти щодня. Якщо прищеплене місце вступить у контакт зі слизовою оболонкою тіла (оком чи чимось більш пікантним) в тім місці починається відкрита форма цієї хвороби. Міняли селепки ті пластирі у душі... скоти-с!
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3351
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Повідомлення Гриціан » 01 лютого 2008 04:34

З пранням справа була така. Прали спочатку кожен сам собі і вішали де заманеться. Під час конвоїв у хабібів просто коло дороги купували пральні машини, що працювали у наступний спосіб:
1. накидати лахів
2. Насипати порошку (на щастя в шпиталі цього добра вистачає)
3. Наносити води з міхура
4. Врубити, почекати поки випере
5. Злити воду, повторити №1-5, бо в те що булькає в машині надхненням не наповнює:
Зображення
6. Востаннє злити воду, поставити на шухер коллєжку, щоб якась падлюка не викинула не прополокані лахи й не накидала своїх.
7. Наносити води з міхура (а воно холєрно далеко)
8. Виполокати й вивісти у кооперативі з іншими селепками, подалі від наметів саперів (ще та чорна дира) і щоб хтось увесь час пильнував лахи, бо інакше можна залишитися і без трусів і без штанів. Сапери не визнають авторитетів, один раз заїжджого комбата „роздягли” просто зі шворки. Не допомогли ні погрози ні прокляття. Назад до Басри комбат повертався в іракському камуфляжі який індуси кухарі на скору руку прикрасили обшивою виконаною... на звичайному ручному зінгері.
Прання було серйозною подією і ставилися до нього серйозно.
Зображення
Авіатори... в них все своє і машина і шворка. Їм навіть воду пожежники підвозять, бо взамін ті доставляють усяку контрабанду з Багдаду.
Востаннє редагувалось Гриціан в 01 лютого 2008 05:01, всього редагувалось 2 разів.
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3351
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Повідомлення Гриціан » 01 лютого 2008 04:37

Окрім бруду наші однострої кожен день просякали кров’ю і хоч як береглися, а вимазувалися конкретно. Навіть бути під кінець зміни вкривалися чорною корою. Відмивали водою під тиском, щітками та перекисем водню.
Зображення
Під час сезону піщаних бурь години на вартовій вежі вистачало, щоб запацьоритись немов цілий день на цвинтарі гроби копав. Починалися ці бурі завжди раптово, хоча за пів години можна було відчути якусь немов озонову свіжину і навіть падала температура повітря. А потім починався масовий винос святих. Небо темніло й насувалася стіна пилу, піску, дрантя й шо там ще могло літати.
Зображення
Вітер був такий страшний, що на відкритих місцевосях міг спокійно перекинути вертоліт, або й легкове авто. Зброю пхали у панчохи, щоб не позабивалися люфи й затвори, але допомагало на три з мінусом. Після такого чергування тра було братися за каністри. Тому коли завелися цивільні контрактори полегшено зітхнули. Щоправда, тим взяло трохи часу дійти до розуму. Бо на початках випрані однострої поверталися з офігенним запахом дізелю, шкарпеток поверталося або менше або більше від зданого до прання, а до того ж одного разу кудись від’їхали всі мої майтки, зате назад повернулася вишукана колекція французської дамської білизни. На жаль користі з неї було мало, бо панчіх серед тих кружадликів не було, а загортати ружжо у ліфчика, це навіть для амриканського гедоніста-агресора занадто круто. Потім все прийшло до норми. А знамениті іракські пралки? По де не де їми ще користувалися, але часто селепки зривали на них свій стрес у знайомому вже вам відео:
http://youtube.com/watch?v=dOJftaT_a04
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Lyho
Member
Member
 
Повідомлень: 2165
З нами з:
11 березня 2006 23:09
Звідки: Kyiv, Ukraine

Повідомлення Lyho » 01 лютого 2008 11:16

Гриціане, :good: А фото дуже цікаві, такого в новинах не побачиш.
Що то за перероблена автівка на фото де спить дядько з М249? Хаммер?
Нужда закон міняє. (с) Іван Сірко
 

Аватар користувача
Грiм
Member
Member
 
Повідомлень: 4193
З нами з:
27 лютого 2006 19:29
Звідки: Київська обл, с. Дмитрівка

Повідомлення Грiм » 01 лютого 2008 11:33

так...
мені сподобалося також розвінчання міфу про пепсіколу і снікерси.
Ми молодії, хлопці лісовії
Скрізь нам дорога відкрита.
 

Miller
Member
Member
 
Повідомлень: 718
З нами з:
17 грудня 2007 15:23
Звідки: Kyiv, Ukraine

Повідомлення Miller » 01 лютого 2008 12:09

Пепсі кола і снікерси - то єдиний аргумент ненависників \"загарбників\" :)
А хамві, здається, імпровізовано броньований, з використанням \"скреп-метал-брухту\"? Я про той, де зольдат спить.

П.С. Все, в мене не залишилось жодних сумнівів - треба зібрати розповіді Гриціана в одному місці...
Белоруссия родная, Украина золотая
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3351
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Повідомлення Гриціан » 01 лютого 2008 19:28

Автівка, то є самий звичайний хамер обвішаний залізяками як Дон Кіхотова кобила. Беручи до уваги якість стрілецької зброї, яку використовують повстанці воно непогано спиняло кулі, хоча здебільшого ефект психологічний.
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Михайло
Member
Member
 
Повідомлень: 2714
З нами з:
20 вересня 2006 17:20
Звідки: Київ

Повідомлення Михайло » 01 лютого 2008 19:43

Гриціан написав:зате назад повернулася вишукана колекція французської дамської білизни


Ви знайшли, кому її повернути? :D
Критичний розбір аргументів на користь нового датування Св. Софії: http://www.spadshina.org.ua/File/Sophia2.pdf
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3351
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Повідомлення Гриціан » 01 лютого 2008 20:03

Пробував, бо ж сам був майже без трусів залишився, але справа досить пікантна, й ніхто не зізнавався на господарку (чи господаря :? ). Зрештою лишив у дежурці на столі. Зникло за ніч, а потім стирчало у багатьох з під шоломів. Справа в тім, що в селепків вважається страшенно круто у шоломі в якості амортизатора використовувати усякий \"вікторіа секрет\".
Я сам собі Петлюра!
 


Повернутись до Вогнепальна зброя та піхотне озброєння

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість