"Раньше, чем Флоренс Найтингейл"

Модератор: Global Moderators

kram
Member
Member
 
Повідомлень: 1140
З нами з:
09 березня 2013 18:48

"Раньше, чем Флоренс Найтингейл"

Повідомлення kram » 04 листопада 2013 01:44

Приводом до написання цієї коротенької замітки стала надрукована в черговому номері "Вісника Червоного Хреста України" офіційна візитівка Організації Автономної Республіки Крим Товариства Червоного Хреста України. В короткому нарисі історії організації, на сторінці 12 міститься твердження, що Хрестовоздвиженська община сестер милосердя, яку традиційно вважають предтечею Червоного Хреста в Російській імперії, незаслужено забута світом, тоді як усі лаври дісталися Флоренс Найтінгейл, яка "прибыла в Турцию лишь в начале 1855 г." На тій же сторінці поміщено фотографію сестер з підписом, винесеним у заголовок теми (http://redcross.org.ua/local/_2013_3_Web.pdf ). Оскільки тема прямо стосується Кримської чи то пак Східної війни, дозволю собі опублікувати матеріал на воєнно-історичному форумі.

Отже, тепер версія про російську першість набула, так би мовити, офіційного статусу. Заради справедливості треба сказати, що не кримчанам належить тут почин: як вірно зазначено у візитівці, сам Микола Іванович Пирогов обурювався з приводу того, що пріоритет визнають за міс Найтінгейл ("Мы, русские, не должны дозволять никому переделывать до такой степени историческую истину. Мы имеем долг истребовать пальму первенства в деле столь благословенном, благотворном и ныне всеми принятом"). Анатолій Коні писав: "В этом Россия имеет полное право гордиться своим почином. Тут не было обычного заимствования „последнего слова“ с Запада — наоборот, Англия (…) стала подражать нам, прислав под Севастополь (…) мисс Найтингель со своим отрядом". Тож твердження про першість Росії має довгу традицію.

Як же було насправді? Перш за все пропоную розібратися, за що, власне, йде суперечка. Як пише той-таки Пирогов, сестринством на той час уже нікого не можна було здивувати. Проте "еще нигде не было испробовано посылать женщин на поле битвы". Якщо вести розмову з такого погляду, то російська перевага дійсно буде незаперечною, оскільки англійські сестри через опозицію як військового начальства, так і більшості самих медсестер на чолі з самою Найтінгейл ніколи не перебували на полі бою чи навіть у найближчих до нього полкових госпіталях (як писала Найтінгейл, "to place women in the Regimental Hospitals could, of course, never be contemplated or permitted"). Тож найбільшій небезпеці серед англійських сестер піддавалися ті, що перебували в двох госпіталях Балаклави (на 10 травня 1855 року таких налічувалося 11), причому треба зауважити, що на той час цей район вже не був зоною безпосередніх бойових дій. Таким чином, у справі жіночої військово-санітарної служби слід віддати пріоритет росіянам. Проте в контексті діяльності сестер як попередниць Червоного Хреста акцент необхідно зробити не на бойові подвиги, а на надання медичної допомоги. У такому ракурсі справа виглядатиме дещо інакше.

Для початку зацитую спогади сестри милосердя Хрестовоздвиженської общини Катерини Бакуніної:

В октябре месяце мы вернулись в Москву. С каким нетерпением мы хватались тогда за газеты; и вот, прочитала я, что французские сестры поехали в военные госпитали; потом в английские госпитали поехала мисс Найтингейл с дамами и сестрами. А что ж мы-то? Неужели у нас ничего не будет?


Втім, на це можна заперечити, що Катерина Михайлівна очолювала третє відділення сестер (порядковий номер у даному разі відповідає послідовності доправлення до Криму). У такому разі звернемося до свідчень людини, яка перебувала в Севастополі задовго до приїзду перших сестер - того ж М.І. Пирогова.

Версія про перевагу росіян заснована на даті створення Хрестовоздвиженської общини та відправлення її до Криму. Що ж, пройдемося по датах(тут і далі для зручності всі російські дати переведено в новий стиль шляхом додавання 12 днів - kram): 6 листопада відбулося заснування общини великою княгинею Єленою Павлівною, а 18 листопада, після урочистого бенкету, перше відділення сестер уже поїхало з Петербурга. Відкриваємо найавторитетнішу двотомну біографію Флоренс Найтінгейл сера Едварда Кука, грунтовану на солідній джерельній базі (https://archive.org/stream/lifeoffloren ... 2/mode/2up ), і бачимо, що Флоренс Найтінгейл разом з 38 сестрами милосердя залишила Лондон 21 жовтня, прибула до Скутарі (або Ускюдару, якщо комусь так більше подобається) 4 листопада, де наступного ж дня стала до роботи; обидві дати підтверджено документально. Залишається лише знизувати плечима в спробі відповісти питання, чому кримчани наполягають на початку 1855 року як даті приїзду Найтінгейл до Туреччини; втім, припускаю, це знову ж таки йде від запального Пирогова, який, не будучи, певна річ знайомим з британськими матеріалами, взяв за основу своїх міркувань таку непевну ознаку, як першу почуту ним особисто звістку про Фло; цю ж останню він датував саме початком 1855 р. Російські ж сестри, як він стверджував, вже в листопаді 1854 р. "находились на театре боевых действий в полной деятельности".

Більше того, часто допускають свідому маніпуляцію з датами, співставляючи дату відправлення сестер-хрестовоздвиженок з Петербурга та дату прибуття загону Найтінгейл до Скутарі. Як уже було зазначено вище, 18 листопада перше відділення сестер виїхало з Петербурга. Проте через нерозвиненість шляхів сполученість у Російській імперії їм нескоро вдалося розпочати роботу в Сімферополі. Треба зазначити, що всі дати в даному разі реконструюються за свідченнями самого М.І. Пирогова. Так, ще 11 грудня він писав своїй дружині, що "сестры общины Елены Павловны еще не прибыли". У його ж "Историческом обзоре действий Крестовоздвиженской общины..." стверджується, що фактичну роботу на місці община розпочала лише 13 грудня, хоча прибула трохи раніше, "в конце ноября" (не забуваймо про різницю стилів - kram).

Чи слід віддавати перевагу розташуванню в Сімферополі перед розташуванням у Скутарі - як на мене, велике запитання. Англійським пораненим треба було витримати суходільний шлях лише до Балаклави, з якої їх протягом трьох годин доправляли в Скутарі. Російським же солдатам доводилося терпіти всі принади російського бездоріжжя від Севастополя аж до Сімферополя. Щоправда, 4 січня частину першого відділення сестер було переведено до Бахчисараю (однак цей переїзд мав незапланований характер, про що трохи згодом), а 25 січня нарешті прибуло й друге відділення, яке опікувалося пораненими безпосередньо на Південній стороні Севастополя.

То, може, бодай у Севастополі (в сучасних адміністративних межах) росіянки з'явилися першими? Однак на той час ідея застосування англійьких сестер безпосередньо в Криму заволоділа лордом Регланом. Долаючи опір Найтінгейл, в січні 1855 він домігся того, аби кілька медсестер на чолі з Еммою Ленгстон відправилися до Балаклави (втім, після відкриття в квітні 1855 року другого балаклавського госпіталю суперінтендантша Найтінгейл уже сама організовувала відрядження до нього частини своїх сестер). Мені поки що не вдалося дізнатися точну дату їх відправлення, однак у листі Найтінгейл від 28 січня про переведення 8 медсестер іде мова як про доконаний факт. Отже, й тут Хрестовоздвиженська община або зовсім не має хронологічної переваги, або ж часовий лаг є настільки мізерним, що всерйоз говорити про вищість не доводиться.

Так, можна говорити ро те, що Найтінгейл з'являлася власне в Криму лише тричі (вперше - 5 травня), причому два останні рази припадали вже на період після захоплення союзними військами Південної сторони (хоча голова Хрестовоздвиженської общини велика княгиня Єлена Павлівна на полі бою теж начебто з невідомої причини помічена не була :D ). Проте кліматичні умови Скутарі були сприятливіші за кримські: так, Пирогов визнає, що вже 1 січня 1855 року перше відділення сестер було фактично паралізоване через те, що одна половина сестер була знерухомлена тифозною гарячкою (в тому числі голова відділення Олександра Стахович), друга ж лікувала першу; частину сестер, що змогла видужати, і надіслали до Бахчисараю. Всього ж з доправлених до Криму 120 (за іншими даними, 137; ще близько 20 хрестовоздвиженок працювали в гельсінгфорському відділенні) хрестовоздвиженок померли 11 (за іншими даними - 17), причому майже всі - від хвороб. Натомість серед 125 (на кінець війни; сама Флоренс вважала це число надмірним) дам Найтінгейл хоча й спостерігалася ротація кадрів, проте випадки смерті трапилися через погані санітарні умови, перегляду яких домоглася Флоренс (у Скутарі померло три особи), а також серед тих, які поїхали до Балаклави (до речі, під час першої інспекції близькою до смерті була й сама Флоренс, підхопивши "кримську лихоманку" - можливо, бруцельоз).

Своїми ж вимогами реформування медичної служби для надання більш ефективної допомоги пораненим на полі бою Найтінгейл подібна до Анрі Дюнана (точніше, Анрі Дюнан, який почав лобіювання цієї теми після битви при Сольферіно, уподібнився Найтінгейл). Крім того, на руку Флоренс зіграв і коаліційний склад армії противників Росії: вона мала неабиякий авторитет не лише серед англійських, а й серед французьких і навіть турецьких поранених, яким доводилося потрапляти в Скутарі; вона взаємодіяла і з французькими та навіть прусськими воєнно-медичними установами. Більш впливовою, однак, виявилася інша армія - армія шанувальників "пані з лампою" на чолі з самою королевою Вікторією, яка в листопаді 1855 року надіслала своїй підданій шанобливого листа. Отже, для перегляду звичних уявлень про пріоритет Флоренс Найтінгейл підстав не вбачаю. Недарма сучасний російський дослідник А.В.Постернак, навіть незважаючи на священицький сан, відкидає думку Пирогова. Що, звісно, жодним чином не применшує значення діяльності Хрестовоздвиженської общини сестер милосердя.
Востаннє редагувалось kram в 22 жовтня 2016 11:30, всього редагувалось 1 раз.
 

kram
Member
Member
 
Повідомлень: 1140
З нами з:
09 березня 2013 18:48

Re: "Раньше, чем Флоренс Найтингейл"

Повідомлення kram » 24 травня 2014 09:46

Тішить, однак, те, що на домашній сторінці кримського червонохресного руху (http://redcross.crimea.ua) і досі гордо проголошено: "Организация Автономной Республики Крым Общества Красного Креста Украины"! Хоча севастопольське керівництво втекло на материк, а всі місцеві осередки влилися до Російського Товариства Червоного Хреста
 

kram
Member
Member
 
Повідомлень: 1140
З нами з:
09 березня 2013 18:48

Re: "Раньше, чем Флоренс Найтингейл"

Повідомлення kram » 04 січня 2018 14:41

Але справжній фейспалм викликала стаття заслуженого журналіста України Олександра Заграничного, який ото почув, що Хрестовоздвиженська община - це 1854 р., а Флоренс Найтінгейл - 1855, і безхитрісно написав, що Флоренс прибула до Туреччини... через рік після росіянок :lol:
 


Повернутись до Доба Імперій (XVIII-поч.XX ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей