Сторінка 1 з 1

Не користі ради...

ПовідомленняДодано: 09 вересня 2009 12:39
oleh66
Сам собі створив проблему. Розповів родичу-вчителю про один патріотичний вірш, який я читав на форумі, а родич тепер просить дати йому текст для використання в школі. А я, як на зло, тепер не можу його знайти, та ще й забув автора.

Автор - або В. Симоненко, або Олесь, або Ольжич з Маланюком. Якщо банально переказати текст вірша, то це звертання матері до сина: не сумуй, що батько загинув, він вмер за Україну, прийде час, відкопаєш автомат і помстишся ворогу, який вбив твого батька. Це якщо примітивно переказати те, що я памятаю про вірш.

Може хтось пригадати сам текст?

ПовідомленняДодано: 09 вересня 2009 12:58
Adam

ПовідомленняДодано: 09 вересня 2009 13:03
oleh66
Ні, \"Там під львівським замком\" я пам\"ятаю. Це був звичайний вірш, по-моєму, когось із поетів, які були раніше забороненими.

ПовідомленняДодано: 09 вересня 2009 20:44
oleh66
З допомогою добрих людей знайшов той вірш, за що їм велике спасибі!!!

Не сумуй, дитино

Слова: Олександр Олесь

Не сумуй, дитино, що немає тата,
Мабуть, його в полі стримала розплата.

Він прийде додому, принесе гостинця -
Повні поли маків і перлин для синця.
Не лютуй, що тато не прийшов на свято,
Мабуть, його в полі стримала розплата.

Ти ж хіба не бачив, як вояк-чужинець
Все питав у мене: \"Кто он? Украінєц?\"
Як я від удару серед хати впала,
Як він бив ногами, як я проклинала.

Не журися, сину, що немає тата,
Мабуть, його в полі стримала розплата.
Виростай, мій сину, будь міцний, як криця.
Виростеш, - скажу я, - де лежить рушниця,

Де лежать набої, де лежить граната.
Не сумуй же, сину, що немає тата.
Щоб не знав спокою окупант-чужинець, *
Щоб боявся навіть слова \"українець\"!