Крути 1918 (2019, ПВЗ)

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Lavr
Member
Member
 
Повідомлень: 1886
З нами з:
29 листопада 2006 00:04
Звідки: Київ

Крути 1918 (2019, ПВЗ)

Повідомлення Lavr » 07 березня 2019 20:22

Зображення
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1 ... D0%B8_1918
На превеликий жаль, особисто я цю картину не бачив, тому запропоную товариству відгуки та рецензії від наши форумчан:
Отже, на екрани країні вийшов довгоочікуваний фільм «Крути. 1918». Після його перегляду з’явились деякі міркування.
Фільм, справді, як попередньо заявляв режисер, вийшов більше художнім, а ніж історичним. Однак, це не означає, що автори можуть вільно трактувати реальні історичні поді, пропонуючи глядачам своє бачення. Та й назва картини зобов’язує її творців дотримуватися певної історичності.
У стрічці чітко помітні дві побіжно пов’язані між собою сюжетні лінії. Одна – мало зрозуміла, шпигунська. З Франції, сам начальник Генерального штабу Фердінанд Фош, переправляє до України якісь надзвичайно цінні папери, котрі обов’язково мають потрапити до Леніна і викликати колапс влади більшовиків. «Операцією» в Україні керує генерал Савицький, а виконує його старший син. Їм протистоїть агент німецької розвідки на прізвище Берг, котрий говорить у фільмі з дуже помітним польським акцентом. Врешті, так і не зрозуміло чи щось таки вдалося (очевидно, що ні, бо більшовики протримались у владі ще понад 70 років), оскільки майже всі її учасники наприкінці фільму загинули. Доля агента Берга, котрого українські спецслужби арештували, теж залишається невідомо. Тут обговорювати немає чого. Це суцільна вигадка авторів фільму. Можна було б справді закрутити крутий сюжет про боротьбу розвідок, але…
Друга сюжетна лінія – це власне бій поблизу станції Крути. Почнемо з того, що запис добровольців до студентського куреня Січових стрільців відбувався не під відкритим небом на території Софійського монастиря, а у вестибюлі Центральної Ради, що містилась у Педагогічному музеї, нині – Будинку вчителя. Вояки-добровольці були не на казарменому положенні, як показано у фільмі, а мешкали вдома і щодня приходили на навчання. Тому уся та, показана у фільмі, радянська солдатчина з «нарядами внє очереді» і «каротшкой» є абсолютно недоречною. Офіцери нагадують радше американських сержантів, а не старшин-інструкторів нової Української республіканської армії, котра спочатку будувалась на принципово нових, демократичних засадах добровільності. Студенти, вступивши до куреня, зробили свій свідомий вибір, а не відбували там обов'язкову рекрутчину. Тому і ставлення до них й стосунки їх зі своїми командирами були принципово іншими, ніж показано у фільмі. До того ж після Лютневої революції подібна надмірна муштра для офіцерів могла завершитись, і часто завершувалась, досить трагічно. Тож автори тут демонструють свої власні уявлення про «справжню армію». Вояки куреня одягнуті як обірванці в старі солдатські шинелі, хоча вони носили власний формений одяг, на який накладали українські відзнаки.
Бій біля станції Крути теж має низку недоречностей. По-перше, студенти прибувають, а гайдамаки залишають їм свої позиції. Які гайдамаки? Петлюри? Їх там не було. А наявні на позиціях вояки Куреня смерті, вільні козаки та курсанти 1-ї Української юнацької школи ім.. Б.Хмельницького (юнаки) залишились на полі бою. Власне, курсанти становили більшість серед оборонців станції Крути. Це у фільмі ніяк не прозвучало.
По-друге, в атаку на багнети студенти на ворога не ходили (результат такої атаки для них був би фатальним). Далі, сотник Гончаренко на білому коні посеред бою виглядає, звісно, красиво, але неприродно. Це все ж таки не часи Бородіно чи Ватерлоо, а Першої світової війни. Потім посеред бою прибуває сотник Лощенко з легкою 3-дюймовою гарматою на відкритій платформі. Після кількох влучних пострілів він повідомляє сотникові Гончаренку, що далі підтримувати вогнем оборонців він не може, оскільки повертається до Києва. «Далі самі», - так здається, він говорить. Однак, добре відомо, що Лощенко з єдиною своєю гарматою вміло маневруючи, постійно обстрілював ворога, допомагаючи оборонцям.
У фільмі трапляються очевидні, а від того прикрі ляпсуси. Наприклад, французький офіцер прибуває до Одеси на кораблі під прапором ворожої Туреччини (!). Дорогою до Крут українські студенти обговорюють «нові» пісні Вертинського, зокрема, «В бананово-лімонном Сінгапурі», котра була написана аж у 1931 році (!). Українську Центральну раду названо - "Народною радою". Під час бою один зі студентів перед тим як кинути ручну гранату чомусь читає молитву польською мовою. Муравйов прямо зі свого панцерного потягу дзвонить по телефону на станцію Крути, але ж бездротових мобілок тоді не було. Так само відкритим текстом по телефону відбувається надсекретна розмова розмова Фердінанда Фоша з генералом Савицьким у Києві. Сотник Гончаренко у фільмі показний без погонів, окрім однієї незрозумілої сцени у кабінеті Петлюри, де він має погони Богданівського полку. Сам Петлюра кілька разів з’являється у фільмі. Одного разу, на самому початку стрічки він на Софійському майдані виголошує промову, яку в реальності він зробив наприкінці 1919 року. Потім він відправляє оборонцям станції Крути якесь розпорядження (незрозуміло яке). При цьому ад’ютант називає його Головним отаманом, хоча таку посаду він посів значно пізніше. Муравйов називає себе генералом (хоча в російській армії дослужився до підполковника) і ходить у генеральській шинелі, але автори фільму певно забули, що більшовики скасували всі чини і звання та нещадно боролись з "офіцерьєм". До речі у РСЧА генерали з'явились лише у 1940 році.
Можливо, автори свідомо менше приділяли уваги таким «дрібницям», зосередившись на емоційній складовій. З цією задачею вони впорались досить успішно. Потужні фінальні сцени полону і розстрілу студентів не повинні залишити нікого байдужими. Як позитив треба відзначити, що наприкінці фільму показані фото реальних захисників станції Крути.
Підсумок – традиційний. Добре, що взагалі знімають в Україні кіно; добре, що нарешті зняли фільм про Крути; шкода, що автори фільму не вважали за потрібне до того як братись за роботу проконсультуватись з істориками, аби уникнути прикрих недоречностей, ляпів і помилок. Проте, на фільм варто піти і подивитися, аби скласти своє враження.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid ... =3&theater
Вона ж зкадарми фільму на ІП: http://www.istpravda.com.ua/articles/20 ... gZeDtaXG3c
Für Gott, Kaiser und Vaterland!
 

Аватар користувача
Lavr
Member
Member
 
Повідомлень: 1886
З нами з:
29 листопада 2006 00:04
Звідки: Київ

Re: Крути 1918 (2019, ПВЗ)

Повідомлення Lavr » 07 березня 2019 20:24

2)
ЩО МИ ДУМАЄМО ПРО "КРУТИ -1918". (Перепрошую, три дні відтягував публікацію. Але тепер у ній певен.)
Є дві новини: хороша і погана.
ХОРОША. Є знову кіно, де є Грушевський і Петлюра. Піплу треба звикати до образів, тому патріотам треба сходити подивитися. Багато людей ридають.
Я був на черговій прем'єрі у "Жовтні" безкоштовно з квитками на критиків. Класно: я з двома дівчатами (донька та її подруга) та інший "критик" Віталій Скальський з дружиной і донькою. Ридали. тіки цеє... Не ми. Я за Віталія не відповідаю. Ми у себе утрьох ржали.
Кіно патріотичне. Але як на варіант Росії. Пафос, молодь, війна про щось, а далі пофіг. У нас трошки інша країна. Я дико вибачаюся. Але надалі треба інакше.
ПОСЕРЕДНЄ. Повний афіг історії історики намагалися закрити раніше. Але кіно вже було зняте і варіант був: вирізати сцену. Сцену, де Петлюра відправляє дітей на смерть - яку усі бачили в тізері - вирізали. Богу дяка... Сцену, де Генштаб УНР вирішував війну на тлі карти 1740 року вирізали. (Це через історичну невідповідність - уточнюю)
ДЯКИ!
ЩОДО ІСТОРІЇ. Для людей, які її трохи знають: сцена. Їде (пливе) французький офіцер у формі на кораблику з турецьким прапором. 1918. Історик каже: ()ля... А чи знає сценарист, з ким хто воював у першу світову? Цілковитий ржач. Дівчата поруч ридали зі сміху.
Мені було дуже сумно, що моя донька та її подружка - студентка істфаку - ржали під час хвільми. Хвільма - трагічна. а люди ржуть. Ну по хвакту. Вибачте, є у них трохи освіти...
Ні, я чесно бажаю, щоби люди переживали під загибель наших героїв. Але таку історичну хрінь можна колись більше не давать?
Уточнюю. Уся шпигунська лінія, яка відтинює пацанів-героїв - - шиза, якої в принципі не могло бути. Були інші, які б можна було розповісти. Але автори книжок не читали.
НАЙКРАЩЕ. Під кінець прем'єри пролунало згори залу:
- Я студентка істфаку. У вас є помилки...
Якась істота з авторів відповіла:
- Что, пуговицы пластмассовые?
Відповідаю.
Дівчата ніколи не знають, які гудзики. ТО до реконструкторів.
Але що по історії конкретно обісралися .... - вибачайте. В капець... Ми з колегами "історично" порятувати цю хвільму вже не могли. (Щось вирізали - а далі - сльози...) Якщо студент істфаку бачить просьор - то що ж говорити про нас - старших. "І плакала вона...." Я - плакала.
РЕЗЮМЕ. Автори хвільми не зрозуміли суті зауважень істориків. Але Україна - не Росія. Деяке кіно потребує уваги експертів. Не будь-яку фігню валять за державні гроші.
ДУЖЕ СУМНО.
ОСОБИСТО ВІД СЕБЕ: За "пуговицы пластмассовые" відповідати будете довго. І не переді мною)))

https://www.facebook.com/kyrylo.galushko
Für Gott, Kaiser und Vaterland!
 

Аватар користувача
Lavr
Member
Member
 
Повідомлень: 1886
З нами з:
29 листопада 2006 00:04
Звідки: Київ

Re: Крути 1918 (2019, ПВЗ)

Повідомлення Lavr » 07 березня 2019 20:26

3)
короткий огляд фільми.

оскільки почалась досить жвава дискусія щодо якості фільму - напишу тут загальні враження.

+
1. фільм про Крути зняли.
2. підвязали тему війни з москалями до теми Крут. (з одного боку це гут, але з іншого наскільки я пам"ятаю, прямо вороги не названі москалями не в 1918 ні зараз).
3. фільм не вийшов аж геть жалісним про "триста загиблих студентиків".
4. українці не безвинні жертви а часом достатньо зубаті і безжальні створіння.
5. образ Муравйова - ІМХО найкраще в фільмі. образ батька Піпського теж дуже гут. решта - кліше і шаблони.
6. Вертинський в кадрі - ІМХО цілком ок, бо згадуючи багатьох сучасних бійців - там і не таке слухають. від Сектора Газа і Кіно до Висоцького і Малініна. тож як штришок цілком ок.

-
1. як багато хто казав - вінегрет. це і не військова драма і не мелодрама і не шпигунський детектив. ІМХО орієнтувалися на "Турецький гамбіт" але дещо "нє шмагла".
2. відсутність нормального сценариста зі знанням історії. який би допоміг зв"язати розповідь до пуття і зробив би образи менш картонними. як приклад - Аверкій Гончаренко, в фільмі він атєц-камандір який блискає очіма і командує як сержант власноруч бігаючи від однієї сцени до іншої. от що заважало показати його молодшого брата, який також з ним там був і який був в числі тієї чоти, що заблукала і була знищена? це не коштувало б жодної копійки, але зробило б образ більш монументальним.
3. відсутність пояснень в фільмі. тобто навіщо обороняти саме Крути, навіщо це робити лише до вечора і чому це роблять саме студенти, Юнацька школа і вільні козаки? хто знає історію - знає і відповіді, але переважна більшість людей буде в певному здивуванні від нелогічності дій героїв.
4. відсутність ВІ консультанта. я не про ґудзики і гвинтівки, але курва, коли французький офіцер пливе в Одесу в парадному однострої на турецькому!!! човні (нічого, що Туретчина була ворогом Антанти в ту війну?). + прямий телефонний зв"язок Київ-Франція, + кіношка про злочини більшовиків в Харкові, які стались +/- тиждень тому? поправити таке - не коштувало б жодної копійки, але додало б достовірності.
5. навчання студентів - який довбень дозволив би стріляти боєвими набоями в стіну з відстані метрів 10-15 в якості навчання?
6. ляпи не військово-історичні а просто ляпи (сучасні вікна, труби тощо) - не видивились матеріал і зляпали аби здати.
_________
в цілому - як перша спроба, хай буде. мені, не дивлячись на ляпи, фільм в принципі сподобався.
але аби фінансування було від "спонсора" я думаю було б знято краще, або принаймні режисер зі сценаристом отримали б бамбулєй від замовника.
радий був бачити деяких знайомих в кадрі.
питання ґудзиків, зброї, форми - спеціально не розглядаю.

https://nikolauskass.livejournal.com/144991.html
Für Gott, Kaiser und Vaterland!
 

Erelion
Member
Member
 
Повідомлень: 1606
З нами з:
17 жовтня 2006 22:08
Звідки: Київ

Re: Крути 1918 (2019, ПВЗ)

Повідомлення Erelion » 26 березня 2019 23:12

Щодо ляпів. Вже в трейлері, коли студент дивиться на будівлю станції Крути, за ним поволі проїжжає сучасна залізнична платформа з сучасним товарним вагоном - на обох чітко видний логотип "Укрзалізниці" :D Піти на фільм примусити себе не зміг.
 

Аватар користувача
Lavr
Member
Member
 
Повідомлень: 1886
З нами з:
29 листопада 2006 00:04
Звідки: Київ

Re: Крути 1918 (2019, ПВЗ)

Повідомлення Lavr » 27 березня 2019 10:26

на обох чітко видний логотип "Укрзалізниці"

:shock: :(
Für Gott, Kaiser und Vaterland!
 


Повернутись до XX століття та сучасність

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість