Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
AppS
Member
Member
 
Повідомлень: 3965
З нами з:
21 грудня 2008 23:24
Звідки: Київ

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення AppS » 08 липня 2015 21:31

карти від мапи джерело сумнівне.
ТЕРЕН - гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темно-сірою корою і численними колючками. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина.
 

cancer
Member
Member
 
Повідомлень: 990
З нами з:
12 квітня 2011 19:46
Звідки: Kreis Bachmut

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення cancer » 29 січня 2016 18:10

Документы хранящиеся в российских архивах которые помогли бы лучше разобраться с ситуацией в Степи
РГАДА Ф16

О меже
Лист Черткова Потьомкіну щодо недоцільності встановлення кордону міх Азовською губернією та Військом Донським по річці Кальчик 23 лютого 1776

Рапорт Черткова Потьомкіну про нанесення шкоди Військом Донським слободі полковника Івана Штерича в Азовській губернії та поземельні суперечки 4 лютого 1781

Рапорт АГК Потомкіну про вірішення питання щодо неправильного визначення межі між Азовською губернією та Воронезьким намісництвом 20 квітня 1782 р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про вирішення питання щодо приєднання барьєрної землі з військом Донським до Азовської губернії

Донесення обер-коменданта Азовської фортеці Фохта Військовій колегії про визначення кордонів між Азовською губернією та військом Донським задля визначення місця рибних ловель для жителів губернії 16 травня 1776 р

О запорожцах и бывших тоже и колонизации
Рапорт АГК про кіькість військовослужбовців, купецтва, міщанства, цехових, колишніх запорожскіх козаків, церков,та церковнослужителів у Азовській губернії та обсяг прибутків отриманих від них на користь державної казни

Рапорт АГК Потомкіну про відправлення відомості щодо, вітрат та залишок грошової казни, зібраної з колишніх запорозьких поселень 26 квітня 1776 р. (тож саме 7 липня 1776р, 18 серпя 1776 р. 15 вересня 1776 р)

Іменний список колишніх запорожських старшин, які не брали участі у заворушеннях Коша та заслоговують нагородення оберофіцерськими чинами 1782р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про перейменування запорозьких паланок у повіти, призначення командирів із російських офіцерів «для приведения в порядочное земское правление и хозяйственное домостроительство» запровадження податків для колишнього запорозького населення, регулювання відкупної системи на території Запорозьких Вольностей 11 грудня 1775 р

Рапорт Черткова Потомкіну про попередження втечі колишніх запорожців Кальміуського повіту на Кубань 17 лютого 1776 р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про відправлення загону донських козаків до кальміуського повіту задля попередження втечі запорожців на Кубань 31 січня 1776 р.

Рапорт Черткова Потьомкіну про зброю відібрану в запорожців у зимівниках 23 лютого 1776 р
Рапорт Черткова Потьомкіну про недоведені наміри колишнього запорозького старшини Бершадського втекти на Кубань 4 березня 1776 р.

Рапорт Черткова Потомкіну з пропозиціями щодо збільшення чисельності населення Азовської губернії за рахунок повернення запорозьких козаків, що втекли до Польші після зруйнування Січі 11 листопада 1777р.

Рапорт Черткова Потьомкіну з пропозицією залишити захоплені ними землі, а бажаючим відвести землі в інших місцях 19 лютого 1776р

Рапорт правління Барвінкостінковського повіту АГК про відправлення відомості щодо колишніх запорозьких козаків повіту які не брали участь у заворушені Коша 17 січня 1776 р
Список комишеватських та грушеватських козаків які не брали участь у заворушеннях Коша 17 січня 1776 р
Теж саме по Личковському, Консьководському, Протовчанському, Кальміуському самарському повіту

О колонизации
Рапорт Черткова потомкину з пропозицією заборонити Цивільному уряду Війська Донського приймати втікачів із Азовської губернії у зв'язкуз малозаселеністью губернії та рекомендувати заселяти хутори Війська Донського за прикладом Азовської губернії іноземними переселенцями 6 листопада 1777р.

Донесення полковника Івана Штерича Черткову про підборювання донським старшиною Грековим до переселення населення до старшинських хуторів 31 жовтня 1777р.

Лист Дмитра Албанського Івану Штеричу щодо подальших дій стосовно старшини Грекова, який прибув із командою за бажаючими переселитися до Війська Донського та здійснитв злочин

Рапорт Черткова Потьомкіну про заборону старшині Грекову та Цивільному уряду Війська Донського шукати своїх селян втікачів на території на території Азовської губернії 28 квітня 1778 р
Рапорт Черткова Потемкину про відправлення відомості щодо кількості населення різних національностей у повітах Азовської губернії 27 квітня 1776

Рапорт Черткова Потомкіну про надання малоросіянам, що переселилися до округи фортеці Святого Димитрія Ростовського тимчасових пільг у сплаті податків 15 квітня 1780р

Рапорт Черткова Потемкіну про поселені полки в Азовській губернії 15 жовтня 1780р

Рапорт АГК Потьомкіну з проханням вирішити, чи залишати малоросіян на поселення в Азовській губернії, чи повертати їх попереднім власникам – малоросійським поміщикам 5 серпня 1782 р.

Рапорт Черткова Потомкіну про звільнення від которжних робіт колодників та дозвіл повернутися до свого місця проживання 5 листопада 1780р.


Рапорт Черткова Потьомкіну про повернення біглих селян до Азовської губернії з території Війська Донсського 1781 р

Повідомленя Цивільного уряду Війська Донського Черткову про пошук біглих селян з Азовської губернії та їх поверненя до попередніх господарів 20 серпня 1781 р.

Рапорт АГК Потомкіну про отримання пропозиції щодо переселення економічних то поміщицьких селян до Азовської губернії 8 червня 1782 р.

Рапорт АГК Потьомкіну про неможливість формування полків із числа жителів Азовської губернії через малозаселеність регіону; пропозиція сформувати повний комплект за рахунок жителів Харьківської та інших сусідніх губерній 6 березня 1783 р

Рапорт АГК Потомкіну про відсутність бажаючих з економічних селян переселитись до Азовської губернії 28 лютого 1783 р.

Лист Черткова Потомкіну про визначення прикордоних суперечок із Військом Донським 5 січня 1783р.

Рапорт Черткова Потомкіну про переселення однодворців із поселень на Старій Українській лінії на річку Орель через брак вільних земель 19 лютого 1776 р.

Рапорт генерал-майора полковника Чугуевского козацкого полку Булацелі з проханням повернути до Чугуєва відставних калмиків, які кочують територією Азовської губернії
 

cancer
Member
Member
 
Повідомлень: 990
З нами з:
12 квітня 2011 19:46
Звідки: Kreis Bachmut

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення cancer » 29 січня 2016 19:05

Документы которые теоретически могли сохранится (кое-что точно сохранилось). Понятно, что многие документы выходят за рамки названия темы, но в них может быть информация о событиях которые косвенно повлияли на ситуацию на Донеччині.

1698, 1699.

О строеніи «ратными людьми» городовъ: Сергіевска и на устьѣ рѣки Міуса, о починкѣ инженеромъ Ругелемъ азовскаго землянаго вала и о постройкѣ крѣпости и церкви въ Петровскомъ,

О выступленіи изъ Павловского на р. Міусъ войскъ боярина Шеина, съ пушками и полковыми припасами; о передачѣ города казакамъ и о выводѣ изъ него полковъ
О побѣгѣ изъ городовъ Азовскаго края служилыхъ и работныхъ людей и «переведенцевъ»; о сыскѣ, поимкѣ и водвореніи ихъ на службу и на житье; о припискѣ стрѣльцовъ въ посады; о высылкѣ ссыльныхъ въ Азовскій край съ женами и дѣтьми,

Объ отдачѣ казакамъ почтовой гоньбы въ Азовскомъ краѣ и заплатѣ за то денегъ изъ азовскихъ доходовъ,

По извѣстіямъ отъ выходцевъ изъ татарскаго плѣна о сборахъ на войну татаръ и турокъ,
О нападеніи татаръ на полковой обозъ боярина Щепина въ Павловскомъ; о набѣгѣ ихъ на русскій отрядъ при р. Міусѣ и на лѣсные караваны, шедшіе къ Азову,
О размѣнѣ русскихъ плѣнныхъ на калмыковъ,
О жалобѣ казаковъ на взятіе съ нихъ пошлинъ при торгѣ въ Азовѣ; о запрещеніи строить имъ городокъ между Азовомъ и Черкасскомъ, на островѣ Кумзильскомъ: о побояхъ, нанесенныхъ ими стрѣлецкому сотнику

1703

О наборѣ и присылкѣ ратныхъ людей къ строенію городовъ: Азова и Таганрога, и для сплава дровъ съ Сѣвернаго Донца; о назначеніи и посылкѣ къ нимъ и для обученія солдатъ строевой службѣ, въ тѣхъ городахъ, полковниковъ и начальныхъ людей, объ увольненіи ихъ въ отпускъ и о высылкѣ изъ Азовскихъ городовъ, въ Москву, морскаго флота офицеровъ, матросовъ и невольниковъ, изъ русскихъ и иноземцовъ, опытныхъ въ морскомъ дѣлѣ,

По просьбѣ казаковъ, о дозволеніи имъ ловить рыбу по Дону, до р. Донца, и на морѣ блиэъ Азова; о дозволеніи и свободномъ пропускѣ къ Лютику харчевыхъ припасовъ для казаковъ; о заселеніи мѣстъ близъ Лютика и но рѣчкѣ Бахмутъ; о высылкѣ въ Азовъ на житье изъ Саратова семей, знакомыхъ съ рыбнымъ промысломъ,
О розыскѣ и возвратѣ плѣнныхъ и лошадей, взятыхъ у калмыковъ и улусныхъ мурзъ, казаками и новокрещенными калмыками, кочующими близъ Азова; о нечиненіи имъ обидъ на будущее время; о пепринуждепіи калмыковъ въ Азовѣ, Черкасскомъ и на Дону, принимать святое крещеніе, если они того не пожелаютъ, и о высылкѣ ихъ въ таковомъ случаѣ къ Мукантемиру-тайшѣ, въ мѣста прежней ихъ кочевки,
О разборѣ между донскими казаками, калмыками и азовскими жителями ссоръ, происходящихъ отъ взаимныхъ обидъ и грабежей, и о жалобѣ донскихъ казаковъ на частые набѣги кубанскихъ татаръ и ногайцевъ, причинившихъ имъ большое разореніе и побравшихъ многихъ казаковъ въ плѣнъ

1700-1704

О кочеваніи калмыковъ около Азова; о принятіи нхъ въ подданство Россіи и въ службу; дачѣ имъ жалованья и о побѣгахъ нѣкоторыхъ изъ нихъ съ мѣсть кочевки,
О посылкѣ шведскихъ выходцевъ и плѣнныхъ шведовъ, турокъ и татаръ на поселеніе въ Азовскій край (на пашню и на службу),

О прибытіи изъ Турціи коммисаровъ для установленія границъ между Россіей и Турціей, согласно договору 1700 года, лд. 1704 г.

1705-1708

О посылкѣ полковника князя Юрія Долгорукова на Донъ, для сыску бѣглыхъ разнаго чина людей, скрывающихся въ донскихъ казачьихъ городахъ; о высылкѣ ихъ за караулами на мѣста прежняго ихъ жительства и объ отказѣ казаковъ изъ черкасскаго городка выдать ему бѣглыхъ; о посылкѣ дьяка съ Воронежа на Бахмутъ для размежеванія спорныхъ земель и угодій между донскими казаками и жителями изюмскаго полка,
Объ убійствѣ Булавинымъ князя Долгорукова (въ октябрѣ 1707 хода) между Шульгинымъ колодцемъ и Бѣлянской станицей и о смерти самого «Кондрашки Булавина» (въ 1708 г. 7 іюля.
Въ числѣ документовъ находятся:
Списокъ казачьихъ городовъ на Дону и Сѣверномъ Донцѣ съ показаніем числа жителей,
Именная роспись офицерамъ и азойскимъ дворянамъ, «побитымъ вмѣстѣ съ княземъ Юріемъ Долгоруковымъ бунтовщиками и ворами Буланина», л. 1708 г.

1707 г. іюля 6, изъ Люблина изъ воепоаго походя, гь князю Долгорукову, о посылкѣ ивъ Азова на Довъ князя Долгорукова для сыску разныхъ чиповъ людей, бѣжавшихъ изъ русскихъ городовъ .оъ донскіе казачья города и скрывающихся тамъ съ семействами отъ платежа податей и повинностей; о водвореніи бѣглецовъ на мѣста нхъ прежияго жительства; о разслѣдованія княземъ Долгоруковымъ про налоги в обиды чинимые казаками жителямъ изюмскаго полка и о посылкѣ дьяка изъ Воронежа на Бахмутъ для разбору споровъ о земляхъ в угодьяхъ между донскими казаками и жителями изюмскаго полка

1706

По высылкѣ русскихъ и иноземцевъ на житье въ Азовъ,
О переходѣ калмыковъ «подъ государеву высокую руку», объ откочевкѣ ихъ отъ Азова и уходѣ на рѣку Міусъ, по ссорѣ ихъ съ донскими казаками, и о дачѣ калмыкамъ жалованья

1706, 1707

О выборѣ мѣста вблизи устья рѣки Алдаръ (Адаръ), для постройки города, (размѣренія отъ города до города по р. Сѣверному Донцу до р. Дона, произведенныя капитаномъ Адамомъ Вейдель я Кашпиромъ Зелееръ).

0 розыскѣ и наказаніи бѣглыхъ казаковъ, служилыхъ, мастеровыхъ и ра¬ботныхъ людей, (о поимкѣ Кондрашки Булавина, казака Трехъ-избянской станицы, «побившаго до смерти князя Юрія Долгорукова съ офіцерамм н подьячими),


1707 1708

О захватѣ турокъ и татаръ, участвовавшихъ въ Булавннскоиъ бунтѣ,

1708
Объ усмиреніи бунта Кондратіи Булавина и его сообщниковъ въ казачьихъ городахъ по рѣкамъ Дону, Хопру и Медвѣдицѣ и о пожалованіи по этому случаю наградъ войскамъ, (объ убійствѣ полковника князя Юрія Долгорукова (о разбитіи Булавина подъ Азовомъ 1708 г. 6 іюля),.
О «воровствахъ» на Дону и въ верховыхъ казачьихъ городахъ атамана Кондратія Булавина, о мѣрахъ къ подавленію мятежа и къ защитѣ отъ нападеній Булавина городовъ Азова и Троицкаго

1710

О пріемѣ грековъ на житье въ Бахмутъ, дачѣ земли черкесамъ по рѣкѣ Середѣ и недозволении имъ селиться на Бахмутѣ, объ осмотрѣ азовскимъ губер¬наторомъ Толстымъ и генералъ-маіоромъ Шидловскнмъ мѣстъ дли заселенія по рѣкамъ Айдару и Дону, гдѣ были станицы Сухаревская, Боровская и Краснинская
О дозволеніи черкесамъ жить на Бахмутѣ; осмотрѣ губернаторомъ Толстымъ мѣстностей по Донцу для поселенія на нихъ крестьянъ, и о невозможности поселить драгунъ по рѣкѣ Айдару, «гдѣ была Сухаревская станица, такъ какь мѣсто малое и потопляется водою»
О грабежахъ и убійствахъ, производимыхъ подъ Азовомъ и Троицкомъ мурзами съ калмыками, пришедшими изъ-за Волги, и крымскими татарами съ «Игнаткой Некрасовымъ», сообща съ измѣнниками запорожскими и донскими казаками: о посылкѣ для преслѣдованія ихъ казачьихъ и драгунскихъ полковъ и о сношеніи съ крымскимъ ханомъ Девлетъ Гиреемъ и калмыцкимъ Аюкой Тайше, по розыску упомянутыхъ людей и имущества захваченнаго ими
Въ числѣ документовъ находятся:
Росписи отбитому имуществу и людямъ, взятымъ в пленъ КАЛМЫКАМИ и крымскими татарами сообща съ донскими и запорожскими казаками (съ показаніемъ въ какихъ мѣстахъ и у какихъ лицъ имущество отнято)
О сооруженіи корабельныхъ доковъ на Середѣ и постройкѣ новой гавани,
По постройкѣ крѣпости на Донцѣ,
По присылкѣ къ графу Апраксину чертежа вновь заложенной крѣпости въ Теплинской станицѣ,
О передвиженіи и размѣщеніи по стоянкамъ квартирамъ казацкихъ и драгунскихъ полковъ и «черкасъ»; выступленіи полковъ въ походъ для охранпы Украйны и заднѣпровскихъ городовъ отъ шведскаго короля, татаръ и запорож¬цевъ, (посылка «черкасъ» на р. Айдаръ), (о по¬селеніи «черкасъ» въ Кіевской губерніи по рѣчкѣ Красной, въ урочищахъ генералъ-маіора Шидловскаго),
О посылкѣ казаковъ Изюмскаго и Харьковскаго полковъ на устьѣ р. Айдара къ строенію новой крѣпости и въ Харьковъ для строенія деревянвой фортеціи, золоженвой княземъ Меншиковымъ

1710-1713.
О комплектованіи Азовскаго полка; о присоединеніи бахмутскаго драгунскаго «шквадрона» къ воронежскому и московскому;о передвиженіи полковъ, переводѣ «морскихъ изюмскихъ казаковъ» въ Торъ на службу съ русскими казаками; о посылкѣ солдатъ на смѣну въ Бахмутъ;
Вѣдомости: о числѣ пушіарей, казаковъ, солдатъ и другихъ людей находящихся вь Бахмутѣ и приписныхъ къ нему городахъ; о числѣ офицеровъ и солдатъ въ бахмутскомъ «шквадронѣ»


1711
Обь экспедиціи поручиковъ Бредаля и Волганова съ бригантинами въ крымской сторонѣ отъ Троицкаго до Міуса и Бердянской косы, для поиска на турецкія и «воровскія казацкія» лодки и суда

О мѣрахъ, принимаемыхъ въ защитѣ Азова и Троицкаго на случай внезапнаго нападенія кубанцевъ, крымцевъ, запорожцевъ и некрасовцевъ, и о приготовленіяхъ къ сдачѣ Азова туркамъ
О переговорахъ съ прибывшими въ Азовъ турецкими уполномоченными по сдачѣ Азова туркамъ и срытіи укрѣпленій въ Троицкомъ и объ осмотрѣ турками Азова и Троицкаго,
О посылкѣ партій калмыковъ, казаковъ и солдатъ къ кубанцамъ и крымцамъ «для взятія языковъ»; о захватѣ плѣнныхъ; о военныхъ дѣйствіяхъ нашихъ отрядовъ съ кубанцами и крымцами, и послухамъ (черезъ допросы плѣнныхъ и выходцевъ) о намѣреніи кубанскихъ татаръ, вмѣстѣ съ крымцами, турками, запорожцами и некрасовцами, идти на Азовъ, и башкирцевъ—на Казань

По учрежденію почты и предложенію гепералъ-маіора Шидловскаго о проведеніи пути изъ Изюма до Азова чрезъ степи,
О нападеніи непріятельскихъ шаекъ, крымцевъ и запорожцевъ, на русскій отрядъ въ «самарскихъ вершииахь»; о приступѣ ихъ на Бахмутъ и Тору, и о состояніи и защитѣ этихъ городовъ,
О поселеніи крестьянъ «для пашни» по Сѣверному Донцу, близъ новой крѣпости, казаковъ по Донцу и черкасъ въ Бахмутѣ

По слухамъ о ненадежности слободскихъ полковъ и о наличіи людей въ этихъ полкахъ,.
О завладѣніи крымцами мѣстечками Водолаги.
О нападеніи крымскаго хана на города харьковскаго полка и отступленіи его въ Крымъ, Объ осадѣ и взятія русскими войсками Новосергіевска,
Объ ожиданіи новаго нашествія крымскаго хана и о движеніи русскихъ войскъ по этому случаю,
Объ осадѣ княземъ Волконскимъ Немирова, въ которомъ находился князь Любомірскій «со многими поляками»
О движенія арміи фельдмаршала Шереметева и объ ожиданіи прибытія къ ней Его Величества,.
О битвѣ съ крымскими татарами подъ Торомъ
По укрѣпленію городовъ Валуекь и Чугуева, въ виду нападеній непріятеля,
О заселеніи Азовской губерніи и слободскихъ полювъ, и распредѣленіи земель между поселенцами
О переселеніи волохскаго господаря князя Димитрія Кантемира въ Россію, «съ нѣкоторымъ числомъ волошскихъ бояръ и иными того народа»; пожалованіи ему въ Харьковѣ дворовъ и загородныхъ мѣстъ бывшаго генералъ-маіора Шидловскаго, и объ «опредѣленіи народу, прибывшему съ нимъ, на нынѣшнюю зиму, въ слободскихъ полкахъ квартиръ»

О появленіи крымскаго хана со всѣми ордами, запорожцами и шведами подъ самарскими городами; о движеніи Бѣлогородской орды съ кіевскимъ воеводою и Орликомъ къ Бреславло и Днѣпру; о дѣйствіяхъ гепералъ-маіора Шидловскаго и оберъ-коменданта Колычева къ отраженію непріятеля; объ уничтоженіи и уборкѣ въ ямы сѣна и ИНЫХЪ кормовъ въ Воронежѣ и другихъ городахъ; о сдачѣ города Новосергіевска и измѣнѣ его жителей; о стычкѣ съ кубанцами близъ Азова о сраженіи съ татарами близъ Вадалачи; о раззореніяхъ, производимыхъ кубанцами по Донцу, «на морѣ по косамъ и въ гирлахъ на рыбныхъ ватагахъ»; о приближеніи турокъ къ Троицкому, движеніи непріятеля къ рѣкѣ Берестовой и призывѣ калмыцкихъ тайшей съ мурзами для охраненіи Азова; о битвѣ съ татарами у Самарской вершины; о раабитім подъ Торомъ Орбія сына Салтана; о перехо¬дахъ войскъ; о присоединеніи партій къ гетману Скоропадсвому и корпусу генераль-маіора Бутурлина, соединеніи сихъ послѣднихъ и о порученіи бригадиру Осипову охранять Воронежъ и морской флотъ
По показанію плѣнныхъ татаръ и каюковъ: о появленіи крымскаго хана подъ самарскими городами, куда онъ намѣревается идти, и сколько съ нимь войска, о пріѣздѣ къ татарамъ посланныхъ отъ турецкаго султана для призыва ихъ въ войнѣ, о взятіи Вадалачи и битвахъ въ верховьяхъ Самарской вершины, подъ .Бахмутомъ и Изюмомъ; о числѣ войска при Батырѣ-Тиреѣ, большомъ сынѣ крымскаго хана и о томъ, гдѣ онъ стоитъ, о прибытіи турокъ къ Очакову и о намѣреніи ихъ идти въ Крымъ на соединеніе съ татарами, а оттуда къ Каменному затону и Богородицкому и объ отказѣ крымскаго хана дать войско шведскому королю
О нападенія кубанскихъ татаръ на донскіе казаачьи городки и на Бахмутъ; о мѣрахъ принимаемыхъ въ защитѣ отъ грабежей и набѣговъ татаръ, и по слухамъ о движеніи турокъ.вмѣстѣ съ некрасовцами на Осколъ, Изюмъ и Валуйку,
О припискѣ къ Бахмуту слободъ, поселенныхъ по Донцу, для взятія оттуда рабочихъ людей
О бѣгствѣ драгунъ жилой роты изъ Бахмута, учениковъ гобоистовъ изъ Таврова и работныхъ людей, опредѣленныхъ къ вывозкѣ припасовъ изъ боршевсвихъ лѣсовъ
Вѣдомости числу: солдатъ, казаковъ и артилерныхъ служителей, находящихся въ Бахмуте на лицо, умершихъ и бѣглыхъ, торговыхъ про¬мышленниковъ и харчевниковъ, живущихъ домами въ БахмутЬ, русскихъ и «Черкассъ», живущихъ въ слободахъ, приписанныхъ къ Бахмуту, торговыхъ, рабочихъ людей, съ показаніемъ чѣмъ торгуютъ или какой работой заннимаются
О размѣнѣ чугуевсваго крещенаго калмыка, взятаго татарами въ Самарскихъ вершинахъ, на татарина взатаго въ плѣнъ подъ крѣпостью Торомъ и содержаща¬гося въ Харьковѣ
Копія съ указа за подписаніемъ Государя Петра I, другіе документы и переписка: о военныхъ дѣйствіяхъ съ турками, татарами и «воровскими казаками»
О припискѣ жителей новопостроенной слободы надъ Сѣверскимъ Донцомь къ работамъ въ Бахмутской крѣпости, и переписи ихъ.
О непринятіи во вновь построенную слободу надъ Сѣверскимъ Донцомъ поселенцевъ изъ воронежскихъ городковъ и другихъ мѣстъ Азовской губерніи о вы¬сылкѣ таковыхъ, уже поселившихся
О приходѣ калмыковъ въ числѣ 400 человѣкъ въ Азовъ на помощъ русскимъ войскамъ и о дачѣ имъ жалованья
О пребываніи господаря волошскаго въ Харьковѣ и Изюмѣ, о дачѣ квартиръ и провіанта ему и бывшимъ съ нимъ людямъ, в числѣ 4,000 человѣкъ
О набѣгахъ крымскихъ и кубанскихъ татаръ и объ отиравкѣ азовскихъ казаковъ и калмыковъ на Кубань.
Объ учрежденіи заставы въ Новой крѣпости на Сѣверномъ Донцѣ для сбора пошлинъ съ привознаго черкесскаго вина; о наложеніи оброка на рыбныя ловли посадскихъ людей въ Троицкомъ и по сбору съ губерній подводныхъ денегъ
О позволеніи казакамъ и крестьянамъ селиться по сѣверному Донцу, около Новой крѣпости, черкесамъ тамъ же и на Бахиутѣ, съ условіемъ принятія под¬данства и съ дозволеніемъ торговли виномъ
О запрещеніи казакамъ селиться между Изюмомъ и Новопостроенною крѣпостью на Донцѣ, также въ выжженныхъ и раззоренныхъ за воровство городкахъ медвѣдицкихъ; по доставленію свѣдѣній о переселяющихся на р. Красную, для обложенія ихъ податями,
О дозволеніи казакамъ рубить лѣса по Сѣверному Донцу для постройки го¬рода Черкаска; о переводѣ съ Хопра, Медвѣдицы и Бузулука по 10 станницъ ва Донъ, ниже Паншина, для заселенія края; о приглашеніи въ поселенію людей, по¬явившихся за Днѣпромъ,
О позволеніи давать земли «въ помѣстье» азовскимъ жителямъ и офицерамъ «на запольныхъ рѣчкахъ» и о запрещенія того же по Сѣверному Донцу, л. 21.
О посылкѣ грамматъ къ донскимъ казакамъ и шпіоновъ къ черкесамъ, съ дозволеніемъ дѣлать набѣги на крымскихъ и кубанскихъ татаръ, по случаю войны съ Турціею; о дачѣ денежнаго жалованья калмыцкимъ тайшамъ и провіанта всѣмъ калмыкамъ, ихъ вдовамъ и назакамъ
О приглашеніи Донскихъ казаковъ къ поимкѣ измѣнниковъ и людей говорившихъ «Непристойные слова» о Государѣ; дачѣ награжденія за каждаго пойманнаго; приводѣ казаковъ къ присягѣ на вѣрность Государю; присылкѣ изъ нихъ во 10 человѣкъ со станицы на Середу дли залога, и о запрещеніи казакамъ чинить задержки въ дачѣ подводъ курьерамъ,


1712

О постройкѣ Новаго транжемевта на Дону, у Черкаска, протівъ Крестовыхъ горъ, крѣпости и солеварень въ Бахмутѣ,
О постройкѣ новаго городка на Хопрѣ и о заселеніи его.
О переводѣ терскихъ казаковъ на службу въ Бахмутъ,
О дачѣ русскимъ и черкасскимъ казакамъ земель и угодій, заселеніи мѣст у Бахмута, по Старому и Новому Айдару, въ Изюмѣ и на Волуйкѣ

О нападеніи запорожскихъ казаковъ на проѣзжающіхъ изъ Бахмута въ Изюмъ, преслѣдованія и разбитіи ихъ торскимъ и мояцкимъ командирами; объ отобраніи взятыхъ казаками въ пленъ людей я отогнаннаго скота и о допросѣ захва¬ченныхъ при этомъ запорожцевъ, показавшихъ, какимъ образомъ они совершили нападеніе і что во время шведскаго прихода подъ Полтаву они служили шведскому королю, что послѣ разбитія шведовъ съ королемъ ушло въ Бендеры «всякаго войска измѣнника гетмана Мазепы», запорожцевъ и шведовъ до 7,000, что они служили тамъ королю до двухъ лѣтъ и ушли, за неполученіемъ жалованье, въ урочище Кордышино, близъ Крыма, въ числѣ 6,000 человѣкъ, м оттуда производили набѣги и грабежи

1713

О приготовленіяхъ Порты къ военнымъ дѣйствіямъ; о вторженіи въ предѣлы Россіи крымской и кубанской орды, нападеніи на г. Бахмутъ и занятіи и обложенія другихъ кавачыхъ городовъ
О приготовленіяхъ крымскихъ татаръ въ походу ва Черкасовъ и украинскіе города, и о нападеніяхъ отрядовъ крымскихъ и ногайскнхъ татаръ на казачьи городки по р. Медвѣдицѣ,
О заключеніи трактата по возобновленію мира съ Оттоманскою Портою на 25 лѣтъ, о мѣрахъ въ исполненію его, и объ измѣненіи, впослѣдствіи, нѣкоторыхъ его пунктовъ; о проведеніи границъ, согласно трактату, между Россіей и Турціей и высылкѣ для того коммисаровъ съ обѣихъ сторонъ, и объ исходатайствованіи у турецкаго султана отмѣны смертной казни для русскіхъ
Объ укрѣпленіи украинскихъ городовъ и харьковской крѣпости
О постройкѣ изюмской крѣпости
По управленію казаками и объ отношеніяхъ ихъ съ русскимъ войскамъ,
Объ отобраніи отъ «бусурмановъ магометанской вѣры» помѣстій и вотчинъ съ христіанскимъ населеніемъ, если они не крестятся
О заселеніи заднѣпровскихъ полковыхъ мѣстъ казаками и ТалугѣевоЙ черкасами,
О выступленія противъ татаръ и о защитѣ отъ нихъ Украйны
Съ предложеніемъ отъ графа Петру Матвеевичу Апраксину совѣта, чтобы не заводилъ себѣ слободъ въ Харьковскомъ и Изюмскогь полкахъ, «дабы не быть въ подозрѣніи и зависти

1714

Объ укрѣпленіи Бахмута и окончаніи постройки бахтумской крѣпости
Объ увеличеніи войска и заготовкѣ фуража ва случай движенія корпуса П. М. Апраксина противъ башкирцевъ, и о привлеченіи калмыковъ къ содѣйствію противъ нихъ,
О передвиженіи корпуса Петра Апраксина изъ Харькова къ Изюму для конвоя русскимъ коммисарамъ; о расположеніи корпуса на званіи квартиры, о дачѣ оному фуража и денежнаго жалованья
Объ отпускѣ яицкихъ казаковъ на Яикъ и переводѣ ихъ изъ Новаго Транжемента въ Бахмутъ для охраненіи края отъ запорожцевъ

1713, 1714

По опасеніямъ о могущей открыться войнѣ съ Турціей; о замедленія пріѣзда турецкихъ коимисаровъ для опредѣленія на мѣстѣ границъ между Турціею и Россіей; о полученіи графомъ П. М. Апраксинымъ царскаго указа объ учрежденіи коммиссіи на этотъ предметъ и назначеніи его, Апраксина, и фельдмаршала Шереметева управлять дѣлами оной, и о сдѣланныхъ посему П. М. Апраксинымъ рас¬поряженіяхъ
О недостаточномъ количествѣ соболей, присланныхъ въ подарокъ турецкимъ коммисарамъ
По переговорамъ съ азовскимъ и хотинскимъ пашами о выборѣ коммисаровъ и о срокѣ прибытія ихъ,
О противодѣйствіи крымскихъ татаръ дѣлу коммиссіи за невнесеніе въ мирный трактатъ пункта о платежѣ ежегодной дани татарамъ со стороны Россіи; о переговорахъ русскихъ пословъ въ Константинополѣ по этому предмету и относительно поселенія запорожскихъ казаковъ на границѣ,
По соображеніямъ Толстаго и барона Шафирова къ успѣшному ходу дѣлъ коммиссіи и о присылкѣ для нея переводчика изъ Константинополя
О личностяхъ турецкихъ коммисаровъ и о переговорахъ ихъ съ крымскимъ ханомъ
По донесеніямъ турецкихъ коимисаровъ въ Константинополь о непріѣздѣ русскихъ коммисаровъ, о передачѣ секретно первому турецкому коммисару письма отъ барона Шафирова
Объ обнародованіи въ Турціи мира съ Россіей; прибытіи турецкихъ коммисаровъ; о числѣ войскъ въ конвояхъ съ обѣихъ сторонъ: по переговорамъ коммиса¬ровъ о постановкѣ шатра для засѣданій и о первой конференціи
Объ окончаніи дѣлъ комиссіи и объ обмѣнѣ между коииисарамі подписанныхъ ими межевыхъ грамотъ, съ описаніемъ границъ и мѣстъ постановки кургановъ; о выгодѣ для Россіи новыхъ границъ; объ отправкѣ къ Царю дѣла комиссіи и карты и о просьбѣ наградить участвовавшихъ въ коммиссіи,
О впечатлѣніи произведенномъ на турецкое правительство извѣстіемъ объ успѣшномъ окончаніи дѣла коммиссіи: объ обѣщанія отпустить пословъ въ Россію по возвращеніи турецкихъ коммисаровъ въ Константинополь

1713-1715

О переводѣ на Бахмутъ казаковъ и Чугуевскихъ новокрещенвыхъ калмыковъ; объ отправленіи ими разъѣздовъ и карауловъ ва Бахмутѣ;

1714

Объ отправленіи и прибытія турецкихъ коммисаровъ къ назначеннымъ урочищамъ для проведенія границъ между Росеіею и Турціею и о принятіи мѣръ въ скорѣйшему окончанію разграниченія земель
О мѣрахъ, принятыхъ турецкимъ султаномъ противъ набѣговъ его подданныхъ на русскія земли, о пропажѣ записей данныхъ турками въ принятіи азовскихъ припасовъ и объ отъѣздѣ русскихъ пословъ изъ Константинополя
О пріемѣ на службу калмыковъ, прикочевавшихъ на Донъ близъ Черкасска
О поселеніи ва Бахмутѣ работныхъ людей
О числѣ офицеровъ и солдатъ и о состояніи драгунскихъ полковъ на Середѣ и въ Харьковѣ,
По ходатайству войсковаго атамана Емельянова о предоставленіи ему, по прежнему, права на владѣніе «пустовыми юртами» для рыбной ловли, и о выводѣ изъ Черкасска судовъ, поставленныхъ въ протокъ, вслѣдствіе чего о въ засыпается пескомъ и иломъ
Объ отобраніи въ казну имѣній и крестьянъ у мусульманъ, не принявшихъ въ полугодовой срокъ православія
О роздачѣ маетностей генералъ-маіора Шидловскаго «волоскимъ чиновнымъ людямъ, которые выѣхали съ господаремъ волоскимъ»
Объ удаленія съ казачьиъ земель русскихъ переселенцевъ и о наказании ихъ,
Объ образованіи конференціи по опредѣленію русско-турецкой границы отъ р. Дона до Дпѣпра между устьями р. Самары и Арели и обозначеніи оной курганами съ каждой стороны
О постройкѣ въ Азовскомъ краѣ укрѣпленій въ мѣстахъ, открытыхъ для татарскихъ набѣговъ и принятіи мѣръ въ превращенію оныхъ

1715

О присылкѣ въ Бахмутъ изъ назначенныхъ городовъ работныхъ людей о маршѣ полковъ съ квартиръ на Осередъ (Середу
О назначеніи караула для охраненія пограничныхъ съ Украйною валуйскихъ городовъ
О сборѣ денегъ съ торскихъ и изюмских жителей и съ переселившихся изъ валуйскихъ городовъ въ Харьковскій полкъ,
Объ отпускѣ бахмутскихъ обывателей на Мію и Крынку для рыбной ловли в звѣринаго промысла и о разрѣшеніи валуйскимъ жителямъ рубки лѣса на ихъ нужды
О поселеніи на 0середь (Середу) посадскихъ и другихъ чиновъ людей изъ Азова, Черкасска и Троицкаго
О высылкѣ въ Троицкой и Азовъ самовольно переселившихся оттуда въ Бахмутъ посадскихъ и купеческаго чина людей, неплатящихъ податей за свои промыслы
О распущеніи въ Азовской губерніи ландмилиціи, о численности ея и комплектованіи оной изъ ясачныхъ и станичныхъ людей; о числѣ людей въ бахмутскомъ батальонѣ
По предложенію азовскому пашѣ принять мѣры въ прекращенію ссоръ азов¬скихъ жителей съ казаками; о неупомннаніи въ письмахъ кь пашѣ названіі Азов¬ская губернія, а писать «просто губернія»
О разрѣшеніи донскимъ казакамъ удержать изъ присланныхъ съ Кубани денегъ сумму, уплаченную ими на выкупъ изъ плѣна у кубанцевъ драгунъ и солдатъ; объ отпускѣ казакамъ въ погравичные городки пушекь
О поселеніи на Середѣ сербовъ о переселеніи туда съ Бахмута посадскихъ людей и «сходцевъ»

1716

О поселеніи двадцати одного семейства калмыковъ въ Черкасскъ; о движеніи крымскихъ и кубанскихъ татаръ къ Украйнѣ и о распоряженіяхъ воронежскаго вице-губернатора Колычева къ предупрежденію нападеній ихъ

1717

По просьбѣ казацкаго атамана войска донскаго Фролова объ отдачѣ ему во владѣніе мѣста на р. Донцѣ (гдѣ была крѣпость), въ Топлонскомъ юртѣ и о дачѣ указа объ утвержденіи Фролова въ званія атамана
О нападеніи кубанцевъ, крымцевъ и некрасовцевъ на донскіе казачьи города и станицы о посылкѣ Воронежскаго губернатора Степана Колычева съ полками «чинить поиски и промыслъ надъ непріятелемъ» въ Азовской и Воронежской губерніяхъ,
Въ числѣ документовъ находится:
записка: «какимъ образомъ донскихъ казаковъ воздержать отъ мятежей
и пресѣчь іхъ бунты и непостоянство и пріемъ изъ россійскихъ городовъ сход¬цевъ і бѣглецовъ»,

1718

О постройкѣ крѣпостей Павловской и у города Изюма; о сооруженіи вала со рвомъ, отъ Царицына кь Дону до Паншина, и объ устройствѣ на этомъ валѣ небольшихъ крѣпостей для защиты отъ внезапныхъ нападеній татаръ на русскіе города
Показанія графа Апраксина о неучастіи секретаря его въ растратѣ денегъ изъ бахмутскихъ сборовъ, отсылкѣ его въ Петербургъ, наличіи бахмутскихъ денегъ въ Походной канцеляріи и припискѣ новонаселенныхъ слободъ къ Изюмскону полк

По извѣстіямъ отъ атамана Флорова о намѣреніи кубанской орды подойти зимнимъ путемъ гь Черкаску и верхнимъ казацкимъ городкамъ «для злаго умысла»; о мѣрахъ, предпринимаемыхъ противъ сего, и о назначеніи въ турецкую комиссію бригадира Измайлова дли розыска кубанскихъ набѣговъ
Объ отдачѣ трехъ человѣкъ татаръ на размѣнъ взятыхъ въ плѣнъ «въ приходъ кубанцевъ» въ прошломъ году родственниковъ капрала Скрябина, и объ освобожденіи плѣнныхъ татаръ по просьбѣ турецкаго Мустафа-аги

1719

По жалобамъ обывателей Изюмскаго полка на грабежи отъ людей новозаселенной слободы, и на генералъ-маюра Шидловскаго, обвиняемаго въ нанесеніи обидъ обывателямъ и въ завладѣніи полковымъ городкомъ «Малиновкою»

1720

О высылкѣ изъ Бахмута въ Воронежъ дѣтей дьячихъ, подьячихъ разнаго чина людей, для обученія цифири и геометріи.
О пополненіи солдатами бахмутскаго батальона

1736

По разсылкѣ маніфеста съ объявленіемъ войны Турція, и извѣщеній о побѣ¬дахъ, одержанныхъ генералъ-фельдмаршалами Минихомъ и Ласси, о занятіи ими «Перекопской линіи» и Азова, о разбитіи кубанскихъ татаръ Калмыцкимъ вла¬дѣльцемъ Дундукъ Омбою, при помощи кабардинскихъ князей и донскихъ і терскихъ казаковъ, и о принятія ими, въ числѣ 10000 кибитокъ, подданства Россіи

1762

Февраля * >, именной указ (печатный), о добровольномъ возвращеніи
въ Россію живущихъ въ Польшѣ и Литвѣ бѣглыхъ великороссійскихъ и малороссійскихъ разнаго звания людей.
 

Аватар користувача
rutene
Member
Member
 
Повідомлень: 1094
З нами з:
11 жовтня 2014 21:30

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення rutene » 30 січня 2016 00:27

«Донбасс передали Украине» ©? Или Донбасс отняли у нее? http://echo.msk.ru/blog/aillar/1702772-echo/
 

Шмель
Member
Member
 
Повідомлень: 156
З нами з:
10 січня 2016 15:53

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Шмель » 25 лютого 2016 10:32

rutene написав:«Донбасс передали Украине» ©? Или Донбасс отняли у нее? http://echo.msk.ru/blog/aillar/1702772-echo/


"Эхо Москвы" как всегда замешивает правду на лжи, в результате получается ложь.
В статье на "Эхе" речь идет о том, что Донетчина да и вся Екатеринославская губерния была населена в основном малороссами(украинцами), а великороссов(русских) было меньше. Это так. Но почему это так объясняется очень просто.

Территория от современного Днепропетровска и до Мариуполя - это бывшие татарские земли Крымского хана и Турции отвоеванные Россией в русско-турецких войнах 1739 и 1774гг. и присоединенные к России.
Запорожцам РАЗРЕШЕНО было вернуться из Крымского ханства(где они находились а "миграции" с 1709 года за измену Петру Первому) домой на Сечь в 1734 г. После окончания русско-турецкой войны 1735-39гг. императрица Анна Иоанновна РАЗРЕШИЛА запорожцам селиться на НОВЫХ бывших татарских землях присоединенных к России от современного Днепропетровска и до Мариуполя.

Кроме этого, после окончания русско-турецкой войны 1768-74гг. Екатерина Великая своим Указом обязала заселять и осваивать эти НОВЫЕ присоединенные земли своими подданными - малороссами(украинцами) и великороссами(русскими). Но поскольку Полтава, Винница или Черкассы географически находятся очень близко к новым землям, чем далекие Рязань, Тула или Ярославль, то украинцев заселилось намного больше, чем русских.
Именно поэтому на Донбассе и в Днепропетровской и Запорожской областях украинцев больше, чем русских.

До Екатерины на землях от совр. Днепроопетровщины и до Одессы вообще не было ни одного городка, села или селения, дикая татарская степь
 

Шмель
Member
Member
 
Повідомлень: 156
З нами з:
10 січня 2016 15:53

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Шмель » 25 лютого 2016 10:52

rutene написав:«Донбасс передали Украине» ©?

Донбасс на самом деле передали Украине. При царе Донбасс(вернее половина Донбасса) входил в состав Екатеринславской губернии Российской империи и не была Малороссией.
Малороссия или Украина - это Волынская, Киевская, Подольская, Черниговская, Полтавская и Харьковская губернии, но не Екатеринославская.
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31932
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Adam » 25 лютого 2016 11:00

Шмель написав:...императрица Анна Иоанновна РАЗРЕШИЛА запорожцам селиться на НОВЫХ бывших татарских землях присоединенных к России...

«Татарские земли» — понятие достаточно условное, потому что в отличии от оседлых татар Крыма, степовые татары были кочевниками, а у кочевника нет понятия «своей земли». Это была «Дикая степь», принадлежавшая всем и никому.

Современный этнический состав нельзя объяснять только процессами XVIII века без учета двух последующих столетий.

И конечно же в Российской империи ничего Украине не передавали, так как не было такого ни государственного, ни административно-территориального объединения. Губернии делились без сомнения с учетом и исторического развития, но уж точно не этнического состава их населения.
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Шмель
Member
Member
 
Повідомлень: 156
З нами з:
10 січня 2016 15:53

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Шмель » 25 лютого 2016 12:48

Adam написав:
Шмель написав:...императрица Анна Иоанновна РАЗРЕШИЛА запорожцам селиться на НОВЫХ бывших татарских землях присоединенных к России...

«Татарские земли» — понятие достаточно условное, потому что в отличии от оседлых татар Крыма, степовые татары были кочевниками, а у кочевника нет понятия «своей земли». Это была «Дикая степь», принадлежавшая всем и никому.


Верно кочевые ногайцы. Однако они прекрасно знали территории, где им можно было свободно кочевать, а где опасно. Вот, где НЕТ опасных чужаков и ты свободно кочуешь - там и своя земля. Дело в том, что по Бахчисарайскому мирному договору 1681г. между Россией и Турцией запорожцам разрешалось рыбная ловля, охота, добыча соли и плавание по Днепру и его притокам до Чёрного моря; крымцы и ногайцы имели право кочевать и промышлять на обоих берегах Днепра.
То есть, запорожцы могли прийти порыбачить-поохотиться, добыть соли, а потом ДОЛЖНЫ были вернуться с Левого берега домой на Правый берег Днепра. Татары же могли здесь кочевать, т.е. кочевать по всей совр. Днепропетровщине на Левом берегу Днепра(или восточном берегу)по кругу десятилетиями, т.е. фактически жить тут. Поэтому я и написал "татарские степи"
Вот фрагмент карты Тессинга 1699 года.Хорошо видны границы татарских владений

Зображення

Запорожцы в 1733г. получили помилование и прощение от Императрицы Анны, а также разрешение вернуться из Крымского ханства домой на Сечь и принятие русского подданства и могли селиться на землях от совр. Днепропетровска и до Азовского моря только после присоединения этих земель к Российской империи. Присоединили эти земли в результате побед Российской империи в русско-турецких войнах 1735-39 и 1768-74гг.
Запорожцы получили от императриц Анны Иоанновны и Екатерины Великой разрешение селиться на новых землях Российской империи от р.Самары и до Азовского моря, но самостоятельно там поселиться запорожцы, понятно, никак не могли.

Вот подтверждение. Заселение округи Днепропетровска началось после русско-турецкой войны 1739г. и присоединения этих земель к России.

Зображення


Adam написав:Современный этнический состав нельзя объяснять только процессами XVIII века без учета двух последующих столетий.

Так и последующие два столетия украинцев заселилось на этих землях больше, чем русских ввиду географической близости Полтавы или Винницы.

Adam написав:И конечно же в Российской империи ничего Украине не передавали, так как не было такого ни государственного, ни административно-территориального объединения. Губернии делились без сомнения с учетом и исторического развития, но уж точно не этнического состава их населения.

Согласен, в Российской империи ничего не предавали не существующей Украине, но географическое понятие Малороссия было. Как и Новороссия.

Зображення

Зображення

Зображення
 

Аватар користувача
Terrykoo
Member
Member
 
Повідомлень: 503
З нами з:
30 липня 2007 00:44
Звідки: Париж-Донецьк

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Terrykoo » 25 лютого 2016 14:50

ШмельЯ щось не зовсім второпав, уточніть свою точку зору, блск. Ви слушно визнаєте, що Донецькі степи колонізувались переважно етнічними українцями (поки що залишимо трохи дивну для ХХІ ст. термінологію про те, що імператриця когось там помилувала, чи що татарський степ був відвойований...). Однак з вашої логіки виходить, що факт 250-300-літньої колонізації цього степу українцями є для вас таким, що недостатньо легітимує його приналежність до сучасної України? Ви самі відчуваєте "логіку" подібної аргументації?
 

Шмель
Member
Member
 
Повідомлень: 156
З нами з:
10 січня 2016 15:53

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Шмель » 25 лютого 2016 15:42

Terrykoo написав: Ви слушно визнаєте, що Донецькі степи колонізувались переважно етнічними українцями


Степи Донетчины колонизировались и украинцами и русскими, но процент украинцев был выше только лишь потому, что Полтава или Винница географически находились очень близко от новых земель и поэтому украинцев переселилось больше, чем русских из далекой Рязани или Ярославля.
Колонизация степей Донетчины началась ТОЛЬКО после побед России в русско-турецких войнах 1735-39 и 1768-74гг. и присоединения этих территорий к России. Запорожцы никак не могли селиться на землях Крымского хана - кто бы им это разрешил? Но с 1739-40 гг казаки получили разрешение от императрицы Анны на поселение на землях Российской империи от современного Днепропетровска и до Азовского.


Terrykoo написав: (поки що залишимо трохи дивну для ХХІ ст. термінологію про те, що імператриця когось там помилувала,).


Начнем по порядку.
Після переходу на бік шведів гетьмана Івана Мазепи та частини запорозької старшини й козаків під проводом кошового отамана Костя Гордієнка, царський уряд звинуватив усе запорозьке козацтво в зраді.
Після невдалих переговорів царський уряд направив на Січ каральну експедицію під проводом полковника Петра Яковлєва за участю компанійського полку Гната Галагана.
За наказом царського уряду 14 (25) травня 1709 р. Запорозьку Січ було зруйновано військами під орудою полковника Яковлєва....
вцілілі запорожці заснували спочатку Кам'янську Січ (також зруйновану росіянами), згодом і Олешківську Січ.

Оле́шківська Січ — територіально-військова організація запорозьких козаків України у пониззі на лівому березі Дніпра на території володінь Кримського ханства.
Олешківська Січ проіснувала до 1734 р, коли Військо Запорозьке низове перейшло під московський протекторат за наслідками Лубенського договору. Після цього козаки переселилися з османських володінь в українські землі і заснували Нову Січ.


Теперь про ПОМИЛОВАНИЕ казаков императрицей Анной Иоанновной . Итак, с 1709 года запорожцы живут в Крымском ханстве. Но хочется домой на Сечь.

Уже в травні 1728 р. січовики самочинно прибули на Запорожжя і лише потому відправили до Петербурга чолобитну на ім'я імператора Петра II, де просили вибачити їм усі попередні провини та дозволити проживати на місці старих запорозьких вольностей, на Чортомлику. Але скликана з цього приводу Верховна таємна рада ухвалила рішення: запорожців у межі земель, підвладних імператору, не впускати.... Кошеві нічого більше не залишалось, як знову облишити Запорожжя...

ЗІ серпня (с. с.) 1733 р. уряд імператриці Анни Іоаннівни надіслав на Січ грамоту, якою "всемиловестивейше отпушал" запорожцям усі їхні попередні провини перед російською короною та дозволяв повернутися на землі Вольностей Запорозьких
 

Шмель
Member
Member
 
Повідомлень: 156
З нами з:
10 січня 2016 15:53

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Шмель » 25 лютого 2016 16:01

Terrykoo написав: трохи дивну для ХХІ ст. термінологію про те, що ...татарський степ був відвойований...)


Именно так. В результате побед Российской империи в русско-турецких войнах 1735-39 и 1768-74гг. татарские земли от совр. Днепропетровска и до Азовского моря присоединили к России.

Вот карта театра военных действий русско-турецкой войны 1735-39гг. Желто-оранжевой линией указана русско-турецкая граница 1711 года. Желтыми точками - построенная по приказу властей России Украинская укрепленная линия для ЗАЩИТЫ от набегов татар.

Зображення

Вот та же только германская. Красной линией я нанёс пунктир - это русско-турецкая граница 1711 года. Желтыми точками - построенная по приказу властей России Украинская укрепленная линия для ЗАЩИТЫ от набегов татар.

Зображення

Terrykoo написав: Однак з вашої логіки виходить, що факт 250-300-літньої колонізації цього степу українцями є для вас таким, що недостатньо легітимує його приналежність до сучасної України? Ви самі відчуваєте "логіку" подібної аргументації?


Еще раз : колонизация НЕ одними украинцами, а украинцами и русскими - территории ведь были России(Российской империи)
Причем говорили они тогда больше на суржике, а не на украинском.
Ни о какой легитимности я не пишу, не фантазируйте.
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31932
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Adam » 25 лютого 2016 16:36

Шмель написав:Верно кочевые ногайцы. Однако они прекрасно знали территории, где им можно было свободно кочевать, а где опасно. Вот, где НЕТ опасных чужаков и ты свободно кочуешь - там и своя земля. Дело в том, что по Бахчисарайскому мирному договору 1681г. между Россией и Турцией запорожцам разрешалось рыбная ловля, охота, добыча соли и плавание по Днепру и его притокам до Чёрного моря; крымцы и ногайцы имели право кочевать и промышлять на обоих берегах Днепра.

«И жили вместе счтасливо, и умерли в один день!» :D

Посмотрите даты набегов степовых кочевников: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1 ... 0.B5.D0.BA Вам не кажется, что они не очень-то соответствуют духу межгосударственного договора? ;)
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Аватар користувача
Terrykoo
Member
Member
 
Повідомлень: 503
З нами з:
30 липня 2007 00:44
Звідки: Париж-Донецьк

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Terrykoo » 25 лютого 2016 16:40

Шмель
Шмель написав:Степи Донетчины колонизировались и украинцами и русскими, но процент украинцев был выше...

O! Тут ви вірно розумієте природу процесів колонізації Донеччини, дуже прошу не ухилятись i не повторюватись, а зосередитись саме на цьому моменті. :yes:

Шмель написав: В результате побед Российской империи в русско-турецких войнах 1735-39 и 1768-74гг. татарские земли от совр. Днепропетровска и до Азовского моря присоединили к России.

А з цим, здається, ніхто і не сперечається. Дивно що ви одразу кинулись захищати свою термінологію про якусь там "зраду - помилування". Термін "приєднання" земель вже трохи краще за "відвоювання", але ще краще було б говорити просто про "завоювання" татарського степу, оскільки ці території до початку ХVІIІ ст. ніколи не входили до складу Російської держави.

Шмель написав:Еще раз : колонизация украинцами и русскими - территории ведь были России(Российской империи) Ни о какой легитимности я не пишу, не фантазируйте.

От, тільки не треба, блск! Ось, ваші твердження:
Шмель написав:"Эхо Москвы" как всегда замешивает правду на лжи, в результате получается ложь...

...Донбасс на самом деле передали Украине. При царе Донбасс(вернее половина Донбасса) входил в состав Екатеринславской губернии Российской империи и не была Малороссией...

Ви із самого початку пишете про те, чи належав Донбас (половина Донбасу!) до України... Це і є спроба політичної легітимації. До речі, звідси і ваша чутливість до старої імперської термінології. :wink:

Як на мене, з історичної точки зору, набагато цікавішим є питання про співвідношення стихійної колонізації та колонізації організованої державними структурами, або як і за чий рахунок вирішувались конфлікти під час освоєння земель, які етнічні групи були дискриміновані, а які привілейовані і чому.
 

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 31932
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Adam » 25 лютого 2016 16:42

Шмель написав:Согласен, в Российской империи ничего не предавали не существующей Украине, но географическое понятие Малороссия было. Как и Новороссия.

Видимо первую населяли «малоросы», а вторую — «новоросы»? :D
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Шмель
Member
Member
 
Повідомлень: 156
З нами з:
10 січня 2016 15:53

Re: Донеччина кін. XVII - XVIII ст.

Повідомлення Шмель » 25 лютого 2016 16:46

Terrykoo написав:Шмель

Шмель написав: В результате побед Российской империи в русско-турецких войнах 1735-39 и 1768-74гг. татарские земли от совр. Днепропетровска и до Азовского моря присоединили к России.

А з цим, здається, ніхто і не сперечається. Дивно що ви одразу кинулись захищати свою термінологію про якусь там "зраду - помилування". Термін "приєднання" земель вже трохи краще за "відвоювання", але ще краще було б говорити просто про "завоювання" татарського степу, оскільки ці території до початку ХVІIІ ст. ніколи не входили до складу Російської держави.


Это всего лишь слова. Можно сказать "отвоевали себе", а можно и "завоевали". Разницы -ноль.
 

Поперед.Далі

Повернутись до Доба Імперій (XVIII-поч.XX ст.)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Google [Bot] і 1 гість