Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Terrykoo
Member
Member
 
Повідомлень: 502
З нами з:
30 липня 2007 00:44
Звідки: Париж-Донецьк

Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Terrykoo » 29 березня 2015 09:30

У зв’язку із теперішніми подіями на Донбасі, інтерес до історії цього краю дуже виріс, але дискусії переважно точаться навколо подій другої пол. XVIII ст., або часів революції та радянської індустріалізації. А мені хотілося б більше привернути увагу до подій "своєї" парафії, до кін. XVII - поч. XVIII ст. :D Як на мене, в ті часи там відбувалось дуже багато цікавого, що випадало із поля зору широкого загалу. Донеччина виявилась, такою собі, "переферією переферії", територією на стику запорозського, слобідського і донського козацтва...
Прошу все наведене нижче, розглядати як затравку для нової дискусії :)

Почнемо з того, що на кін. 17 ст. Донецький степ (Дике поле) зберігав стиль життя, який не сильно відрізнявся від античних часів. Формально претензії на цю територію висувало Російська царство, та Кримське ханство, але де факто її ніхто не контролював, і вона залишалась буферною зоною між турецько-татарськими фортецями у північному Приазов’ї, та російськими фортецями на "засічній лінії". На заході степ межував із Дніпром, де запорожці мали власну фортецю на Січі, та укріплені населенні пункти вздовж Дніпра, на північ від Січі. Аналогічно, на сході степ межувув із Доном, де донські козаки мали фортецю у Черкаську, та невеличкі станиці вздовж Дону та Дінця. Козаки ходили в "свій" степ на промисли, але постійних населенних пунктів в глибині степу не створювали.

Організованою колонізацією замалась лише Московська держава. Проте на кін. 17 ст. її здобутки були значно скромнішими, ніж зазвичай визнає російська історіографія. Дуже цікавим свідченням реального стану справ є "Статейній список стольника Василия Тяпкіна..."(Одеса, 1850), що будучи царським послом до Кримського хана, їхав у 1680 р. від Харкова до Перекопа Муравським шляхом та дуже яскраво описав свою подорож і складності дикого необжитого краю зі стародавніми руїнами, курганами, колдязями, половецькими бабами, які слугували орієнтирами... і постійним страхом нападу, незважаючи на дипломатичний імунітет і татарських провідників (його попередник у 1679 році був пограбований і вбитий непідконтрольною ватагою запорожців).
Фактична територія Московської держави закінчувалась одразу за Ізюмською засічною чертою.

Зображення

На цій карті дуже добре видно, так би мовити, арматуру тогочасного Московського царства - вона будувала своєрідні "Великі китайські стіни" на своєму південному кордоні. Лише територія за прикордонною стіною реально контролювалась, лише там царський уряд надавав земельні пожалування, лише там мало місце більш-менш стале землеробство і, відповідно, була панщина. Безпосередньо за стіною починались буферні напівзалежні державні утворення, які слугували одночасно об4єктом експансії та щитом перед степовими кочівниками. Глибоко в степу росіяни мали лише одне велике місто - Астрахань (до речі, воно не було етнічно російським), яке було острівком в океані степу та було пов4язане із центральною Росією судоходним сполученням по Волзі, а найближчим опорним пунктом був Симбірськ, за сотні кілометрів на північ. Астрахань вела надзвичайно прибуткову посередницьку торгівлю індійськими та китайськими товарами із Персією та Бухарою, які піднімались Волгою до Москви, а звідти через Архангельський порт продавались у Голандію та Англію. Саме в пошуках аналогічної схеми прибутків Московський уряд звернув свою особливу увагу на низів’я Дону та Дніпра...

Ці амбіції підкріплювались потужною хвелею української колонізації з Правобережжя Дніпра на Слобожанщину. Українських козаків систематично "осаджували" поза межами Білгородської черти, від Охтирки до Острогожська. На др. пол.70-х років 17 ст. ці території вже були настільки щільно заселені, що в умовах Чигиринської віни, росіський уряд вирішив їх прикрити новою захисною лінією вздовж верхів’я Сіверського Дінця і Осколу.

Зображення

Ця територія охоплювала основну частину сучасногї Харківської області і своїм найзахіднішим укріпленням, Коломак, безпосередньо межувала із кордоном із Гетьманщиною. Ця лінія стала фактичним російським кордоном на наступні 50 років. Детальніше див.: Загоровский В. Изюмская черта (Воронеж, 1980). На крайньому півдні за межами оборонної лінії залишились два населенних пункти: Тор (Слов’янськ) і Маяцький городок, в яких знаходились стратегічно важливі солеварні. Фактично, навколо Торських соляних озер, та відкритих в кін. 90-х рр 17 ст. сусідніх солеварнях в Бахмуті (Артемівську), оберталася вся тогочасна політика Донецького регіону.

Після спустошливих татарських набігів на Тор у 1682 та 83 рр, російське командування вирішило розширити захисну лінію, та у 1684 р. побудувало невеличкий виступ вздовж річки Торець, так зв. Торську укріплену лінію, - але Бахмут так і залишився замежами захисного периметру. Не зважаючи на татарську небезпеку, тут активно зайнялись солеварінням слобожанці, запорожці та донські козаки, між якими швидко виникла конкуренція за контроль над цими прибутковими територіями.

Стратегічна ситуація в регіоні добре видна на карті першого Кримського походу 1687 року.

Зображення

Як відомо, походи 1687 і 1689 років, з метою завоювання Криму, зазнали повної невдачі. Логістичні трудності із забезпеченням величезної армії у безлюдному степу виявились вирішальними. Не зважаючи на провал походів, для Кримського ханства це був тривожний попереджувальний дзвоник. Азовські походи 1695-96 рр. виявились для росіян більш вдалими. Дуже характерно, що цар петро будував свій флот для облоги Азова, аж у Воронежі, одразу за Білгородською засічною чертою. Сам Азов після захоплення, став віддаленим форпостом у степу, комунікації якого забезпечувались водним шляхом. Завоювання були закріплені Константинопольським миром 1700 року, а турки з татарами втратили фактично всі свої опорні фортеці в регіоні, за виключенням Перекопу.

Питання про кордони між Військом Запорізьким Низовим і Військом Донським в цей період не були чітко врегульовані. Проте про певні сфери впливу можна говорити. В цьому плані дуже показовим є повстаня Кіндрата Булавіна 1707-08 рр., яке почалось з-за конфлікту Булавіна з Ізюмським слобідським полковником Шидловським за контроль над Бахмутськими солеварнями.
Зображення

Соррі за якість карти, але крещої не знайшов. :pardon: Але тут не варто дивитись на заштриховану територію (радянські історики намагались штучно збільшити район "антифеодального руху"), нас мають цікавити тільки чорні кружечки, які позначають населені пункти охоплені повстанням. Дуже характерно, що всі вони знаходяться вздовж Дону і Сіверського Дінця і виключно за межами оборонних засічних ліній, а Бахмут і Тор є їх крайньо західною периферією. Після поразки повстання Бахмут (Артемівськ) остаточно був закріплений за Ізюмським слобідським полком. Також можна відзначити, що басейни Міусу і Кальміусу не належали війську Донському (принаймні де факто).

З іншого боку, військо Запорізьке Низове, ще з часів Боплана, однозначно вважало своєю територією басейн ріки Самари, тобто всі річки які впадали у Дніпро і їх притоки.

Зображення
Більш детально північні та північно-східні кордони запорозьких вольностей були визначені за Адріанопольським миром 1713 р., згідно якого запорожці перейшли "під протекцію" кримського хана і Османської імперії, а Азов був повернутий туркам. У 5-му томі Полного Собрания Законов РИ, під n°2834 зафіксовано документ від 13.07.1714 "Межевая запись..." в якому детально описується процес демаркації на місцевості кордону між Московською державою і Османською Портою. Між Дніпром і Доном було насипано 17 прикордонних курганів, відстань між якими я спробував приблизно позначити на фізичній карті.
І ось, що вийшло:

Зображення

Впадає в око, що кордон як раз, було проведено по водорозділах річкових басейнів: басейн Самари повністю перейшов до Османів, а басейн Сіверського Дінця - до росіян (включно з соляними промислами Тора і Бахмута). Кальміус теж відійшов до Османів, але не можна сказати, чи вважався він частиною запорізьких вольностей. Цей кордон зберігався протягом більш нід двадцяти років, але за цей час турки так і не спромоглися належно його укріпити. Фактично, ці території залишались Диким степом і бар’єрними землями між російським кордоном і турецько-татарськими приморськими фортецями.
 

sokyrnyk
Member
Member
 
Повідомлень: 896
З нами з:
19 січня 2011 12:53

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення sokyrnyk » 29 березня 2015 13:54

Terrykoo написав:Донеччина виявилась, такою собі, "переферією переферії", територією на стику запорозського, слобідського і донського козацтва...

На той час там ще калмики значну присутність мали...
 

kram
Member
Member
 
Повідомлень: 1142
З нами з:
09 березня 2013 18:48

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення kram » 29 березня 2015 15:43

sokyrnyk
О, у Вас є про це більше? Бо тільки шось десь траплялося про набіги калмиків на Східну Україну та спробу союзу Мазепи з Аюкою.

Terrykoo
Не хочете довести розповідь до межування 1746 р.? Було б цікаво.
 

sokyrnyk
Member
Member
 
Повідомлень: 896
З нами з:
19 січня 2011 12:53

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення sokyrnyk » 29 березня 2015 16:00

kram, не в мене, у Самовидця. За його викладом калмики один час чи не найліпшими друзяками Сірка були.

Здається, епізодично ще у Я. Дашкевіча десь щось було. Й - можливо, не пам'ятаю точно, у В. Трєпалова в "Истории Ногайской орди".

До речі, згадав що відносно нещодавно Т. Чухліб чергове писання видав.
Чухліб Т. В. Донеччина та Луганщина – козацькі землі України (XVI–XVIII ст.) / Відп. ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2014. – 105 с. – (Студії з регіональної історії. Степова Україна)
http://history.org.ua/?libid=9723
Хоча, як на мене, якість його дуже сумнівна
 

Аватар користувача
Terrykoo
Member
Member
 
Повідомлень: 502
З нами з:
30 липня 2007 00:44
Звідки: Париж-Донецьк

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Terrykoo » 30 березня 2015 10:08

sokyrnyk написав:
Terrykoo написав:Донеччина виявилась, такою собі, "переферією переферії", територією на стику запорозського, слобідського і донського козацтва...

На той час там ще калмики значну присутність мали...

О-о! Пане sokyrnyk, в підняли велику тему! Я не ризикнув про них згадувати, щоб не сильно ускладнювати розповідь, але, очевидно, Ви праві і без калмиків тут ніяк не обійтись :D Вони ж були безпосередніми сусідами регіону і їх кочів’я починались одразу за східним берегом Дону.

Сходу зараз не пригадаю де я це вичитав, але їх поява в степах північного Приазов’я в 60-ті роки 17 ст. мало приголомшливий ефект для абсолютно всіх місцевих.
Калмики переправилисть через Дон, підійшли до Дніпра і влаштували свої становища поряд з Великим Лугом, навпроти Січі. А потім, разом із запорожцями Сірка, влаштували погром татарських кочів’їв, вичистивши від них увесь степ, а місцевих ногайців взагалі ледь не винищили повністю, змусивши їх залишки відкочувати аж в Буджак.
Інша справа, що калмики тут надовго не затримувались - їх головним спадковим ворогом була Ногайська орда, що кочувала в ті часи на Кубані.

kram написав:Terrykoo
Не хочете довести розповідь до межування 1746 р.? Було б цікаво.

Ух, так далеко я ще не заглядав :) От, якби хтось підхопив естафету :D

sokyrnyk написав:...До речі, згадав що відносно нещодавно Т. Чухліб чергове писання видав...Хоча, як на мене, якість його дуже сумнівна

Угу, з бібліографією по козацьким часам на Донбасі маємо величезну дірку. Окремі статті і розвідки час від часу проскакують, а так щоби якісної монографій - такого ще немає :pardon: За всієї поваги до п. Чухліба, він зараз зайнявся наук-попом (що безумовно, теж потрібно... але...). А "класична" "Історія Південно-східної України" П.Лавріва - то взагалі катастрофа.
Єдине вартісна монографія, імхо, - це "Заселення і господарче освоєння степової України" В.О. Пірка, але й вона, за своїм обсягом, більше тягне на опис і постановку опис проблеми.
 

Аватар користувача
Terrykoo
Member
Member
 
Повідомлень: 502
З нами з:
30 липня 2007 00:44
Звідки: Париж-Донецьк

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Terrykoo » 30 березня 2015 10:40

Добавлю тоді ще пару карт по калмиках. Для наглядності... :crazy:

1.Еволюція калмицьких кочів’їв протягом 17 століття
Зображення

2.Карто-схема бойових дій Калмицького ханства на початку 18 ст.
Зображення

Хоч росіяни вважали хана Аюку своїм підданим, він дозволяв собі проводити самостійну зовнішню політику - отримував ханські колейноди від Далай-Лами, проводив дипломатичні відносини з Китаєм, і навіть пропонував свої послуги турецькому султану.
 

kram
Member
Member
 
Повідомлень: 1142
З нами з:
09 березня 2013 18:48

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення kram » 30 березня 2015 15:26

Мабуть, перші буддисти на території України :D

Колись давно бачив класний саморобний сайт про 1746 рік зі сканами документів... може, оцей - http://papacoma.narod.ru/articles/border_1746.htm
 

Аватар користувача
кювернат Ювяшжт
Member
Member
 
Повідомлень: 6106
З нами з:
18 червня 2006 18:52
Звідки: Київ

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення кювернат Ювяшжт » 31 березня 2015 18:13

Terrykoo звідки ці карти?
 

L.V.
Member
Member
 
Повідомлень: 43
З нами з:
03 квітня 2015 10:40

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення L.V. » 03 квітня 2015 11:10

Приветствую уважаемых форумчан.

kram написав:Не хочете довести розповідь до межування 1746 р.? Було б цікаво.


Terrykoo написав:Ух, так далеко я ще не заглядав :) От, якби хтось підхопив естафету :D


Возможно я смогу помочь? Если я правильно понимаю, здесь спрашивалось о разграничении 1746 г. между запорожцами и донцами по Кальмиусу? Если это так, то могу порекомендовать просмотреть вот эту сохраненку с одного давно умершего форума: http://papacoma.narod.ru/books/old_forum/c.13.pdf . Пост от 17.02.2010. Но лучше читать всю старничку, с начала и почти до самого конца. Это все развитие одной темы.
 

cancer
Member
Member
 
Повідомлень: 953
З нами з:
12 квітня 2011 19:46
Звідки: Kreis Bachmut

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення cancer » 03 квітня 2015 21:54

перенес свой пост с http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=24&t=927&start=255#p51730
Когда-то Николай Ломако мне прислал фрагменты карты с подписью

НЕПОБЕДИМЕЙШЕМУ И АВГУСТЕЙШЕМУ ЦАРЮ ГОСУДАРЮ И ВЕЛИКОМУ КНЯЗЮ ПЕТРУ АЛЕКСЕЕВИЧУ ВСЕЕИ ВЕЛИКАЯ И МАЛАЯ И БЕЛАЯ РОССИИ САМОДЕРЖАЦУ НА ВЕЛИКУЮ И БЕССМЕРТНУЮ СЛАВУ ПРЕСВЕТЛЕЙШЕМУ ЕГО ЦАРСКОГО ВЕЛИЧЕСТИАХ ОТ ВЛАСНОГО СЕРДЦА С НИЖЕНИМ И С ВЕЛИКИМ ПОЧТЕНИЕМ СИЮ КАРТУ ПО И СЕЖЕ ОПИСАНА ЧАСТЬ ВЕЛИКОЙ И МАЛОЙ РОССИИ ПОЛЬСКИЯ ЗЕМЛИ ТАТАРИЯ ПОНТА ЭУХВИНСКОГО ЧОРНОГО МОРЯ И АНАТОЛИИ ПРЕПОДНОСИТ И ПРЕСВЯЩАЕТ ПОКОРНЕЙШИЙ ИОГАНЕС ТЕССИНГ АМСТЕРДАМЕЦ. С ПРИЗНАНИЕМ.1699 Г.

порывшись в knigafund нашел информацию об этой карте и типографии Тессинга

Зображення

А вот и сама карта целиком из французской библиотеки

Зображення

Фрагмент
Зображення
http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b53011752g/f1.zoom.r=Ukraine.langEN
 

Аватар користувача
zapadeniec
Member
Member
 
Повідомлень: 147
З нами з:
19 травня 2010 10:36

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення zapadeniec » 24 квітня 2015 13:02

Ніколи не був на Луганщині, але вихідці звідти розповідали, що на північ від Сіверського Донця переважає україномовне і проукраїнськи настроєне населення (на відміну від півдня Луганської області).
між Сходом і Заходом України нема поділу, є поділ між тими, хто любить Україну і хто її не любить. (Архиєпископ Любомир)
 

Аватар користувача
TheDarkMax2
Member
Member
 
Повідомлень: 63
З нами з:
01 березня 2015 23:18
Звідки: Харків

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення TheDarkMax2 » 24 квітня 2015 14:33

zapadeniec написав:Ніколи не був на Луганщині, але вихідці звідти розповідали, що на північ від Сіверського Донця переважає україномовне і проукраїнськи настроєне населення (на відміну від півдня Луганської області).
Бо то Слобожанщина вже. Тру-Донеччина це південніше Дінця.
Північна Луганщина починає свою історію з першого слобідського полку - Острогозького (Рибинського). Після козацької доби ці землі входили до складу Харківської губернії.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! ©

З моїх снів утичеш над ранок, терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні, фіалкові очі мокрі від сліз.
 

Аватар користувача
TheDarkMax2
Member
Member
 
Повідомлень: 63
З нами з:
01 березня 2015 23:18
Звідки: Харків

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення TheDarkMax2 » 24 квітня 2015 15:00

Зображення Зображення
Герби Донщини-Донеччини за версією українських націоналістів.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! ©

З моїх снів утичеш над ранок, терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні, фіалкові очі мокрі від сліз.
 

L.V.
Member
Member
 
Повідомлень: 43
З нами з:
03 квітня 2015 10:40

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення L.V. » 26 квітня 2015 18:18

Terrykoo написав:<...>
sokyrnyk написав:...До речі, згадав що відносно нещодавно Т. Чухліб чергове писання видав...Хоча, як на мене, якість його дуже сумнівна


<...> За всієї поваги до п. Чухліба, він зараз зайнявся наук-попом (що безумовно, теж потрібно... але...). <...>


Кому интересно. Разбор первых пяти глав книги Т.Чухлиба "Донеччина та Луганщина - козацькі землі України (XVI-XVIII ст.)" производился здесь: http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=2 ... start=1500 (страницы 101 - 103). Будет ли производиться разбор оставшихся глав - пока еще не решили, возможно и нет.

А по гербам... К счастью, мы предпочитаем несколько иные версии. 8-)
 

Аватар користувача
TheDarkMax2
Member
Member
 
Повідомлень: 63
З нами з:
01 березня 2015 23:18
Звідки: Харків

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення TheDarkMax2 » 28 квітня 2015 12:51

Я про те, що УНРівці в екзилі малювали.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! ©

З моїх снів утичеш над ранок, терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні, фіалкові очі мокрі від сліз.
 

Далі

Повернутись до Доба Імперій (XVIII-поч.XX ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість