Акуляча атака, або день перший у війську агресора

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3339
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Акуляча атака, або день перший у війську агресора

Повідомлення Гриціан » 16 січня 2008 01:26

Воно канєшна не зброя, но мона й сюди вліпити.
Не маючи доступу до історичних архівів, побавлю трохи публіку історією сучасною. А саме, як відбувається посвята типічного селепка до американського війська. Дещо з написаного нижче вже десь брехав, то звиняйте за можливі повтори.
Присягу американці дають „ще тепленькими”, одразу по підписанню контракту, ще у цивільному одязі вперемішку кандидатів усіх родів військ. Мене рахом з іншими селепками спровадили до кімнати з прапорами й стареньким майором, який попросив нас підняти ліву руку і відтараторити за ним клятву:
I, (Гриціан Вельмишановний), do solemnly swear (or affirm) /це для тих, хто в Бога не вірує, чи клястися не може за своєю вірою/ that I will support and defend the Constitution of the United States against all enemies, foreign and domestic; that I will bear true faith and allegiance to the same; and that I will obey the orders of the President of the United States and the orders of the officers appointed over me, according to regulations and the Uniform Code of Military Justice.

Ну й все. Ніяких „Нехай мене розірве на цурпалки, якщо зраджу цю балачку” або „Пускай меня постигнет страшная кара”, чи як там в совітів. Одначе переміна персоналу військомату до селепків по присязі була помітною. „Тепер ви належите вуйкові!”, -- єхидно посміхнувсь шпіс і ніхто вже не грав вар’ята в добрих сержантів.
Далі дешева перекуска, літак до Задрипівки Задальньої, приймальний батальйон з усіми застриками, видачею уніформи забриванням лоба та фотографією на дембельський альбом.
http://youtube.com/watch?v=KhbnVIeHSRA
Отак відбувається приймальний батальйон у Форт Леонард Вуд-і, де колись і мене розгрузило:
http://youtube.com/watch?v=EDarXwWCoNg&feature=related
Три дні ми спали лише по 2-3 години на добу, все кудись тягли нас, все якусь марію мусіли робити. Селепків просто доводили до перевтоми. Рішення дуже розумне: купа молодих хлопців може наробити таки лиха, а незнайомі з муштрою, селепки скоріш ніяк не відреагують на сержантів. Ну а ті вже крутилися мов справжні акули довкола „акваріуму” з салагами.
Нарешті всіх загрузили у величезні трейлери з лавками всередині. Набили мов следзів до бочки. Мішки з повним комплектом та свої валізи (в тих ідіотів, які їх не повикидали заздалегідь) треба було тримати в руках. На прикінець до трейлера вліз дріл-сержант у знаменитім шапо і наказав всім запхати писки до мішків і почати молитися, бо „Ви тепер їдете до мене додому, і нехай пан Бог змилосердиться над злиднями, бо вас усіх чекає дуже болісний пинзець, руки ноги вам всім поламаєм, щоб знали, як ходити де не треба і як підписи свої ставити де попало!”
З того всього, та ще згадавши всі кіно про Рембо, я вже й собі повірив, що конкретно влип. У голові промовляв Отче наша і Vater unser-а, на випадок, якщо на небі вже встановилася влада цісаря. А трейлер віз нас вже добрі пів-години. Як потім виявилося, учбові касарні були за рогом, але треба було нагнати мандражу. І мандраж був нагнаний якісно, бо вантажівки добряче покружляли по колу. Трейлери загальмували перед залізничними складами. Двері відчинилися і сержант вигнав всіх на вулицю, де вже крутилися інші сержанти. Криком вишикували у шеренгу і загнали до складу, де якісь цивільні :Censored: з гнилими зубами (Місурі як не як) з таким самим криком видали нам шоломи, наплечники, протигази, лопати ну й інше жовнірське барахло. Можете собі уявити, скільки той крам важив для публіки, що перед тим хіба телевізор за гроші півгодини 10 метрів тягала. Загнали назад до трейлерів. Знову „моліться, зара вам всім квітка!”. Ще хвилин 15 і вантажівки стали перед учбовими касарнями. І отут почалося. З усієї бази зтягнули майже всіх дріл-сержантів. Так, що на одного селепка іноді накидалося одразу троє. Оце дійство й називається акулячою атакою. Скажу одразу: нікого не били, одначе виявляється можна спричинити до травм і у інші цікаві способи. Очманілих селепків загружених барахлом ганяли корпусами, так що ті падали на сходах і по них бігли інші. Двох одразу відвезли до шпталю: їм потовкли писки чоботи майбутніх коллєжків. Заставляли падати й віджиматися. Хто не міг, мусів стирчати в „упорі лежачи” до повного відказу м’язів. А його не так і важко отримати, якщо більярд був основним видом спорту до війська. На моїх очах в одного селепка випала рука з суглобу плеча. В такий оригінальний спосіб, сержанти влаштовують „додаткову мед-комісію”: якщо „товар” дефектний, то ліпше відсіяти заздалегідь, аніж витратити купу часу і коштів на навчання селепка, а він потім скопититься. Змушували похапати оте кляте барахло і бігти на місці, вдягати протигази і бігти довкола касарні. Знова й знова витягали по одному й „курили”: з дикими криками заставляли лягати вставати ну й таке інше як у радянському кіно про школу диверсантів „Сатурн”. Одначе, тут знаменита американська система дала на мені великий збій. Побачивши, що ніхто не збирається мені виламувати руки й ноги, як було обіцяно, я отримав перемогу на психологічному фронті. І хоч фізично довелося важко (через 2 тижні мене „докурили” до втрати свідомості й шпиталю), моральних мук не відчував, на відміну від сусідів по кімнаті, що іноді відверто їхали дахом, кликали уві сні маму і навіть сцяли в ліжка. Під кінець дня нас нарешті відпустили спати. О небесна розкіш! Нам дали на сон цілих 8 годин. Але це був перший й останній раз такого розслабону.
Ну а ось і деякі відео свідчення про перший день в американськім війську.

http://youtube.com/watch?v=jLxFoRR8Y-E
http://www.youtube.com/watch?v=RLxot5LH ... re=related
Їдальня в перший день, як таке забути? Багато попоїсти не довелося
http://www.youtube.com/watch?v=eQK1SjnI ... re=related
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Грiм
Member
Member
 
Повідомлень: 4193
З нами з:
27 лютого 2006 19:29
Звідки: Київська обл, с. Дмитрівка

Повідомлення Грiм » 16 січня 2008 13:11

дякую, Гриціане. дуже цікаво...
Ми молодії, хлопці лісовії
Скрізь нам дорога відкрита.
 

Miller
Member
Member
 
Повідомлень: 718
З нами з:
17 грудня 2007 15:23
Звідки: Kyiv, Ukraine

Повідомлення Miller » 16 січня 2008 14:43

Спасибі, Гриціан, дуже цікаво! А у Маринів процедура така ж сама, чи є відмінності?
Подивився відео, що сказати - конвейр :) Хлопчики й дівчатка з величезними з торбами-даффлами... Там десь в кадр потрапляє тітонька-DI, ото жерсть :shock:
Белоруссия родная, Украина золотая
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 30110
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Повідомлення Adam » 16 січня 2008 14:49

Грицю! Кожен дослідник, який має доступ до архівів мріє знайти таки видомості сучасників про армію та час! Давай ще!
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Rumata_70
Member
Member
 
Повідомлень: 8
З нами з:
09 грудня 2007 04:43
Звідки: Львів

Повідомлення Rumata_70 » 17 січня 2008 00:57

Особисто мене ( як особу, яка має беспосереднє відношення до ЗСУ) -ДУСИТЬ ЖАБА!!!! НЕ тому, що вони придумали ЩОСЬ якісно нове- а тому що працює СИСТЕМА!. І непогано працює, яки-б байки не розповідали кляті москалі про гАМЕРИКАНСЬКОГО жовніра, який не в змозі воювати без піпіфаксу.
Ну а як щирого українця радує одне: шо в північного сусіда-аналогічно далеко до цього...
ЗІ: автору великий респект. Випадково натрапивши на цей ресурс з нетерплячкою очікую наступних постів та коментів.
ЗЗІ: моє недовге перебування в Іраку та спілкування з американськими військовими в черговий раз пеереконали мене в неможливості руху на схід.
ЗЗЗІ: а в \"Новинах\" висить тема про наше контрактне військо і як у нас все чьотко...Мої крітичні пости-шляк ясний трафив.
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 30110
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re:

Повідомлення Adam » 17 січня 2008 11:24

Rumata_70 написав:яки-б байки не розповідали кляті москалі

Попередження за порушення п. 2.2.2 Правил Форуму.
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Аватар користувача
Lyho
Member
Member
 
Повідомлень: 2165
З нами з:
11 березня 2006 23:09
Звідки: Kyiv, Ukraine

Re:

Повідомлення Lyho » 17 січня 2008 14:39

Adam написав:Грицю! Кожен дослідник, який має доступ до архівів мріє знайти таки видомості сучасників про армію та час! Давай ще!


+1 ! Згоден, чекаю на нові сюжети! :good:
Нужда закон міняє. (с) Іван Сірко
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 30110
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Повідомлення Adam » 17 січня 2008 14:45

Грицю! Є таке наївне запитання (відповідь цікавить саме від тебе, як учасника): \"А навіщо громадяни США ідуть на службу у військо? Яка пропорція \"небілошкірих\"? Ті, хто згодом потрапляють на госпроботи (наприклад, працювати у пральню) також проходять стандартний курс навчання?\"
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Аватар користувача
Денис
Member
Member
 
Повідомлень: 1198
З нами з:
01 травня 2006 13:46
Звідки: Київ

Re:

Повідомлення Денис » 17 січня 2008 16:59

Adam написав: Ті, хто згодом потрапляють на госпроботи (наприклад, працювати у пральню) також проходять стандартний курс навчання?"

По моєму, в пральні та кухні в арміях буржуазних країн працюють приватні підприємці, які на цьому роблять гендель... :oops:
але я можу і помилятися...
Зображення
 

Аватар користувача
ZSky
Site Admin
Site Admin
 
Повідомлень: 2266
З нами з:
20 лютого 2006 13:59
Звідки: м. Київ

Повідомлення ZSky » 17 січня 2008 17:35

Денис написав:По моєму, в пральні та кухні в арміях буржуазних країн працюють приватні підприємці, які на цьому роблять гендель... Embarassed
але я можу і помилятися...

Угу, а кто в зоне боевых действий обслуживать будет?
Зображення
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3339
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Повідомлення Гриціан » 17 січня 2008 18:21

Гриціан червоніє і розшаркується, аж онучі позачіплялися за скалки в паркеті.
Навіть не чекав, що такий ажіотаж на 300 отримуючих люлів селепків може бути.
Ну тоді по порядку.
У маринів нема жадної відмінності у акулячій атаці. Окрім звичайно концентрації люлів на душу населення. Що ж таке?! Справедливо обуритеся: або люлі важкі, або їх нема. Це вже різниця! Різниця, але з маленьким секретом. У всіх родах військ існує учбова підготовка за трьома рівнями: Low Stress, Medium Stress, High Stress. Якщо при першім випадку всі селепки сплять спокійно, то в другім двоє чи троє на роту будуть сцяли до матрасів. А вже в Високім Стресі анурез може початись в доброго десятка. Треба ще вважати, що трактування рівню стресу є досить вільним на рівні батальйону і гайки можна як закрутити так і відкрутити. От і виходить, що два селепки, що служили в різних батальйонах з однаковими рівнями можуть мати цілком різні враження від отриманих люлів.
Тепер переносячи все це на роди військ. Люфтвафа вона й у Африці Люфтвафа. Головний принцип: не дрочіть моїх механіків, то вони не денервуватимуть моїх пілотів, а ті (так між іншим) бонби возять. Нехай буде святий спокій. Тому підготовка проходить як правило за Low Stress. Якщо треба когось з рядового складу видресирувати на вовкодавів, то це зроблять у школах професіональної підготовки. Марини... ну в тих з початку йде тотальна лоботомія, тому будь які залишки сірої речовини в них виколупують з самого початку за допомогою рівню High Stress. Ну результат очевидний:
http://www.youtube.com/watch?v=lldM9bOh ... re=related
http://www.youtube.com/watch?v=382JGLoj ... re=related
(Якщо хтось не зрозумів, ця Марина намагалася запустити кактус в небо використовуючи руку мов тенісну ракетку)
Про флот сказати не можу нічого, бо не дуже з ними стикався. Кажуть, що в них здебільшого середній рівень а високий дають як у ВВС у проф. школах.
З Армією виходить повний вінігрет. Тут увесь час ідуть експерименти. І залежно від того яка тенденція: скорочення, чи навпаки набір повним ходом міняється і кількість варіантів. Різниця досить відчутна. Якщо в часі учебки моїй роті було заборонено навіть газету на тумбі читати, то „сусіди” у вільний час дивилися телевізор (!) але то був черговий експеримент і більше я про таке не чув.
Сам потрапив до середнього рівня, але через те, що був гнилим інтелигентом, не витримав лихої долі і одного разу сержанти „докурили” мене до шпиталю де пролежав рекордні 2 тижні пропустивши стрільби після чого мене відправили на „recycling” тобто перепідготовку, запропонувавши вибір: або пакуй лахи додому, або витримай рівень High Stress, бо щось ти нам не дуже подобаєшся. Повертатися з хвостом між ногами якось не хотілось і зчепивши зуби дійшов до кінця, хоча, як потім виявилося з тріщиною в голіні. Ну тут сам винен, треба було у кохей більше грати в дитинстві.
Відсів є на усіх рівнях стресу. Звичайно на високім рівні і відсів найвищий. Так в середньому чоловік 10-12 на сотню вилітало в мої часи. Але тепер ситуація різко змінилася. По перше ніхто не спішить підписуватись (Ірак як не як), то кожен рекрут на вагу золота. А по друге ті, що підписались, дуже хочуть бути у війську. З них як правило виходять найліпші підстаршини усіх рівнів.
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3339
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Повідомлення Гриціан » 17 січня 2008 18:22

Ну що ще, у Америці місць де знаходяться учбові відділи не так багато, всього 4:
• Fort Benning, Georgia
• Fort Jackson, South Carolina
• Fort Leonard Wood, Missouri
• Fort Sill, Oklahoma
• Fort Knox, Kentucky
Раніше було здається 6. Так от, ці місця не слід плутати з місцями професіональної підготовки. Ті, як правило, самі по собі хоча й зазвичай часто знаходяться на тих самих базах, що й учбові відділи. Наприклад піхота сидить у Бенінгу, а Сапери у Леонард Вуді. Чим коротша професійна школа, тим більше шансів, що її зливають разом з учебкою (та ж піхота). Але це не правило. Звичайно у активній армії до професійної школи селепко їде одразу по учбовім батальйоні, але ж окрім активу ще є купа резервістів та національних гвардійців, які зазвичай мають перерву до року між учебкою і проф. школою.
Мозок миють добре. Коли настає момент випуску з учебки, то навіть заскорузлі дріл сержанти пускають сльозу відвернувшись в бік: ще єду партію гарматного м’єса засолили для Вуйка. Ну а в кого родичі приїхали на випуск (переважно з південних штатів), то щастя повні гачі:
http://www.youtube.com/watch?v=IFsmKS9T ... re=related

Тепер Дмитрове. На сьогоднішній день Американська Армія за причинами вступу є чимось на кшталт Іноземного Легіону. Лізуть за міліоном мотивів. Того дівка кинула. Той хоче світ подивитись. Цьому на дупу сів містечковий суддя і сказав: „вибирай, або армія або два роки на зоні”. Багато хто йде спокусившись на гроші для коледжу. Завдяки війську я зробив все що можна було з освіти на той час включно з аспірантурою. Хоча поліз не за цим. Якраз діаспорою поповзли чутки, що може Росію будуть на цурпалки розбирати. От і сунувся до рекруторів. Ну а ті, якщо треба, пообіцяють руку й серце обох доньок президента Буша. Коли дим розсіявся, виявилося, що Росія стоятиме на місці, але вже на той момент ідеологія мене цікавила менш за все. Зате совковий стиль побуту військового життя відверто сподобався.
З расовими меншинами ситація наступна: 5 років тому вони складали 45% по Армії, з них 29% були негри. Тепер вони становлять 14% завербованих. Не мають хлопці бажання за Вуйкову байду по пісках віддуватись, і відверто в цьому зізнаються. Хоча той обіцяє золоті гори: 10 000 мертвих президентів тільки за перший контракт і 50 000 стипендії на навчання. Для порівняння мені обіцяли ледве 30 000 на нвчання та й то лише по 2-х роках служби. Ну й платня виросла в два рази. Одначе все ж замало, бо замість набирати свіжих, Вуйко активно продовжує не випускати ветеранів.

Про пральню. Учбову частину проходять всі солдати. І слава Богу! На другорядних проф. роботах зараз мало хто. Хіба на маневрах. А так навіть в Іраку намагаються натягнути цивільний персонал і вже його трохи розбавляють селепками для координації. Виходить дешевше. А всі пральщики й банщики верхи на броні (або на обклепаних бляхою вантажівках) прочісують Мосул з Багдадом, охороняють конвої і стережуть периметри. Тому, якби повстанці у Іраку знали, що здебільшого підстрілюють салагу повара, а не піхотинця (ці хлопці є великим раритетом), то напевно крутості трохи б зменшилося. Справа в тому, що переспектива широкої партизанської війни застала Вуйка на гаряче. Розрахунок був, що на одного бойового солдата-піхотинця буде з 50 (а раніше і всі 90) солдатів підтримки. Ці цифри нам наводили ще в учебці. Піхота триматиме фронт, а всякі гармати, санітари, кашовари крутитимуться десь позаду. Вийшло з точністю до навпаки. І отут мушу сказати велике дякую тим хто розробив систему навчання у Армії. Я дурний був її матюкав раніше, а вона може мені й без перебільшення кілька разів життя врятувала.
Головний армійський принцип: спочатку ти селепко, а потім шахтьор, монтьор, хірург і деміург. Тобто, спочатку солдат повинен добре володіти майстерністю виживання у бойових умовах, а вже потім своєю професією. Які мене чорти брали, коли отримавши приділення до відділу гінекології, я половину терміну просидів у гаражі колупаючись у вантажівках. Зате як воно згодилося, коли ходив конвоями від Кувейту до Мосулу й назад через усі веселі місця. Задовбували вічні тактичні навчання. Ну якої холєри, думав собі, мені, медику, знати як розміновувати будинок? Що сапери вже перевелися?! Сапери може не перевелися, а от мін виявилося набагато більше ніж спеціалістів. Перед відправкою до Іраку всі без вийнятку отримали 3-х тижневий піхотний інструктаж. Звичайно у пом’якшеній формі, але й це згодилося. Тим більше що „лобових” боїв майже ніколи не має, а от зорінтуватися у 5-ти хвилинній перестрілці, дуже згодиться.
Ну от ніби й все по темі.
Востаннє редагувалось Гриціан в 17 січня 2008 18:53, всього редагувалось 1 раз.
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Гриціан
Member
Member
 
Повідомлень: 3339
З нами з:
12 квітня 2006 19:43
Звідки: Зеленьки- Гарносільськ на Лимані

Re:

Повідомлення Гриціан » 17 січня 2008 18:31

ZSky написав:
Денис написав:По моєму, в пральні та кухні в арміях буржуазних країн працюють приватні підприємці, які на цьому роблять гендель... Embarassed
але я можу і помилятися...

Угу, а кто в зоне боевых действий обслуживать будет?


Хто хто... А оці хлопці нащо? :twisted:
Зображення
До речі під вогнем ведуть себе професіональніше багатьох солдатів. Ну правда ті їх і бережуть як зіницю ока: ніхто не хоче жерти сухий пайок місяцями. Тому коли встановлюють периметр, то після штабу варганять укріплені буди для контрактників і вже потім халабуди собі.
Я сам собі Петлюра!
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 30110
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Повідомлення Adam » 17 січня 2008 23:39

Дуже цікаво й дуже дякуємо! :Mol: :friends:
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Erelion
Member
Member
 
Повідомлень: 1598
З нами з:
17 жовтня 2006 22:08
Звідки: Київ

Re: Акуляча атака, або день перший у війську агресора

Повідомлення Erelion » 12 лютого 2011 19:00

Пане Гриціане, в світлі нещодавного конфліктиу нашого МО з комерсантами, що постачають харчі до війська і заяв міністра, що комерсантів треба здихатися, щоб солдати вміли самі в бойових умовах варити кашу, цікаво було б дізнатися, як працює система харчування в армії США ? Хто постачає продукти і готує їжу ? І чи є різниця у забезпеченні харчуванням в польових/бойових умовах і на терриорії бази ?
 

Далі

Повернутись до Творчість учасників

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей